Україна – це держава, яка, з одного боку, постачає трудових мігрантів на ринки праці Євросоюзу та Росії, а з другого – переправляє через свою територію сотні тисяч шукачів притулку та заробітчан до економічно розвинених держав Європи, відзначають експерти Фонду народонаселення ООН. І наголошують: за останні 5 років Україна також перетворилась на місце, куди у пошуках заробітку приїздять трударі з інших держав.
За даними ООН та Міністерства праці України, на некваліфікованих посадах у країні, крім мігрантів з Індії, Бангладеш, Пакистану та Афганістану, працюють вихідці з країн Середньої Азії та Закавказзя. За рахунок новоприбулих зростають узбецька, грузинська, вірменська, азербайджанська, афганська діаспори та африканське земляцтво.
За словами заступника директора Інституту демографії Національної академії наук України Наталії Власенко, трудові мігранти працюють у тих сферах, які не користуються попитом серед українців: прибиральники, торговці на ринках, двірники. Подібна ситуація в ЄС має місце уже стосовно трудової міграції з України: там українці погоджуються на некваліфіковану, низькооплачувану працю і заміщають на цьому сегменті ринку праці корінне населення.
Україна, і Євросоюз опинились у заручниках…
«Україна та країни ЄС на початку ХХІ століття демонструють нижчі темпи зростання, ніж ті, що були притаманні останній чверті попереднього сторіччя. Однак, за даними ООН, це уповільнення буде не таке значне, як передбачалось раніше, але вирівнюваність темпів народжуваності також не буде високою», – каже Власенко.
Зростання міграційних потоків у Європу та в Україну експерти ООН пояснюють старінням населення і низькою народжуваністю, що спричиняє скорочення працездатного населення, і, відповідно, загальмовує економічний розвиток окремих держав і цілого регіону. Як відзначила директор Фонду народонаселення ООН в Україні Нузхат Ехсан, і Україна, і Євросоюз опинились у заручниках соціально-економічної, демографічної та освітньої кризи.
«Існують також проблеми у галузі охорони здоров’я, у пенсійних фондах та інших сферах, пов’язаних зі старінням населення, – каже вона. – Водночас, серед молодих європейців немає попиту на трудові спеціальності, збільшується кількість людей з вищою освітою і зменшується кількість представників фізичної праці. Серед іншого, це руйнує баланс між інтелектуальною та фізичною працею. Але ці проблеми можна подолати, на що і спрямовані програми ООН та наша співпраця з урядами окремих держав».
Проблеми іммігрантів в Україні
Український уряд готовий до співробітництва з міжнародними інститутами у царині розробки міграційного законодавства, захисту національного ринку праці та підвищення кваліфікації українських робітників. На цьому наголосив нещодавно віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, спілкуючись із делегацією експертів ООН.
Але на сьогодні проблема захисту прав українських заробітчан в ЄС та трударів, які поповнюють український ринок праці, залишається нерозв’язаною. Про це у розмові з Радіо Свобода зазначив київський експерт, працівник УВКБ ООН у справах біженців Максим Буткевич.
«Можливість легалізувати своє перебування в Україні є далеко не у всіх, хто сюди прибуває, навіть якщо люди прибувають на підставах, передбачених законодавством України. Друге – іноземці та особи без громадянства є вразливою у соціальному вимірі групою населення. Не існує жодних державних механізмів інтеграції в українське суспільство. А тотальна корупція часто перешкоджає законним шляхом розв’язати проблеми захисту іноземців (біженців, мігрантів, шукачів притулку)», – зауважує Буткевич.
Але найбільше, чого бояться українські заробітчани в ЄС та іноземні трударі в Україні, – бути поверненими на батьківщину, звідки вони виїхали у пошуках праці і долі, наводять дані опитувань мігрантів експерти ООН.
За даними ООН та Міністерства праці України, на некваліфікованих посадах у країні, крім мігрантів з Індії, Бангладеш, Пакистану та Афганістану, працюють вихідці з країн Середньої Азії та Закавказзя. За рахунок новоприбулих зростають узбецька, грузинська, вірменська, азербайджанська, афганська діаспори та африканське земляцтво.
За словами заступника директора Інституту демографії Національної академії наук України Наталії Власенко, трудові мігранти працюють у тих сферах, які не користуються попитом серед українців: прибиральники, торговці на ринках, двірники. Подібна ситуація в ЄС має місце уже стосовно трудової міграції з України: там українці погоджуються на некваліфіковану, низькооплачувану працю і заміщають на цьому сегменті ринку праці корінне населення.
Україна, і Євросоюз опинились у заручниках…
«Україна та країни ЄС на початку ХХІ століття демонструють нижчі темпи зростання, ніж ті, що були притаманні останній чверті попереднього сторіччя. Однак, за даними ООН, це уповільнення буде не таке значне, як передбачалось раніше, але вирівнюваність темпів народжуваності також не буде високою», – каже Власенко.
Зростання міграційних потоків у Європу та в Україну експерти ООН пояснюють старінням населення і низькою народжуваністю, що спричиняє скорочення працездатного населення, і, відповідно, загальмовує економічний розвиток окремих держав і цілого регіону. Як відзначила директор Фонду народонаселення ООН в Україні Нузхат Ехсан, і Україна, і Євросоюз опинились у заручниках соціально-економічної, демографічної та освітньої кризи.
«Існують також проблеми у галузі охорони здоров’я, у пенсійних фондах та інших сферах, пов’язаних зі старінням населення, – каже вона. – Водночас, серед молодих європейців немає попиту на трудові спеціальності, збільшується кількість людей з вищою освітою і зменшується кількість представників фізичної праці. Серед іншого, це руйнує баланс між інтелектуальною та фізичною працею. Але ці проблеми можна подолати, на що і спрямовані програми ООН та наша співпраця з урядами окремих держав».
Проблеми іммігрантів в Україні
Український уряд готовий до співробітництва з міжнародними інститутами у царині розробки міграційного законодавства, захисту національного ринку праці та підвищення кваліфікації українських робітників. На цьому наголосив нещодавно віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, спілкуючись із делегацією експертів ООН.
Але на сьогодні проблема захисту прав українських заробітчан в ЄС та трударів, які поповнюють український ринок праці, залишається нерозв’язаною. Про це у розмові з Радіо Свобода зазначив київський експерт, працівник УВКБ ООН у справах біженців Максим Буткевич.
«Можливість легалізувати своє перебування в Україні є далеко не у всіх, хто сюди прибуває, навіть якщо люди прибувають на підставах, передбачених законодавством України. Друге – іноземці та особи без громадянства є вразливою у соціальному вимірі групою населення. Не існує жодних державних механізмів інтеграції в українське суспільство. А тотальна корупція часто перешкоджає законним шляхом розв’язати проблеми захисту іноземців (біженців, мігрантів, шукачів притулку)», – зауважує Буткевич.
Але найбільше, чого бояться українські заробітчани в ЄС та іноземні трударі в Україні, – бути поверненими на батьківщину, звідки вони виїхали у пошуках праці і долі, наводять дані опитувань мігрантів експерти ООН.
