Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 01:19

Євгенія Олійник

Київ - Сьогодні у світі відзначають День поезії. Деякі українські митці стверджують, що інтерес українців до поезії зростає. А на думку інших, це стосується лише окремих груп суспільства. Водночас для видавців поезія є комерційно невигідною.

Професійне свято з'явилося у поетів дванадцять років тому, за ініціативою ЮНЕСКО. В українські календарі його внесли трохи пізніше – 2004 року. Поет та голова Українського фонду культури Борис Олійник переконує, що поезія є важливою саме для сучасного українця.

«Якщо ми втратимо ще й поезію, то це для суспільства пиши пропало, – вважає
При тому, яка розруха зараз відбувається у державі, поезія – це одна з тих опор, на якому тримається храм нашої духовності
Борис Олійник

він. – При тому, яка розруха зараз відбувається у нашій державі, поезія – це одна з тих опор, на якому тримається храм нашої духовності», – каже Борис Олійник.

Натомість молодий поет Богдан-Олег Горобчук каже, що нині поезія цікавить лише окремі суспільні групи. «Мені здається, що наше пост-індустріальне суспільство дуже сильно структуроване за смаками та стилем життя. Для людей, чий стиль життя близький до, по-старому кажучи, інтелігенції, до інтелектуалів, поезія цікава», – розповідає він.

Поезія – комерційно невигідна

Можливо, саме цим зумовлене те, що видавати вірші – складніше, порівняно з прозою. Поезія для видавців – комерційно невигідна, вважає літературний критик Костянтин Родик.

«З одного боку це не є прибуткові проекти для видавців, а з іншого боку, гарно видані, вони можуть бути для видавців іміджевими проектами. Інколи треба ризикувати, щоб про тебе знали як про видавництво достатньо високої культури», – наголошує він.

Поет Павло Коробчук також вважає, співпраця з малопомітними поетами є перспективною як для видавництв, так і для самих поетів. «Скажімо, Сергій Жадан. Йому дуже допомогло видавництво «Фоліо». Невідомо, що більше його популяризувало: воно чи саме якість його текстів», – розповідає він.

Про тенденції української поезії

Українська поезія не стоїть на місці. Зокрема, останнім часом поети почали співпрацювати з музикантами. Павло Коробчук розповідає, що насправді ця мода з’явилася ще в дев’яностих, а сьогодні просто набула більшого розголосу.

«Така тенденція виникла ще й тому, що музика зараз найбільше в масах,це найпопулярніший вид мистецтва. Можливо, таким чином поети намагаються розширити свою читацьку та слухацьку аудиторію», – пояснює поет.

Окрім цього, в поезії існують й явища на межі зникнення. Таким є, наприклад, поетичний слем – змагання поетів у артистичному читанні. Слемівський рух зародився в Америці в кінці двадцятого століття, а в Україні його започаткував журналіст Анатолій Ульянов п’ять років тому. Проте слем досить швидко себе вичерпав через брак ініціативи, вважає Богдан-Олег Горобчук.

«Хтось просто виріс зі слемів, хтось почав писати серйознішу поезію, а нове покоління людей, готове підтримати цей рух, можливо, ще не прийшло», – пояснює він.

Тим не менш, поет переконаний, що повністю слеми не зникнуть, а стануть постійною складовою літературних фестивалів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG