Доступність посилання

ТОП новини

Боргова яма «Нафтогазу» загрожує ГТС


Київ – «Нафтогаз» продовжує нарощувати борги. Упродовж останнього часу компанія уклала низку угод з «Укрексімбанком» на закупівлю облігацій внутрішнього займу. Ці гроші потрібні для розрахунків за російський газ. Експерти зазначають, що наразі «Нафтогаз» перестає бути реальною бізнес-компанією. Така ситуація, на їхню думку, загрожує національній безпеці України.

Компанія «Нафтогаз України» уклала низку угод з «Укрексімбанком» на закупівлю облігацій внутрішньої державної позики на суму понад три з половиною мільярди гривень для розрахунків за імпортний російський газ. Про це йдеться у «Віснику державних закупівель». Відтак, за підрахунками фахівців, боргові зобов’язання «Нафтогазу» перевищили 80 мільярдів гривень. Окрім цього, Президент Янукович уже підписав закон, який передбачає виділення понад двох мільярдів гривень для виплати зарплати шахтарям із коштів «Нафтогазу».

Із тим, що становище української компанії є загрозливим погоджують і представники влади.

«Нафтогаз» перебуває у дуже скрутному становищі. Факт, що ми розраховуємося з Росією за спожитий газ не за рахунок поточних платежів, а постійно користуючись банківськими кредитами
Анатолій Кінах
«Нафтогаз» перебуває у дуже скрутному становищі, – зазначає Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах. – Факт, що ми розраховуємося з Росією за спожитий газ не за рахунок поточних платежів, а постійно користуючись банківськими кредитами, у тому числі дочірніх банків фінансової банківської системи Російської Федерації. Цим ми поглиблюємо внутрішній державний борг. Це дуже небезпечна тенденція, бо виникає загроза, що відповідні боргові зобов’язання «Нафтогазу» можуть бути у власників, які за межами України».

«Нафтогаз» – це механізм для перерозподілу фінансових потоків – експерт

«Нафтогаз» сьогодні уже не є реальною бізнес-компанією, вважає експерт енергетичних питань Центру імені Разумкова Володимир Омельченко.

Уряд просто використав «Нафтогаз», щоб не використовувати держбюджет, щоб дефіцит бюджету зберігся у межах, рекомендованих Міжнародним валютним фондом
Володимир Омельченко
«Це просто такий собі механізм перерозподілу фінансових потоків на користь тих чи інших груп, які знаходяться у той чи інший момент при владі й більше нічого, – переконаний експерт. – До того ж, він виконує певні політичні замовлення. Ми бачимо, що перераховані кошти на зарплати шахтарям. Уряд просто використав «Нафтогаз», щоб не використовувати держбюджет, щоб дефіцит бюджету зберігся у межах, рекомендованих Міжнародним валютним фондом».

Ціною ГТС

«Нафтогаз» продовжує жити у борг, а чиновники не вирішують цієї проблеми. Це, на думку експерта з енергетичних питань Юрія Корольчука, може спричинити низку негативних наслідків. Найнебезпечніший із них – це втрата частини газотранспортної системи.

Єдиний вихід з цієї ситуації для держави – це отримання нижчої ціни на російський газ. Але тут виникає наступне питання – якою буде за це ціна?
Юрій Корольчук
«Ми не бачимо реальної реструктуризації і реформи, – каже Корольчук. – Те, що деякі компанії були перетворені у публічні акціонерні товариства, суттєво не вплинуло на їхню діяльність. Вони і надалі залишаються збитковими і не приносять прибутків. У першу чергу це стосується самого «Нафтогазу». Така політика не приведе ні до чого доброго. Єдиний вихід з цієї ситуації для держави – це отримання нижчої ціни на російський газ. Але тут виникає наступне питання – якою буде за це ціна? Ціною за це, найімовірніше, буде віддача частини половини газотранспортної системи України».

Окрім продажу облігацій внутрішньої державної позики, «Нафтогаз» систематично позичає у російського «Газпромбанку».

Зараз загальний борг «Нафтогазу» перевищує 12 мільярдів доларів, переважна частина якого – перед російською стороною.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG