Історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest» – головна музейна подія року в Дніпродзержинську вже третій рік поспіль. Упродовж тижня в місті триватимуть мистецькі акції, присвячені легендарному козакові, – виступи фольклорних колективів, виставки, наукові конференції.
Козак Мамай як символ співучої і волелюбної душі народу, кажуть організатори, глибоко захований у кожному з нас. Отож фестиваль має на меті «розбудити» отой бік душі.
Музейне дійство з огляду на масштабність розгорнуть одразу на кількох майданчиках: майстри декоративно-прикладного мистецтва поярмаркують і проведуть свій спеціалізований симпозіум, музиканти – гурти «Мамай» та «Вертеп» – розважатимуть молодь, а з найменшенькими музейники проводитимуть творчий конкурс «Козак Мамай та його пісня».
Мамай: козак чи татарин?
У рамках фестивалю у Дніпродзержинську відкриють скульптурно-декоративну композицію «Кам’янський Мамай». За словами директорки музею історії міста Наталя Буланової, це буде своєрідний пам’ятник козакові-першопоселенцеві. Він має нагадувати мешканцям, що їхнє місто, маже цілком зросійщене зараз, постало на території колишніх запорозьких займищ.
«Колишні запорозькі слободи лягли в основу нашого міста – Романкове, Камянське, Тритузне, Карнаухівка. Є легенди про наших першопоселенців. Але, звісно, історія не донесла до наших днів зображення цих козаків. Тому виникла їдея втілити їхні образи в образі легендарного козака Мамая», – каже Наталя Буланова
Учасникам фестивалю також пропонують взяти участь у культурологічній дискусії: ким був той, кого зображують на народних картинах зі схрещеними по-східному ногами, в оксамитному жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах? Науковці досі не мають однозначного трактування образу Мамая: одні вважають його запорозьким козаком, інші, прибічники «східної» теорії, вбачають у ньому риси прийшлого з азійських просторів.
«Ми хочемо також знайти відповідь на питання, як живеться «козаку Мамаю» в сучасному світі», – зазначає музейниця Наталя Буланова.
Петриківка, Галушківка і ніч у музеї
Для гостей свята запланували також історико-культурну екскурсію «Стежками козака Мамая»: повезуть до славнозвісної Петриківки та в реконструйований козацький хутір Галушківка. Не доведеться відпочивати навіть вночі: охочих запросять на таємничу ніч у музеї.
Завершиться «Мамай-фест» святом зливаної каші. Це регіональне обрядове дійство, яке збереглося тільки на теренах Дніпродзержинська: мешканці зварять у складчину за старовинним рецептом смачний куліш.
Козак Мамай як символ співучої і волелюбної душі народу, кажуть організатори, глибоко захований у кожному з нас. Отож фестиваль має на меті «розбудити» отой бік душі.
Музейне дійство з огляду на масштабність розгорнуть одразу на кількох майданчиках: майстри декоративно-прикладного мистецтва поярмаркують і проведуть свій спеціалізований симпозіум, музиканти – гурти «Мамай» та «Вертеп» – розважатимуть молодь, а з найменшенькими музейники проводитимуть творчий конкурс «Козак Мамай та його пісня».
Мамай: козак чи татарин?
У рамках фестивалю у Дніпродзержинську відкриють скульптурно-декоративну композицію «Кам’янський Мамай». За словами директорки музею історії міста Наталя Буланової, це буде своєрідний пам’ятник козакові-першопоселенцеві. Він має нагадувати мешканцям, що їхнє місто, маже цілком зросійщене зараз, постало на території колишніх запорозьких займищ.
«Колишні запорозькі слободи лягли в основу нашого міста – Романкове, Камянське, Тритузне, Карнаухівка. Є легенди про наших першопоселенців. Але, звісно, історія не донесла до наших днів зображення цих козаків. Тому виникла їдея втілити їхні образи в образі легендарного козака Мамая», – каже Наталя Буланова
Учасникам фестивалю також пропонують взяти участь у культурологічній дискусії: ким був той, кого зображують на народних картинах зі схрещеними по-східному ногами, в оксамитному жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах? Науковці досі не мають однозначного трактування образу Мамая: одні вважають його запорозьким козаком, інші, прибічники «східної» теорії, вбачають у ньому риси прийшлого з азійських просторів.
«Ми хочемо також знайти відповідь на питання, як живеться «козаку Мамаю» в сучасному світі», – зазначає музейниця Наталя Буланова.
Петриківка, Галушківка і ніч у музеї
Для гостей свята запланували також історико-культурну екскурсію «Стежками козака Мамая»: повезуть до славнозвісної Петриківки та в реконструйований козацький хутір Галушківка. Не доведеться відпочивати навіть вночі: охочих запросять на таємничу ніч у музеї.
Завершиться «Мамай-фест» святом зливаної каші. Це регіональне обрядове дійство, яке збереглося тільки на теренах Дніпродзержинська: мешканці зварять у складчину за старовинним рецептом смачний куліш.
