Німеччина вирішила відмовитись від атомної енергетики. Побудувала найбільшу в Європі систему сонячних батарей, втілює в життя проекти вітропарків та гідроелектростанцій. У 2025 році має бути результат: перші міста планують перейти на струм виключно з екологічно чистих відновлювальних джерел енергії.
Екологія в Німеччині – це модно й перспективно. Вже сьогодні кожен десятий інженер працевлаштовується у сфері відновлювальних джерел енергії. У більшості вищих навчальних закладах є екологічні факультети. Навіть архітектори враховують у своїй роботі екологічну складову.
Будівля музею працює майже автономно: природного світла, завдяки спеціально розробленим, прозорим конструкціям, використовують більше ніж електричного. Кондиціонування приміщень відбувається за рахунок підземних вод. А зовнішній вигляд спроектовано таким чином, що будівля поглинає більшу частину вуличного галасу.
Екологія всюди
«Зелена революція» торкнулась життя кожного німця. Тепер, за словами мешканця Мюнхена Штефана Фойгта, про збереження природних ресурсів він мусить піклуватись.
«Ми воліємо користуватись душем, тому що так витрачається менше води», – говорить Штефан.
Економія води йде на користь як природі, так і гаманцям німців. Адже один кубометр холодної води, у перерахунку, коштує тут 70 гривень, гарячої – 140.
Тепло в Німеччині теж не з дешевих, тому оптимальна температура оселі взимку 18 градусів за Цельсієм. Якщо більше, каже Штефан Фойгт, готуйтесь платити.
«На кожній батареї є спеціальний пристрій, який вимірює, скільки тепла ви використали упродовж року. Ви платите базовий тариф, а наприкінці року цей пристрій покаже, чи вам повернуть гроші за невикористане опалення, чи ви доплатите за понаднормове», – зазначає Штефан.
Щоб дихалось легше навіть у місті-мільйоннику, влада Мюнхена, наприклад, запровадила систему екологічної оцінки транспорту.
«Якщо ви хочете заїхати в Мюнхен, вам потрібна зелена наліпка. Є ще жовті й червоні. Та якщо ви не маєте саме зеленої, ви не маєте права заїхати в місто», – говорить Штефан.
Сміття на переробку
Збір і сортування сміття в Німеччині – неймовірно складний і відповідальний процес. У кожному німецькому будинку є кілька персональних сміттєвих баків, яких може бути від трьох до восьми.
«Тут у дворі в нас три типи баків: великі сині – для паперу та картону. Коричневі – для біологічних відходів. І чорні баки – для решти сміття», – каже Штефан. Але не все тут можна залишити. Стару побутову техніку, меблі, вироби з дерева вам доведеться відвезти на спеціальний майданчик, закріплений за районом. Якщо кинути старий гарнітур в іншому місці – штраф 600 євро.
Скло – окремий вид сміття. Для кожного кольору свій смітник. Окремо слід викидати пластик і старий одяг.
До того ж викидати сміття німці мають ще й за розкладом, зауважує Штефан Фойгт: «Тільки по буднях, не в неділю. І лише з сьомої ранку до сьомої вечора. Аби не турбувати мешканців гучними звуками». Та такі, на першій погляд «неподобства», мають результат. Показники чистоти повітря і води в німецьких містах стали одними з найкращих у Європі.
