Доступність посилання

ТОП новини
20 Березень 2019, Київ 05:28

Чи можна ламати e-mail політикам? – Єгор Соболєв


Єгор Соболєв про злами електронної пошти
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:12:43 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Єгор Соболєв про злами електронної пошти

Київ – Про те, хто і навіщо зламує особисті сторінки та електронну пошту політиків,громадських діячів та журналістів, розповідав Єгор Соболєв, керівник бюро журналістських розслідувань «Свідомо».

Чи можна зламувати e-mail – з «добрими намірами»?
З журналістської точки зору редактор вам скаже: «Молодець!»

– Залежно від того, кому… Це дуже важка грань. Я думаю, що з загальнолюдської точки зору, звісно, втручання в чужу переписку є неприпустимим.

З іншого боку, з журналістської точки зору, ми дуже багато часу присвячуємо тому, щоб здобути закриту інформацію. І якщо ви справді керуєтеся суспільними мотивами (ну, наприклад, вам відомо, що з цього e-mailу ви можете отримати доступ до даних про те, хто як краде гроші платників податків), тоді вас не можна вас засуджувати як журналіста. З журналістської точки зору редактор вам скаже: «Молодець!», але із загальнолюдської, я думаю, це було і залишилося свинством.

Але коли ламаються e-mailи людей, які ще не є політиками, чиновниками – тих, хто не має доступу до державних коштів?

– Мені не подобається, коли ставлять питання: «Людей бити не можна, а політиків можна». Я думаю, що загальнолюдські цінності і правила одні для всіх. Я не думаю, що ми маємо отримати індульгенцію на ламання пошти навіть Юри Єнакієвського.

Професійна індульгенція у нас і так є – вдасться вкрасти інформацію, то кради. Але з точки зору загальнолюдської моралі і закону це точно є неприпустимим.

Якби справді журналіст дістав справді суспільно важливу інформацію не зовсім законним шляхом (зокрема, зламом e-mail скриньки). Якщо журналіст доведе, що від суспільства приховали необхідну інформацію, чи зможе він виграти суд в Україні?
Будь-який ідіот може лякати медіа великими позовами

– До речі, у нас хороше законодавство, яке стосується свободи слова і свободи медіа. Воно трохи погіршилося, коли скасували вже за цієї влади мито на позов про захист честі і гідності. Раніше, коли ти хотів отримати мільйон гривень від редакції, ти мав сплатити 100 000 у бюджет. Зараз це мито скасували і будь-який ідіот може лякати медіа великими позовами. Але в усьому іншому у нас хороше законодавство – одне з найкращих в Європі. Питання, якому судді дістанеться справа…

Насправді не так багато справ програється і не так мало виграється журналістами і медіа. Запросіть кваліфікованих юристів, вони «сповнені скальпів» різних ідіотів, які намагалися засудити медіа. У нас ситуація в тому сенсі не є дуже поганою.

Більше того, розумний журналіст не буде оприлюднювати чужий e-mail як такий, що він сам зламав. Він сам собі поштою відправить ці дані, покаже судді штемпель і скаже: «Прийшло в редакцію…»

То де межа? Що можна робити, а що – ні?

– Етичні запитання завжди унікальні. Коли можна поцілувати дівчину, а коли не можна? Це ж теж залежить від ситуації. Так само і з тим, кого можна фотографувати, а коли – ні.

Наскільки Женя Тимошенко публічна особа, а коли просто дитина, просто дівчина? Я думаю, що коли йдеться про її особисте життя, вона просто дівчина, і ніхто не має права туди лізти. З іншого боку, коли йдеться про рівень її особистих витрат, вона дочка колишнього посадовця, і це інформація, яка є предметом суспільного інтересу. Тому тут немає відповіді: тоді можна – тоді не можна. Унікальна ситуація…

Чи можна вважати всі ці українські e-mail скандали приводом замилитися? Можливо, ми скочуємось до тієї ситуації, яка склалась в Росії?
Все погане ми копіюємо у Росії. Взяли б і навчилися театр робити!

– Боюся, що так, у нас створено кілька груп, які займаються дискредитацією громадських діячів, журналістів, опозиційних політиків. І я бояюся, що вони дивляться насамперед на росіян. Все погане ми копіюємо у Росії. Взяли б і навчилися театр робити!

Те, що зараз роблять з Навальним та іншими російськими опозиціонерами, очевидно, прийде в Україну через рік.

Нашим спецслужбам та силам з дискредитацію, які наймає влада, доходить російський досвід. Їм потрібен час. Думаю, скоро мають буди секс-скандали, а далі вже будуть кримінальні справи і спроби через родичів, фінансові схеми посадити людей. І буде йтися вже не про опозиціонерів, а саме про громадських діячів і журналістів. Як на мене, вони зараз становлять більшу загрозу цій владі.

Хто ламає? От Сергій Лещенко вважає, що це (зокрема скандал з «Жужалікс») – справа рук спецслужб.

– Чесно кажучи, наша спецслужба давно знищена і вона не дієздатна. Думаю, існують окремі групи, які є частково формальними, а частково неформальними. Так само ці групи відтворені. Там є спеціалісти з приватних компаній. Можливо, частково вони використовують обладнання і адміністративний ресурс СБУ. Але,
наскільки я знаю, служба в поганому стані...

А наскільки інформаційно успішними є всі ці скандальні проекти? Кажуть, що «Жужалікс» чи «Немирялікс» не були настільки успішними, щоб взагалі запускати їх.
Інформаційні війни мають єдине виправдання – заробіток для тих, хто їх веде

– Я давно думаю, що інформаційні війни мають єдине виправдання – заробіток для тих, хто їх веде. Я ніколи в жодній інформаційній війні, особливо, якщо вона ведеться методами «чорного піару», не бачив реальних конкретних результатів для суспільства. Будь-яка брехня не спрацьовує. І чим більша брехня, тим більше не спрацьовує.

Але у Росії поки вдається зберігати систему у відносній стабільності…

– Віктор Федорович Янукович і його помічники забувають одну річ: у Росії є реальний режим, який фінансує спецслужбу, фінансує поліцію, фінансує збройні сили, фінансує ідеологію, ненавидить бандитів… Так він намагається керувати за методами КДБ і за допомогою представників КДБ, але саме «керувати» країною.

«Наші» її просто грабують і думають: «А давайте спробуємо, як росіяни!».Але у вас ФСБ нема, у вас нема збройних сил, у вас поліції нема».

Що робити у цій ситуації?

– Обережніше переписуватися, залишати телефон в офісі і йти на зустрічі, гуляти на вулиці, спілкуватися з людьми, коли збираєш «чутливу» інформацію, розуміти, що все, що ти скажеш по телефону, може бути записане і використане проти тебе або проти людей, з якими ти говориш, бути відповідальнішим... Це дуже корисна технологія.

Як нашим слухачам реагувати, якщо завтра у новинах вони почують про зламану пошту чи Facebook когось із лідерів опозиції або журналіста (ну… Єгора Соболєва, наприклад)?
Дивитись новини по телебаченню, перепрошую, – це абсурд

– Якщо ви хочете розбиратися в ситуації, ви не можете не читати інформацію в інтернеті. Дивитись новини по телебаченню, перепрошую, – це абсурд. Там давно нема новин, навіть у хороших редакціях, бо телебачення зараз більше займається розважанням.

Якщо ви хочете мати інформацію, читайте кілька хороших сайтів, читайте Facebook…
  • 16x9 Image

    Андрій Баштовий

    Журналіст Радіо Свобода
    !function(d,s,id){var js,fjs=d.getElementsByTagName(s)[0];if(!d.getElementById(id)){js=d.createElement(s);js.id=id;js.src="//platform.twitter.com/widgets.js";fjs.parentNode.insertBefore(js,fjs);}}(document,"script","twitter-wjs");
    Andrii Bashtovyi | Створіть Свою Візитку

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG