Українська наука просить у держави свободи

Київ – Прибрати бюрократичні перепони закликають державу українські науковці. У Києві в четвер відбулися загальні збори Академії наук. Говорячи про досягнення, учасники засідання вказували на те, що чимало відкриттів робляться не за рахунок, а всупереч: зокрема, й тому, що коштів, виділених державою, вистачає лише на зарплати. В уряді у відповідь обіцяють подбати про схвалення законопроектів, які мають полегшити науковцям життя.

Академік Леонід Литвиненко у Харкові очолює Радіоастрономічний інститут, у якому, зокрема, розробляють різні радіолокаційні пристрої. Створене харківськими радіофізиками обладнання може, наприклад, фіксувати рух у повітрі об’єктів (у тому числі – і потенційно небезпечних), щоб збирати метеорологічні дані.

Інститут переважно реалізує замовлення, що надходять з-за кордону, зокрема, з Німеччини, Італії та Китаю. Українське Міноборони, за словами академіка, харківська радіоапаратура не приваблює. Леонід Литвиненко каже, що українські радіофізики не проти орієнтуватися лише на закордонні замовлення, однак і тут не все так просто.

«Гроші замовників, які надходять в інститут на так званий спецрахунок, автоматично стають бюджетними, їхнє витрачання контролює казначейство. Спецрахунок не є захищеною статтею бюджету. На практиці це означає, що з жовтня 2012 року до січня 2013 року казначейство не пропускало до оплати наші рахунки на закупівлю деталей. Очевидно, що якщо протягом кількох місяців ми не можемо купувати деталі, то терміни виконання контрактів зриваються», – розповів він.

Тема перешкод, з якими на кожному кроці стикаються українські вчені, на чергових загальних зборах Академії наук стала чи не провідною. Учасники засідання, наприклад, розповіли, як минулого року деякі інститути не змогли оплатити внески за членство у низці міжнародних наукових об’єднань. Проблема була не в коштах – держказначейство нібито просто вчасно не здійснило проплату.

Закони змінюватимуть, щоб полегшити управління наукою

Зауваження, висловлені академіками, слухав присутній на засіданні віце-прем’єр Костянтин Грищенко. Під час свого виступу він навів підрахунки, за якими майже половина українського науково-технічного потенціалу зорієнтована на виконання зарубіжних замовлень, натомість понад дві третини української продукції не має сучасного наукового забезпечення.

Серед планів уряду, за словами Грищенка, – розробка змін до закону про наукову діяльність, що сприяли б реформуванню системи фінансування та управління у цій сфері.

«Окрім того, задля створення умов для інтеграції науки і промисловості, спрощення діяльності, зменшення дозвільних процедур для суб’єктів науково-технологічної та інноваційної діяльності урядом буде подано до Верховної Ради нову редакцію закону про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій. З метою підтримки та дерегуляції інноваційної діяльності українських підприємств буде забезпечено ухвалення нової редакції закону про інноваційну діяльність», – зазначив віце-прем’єр.

Перед початком зборів НАН присутні у залі учасники між собою обговорювали, чи з’явиться на засідання президент України Віктор Янукович. Жартували, що якщо прибуло так мало преси, то, вочевидь, глави держави не буде. В результаті привітання від президента прочитав віце-прем’єр Грищенко.

Як інформує сайт глави держави, Віктор Янукович побесідував із президентом Академії наук Борисом Патоном у переддень загальних зборів. По телефону.

Обладнання купують не за бюджетні кошти

У грудні, коли парламент готувався до ухвалення бюджету на 2013 рік, українські вчені звернулися до керівництва країни з проханням переглянути катастрофічно низькі, як вони казали, видатки на науку. Тоді їхні зауваження залишилися не почутими. Кошти, виділені на Академію наук, покривають переважно лише фонд зарплатні. На інші статті видатків – наприклад, на закупівлю нового обладнання – НАН бере гроші з позабюджетних надходжень, розповів президент Академії наук України Борис Патон.

«Вже третій рік поспіль в бюджеті академії не передбачаються капітальні видатки для централізованого придбання наукового обладнання закордонного виробництва», – сказав він під час своєї доповіді.

В Україні нині близько 19 тисяч наукових працівників. Щороку їх стає дедалі менше – в середньому на дві-три сотні осіб. Зокрема, за кордон минулого року емігрувало 29 вчених.