Київ – Усе частіше опозиційні українські політики стають жертвами прослуховування і зламів електронної пошти. Ті, хто виклав на спеціальні сайти тисячі листів доньки лідера опозиції Євгенії Тимошенко та депутата від БЮТ Григорія Немирі, стверджують: це – незалежне журналістське розслідування з метою викриття незаконних дій. Самі ж об’єкти хакінгу впевнені: це робота владних структур. Політологи ж говорять про інформаційну війну з використанням методів російських спецслужб.
Не так давно в мережі з’явилися два сайти – zhuzhaleaks.com і nemyrialeaks.com. На них будь-хто міг прочитати листування Євгенії Тимошенко та Григорія Немирі – про особисте життя, оплату рахунків і, звичайно ж, політику (нині обидва сайти не працюють).
У передмові до «Немирялікс» автори так званого журналістського розслідування писали: політики, які на міжнародній арені обстоюють звільнення Тимошенко, отримують за це чималі гроші. Наприклад, президентові асоціації конгресменів США Джиму Леттері нібито перерахували 85 тисяч доларів за те, що він пролобіював ухвалення резолюціїСенату з вимогою звільнити Тимошенко. А кошти йому та іншим політикам перераховують офшорні компанії – Панами, Кіпру й Віргінських островів. З цього ніби випливає, що діяльність української політичної партії фінансують іноземні компанії, а це заборонено законом.
Крім того, на сайті (в листуваннях) можна було знайти інформацію і про те, скільки платить Юлія Тимошенко за лікування фахівцями німецької клініки «Шаріте». Суму, яка прописана в пошті – 680 тисяч євро за місяць лікування – вже спростували самі лікарі. А німецькі журналісти газет Der Spiegel і Die Zeit встановили, що документ у доданому файлі – фальшивий: представлений рахунок подано на неправильному бланку, а також з граматичними помилками!
Журналістське розслідування чи замовлена дискредитація?
В опозиції стверджують: так зване журналістське розслідування – а насправді просто незаконний злам – замовлене владою для дискредитації «Батьківщини» та її лідера. А сама публікація листування є карним злочином, тим більше якщо врахувати, що багато листів на сайтах – фальшиві, говорить депутат, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко.
«У цій так званій опублікованій пошті є електронні листи трьох видів: перші – це справжні листи, другі – це листи, в які вмонтовані певні слова або речення, що повністю спотворюють зміст листів, і третя група листів – повністю сфальшовані. Тому на сьогоднішній день у низці країн ті люди, імейли яких (як справжні, так і сфальшовані) були опубліковані, вже звернулися до правоохоронних органів цих країн. З метою розслідування», – каже він.
Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, електронну пошту якого систематично намагаються зламати хакери, не є прихильником використання такого способу отримання інформації у журналістській діяльності. Але не можна однаково сприймати злами електронних скриньок політиків і журналістів, говорить він.
«Я не утримуюсь за рахунок бюджетних коштів, тому вважаю, що до мене не діють ті правила, які діють на політиків, які намагаються прийти до влади і отримати доступ до бюджетних коштів, або нинішніх чиновників, які вже перебувають при владі і утримуються за рахунок бюджетних коштів», – пояснює Лещенко.
На думку журналіста, скандальні «виливи» інформації – це справа рук «спецслужб або приватних хакерів на замовлення спецслужб».
Пошта публічної людини має бути публічною?
Оскільки Григорій Немиря є публічною людиною, депутатом, то його розмови мають і можуть бути публічними, впевнений представник Партії регіонів Володимир Олійник. Інша справа, яким чином отримана інформація, оприлюднена в мережі.
«Немиря не повинен по важливих темах політичного життя, державної якоїсь позиції ділити на те, що може бути доступне для громадськості, а що ні. Щодо доньки Юлії Тимошенко, тут, безперечно може бути порушення її права на конфіденційну розмову. Коли друкований засіб інформації – то є можливість позову до редакції, а журналісти доведуть, що інформація була важливою і суспільство повинно знати про деякі аспекти життя політиків. А тут як бути, коли це електронний засіб інформації і оприлюднення там по суті не несе за собою ніякої відповідальності?» – говорить у коментарі Радіо Свобода депутат.
Тож після зламу поштових скриньок і оприлюднення їхнього вмісту завжди треба ставити питання про розслідування, додає Олійник, – про те, наскільки такі дії були правомірними і чиї це були дії.
Інформаційна війна в інтернеті
А політолог Володимир Фесенко говорить про початок інформаційної війни між владою і опозицією – і в українському і навіть закордонному інформаційному полі. І використовуються на цьому новому фронті боротьби методи російських спецслужб.
«Саме нейтралізація і дискредитація цих двох осіб (а також їхніх зусиль і намагань) – як пособників зарубіжних держав, натяк на те, що вони можуть і на спецслужби працювати, отримують закордонні кошти… Мені це нагадує певне копіювання тактики російських спецслужб проти російської опозиції», – каже він.
На початку січня 2013 року на YouTube з’явився ролик із телефонною розмовою Юлії Тимошенко та її чоловіка Олександра із підписами чеською мовою від імені користувача, який зареєструвався і опублікував єдине відео в один день. Адвокат Тимошенко Олександр Плахотнюк заявив, що захист Тимошенко вже підготував за фактом появи цього запису в інтернеті заяви до Генеральної прокуратури і прокуратури Харківської області з вимогою з’ясувати, хто міг влаштувати підслуховування. За його словами, запис розмови колишнього Прем’єр-міністра з її чоловіком, який з’явився в інтернеті, частково змонтований – зокрема, в частині, де йдеться про суддю Європейського суду з прав людини від України Ганну Юдківську.
Хоча в Україні вже діє управління боротьби з кіберзлочинністю, однак законодавство в цій сфері досі неврегульоване, говорять фахівці. Тому чим міг би закінчиться суд в такій справі, експерти прогнозувати не беруться.
Не так давно в мережі з’явилися два сайти – zhuzhaleaks.com і nemyrialeaks.com. На них будь-хто міг прочитати листування Євгенії Тимошенко та Григорія Немирі – про особисте життя, оплату рахунків і, звичайно ж, політику (нині обидва сайти не працюють).
У передмові до «Немирялікс» автори так званого журналістського розслідування писали: політики, які на міжнародній арені обстоюють звільнення Тимошенко, отримують за це чималі гроші. Наприклад, президентові асоціації конгресменів США Джиму Леттері нібито перерахували 85 тисяч доларів за те, що він пролобіював ухвалення резолюціїСенату з вимогою звільнити Тимошенко. А кошти йому та іншим політикам перераховують офшорні компанії – Панами, Кіпру й Віргінських островів. З цього ніби випливає, що діяльність української політичної партії фінансують іноземні компанії, а це заборонено законом.
Крім того, на сайті (в листуваннях) можна було знайти інформацію і про те, скільки платить Юлія Тимошенко за лікування фахівцями німецької клініки «Шаріте». Суму, яка прописана в пошті – 680 тисяч євро за місяць лікування – вже спростували самі лікарі. А німецькі журналісти газет Der Spiegel і Die Zeit встановили, що документ у доданому файлі – фальшивий: представлений рахунок подано на неправильному бланку, а також з граматичними помилками!
Журналістське розслідування чи замовлена дискредитація?
В опозиції стверджують: так зване журналістське розслідування – а насправді просто незаконний злам – замовлене владою для дискредитації «Батьківщини» та її лідера. А сама публікація листування є карним злочином, тим більше якщо врахувати, що багато листів на сайтах – фальшиві, говорить депутат, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко.
«У цій так званій опублікованій пошті є електронні листи трьох видів: перші – це справжні листи, другі – це листи, в які вмонтовані певні слова або речення, що повністю спотворюють зміст листів, і третя група листів – повністю сфальшовані. Тому на сьогоднішній день у низці країн ті люди, імейли яких (як справжні, так і сфальшовані) були опубліковані, вже звернулися до правоохоронних органів цих країн. З метою розслідування», – каже він.
Я не утримуюсь за рахунок бюджетних коштів, тому на мене не діють правила, які діють на політиків або чиновниківСергій Лещенко
Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, електронну пошту якого систематично намагаються зламати хакери, не є прихильником використання такого способу отримання інформації у журналістській діяльності. Але не можна однаково сприймати злами електронних скриньок політиків і журналістів, говорить він.
«Я не утримуюсь за рахунок бюджетних коштів, тому вважаю, що до мене не діють ті правила, які діють на політиків, які намагаються прийти до влади і отримати доступ до бюджетних коштів, або нинішніх чиновників, які вже перебувають при владі і утримуються за рахунок бюджетних коштів», – пояснює Лещенко.
На думку журналіста, скандальні «виливи» інформації – це справа рук «спецслужб або приватних хакерів на замовлення спецслужб».
Пошта публічної людини має бути публічною?
Немиря не повинен по важливих темах політичного життя, державної якоїсь позиції ділити на те, що може бути доступне для громадськості, а що ніВолодимир Олійник
Оскільки Григорій Немиря є публічною людиною, депутатом, то його розмови мають і можуть бути публічними, впевнений представник Партії регіонів Володимир Олійник. Інша справа, яким чином отримана інформація, оприлюднена в мережі.
«Немиря не повинен по важливих темах політичного життя, державної якоїсь позиції ділити на те, що може бути доступне для громадськості, а що ні. Щодо доньки Юлії Тимошенко, тут, безперечно може бути порушення її права на конфіденційну розмову. Коли друкований засіб інформації – то є можливість позову до редакції, а журналісти доведуть, що інформація була важливою і суспільство повинно знати про деякі аспекти життя політиків. А тут як бути, коли це електронний засіб інформації і оприлюднення там по суті не несе за собою ніякої відповідальності?» – говорить у коментарі Радіо Свобода депутат.
Тож після зламу поштових скриньок і оприлюднення їхнього вмісту завжди треба ставити питання про розслідування, додає Олійник, – про те, наскільки такі дії були правомірними і чиї це були дії.
Інформаційна війна в інтернеті
Мені це нагадує певне копіювання тактики російських спецслужб проти російської опозиціїВолодимир Фесенко
А політолог Володимир Фесенко говорить про початок інформаційної війни між владою і опозицією – і в українському і навіть закордонному інформаційному полі. І використовуються на цьому новому фронті боротьби методи російських спецслужб.
«Саме нейтралізація і дискредитація цих двох осіб (а також їхніх зусиль і намагань) – як пособників зарубіжних держав, натяк на те, що вони можуть і на спецслужби працювати, отримують закордонні кошти… Мені це нагадує певне копіювання тактики російських спецслужб проти російської опозиції», – каже він.
На початку січня 2013 року на YouTube з’явився ролик із телефонною розмовою Юлії Тимошенко та її чоловіка Олександра із підписами чеською мовою від імені користувача, який зареєструвався і опублікував єдине відео в один день. Адвокат Тимошенко Олександр Плахотнюк заявив, що захист Тимошенко вже підготував за фактом появи цього запису в інтернеті заяви до Генеральної прокуратури і прокуратури Харківської області з вимогою з’ясувати, хто міг влаштувати підслуховування. За його словами, запис розмови колишнього Прем’єр-міністра з її чоловіком, який з’явився в інтернеті, частково змонтований – зокрема, в частині, де йдеться про суддю Європейського суду з прав людини від України Ганну Юдківську.
Хоча в Україні вже діє управління боротьби з кіберзлочинністю, однак законодавство в цій сфері досі неврегульоване, говорять фахівці. Тому чим міг би закінчиться суд в такій справі, експерти прогнозувати не беруться.
