«Це знущання. «Туалет в усіх камерах – це просто дірка в підлозі. Чаші на підлозі настільки брудні, що на них дивитися бридко, – мовиться в записці. – Перегородки між туалетом і камерою не було – нам довелося завішувати простирадлами. Після цього їх не можна було використовувати». Він би ще про шовкові (простирадла) написав, що йому не видали! І ось це не знущання? Звісно, що на ці знущальні скарги я і дав пропорційну відповідь».
Назва спектаклю «Година 18 хвилин» – це час, який, за даними розслідування правозахисників, Сергій Магнітський помирав від приступу пакреатиту в СІЗО, так і не отримавши вчасно медичної допомоги.
«Це спектакль про вразливість людини»
Режисер Михайло Унгаров сказав Радіо Свобода, що практично кожного разу після вистави відбувається дискусія між акторами і глядачами про життя у сучасній Росії.
«Цей спектакль – це нехай і маленька, але громадська думка. Про спектакль знає і прокуратура, і суди. Їм це не подобається, а що робити», – зауважує Унгаров.
Одна з глядачок вважає, що п’єса розповідає не стільки про політику, скільки про людську драму. «Цінність цього спектаклю полягає в тому, що він не стільки про Магнітського, скільки взагалі про вразливість людини», – говорить москвичка.
Восени виставу про долю Сергія Магнітського, яка цього літа пройшла у невеличких, але переповнених залах Москви, збираються показати у Санкт-Петербурзі.
А в реальному житті у Росії порушили справу про смерть адвоката в камері за формулюванням «халатність». Про це розповіла Радіо Свобода його мати Наталя, яка також каже, що влада постійно зволікає з проведенням повторних експертиз у справі. Камеру, яку описував Сергій Магнітський, закрили на ремонт, а начальника тюрми, де помер підозрюваний, перевели до іншої в’язниці.