Зіткнувшись із загрозою національного банкрутства, Литва вибрала власний шлях боротьби з кризою – різке скорочення витрат без допомоги міжнародних кредиторів.
Уряд Андрюса Кубілюса стверджує, що в умовах 9% дефіциту бюджету, прив’язки валюти до євро та відмови від міжнародної позики, у нього не було іншого вибору, окрім як показати світу свою готовність до внутрішнього самообмеження шляхом зменшення витрат та відновлення конкурентоспроможності виробництва через девальвацію національної валюти.
Сьогодні уряд Литви запевняє, що в результаті цих заходів економіка країни починає виходити з кризи, зокрема рейтингове агентство «Moody`s» збільшило прогноз рейтингу країни від негативного до стабільного.
Однак виконання цього плану коштувало значних жертв громадянам Литви. Факти свідчать, що рівень безробіття у минулому році становив 14%, а ВВП знизився на 3,5%. У країні продовжує зростати кількість бідняків, зокрема минулого року продовольчі пайки були роздані понад півмільйона жителям Литви.
Важкими виявилися психологічні наслідки боротьби з кризою. Крива самогубств підскочила, попри те, що литовський показник є одним із найбіліших у світі – 35 осіб на 100 тисяч жителів щорічно.
Литва пікетує
Якщо раніше профспілки майже одноголосно підтримували план уряду з боротьби з кризою, то сьогодні усе голосніше висловлюють своє незадоволення його діями.
22 лютого біля литовського парламенту розпочалася акція голодування представників малого бізнесу і торговельників. Підприємці не задоволені рішенням уряду щодо обов’язкового введення із 1 травня цього року касових апаратів у всіх торговельних приміщеннях, зокрема й на базарі.
Тільки жалоба за померлим відомим литовським поетом, драматургом Юстинісом Марцінкявічусом зупинила проведення 19 лютого масштабної акції протесту литовських профспілок. Наразі профспілки попереджають, що акції протесту ще відбудуться.
Еміграція – одна з головних проблем
За неофіційними даними, за останні роки з Литви виїхало понад півмільйона жителів. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Spinter tyrimai, цього року мають намір покинути батьківщину 8,5% литовців, а найближчими роками – ще 17%. Майже у кожного литовця за кордон виїхали родичі чи знайомі.
За словами економіста Аушри Малдейкене, влада повинна будь-якою ціною зупинити еміграцію.
«Прикладом може слугувати Естонія. Коли розпочалася криза, естонці одразу збільшили внески у спеціальний фонд безробіття, і зараз вони мають значний фонд. Що зробили у Литві? У Литві вдвічі скоротили допомогу безробітним. Для людини це означає пошук іншої соціальної системи», – каже економіст.
Оцінюючи заходи боротьби з кризою, економіст Стасіс Якелюнас зауважила, що уряд Литви, на її думку, зробив помилку, відмовившись свого часу від позики МВФ.
Економісти подають невтішні прогнози для Литви. За словами головного економіста Swedbank'a Неріюса Мачюліса, країну очікує значне підвищення цін, проблеми на ринку праці й повільне зростання економіки.
Уряд Андрюса Кубілюса стверджує, що в умовах 9% дефіциту бюджету, прив’язки валюти до євро та відмови від міжнародної позики, у нього не було іншого вибору, окрім як показати світу свою готовність до внутрішнього самообмеження шляхом зменшення витрат та відновлення конкурентоспроможності виробництва через девальвацію національної валюти.
Сьогодні уряд Литви запевняє, що в результаті цих заходів економіка країни починає виходити з кризи, зокрема рейтингове агентство «Moody`s» збільшило прогноз рейтингу країни від негативного до стабільного.
Однак виконання цього плану коштувало значних жертв громадянам Литви. Факти свідчать, що рівень безробіття у минулому році становив 14%, а ВВП знизився на 3,5%. У країні продовжує зростати кількість бідняків, зокрема минулого року продовольчі пайки були роздані понад півмільйона жителям Литви.
Важкими виявилися психологічні наслідки боротьби з кризою. Крива самогубств підскочила, попри те, що литовський показник є одним із найбіліших у світі – 35 осіб на 100 тисяч жителів щорічно.
Литва пікетує
Якщо раніше профспілки майже одноголосно підтримували план уряду з боротьби з кризою, то сьогодні усе голосніше висловлюють своє незадоволення його діями.
22 лютого біля литовського парламенту розпочалася акція голодування представників малого бізнесу і торговельників. Підприємці не задоволені рішенням уряду щодо обов’язкового введення із 1 травня цього року касових апаратів у всіх торговельних приміщеннях, зокрема й на базарі.
Тільки жалоба за померлим відомим литовським поетом, драматургом Юстинісом Марцінкявічусом зупинила проведення 19 лютого масштабної акції протесту литовських профспілок. Наразі профспілки попереджають, що акції протесту ще відбудуться.
Еміграція – одна з головних проблем
За неофіційними даними, за останні роки з Литви виїхало понад півмільйона жителів. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Spinter tyrimai, цього року мають намір покинути батьківщину 8,5% литовців, а найближчими роками – ще 17%. Майже у кожного литовця за кордон виїхали родичі чи знайомі.
За словами економіста Аушри Малдейкене, влада повинна будь-якою ціною зупинити еміграцію.
«Прикладом може слугувати Естонія. Коли розпочалася криза, естонці одразу збільшили внески у спеціальний фонд безробіття, і зараз вони мають значний фонд. Що зробили у Литві? У Литві вдвічі скоротили допомогу безробітним. Для людини це означає пошук іншої соціальної системи», – каже економіст.
Оцінюючи заходи боротьби з кризою, економіст Стасіс Якелюнас зауважила, що уряд Литви, на її думку, зробив помилку, відмовившись свого часу від позики МВФ.
Економісти подають невтішні прогнози для Литви. За словами головного економіста Swedbank'a Неріюса Мачюліса, країну очікує значне підвищення цін, проблеми на ринку праці й повільне зростання економіки.
