Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 12:22

У Сербії провадять масову кампанію проти Анджеліни Джолі


Голлівудська актриса виступила як режисер і зняла фільм про війну в Боснії. У Сербії його не бачили, але засуджують
Белград – Анджеліна Джолі, одна з найвидатніших голівудських актрис, дебютувала як кінорежисер. У її фільмі «В країні крові та меду» йдеться про війну в Боснії й Герцеговині. Сербські шовіністи стверджують, що йдеться про антисербський фільм.

Анджеліна Джолі не загиблюється в політичні справи, які призвели до боснійської війни. Темою фільму є трагічне кохання між боснійською дівчиною та солдатом сербської національності.

Курйоз протестів поки що й не у фільмі, а в тому, що його в Сербії ще не бачили. Отож докладніше про буде можна повідомити через три-чотири місяці, коли сербські глядачі побачать, про що йдеться.

Та певним сербським колам не сподобалося, що Джолі вдалася до такої делікатної теми. У бульварних газетах надрукували образливі коментарі під такими заголовками, як «Анджо, геть!» та «Анджеліна – кретин!»

А режисер Емір Кустуріца назвав фільм «голлівудською пропагандою».

Кустуріца народжений у Сараєві, босняк за національністю. Та в час війни він прибув до Сербії й став палким прихильником політики тодішнього сербського президента Слободана Мілошевича. Через це Кустуріцу дуже поважають сербські націонал-екстремісти. Точніше, величають його при кожній нагоді, оскільки вважають його частиною національного істеблішменту.

Його думок не поділяє молодий сербський режисер Стеван Филипович, який два роки тому також зняв фільм про боснійську війну. Він каже: «Це старий рецепт. Ми вже мільйон разів бачили, як це націоналісти роблять. Справа, до речі, смішна, оскільки цей фільм тут ще ніхто не бачив. Свою оцінку вони роблять на підставі рекламних роликів. Більшість не бачила навіть тих роликів, але вони називають фільм антисербським; потім уже відомо, що буває».

Мистецтво і політика – різні речі

Далеко не всі серби засуджують Анджеліну Джолі та її фільм. Ліберальні митці й журналісти зазначають, що не треба плутати мистецтво й політику. Та в кампанії голоснішими є екстремісти, а не ті, хто виступає за зважений діалог.

Про жахливі воєнні події в Боснії й Герцеговині, які тривали від 1992 до 1995 року, і в самій країні, і в сусідніх Сербії та Хорватії зняли вже кілька фільмів. Історики, публіцисти й письменники написали про війну десятки книг.

З історичної точки зору нібито все відомо. У час розвалу колишньої Югославії незалежними спершу стали республіки Словенія, Хорватія та Македонія, відтак незалежність навесні 1992 року – на підставі всенародного референдуму – проголосив і парламент Боснії і Герцеговини. Проти цього виступила частина боснійських сербів за підтримки офіційного Белграда. Режим тодішнього президента Сербії Слободана Мілошевича надавав боснійським сербам зброю, боєприпаси та всю іншу допомогу.

Боснія і Герцеговина все-таки зберегла незалежність. Майже третина її громадян розійшлася по світу. Воєнні лідери боснійських сербів Радован Караджич та генерал Ратко Младич перебувають у в’язниці Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії. Слободан Мілошевич помер у тій же в’язниці.

Матеріал підготували Михайло Рамач і Charles Dameron
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG