Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 01:44

Другий рік поспіль Міністерство юстиції повідомляє про рекордне зменшення кількості розлучень в Україні. За даними Мін’юсту, в 2010-му розірвали шлюб 126 тисяч подружжів. Це на чверть менше, ніж у 2008 році та на 14% менше, ніж позаторік.

За даними Міністерства, торішні показники продовжили багаторічну тенденцію поступового зменшення кількості розлучень в Україні.

Закарпатська статистика: 4 шлюби – одне розлучення

Число укладених шлюбів серед українців перевищує кількість розлучень у середньому в два з половиною рази. Про це повідомила Радіо Свобода начальник Управління реєстрації актів громадянського стану Міністерства юстиції Валентина Кунда.

Найкраще співвідношення створених та розірваних сімейних союзів на Закарпатті, торік воно становило чотири до одного (на користь створених сімей). І Закарпаття тримає пальму першості за цим показником уже не один рік. Трьома з половиною шлюбами на одне розлучення можуть похвалитися Волинь, Рівненщина та Львівщина. У Києві - дві цілих сім десятих нових подружжів на одне розлучення. У решті регіонів (зокрема, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині) на кожні два нових шлюби випадало одне розлучення. «Зниження кількості розлучень іде постійно. В 2010 році в Україні одружилися 305 тисяч, розлучилося ж значно менше», - зазначила Валентина Кунда.

Побутовий егоїзм і фінансова нестабільність

Варто говорити не стільки про збільшення значення шлюбу, скільки про те, що зростає число шлюбів цивільних. І якщо такі подружжя розпадаються, це на офіційну статистику розлучень не впливає, говорить психолог Людмила Шамрай: «Насправді, за кількістю звернень стосовно цих проблем, ніяк не можу сказати, що родина в Україні стає кращою, міцнішою… Що більше кохання, більше поваги, більше розуміння…Скоріше за все – навпаки. Сімейні справжні цінності трошки деградують. Люди все частіше стикаються з проблемами, коли видно, що вони не вміють кохати, не вміють турбуватися одне про одного. Адже кохання якраз і виявляється в бажанні турбуватися про іншу людину. А цивільні, незареєстровані шлюби дуже часто розпадаються. І це відбувається саме через те, що дуже багато побутового егоїзму».

З тим, що егоїзм – головна потенційна загроза будь-якого нового сімейного союзу (і зареєстровано, і незареєстрованого), погоджується львів’янка Ольга, яка одружилася два роки тому. Якщо назвати три ключових слова для міцності шлюбу, ними є «довіра», «компроміс» і «терпіння», вважає Ольга. Коли це не лише слова, тоді подружжю нічого не страшно, і страховки у вигляді шлюбного контракту – теж не потрібно. «По-різному буває, але стараємося розуміти один одного. Міцність шлюбу залежить від розуміння потреб іншої людини, з якою ти живеш. Також важливо навчитися йти на компроміси. А шлюбний контракт – ми такого не розглядали. Думаю, він не потрібен, якщо стосунки базуються на довірі. А контракт – це вже свого роду недовіра».

Кількість розлучень у державі, як і бажання укладати офіційний шлюб напряму залежить від економічного ставища в державі, від того, як у ній вирішують соціальні проблеми, констатує психолог Людмила Шамрай. «От коли я запитую – чому ви не хочете мати дітей? По-перше, відповідають, що бракує любові до дітей. Але багато хто аргументує тим, що сьогодні народити, виховати, поставити дитину на ноги, складно. Саме з економічної точки зору. І щоб дитина здобула якісну освіту, теж треба багато грошей. Стан нестабільності - люди бояться відповідальності», - стверджує фахівець.

Примусові аліменти

Якщо розлучення неминуче, а у подружжя є дитина або кілька дітей, батьки мусять не скандалити, а дійти згоди, наполягають психологи. Якою б не була відраза одне до одного, це проблеми тата з мамою, що мають мінімально відображатися на дитині. Хоча торік майже 800 тисяч українських чоловіків вважали інакше.

Вони погодилися сплачувати аліменти лише після ухвали судів. Такими є офіційні дані. А десять тисяч аліментників нехтували викликами та попередженнями, приховували свої справжні доходи. Але притягти їх до відповідальності можна, переконує автор Сімейного кодексу, доктор юридичних наук Зореслава Ромовська.

«Можна накласти стягнення на його майно, арештувати майно, а потім продати з прилюдних торгів. Тобто, механізми в Сімейному і Кримінальному кодексах є. Якщо суд постановив рішення про стягнення аліментів, то воно направляється до державної виконавчої служби, і вона вже слідкує за цим. А що стосується кримінальної відповідальності, то мати може звертатися до Прокуратури. Коли ж, наприклад, батько – інвалід, і в нього немає інших доходів, тоді аліменти стягуються з його пенсії». За Сімейним кодексом, розмір аліментів мінімально на одну неповнолітню дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму. (На сьогодні прожитковий мінімум становить для працездатних осіб 941 гривню, а 30 відсотків від нього – це 282 гривні).

Розлучення батьків, говорять психологи, утричі збільшує можливість розлучення у майбутньому їхніх дітей. А у малюків, які зростали в повній сім’ї, у дорослому віці розпадається лише один із двадцяти шлюбів.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG