16 вересня журналісти у Києві та регіонах вже чотирнадцятий рік традиційно згадують Георгія Гонгадзе та інших журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов'язків. Але з часу смерті Гонгадзе нічого не змінилося, кажуть медійники і називають 2014 рік найтрагічнішим роком для української журналістики – за час АТО убито 7 журналістів, понад 70 побували у полоні. У надскладніший для медіа час влада повинна піти назустріч і як ніколи взятися за профільні закони, просять медіаексперти.
У вівторок із самого ранку на мості, що поєднує Жовтневий палац та майдан Незалежності з’явився банер з написом: «Георгій, ми не забули». А ввечері, до Стели на Майдані прийшли журналісти, які пам’ятною ходою та запаленням свічок традиційно вшанували загиблих журналістів. Цього року цей список поповнився ще сімома журналістами.
«За вісім місяців 2104 року сталося 265 побиттів журналістів. Станом на зараз вже більше ніж 70 журналістів побували в заручниках на окупованих територіях, це в Криму та на Сході України і 7 журналістів було убито. Ми зафіксували також 120 випадків цензури, 90% яких стосувались відключення українських телеканалів або блокування виходу українських ЗМІ», – каже виконавчий директор Інститут масової інформації Оксана Романюк.
Причиною незахищеності журналістів в Україні є відсутність системного діалогу з владою. Журналіст-міжнародник Громадського телебачення Наталя Гуменюк, яка часто буває на сході в зоні бойових дій, зазначає, що провина за це лежить і на державних органах, особливо силових структурах, які часто надають неперевірену інформацію.
«Це ненормально, коли наші колеги, які їздили висвітлювати події на сході, спростовують дані від органів державної влади. Можу сказати, що суттєве перебільшення або непідтвердження інформації з боку представників Міністерства оборони та інших офіційних структур також суттєво підриває їхній авторитет в очах іноземних журналістів, які не можуть довіряти тим, кому, в принципі, повинні», – каже Гуменюк.
Відтак розслідування справи про вбивство Георгія Гонгадзе, як і розслідування всіх злочинів проти журналістів, – першочергове завдання влади, якщо вона прагне сприяти розвиткові свободи слова в Україні, кажуть у медіа-середовищі. Саме тому зі спеціальною заявою журналісти руху «Стоп цензурі!» звернулися до президента України, керівника МВС та генпрокурора.
«В Україні немає жодних платформ, в рамках яких ми змогли б зустрічатися та публічно порушувати ці питання. Ми досі не почули позиції новообраного президента стосовно свободи слова, розслідувань нападів на журналістів та суспільного телебачення. Тому я хочу звернутися до Петра Порошенка, генпрокурора Віталія Яреми, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і закликати їх почати системний діалог із журналістською спільнотою, почати активно працювати не тільки над розслідуваннями, а й над медіареформами, які б захищали права громадян України на інформацію», – закликає Оксана Романюк.
Медіареформи, яких вимагають журналісти, стосуються створення суспільного мовлення, роздержавлення друкованих ЗМІ, прозорості медіа-власності та ліквідації Національної комісії з питань захисту суспільної моралі. І в їх реалізації медіа-спільнота покладається в тому числі і на тих журналістів, які вирішили балотуватись у парламент і поповнили передвиборчі списки практично усіх політичних партій.
