Українська криза перетворюється із регіональної на глобальну проблему. Подальші санкції і протистояння призведуть до зростання невизначеності на глобальних ринках та можуть мати стримуючий ефект на розвиток економіки Євросоюзу, зокрема за рахунок негативного впливу на міжнародні компанії.
Наразі, за різними оцінками, нинішній рівень формальних і неформальних санкцій призведе до падіння ВВП Росії на 1-1,5%. При цьому відтік капіталу з Росії у наступні 2-3 роки може сягнути ще 300 мільярдів доларів США. Причому, на наш погляд, санкції, що в даний час вводяться країнами світу поки що не стануть катастрофічними для економіки Росії. За оцінками Європейського центрального банку, відтік капіталу з Росії склав 220 мільярдів доларів від початку агресії Росії проти України. З іншого боку, за оцінками Центрального банку Росії чистий відтік капіталу за перший квартал 2014 року склав 55 мільярдів доларів США. Лише у квітні, за оцінками Мінекономрозвитку Росії, відтік капіталу склав 8 мільярдів доларів і за очікуванням його голови у травні ця цифра буде приблизно такою ж. Прогнозований Мінфіном Росії відтік капіталу до кінця року може сягнути 80 мільярдів американських доларів.
Оцінки державних органів влади Росії та установ ЄС різняться суттєво, але скоріше за все показники відтоку капіталу перевищать оцінки державних установ Росії, хоча б тому що найбільший негативний тиск від санкцій економіка Росії почне відчувати саме з червня-липня поточного року. З травня до кінця року російські компанії та банки, відповідно до даних Центробанку Росії, мають виплатити основного боргу і відсотків у сумі біля 108,5 мільярдів доларів США. Пік платежів припаде на грудень місяць, у якому має бути виплачено 33,8 мільярда доларів, у той же час як в інших місяцях платежі становитимуть 9,1-13,5 мільярдів доларів щомісячно.
Ще наприкінці 2013-го–на початку 2014 року багато експертів говорили про уповільнення економічного зростання (економісти Goldman Sachs, Сорос та інші) і радили утриматися від інвестування в економіку Росії. Зростання інфляції внаслідок агресії проти України, затягування українсько-російського конфлікту, зростання невизначеності та вже запроваджених санкцій може бути вже достатньо для того, щоб спровокувати економічну рецесію в Росії. Застосування ж жорстких санкцій проти Росії, за оцінками німецьких експертів, може призвести до падіння російської економіки на 10%.
Уповільнення економічного зростання та вже запровадженні санкції призвели до відмови рефінансування кредитів російським компаніям та заморожування відкритих кредитних ліній. Ті ж компанії, яким все-таки вдасться отримати кредити, відчують суттєве подорожчання вартості активів або погіршення умов кредитування як наприклад негайне повернення кредиту у разі накладання санкцій на компанію чи будь-кого з її бенефіціаріїв. У результаті більш суворих умов кредитування російські компанії зіштовхнулися зі зростанням трансакційних витрат на кредитування та збільшенням ризиків, що змушує деяких з них відмовлятися від іноземних кредитів самостійно. Через запровадження санкцій деякі з іноземних банків, серед яких можна виокремити Well Fargo, Citigroup, JPMorgan Chase, Bank of America Merrill Lynch, вже ухвалил рішення про зменшення своєї присутності на російському ринку.
Посилення санкції з боку ЄС буде стримуватися можливими негативними впливами на економіки європейських країн, хоча за оцінками групи експертів найбільшого банку Німеччини провідні західні країни світу зможуть витримати економічні санкції проти Росії без значних для себе втрат. Великої шкоди ці країни зазнають лише у разі повної відмови Росією експортування енерноресурсів до Європи та дефолту Росії, хоча обидва ці сценарії німецькі експерти вважають малоймовірними.
Одним з головних каналів розповсюдження негативного впливу на економіки ЄС можуть бути фінанси, якщо Росія вирішить експропріювати майно компаній або якщо кредитоспроможність її активів суттєво знизиться. Зокрема, французькі банки мають найбільші активи в Росії, які у ІІІ кварталі 2013 року складали близько 51 мільярда доларів США. За часткою активів від загальних банківських активів, найбільшим власником є Австрія (1,4%), за якою слідують Нідерланди та Італія, а ось ризики німецьких та іспанських банків виглядають досить обмеженими. Загалом європейський банківський сектор є більш вразливим до більш жорстких санкції проти Росії ніж банківські системи Японії та США. Найгіршим сценарієм для фінансової системи Єврозони могла б стати повна ізоляція Росії від міжнародної фінансової системи, хоча навіть за цього сценарію російська економіка постраждає набагато більше.
Іншим важливим каналом розповсюдження є торгівля, при чому як за рахунок блокування імпорту до Росії так і за рахунок зменшення експорту енергетичних ресурсів до Європи. Якщо Росія почне блокувати імпорт з Європи, то імпорт з ЄС може знизитися на 2,5%, причому найбільше постраждають малі країни на східному кордоні Єврозони такі як Естонія та Фінляндія, експорт котрих до Росії складає більше ніж 10%, та Німеччина, експорт котрої до Росії складає близько 3,3%. Зокрема суттєвий обвал російського ринку може призвести до падіння зростання економіки Німеччини на 0,5%, хоча за оцінками експертів це падіння і не можна нехтувати, однак з ним можна впоратися. З іншого боку, такі країни як Франція, Італія та Іспанія постраждають найменше, адже їхній експорт до Росії не перевищує 2,5%, і, до того ж, експорт не займає велику частку ВВП у економіці цих країн.
Що ж до експорту енергетичних ресурсів з Росії до Європи, то найбільш залежною від російських нафти та газу є Фінляндія (на 100% та 2/3 відповідно), у той час як Німеччина використовує 1/5 російського вугілля та 1/4 нафти з Росії. Хоча з огляду на підписання не досить привабливого для Росії газового контракту з Китаєм, зміну риторики в українсько-російській газовій суперечці, готовність деяких країн-експортерів енергетичних ресурсів збільшити постачання нафти у разі зменшення експорту Росією, навряд чи, Росія піде на відмову від експорту енергетичних ресурсів до Європи, адже це загрожуватиме їй втратою європейського ринку.
За оцінками експертів Deutsche Bank, значної шкоди економічного зростання країни ЄС зазнають лише у разі глибокої рецесії у Росії на зразок кризи російського рубля у 1998 році та значного поширення цієї рецесії на країни Східної Європи. Ризики негативного впливу також можуть зрости у разі підвищення невизначеності у країнах, що розвиваються, економіки яких наразі є дуже вразливими. За цього негативного сценарію, а саме у разі зниження зовнішнього попиту, Європейський союз має обмежені можливості фіскального та монетарного характеру, який за поточного високого рівня безробіття і надалі буде змушений продовжувати утримувати низьку облікову ставку. Це також підсилюється загрозою дефляційних процесів у Європейській зоні, зокрема найбільше в Британії. Азія ж, навпаки, різниться у своїх тенденціях інфляційних процесів: якщо дефляція спадає у Японії, то ризики розгортання дефляційних процесів зростають у Південній Кореї.
З іншого боку, можливість негативного сценарію економічного зростання країн, що розвиваються, також підсилюється з огляду на те, що останнє зменшення безробіття США скоріше за все призведе до згортання політики грошового пом’якшення уже в найближчому часі. Це у свою чергу матиме наслідком відтік капіталу з країн, що розвиваються, причому найбільшій відтік капіталу зазнають саме ті країни, які отримували найбільші інвестиції під час програми кількісного пом’якшення, серед яких можна виокремити, насамперед, Ізраїль та Китай. Натомість, Бразилія та Туреччина постраждають менше.
Реакція на уже запроваджені санкції буде зумовлена зміною глобальних економічних умов, про які йшлося вище. Заборона на надання кредитів призведе до перерозподілу капітальних потоків: відтік капіталів з Росії призведе до вкладання цих коштів у інші країни. Крім того, найбільша загроза від санкцій полягає саме в тому, що складно прогнозувати, якими будуть подальші санкції, а тому інвестори можуть відмовитися від вкладання в російську економіку на даному етапі. Ці тенденції вже мають свої прояви. За нещодавніми опитування міжнародного агентства Bloomberg, серед восьми найбільших економік світу інвестори назвали найгіршим ринком для інвестування – російський, у той час як найбільш перспективним сприймається саме ринок США та Євросоюзу.
Отже, час задуматись всім! Нова світова криза може мати наслідки нової світової економічної депресії.
Богдан Данилишин – академік НАН України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Наразі, за різними оцінками, нинішній рівень формальних і неформальних санкцій призведе до падіння ВВП Росії на 1-1,5%. При цьому відтік капіталу з Росії у наступні 2-3 роки може сягнути ще 300 мільярдів доларів США. Причому, на наш погляд, санкції, що в даний час вводяться країнами світу поки що не стануть катастрофічними для економіки Росії. За оцінками Європейського центрального банку, відтік капіталу з Росії склав 220 мільярдів доларів від початку агресії Росії проти України. З іншого боку, за оцінками Центрального банку Росії чистий відтік капіталу за перший квартал 2014 року склав 55 мільярдів доларів США. Лише у квітні, за оцінками Мінекономрозвитку Росії, відтік капіталу склав 8 мільярдів доларів і за очікуванням його голови у травні ця цифра буде приблизно такою ж. Прогнозований Мінфіном Росії відтік капіталу до кінця року може сягнути 80 мільярдів американських доларів.
Оцінки державних органів влади Росії та установ ЄС різняться суттєво, але скоріше за все показники відтоку капіталу перевищать оцінки державних установ Росії, хоча б тому що найбільший негативний тиск від санкцій економіка Росії почне відчувати саме з червня-липня поточного року. З травня до кінця року російські компанії та банки, відповідно до даних Центробанку Росії, мають виплатити основного боргу і відсотків у сумі біля 108,5 мільярдів доларів США. Пік платежів припаде на грудень місяць, у якому має бути виплачено 33,8 мільярда доларів, у той же час як в інших місяцях платежі становитимуть 9,1-13,5 мільярдів доларів щомісячно.
Ще наприкінці 2013-го–на початку 2014 року багато експертів говорили про уповільнення економічного зростання (економісти Goldman Sachs, Сорос та інші) і радили утриматися від інвестування в економіку Росії. Зростання інфляції внаслідок агресії проти України, затягування українсько-російського конфлікту, зростання невизначеності та вже запроваджених санкцій може бути вже достатньо для того, щоб спровокувати економічну рецесію в Росії. Застосування ж жорстких санкцій проти Росії, за оцінками німецьких експертів, може призвести до падіння російської економіки на 10%.
Уповільнення економічного зростання та вже запровадженні санкції призвели до відмови рефінансування кредитів російським компаніям та заморожування відкритих кредитних ліній. Ті ж компанії, яким все-таки вдасться отримати кредити, відчують суттєве подорожчання вартості активів або погіршення умов кредитування як наприклад негайне повернення кредиту у разі накладання санкцій на компанію чи будь-кого з її бенефіціаріїв. У результаті більш суворих умов кредитування російські компанії зіштовхнулися зі зростанням трансакційних витрат на кредитування та збільшенням ризиків, що змушує деяких з них відмовлятися від іноземних кредитів самостійно. Через запровадження санкцій деякі з іноземних банків, серед яких можна виокремити Well Fargo, Citigroup, JPMorgan Chase, Bank of America Merrill Lynch, вже ухвалил рішення про зменшення своєї присутності на російському ринку.
Посилення санкції з боку ЄС буде стримуватися можливими негативними впливами на економіки європейських країн, хоча за оцінками групи експертів найбільшого банку Німеччини провідні західні країни світу зможуть витримати економічні санкції проти Росії без значних для себе втрат. Великої шкоди ці країни зазнають лише у разі повної відмови Росією експортування енерноресурсів до Європи та дефолту Росії, хоча обидва ці сценарії німецькі експерти вважають малоймовірними.
Одним з головних каналів розповсюдження негативного впливу на економіки ЄС можуть бути фінанси, якщо Росія вирішить експропріювати майно компаній або якщо кредитоспроможність її активів суттєво знизиться. Зокрема, французькі банки мають найбільші активи в Росії, які у ІІІ кварталі 2013 року складали близько 51 мільярда доларів США. За часткою активів від загальних банківських активів, найбільшим власником є Австрія (1,4%), за якою слідують Нідерланди та Італія, а ось ризики німецьких та іспанських банків виглядають досить обмеженими. Загалом європейський банківський сектор є більш вразливим до більш жорстких санкції проти Росії ніж банківські системи Японії та США. Найгіршим сценарієм для фінансової системи Єврозони могла б стати повна ізоляція Росії від міжнародної фінансової системи, хоча навіть за цього сценарію російська економіка постраждає набагато більше.
Іншим важливим каналом розповсюдження є торгівля, при чому як за рахунок блокування імпорту до Росії так і за рахунок зменшення експорту енергетичних ресурсів до Європи. Якщо Росія почне блокувати імпорт з Європи, то імпорт з ЄС може знизитися на 2,5%, причому найбільше постраждають малі країни на східному кордоні Єврозони такі як Естонія та Фінляндія, експорт котрих до Росії складає більше ніж 10%, та Німеччина, експорт котрої до Росії складає близько 3,3%. Зокрема суттєвий обвал російського ринку може призвести до падіння зростання економіки Німеччини на 0,5%, хоча за оцінками експертів це падіння і не можна нехтувати, однак з ним можна впоратися. З іншого боку, такі країни як Франція, Італія та Іспанія постраждають найменше, адже їхній експорт до Росії не перевищує 2,5%, і, до того ж, експорт не займає велику частку ВВП у економіці цих країн.
Що ж до експорту енергетичних ресурсів з Росії до Європи, то найбільш залежною від російських нафти та газу є Фінляндія (на 100% та 2/3 відповідно), у той час як Німеччина використовує 1/5 російського вугілля та 1/4 нафти з Росії. Хоча з огляду на підписання не досить привабливого для Росії газового контракту з Китаєм, зміну риторики в українсько-російській газовій суперечці, готовність деяких країн-експортерів енергетичних ресурсів збільшити постачання нафти у разі зменшення експорту Росією, навряд чи, Росія піде на відмову від експорту енергетичних ресурсів до Європи, адже це загрожуватиме їй втратою європейського ринку.
За оцінками експертів Deutsche Bank, значної шкоди економічного зростання країни ЄС зазнають лише у разі глибокої рецесії у Росії на зразок кризи російського рубля у 1998 році та значного поширення цієї рецесії на країни Східної Європи. Ризики негативного впливу також можуть зрости у разі підвищення невизначеності у країнах, що розвиваються, економіки яких наразі є дуже вразливими. За цього негативного сценарію, а саме у разі зниження зовнішнього попиту, Європейський союз має обмежені можливості фіскального та монетарного характеру, який за поточного високого рівня безробіття і надалі буде змушений продовжувати утримувати низьку облікову ставку. Це також підсилюється загрозою дефляційних процесів у Європейській зоні, зокрема найбільше в Британії. Азія ж, навпаки, різниться у своїх тенденціях інфляційних процесів: якщо дефляція спадає у Японії, то ризики розгортання дефляційних процесів зростають у Південній Кореї.
З іншого боку, можливість негативного сценарію економічного зростання країн, що розвиваються, також підсилюється з огляду на те, що останнє зменшення безробіття США скоріше за все призведе до згортання політики грошового пом’якшення уже в найближчому часі. Це у свою чергу матиме наслідком відтік капіталу з країн, що розвиваються, причому найбільшій відтік капіталу зазнають саме ті країни, які отримували найбільші інвестиції під час програми кількісного пом’якшення, серед яких можна виокремити, насамперед, Ізраїль та Китай. Натомість, Бразилія та Туреччина постраждають менше.
Реакція на уже запроваджені санкції буде зумовлена зміною глобальних економічних умов, про які йшлося вище. Заборона на надання кредитів призведе до перерозподілу капітальних потоків: відтік капіталів з Росії призведе до вкладання цих коштів у інші країни. Крім того, найбільша загроза від санкцій полягає саме в тому, що складно прогнозувати, якими будуть подальші санкції, а тому інвестори можуть відмовитися від вкладання в російську економіку на даному етапі. Ці тенденції вже мають свої прояви. За нещодавніми опитування міжнародного агентства Bloomberg, серед восьми найбільших економік світу інвестори назвали найгіршим ринком для інвестування – російський, у той час як найбільш перспективним сприймається саме ринок США та Євросоюзу.
Отже, час задуматись всім! Нова світова криза може мати наслідки нової світової економічної депресії.
Богдан Данилишин – академік НАН України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
