Доступність посилання

ТОП новини

У Луганську на Різдво людям бракує ліків і грошей, а у прифронтовій зоні – обстріли


Кулемет на блокпості угруповання «ЛНР», Луганська область. Листопад 2014 року
Кулемет на блокпості угруповання «ЛНР», Луганська область. Листопад 2014 року

«Роботи немає, жити немає на що, опалення немає, а тепер ще й знову сильні обстріли» – жителька Мар’їнки

Під страхом нових мінометних обстрілів та в охолоджених оселях святкують цьогорічне Різдво жителі визволених міст вздовж лінії фронту. У містах Донбасу, визволених давно та віддалених від зони бойових дій, активно проводять свята ялинки й концерти. А ось в окупованому Луганську люди на Різдво більше говорять про брак грошей, медикаментів та памперсів для немовлят, ніж про подарунки та святкові застілля. Таким не завжди світлим і обнадійливим є свято Різдва Христового для жителів Донбасу в 2015-му.

Жителька кварталу Пролетаріату Донбасу в Луганську Валентина Величко розповідає, що салати до різдвяного столу вона готує, але зустрічати Різдво цьогоріч доводиться у складній ситуації, яка не дає спокою і в святковий день. Ліки й харчування потрібні стареньким людям і малим дітям щодня й невідкладно. У своєму кварталі вона опікується людьми похилого віку та родинами з дітьми, зокрема з-поміж тих, кому зараз найскладніше, – родина з 8-річною дівчинкою, хворою на ДЦП, та четверо 80-90-річних пенсіонерів. Вони не можуть придбати вкрай потрібних ліків.

Валентина Величко розповідає, що в луганських крамницях та аптеках насправді все необхідне є: і памперси, і дитяче харчування, і ліки для хворих дітей, для гіпертоніків, проте купити це немає за що.

«Вони є у продажу, але грошей немає. Є ліки в аптеках, але знову ж таки потрібне фінансування. Поки що воно лише налагоджується, але на даний момент дуже складно. Ми сподіваємося, що це налагодиться», – зазначає жінка.

За її словами, доправлену нещодавно Червоним Хрестом та ЮНІСЕФ за сприяння України гуманітарну допомогу роздавали лише багатодітним родинам і самотнім матерям, і ці міжнародні організації не опрацювали списки для адресної допомоги, підготовлені місцевими активістами.

«Якби Червоний Хрест працював, а не вдавав, що він працює, то нам було б якось легше», – каже вона.

Валентина Величко розповіла також, що перед святами матерям у її районі Луганська виплачували по 800 гривень допомоги. При цьому, приміром, пакет памперсів там коштує близько 300 гривень.

Вона звертається по допомогу сьогодні до всіх, незалежно по який бік конфлікту хто перебуває, щоб забезпечити допомогу літнім людям і дітям.

З листопада 2014-го Україна офіційно припинила фінансування соціальних програм безпосередньо на окупованих незаконними збройними угрупованнями «ЛНР» і «ДНР» територіях. До цього в багатьох окупованих містах пенсії та соціальні виплати не виплачувалися вже кілька місяців поспіль.

Росія обіцяє доправити в найближчі дні 11-й свій гуманітарний конвой, проте, як випливає з розповідей місцевих мешканців, ця допомога до найбільш нужденних людей не потрапляє. Неодноразово різні ватажки російських «казаків», які контролюють до 80% території «ЛНР», заявляли, що російська гуманітарна допомога в самому Луганську опиняється на полицях крамниць, а не в руках соціально незахищених громадян.

«У Сєверодонецьку Москаль, як класний PR-менеджер, влаштував шоу» – Пшенянік

Наталя Пшенянік
Наталя Пшенянік

Громадська активістка, волонтер, керівник обласного осередку партії «Громадянська позиція» Наталя Пшенянік розповідає, що у тимчасовій адміністративній столиці вільної Луганщини – Сєверодонецьку – люди активно відзначають свята. Очільник тамтешньої ОДА Геннадій Москаль постарався організувати масові святкування.

«У Сєверодонецьку все спокійно. Люди живуть своїм життям. Москаль влаштував дуже-дуже красиву ялинку, заввишки 22 метри. Вона не збірна, а натуральна, аналог її знаходиться у Ватикані. Він, як класний PR-менеджер, а я його таким вважаю, намагається влаштувати такі шоу для дорослих, для дітей. У Сєверодонецьку все нормально. У нас дуже складна ситуація в Станично-Луганському районі, який опинився на межі між зоною бойовиків та зоною, контрольованою українськими військовими. Там дуже, дуже складно», – розповіла Наталя Пшенянік.

Вона пояснює, що жителі цього району так і не змогли перед святами отримати пенсії чи соціальну допомогу, бо не можуть перереєструватися за його межами. Бойовики сепаратистів обстріляли тамтешнє приміщення управління соціального захисту, внаслідок чого знищене обладнання і програмне забезпечення. Але ці реалії досі не відображені в роботі комп’ютерної системи, що реєструє громадян України, мешканців окупованих територій. Вона автоматично відсилає всіх жителів району до зруйнованого війною й фактично недіючого управління соціального захисту Станично-Луганського району.

«Святкового настрою немає ніякого» – жителі Мар’їнки

У Мар’їнці під Донецьким у перші дні нового року відновилися сильні обстріли з боку проросійських бойовиків «ДНР». Гучні вибухи й постріли люди чули впродовж кількох годин і в ніч проти 4 січня, і в ніч проти 5 січня. У новорічну ніч руйнівні залпи вони розчули просто в перші хвилини 2015-го, довелося вистрибувати мало не з келихами шампанського на майданчики між квартирами, подалі від вікон.

«Настрою святкового нема ніякого. Три тижні було відносно спокійно, а тепер знову нас обстрілюють. Кому ми що зробили? Що тут є такого в цій Мар’їнці, що нам не дають спокою? І без того роботи немає, жити немає на що, опалення немає, а тепер ще й знову так сильно стріляють. У знайомої з роботи в городі міна впала. Нервова система вже не витримує», – розповіла Радіо Свобода місцева жителька.

Жінка переповідає, як під час останніх нічних «передріздвяних» обстрілів не знала, що робити: чи бігти вночі до підвалу, але для цього треба вийти на вулицю, де може пролетіти уламок, чи залишатися в квартирі, куди теж може влетіти снаряд. Зазначає, що «вже нічого не хочеться», що колись до Нового року та Різдва рахувала дні, а тепер свята не радують зовсім: тільки б не стріляли й в Україні запанував мир. Розповідає, що стежить за подіями, за тим, чи вдасться домовитися про щось учасникам «нормандського формату» переговорів десь далеко від щоденного нічого страху мар’їнців – у європейських столицях чи в Кремлі.

Мар'їнка – життя на лінії зіткнення
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:13:16 0:00


Human Rights Watch вимагає розслідувань дій української армії

Тим часом міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликає німецького канцлера Анґелу Меркель вплинути на прем’єр-міністра України Арсена Яценюка з тим, що той гарантував, що українські силовики вживатимуть всіх заходів, потрібних для мінімізації шкоди, що завдається цивільному населенню внаслідок бойових дій. На 8 січня в Берліні запланована зустріч очільників німецького та українського урядів.

HRW наполягає на тому, що має задокументовані дані, які свідчать про використання в зоні конфлікту касетних боєприпасів та здійснення неприцільних обстрілів «Градами» як урядовими військами, так і проросійськими та російськими бойовиками. Відповідно, ця міжнародна організація вимагає від українського Міністерства оборони та інших органів повного розслідування цих фактів і закидає українським силовикам, що їхні попередні спростування подібних фактів ґрунтувалися виключно на свідченнях керівних органів силовиків, відповідальних за проведення антитерористичної операції, і не брали до уваги жодних доказів, доступних безпосередньо на місці подій.

Відповідна заява HRW не містить вимог до Росії, чию участь у конфлікті визнає Україна та міжнародна спільнота. Ця організація також не коментує у даній заяві питання відповідальності за неприцільні обстріли житлових кварталів незаконних збройних формувань «ДНР» і «ЛНР».

На цю ж тему:

06.01.2015
HRW: Меркель має домогтися від Києва кращого захисту цивільних в АТО

Українські війська мають мінімізувати шкоду для цивільних, кажуть у Human Rights Watch і нагадують про свої звинувачення далі
  • Зображення 16x9

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG