Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 19:50

Тарифи на ЖКГ в Україні ростуть, але скарг на неякісні комунальні послуги не меншає. Експерти вважають, що Україна потребує реформи системи житлово-комунального господарства, а вже вжитих заходів недостатньо. Натомість представники влади, зокрема київської, запевняють, що ринок демонополізується, мережі оновлюються, а підняття тарифів обґрунтоване.

В Києві – 2600 кілометрів трубопроводів, 70% з яких потенційно аварійні. Якісно проведені гідравлічні випробування влітку значно зменшують кількість аварій під час запуску опалювального сезону

Вже традиційні для міста перебої з гарячою водою влітку радниця заступника голови КМДА Юлія Грамотна пояснює зношеністю теплових мереж: «У Києві – 2600 кілометрів трубопроводів, 70% з яких потенційно аварійні. Гідравлічний удар, який проводиться влітку, проводиться, щоб зрозуміти, де є найслабше місце, яке може рвонути взимку, – пояснює вона. – Практика доводить, що якісно проведені гідравлічні випробування влітку значно зменшують кількість аварій під час запуску опалювального сезону».

На проспекті Соборності люди зараз без гарячої води, тому що ми міняємо величезний масштаб трубопроводу. Думаю, після цих робіт мешканці надовго забудуть про аварійність та перебої з послугами

Водночас представниця міської влади розповідає, що інфраструктура поступово оновлюється: «Цього року вперше за багато років ми власними силами приступили до заміни теплових мереж. На проспекті Соборності люди зараз без гарячої води, тому що ми міняємо величезний масштаб трубопроводу – 1,2 кілометра, 800 міліметрів діаметром. Думаю, після цих робіт мешканці надовго забудуть про аварійність та перебої з послугами».

Не йдуть на користь мережам і спроби недобросовісних забудовників під'єднати до них новозведені будинки з порушенням технічних вимог. Грамотна пояснює, що місто не може повністю контролювати кожне будівництво: «Ми не видаємо частину дозволів і не повністю контролюємо. Будинок не повинен вводитись в експлуатацію, якщо не виконані технічні умови».

Наразі теплові мережі міста обслуговує «Київенерго», але це лише до кінця наступного опалювального сезону – таке рішення в березі ухвалила Київрада.

Окрім теплових мереж, є масштабні об'єкти теплогенерації, як ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5, сміттєспалювальний завод «Енергія». Наші основні плани – це перспектива та модернізація теплових мереж

«Перед містом стоїть масштабне завдання пошуку нового підприємства, забезпечення функціональності системи теплозабезпечення. Окрім теплових мереж, є масштабні об'єкти теплогенерації, як ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5, сміттєспалювальний завод «Енергія» та ще дуже багато теплових об'єктів. Наші основні плани – це перспектива та модернізація теплових мереж», – говорить Грамотна.

70% робіт з термомодернізації фінансує місто. 30% збирають самі мешканці

Хоча чиновниця наголошує, що будинкові мережі належать людям і займатись ними повинні ОСББ та ЖБК, держава підтримує ті об’єднання, які хочуть підвищити власну енергоефективність: «Для будинкових мереж у нас уже три роки діє програма «70 на 30». 70% робіт з термомодернізації – встановлення індивідуального теплового пункту, який дозволяє економити, заміна теплових мереж, фасадів, вікон та дверей, утеплення фасаду – фінансує місто. 30% збирають самі мешканці». Програма, за словами Грамотної, діє не лише для ОСББ та ЖБК, а й для будь-яких будинків, мешканці яких можуть об’єднатись і спільно вирішувати.

Говорити про бажання зробити (ЖКГ – ред.) більш енергоефективним не доводиться, коли ми маємо фактично 60% населення на субсидіях

Експерт з питань ЖКГ Олег Голубенко вбачає основну проблему житлово-комунального господарства в його надмірній монополізованості. Хоча він визнає, що певні демонополазційні процеси в частині утримання будинку, почалися, однак цього, на його думку, недостатньо. «Говорити про бажання зробити (ЖКГ – ред.) більш енергоефективним не доводиться, коли ми маємо фактично 60% населення на субсидіях, за яких держава сплачує комунальні послуги і не завжди вчасно», – каже він. Однак проблема ця не виникла сьогодні, а є результатом багатьох років використання старих мереж та відмови від підвищення енергоефективності, додає експерт.

Екс-заступник міністра ЖКГ Олександр Мазурчак зазначає, що передусім слід реформувати відносини в житлово-комунальній сфері, як і Житловий кодекс, який діє ще від 1975 року, тоді як новий кодекс лежить у Верховній Раді вже понад десять років. На його думку, повинен з’явитися відповідальний власник багатоквартирного житлового будинку, необхідно спростити систему створення ОСББ й підтримати їх.

Цього року завдяки цій програмі субсидій, яку нарахували людям, у першу чергу не дали для ОСББ. Це така антиреклама вийшла

«От ми проводили таку хорошу агатацію, що давайте створювати ОСББ, а цього року завдяки цій програмі субсидій, яку нарахували людям, у першу чергу не дали для ОСББ , – згадує Мазурчак. – Це така антиреклама вийшла, що практично всі ОСББ в Україні стали на межу збанкрутіння».

Якщо держава витрачає в рік майже 70 мільярдів гривень на субсидії, а менш як 1 мільярд на енергоефективність, то щось не так. Треба витрачати на енергоефективність щонайменше 10 мільярдів

Другим і не менш важливим етапом реформи він називає зменшення споживання енергоресурсів: «Якщо держава витрачає в рік майже 70 мільярдів гривень на субсидії, а менш як 1 мільярд на енергоефективність, то щось не так робиться в нашій державі. Нам треба витрачати на енергоефективність щонайменше 10 мільярдів, щоб отримувати реальну економію і реальну віддачу цих коштів».

Держава навіть не запроваджує заходів щодо тих об'єктів, які перебувають в її власності

Олег Голубенко переконаний, що заходи енергоефективності не впроваджуються через брак політичної волі. «ЖКГ працює в інтересах певних фінансово-політичних груп. Держава навіть не запроваджує заходів щодо тих об'єктів, які перебувають у її власності: школи, дитячі садки, лікарні, приміщення Кабміну, міністерств, Верховної Ради», – констатує експерт.

Міністр із житлово-комунального господарства у 2007-2010 роках Олексій Кучеренко переконаний, що підвищення тарифів є неконтрольованими і навіть незаконними. На прикладі Києва екс-міністр розповів, що начебто «тіньові кардинали», наближені до мера столиці, зароблять на піднятті тарифів 2 мільярди гривень.

Немає ніякої конкуренції, там немає ніякої демонополізації, немає ніякого захисту споживача

«Створено 10 компаній обслуговуючих, і зараз доводять до киян взяті зі стелі тарифи без обговорення. Там немає ніякої конкуренції, там немає ніякої демонополізації, немає ніякого захисту споживача», – стверджує політик.

Він каже, що замість реформи ЖКГ відбувається тотальна монополізація й відсторонення споживача від процесу й паритетної участі в цих діях.

Юлія Грамотна заперечує, що мотиви підвищення тарифів були повністю роз'яснені. Крім того, стерджує вона, тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій у Києві підвищилися вперше від 2010 року. «Методом управлінських рішень ми скоротили витрати й дозволили людям платити до цього часу за старими тарифами», – пояснює представниця КМДА.

40% ринку обслуговують приватні організації. То про яку монополізацію ринку мова

Крім того, не згодна Грамотна і з тезою про монополію на ринку: «У нас 10 муніципальних компаній, за які відповідає місто, але 40% ринку обслуговують приватні організації. То про яку монополізацію ринку мова?».

За словами чиновниці, муніципальні компанії працюють там, де мешканці самі не обрали іншу компанію, а на їхню роботу можна поскражитись до контактного центру КМДА за номером 1551 або на гарячу лінію.

«Адміністративними методами контролю ми впливаємо на їхню роботу», – запевняє Грамотна.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG