Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 21:17

Кількість школярів у «сірій зоні» зростає – Філіпішина


День знань. Першокласники в українських національних костюмах. Кам'янське, 1 вересня 2016 року (ілюстраційне фото)

Київ – Понад 408 тисяч дітей вперше сіли за шкільні парти цього року в Україні, з них понад 22 тисячі – у Луганській та Донецькій областях. Між тим, як зазначають волонтери і громадські активісти, на Донбасі наразі залишаються ізольовані населені пункти, де дуже складно забезпечити умови для ефективного навчання, а деякі школярі, щоб потрапити на урок, змушені переходити щоразу лінію розмежування.

Очільник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський зазначає, що 16 із 567 шкіл, які розташовані на підконтрольній Україні території області, все ще розбиті через обстріли і не працюють, крім того, ще кілька сотень перебувають на непідконтрольній території Донеччини.

За словами заступниці голови військово-цивільної адміністрації Луганщини Ольги Лішик, на підконтрольній Україні території області зараз працює 298 шкіл.

«Всі школи, які були пошкоджені у свій час (а це, в основному, 2015 рік), відбудовані, всі школи відкрили свої двері і всі школи запрацювали», – сказала вона у коментарі Радіо Свобода.

Якщо говорити про те, у яких умовах живуть і навчаються діти у зоні конфлікту, то у містах і селах вони сильно відрізняються, переконана волонтерка Олена Розвадовська. Вже більше двох років вона живе безпосередньо поряд із лінією розмежування і допомагає родинам із дітьми.

Є такі місця, звідки діти ходять і на ту сторону у школу щодня – наприклад, Зайцеве

«Є села, які відрізані від будь-яких автошляхів та асфальтованих доріг, а в школі залишилося 20-30 дітей, і для них там, звичайно, важче забезпечити нормальні умови і харчування, і навчання. Є такі місця, звідки діти ходять і на ту сторону у школу щодня – наприклад, Зайцеве (Донецька область – ред.). Це те селище, де є певна кількість дітей, які ходять через лінію вогню під Горлівку, щодня так навчаються і після закінчення уроків повертаються додому. Є села, де школа постраждала і справді дітей скерували у якісь інші школи. Те ж саме Зайцеве: діти, батьки яких вирішили залишити навчатись на підконтрольній Україні території, щодня їздять 20 кілометрів під Бахмут у школу. Очевидно, що якщо сильний обстріл, заметіль або дуже погана дорога, автобус просто не приїжджає за дітьми», – розповідає волонтерка.

Олена Розвадовська із дітьми із Зайцева на Донеччині, архівне фото із Facebook волонтерки
Олена Розвадовська із дітьми із Зайцева на Донеччині, архівне фото із Facebook волонтерки

Хорошими такі умови для навчання не назвеш, але це – краща ситуація, аніж була два роки тому, коли діти просто сиділи у підвалах і бомбосховищах, і були переведені на індивідуальне навчання «для галочки», зауважує Розвадовська. Іноді однак, розповідає вона, нібито із міркувань безпеки дітям пропонують щось набагато гірше, ніж у них є.

«Деякі школи, наприклад, село Кримське на Луганщині – воно зовсім на передовій, відрізане від доріг, і там є школа, яку відновлювали всім світом – всі міжнародні організації, які тільки можна, і вікна, і шифер туди надсилали. Там всього 40 дітей максимум. Дитячий садочок при школі працює. І от цього року є один видатний чиновник, який вирішив, що краще він цю школу закриє, а дітей направить із цього села у Новоайдарський інтернат, сімейних дітей – в інтернат. І звичайно, що потім на рівні обласної адміністрації швидко все владнали, і школа працює», – каже Олена Розвадовська.

Тим часом, представниця апарату Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Аксана Філіпішина зауважує певні позитивні зрушення, якщо говорити про доступ до освіти у зоні конфлікту:

– Звичайно, за ці три роки є певні зміни. Період розпачу вже минув, почали відбудовуватися зруйновані школи. Ситуація змінюється ще й у зв’язку з тим, що кількість дітей, які навчаються у закладах освіти у так званій «сірі зоні», збільшується. Це про те, що люди із числа внутрішньо переміщених осіб, на превеликий жаль, повертаються у «сіру зону».​

Кількість дітей, які навчаються у закладах освіти у так званій «сірі зоні», збільшується

Ця тенденція розпочалася ще минулого року, і вже наприкінці 2016-го усі навчальні заклади – у тому числі такі тривожні населені пункти, які щодня у нас на слуху: Мар’їнка, Красногорівка – навіть там на кінець навчального року спостерігалося збільшення кількості дітей. Це означає, що люди, які свого часу покинули небезпечну територію, не змогли тут реалізуватись, потягнути винаймання житла і знайти роботу, і тому змушені наражати своїх дітей на небезпеку і повертатися до місця свого постійного проживання.

Аксана Філіпішина
Аксана Філіпішина

Між тим, були позитивні зміни у законодавстві України, спрямовані на захист прав дітей і їхнього доступу до освітніх послуг. Скажімо, запроваджено пільги при вступі до навчальних закладів, також для дітей, які перебувають на непідконтрольній території – а ми всі розуміємо, що це громадяни України, і вони мають право вступати до навчальних закладів.

Збільшується кількість дітей, які проходять або дистанційне, або екстернатне навчання, і заявляють про свій намір складати ЗНО і вступати до вишів на підконтрольній території. Лише цього року кількість таких дітей складала майже тисячу – разом із непідконтрольних територій Луганської і Донецької областей.

Збільшується кількість дітей, які проходять або дистанційне, або екстернатне навчання і заявляють про свій намір складати ЗНО

Тим не менш, ті 20 тисяч дітей, що відвідують навчальні заклади (і дошкільні, і загальноосвітні), мають певні проблеми. І ці проблеми пов’язані не тільки з тим, що одягнути і як дістатися до школи, не потрапивши під обстріл. Йдеться і про серйозні психологічні травми. І у зв’язку з цим ми з позитивом спостерігаємо за тим, що Міністерство освіти і науки спільно з науковцями, волонтерами, міжнародними організаціями навчає вчителів, які працюють у зоні конфлікту, щодо реагування на ситуації, пов’язані із конфліктом, і надання дітям підтримки.

– Як ви оцінюєте ідею створення опорних шкіл? Наскільки це працює, якщо говорити про зону конфлікту?

– Дійсно, цього року почали практикувати створення так званих опорних шкіл, коли маленькі школи закривають, а натомість відкриваються ці опорні школи, куди мають з’їжджатися діти. Так цього року загалом по Україні до 1 вересня закрито майже 130 шкіл.

Цього року до 1 вересня загалом по Україні до 1 вересня закрито майже 130 шкіл

І це дійсно, на мій погляд, таке «для галочки» виконання своїх зобов’язань перед дітьми. По-перше, збільшується час потрапляння дитини до школи. О котрій дитина мусить прокидатися вранці, якщо її забирають із першого села, а потім ще треба заїхати у кілька сіл, і тоді аж вона дісталася до місця навчання? І особливо у зимовий період, такі діти будуть повертатися додому пізно ввечері або – якщо дітей не можна перевозити у темну пору доби – це означає, що діти будуть «недонавчатись» і не досиджувати до кінця занять, не здобувати повноцінну освіту.

– Я б хотіла ще спитати про дітей, які перебувають у закритих закладах, в інтернатах, у лікарнях. Частину таких закладів, наскільки мені відомо, евакуювали на більш безпечну територію, у тому числі – у самому регіоні, відповідно, навантаження на заклади, які їх прийняли, дещо зросло. Якою є ситуація зараз, за вашими спостереженнями?

– Дійсно, ми моніторили упродовж року всі закриті заклади, де перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, в тому числі – діти, які були вивезені із Луганської області на Одещину, збирали інформацію по кожній дитині, спілкувались із дітьми.

У Донецькій області більшість таких дітей – понад 150 – перебувають у Святогірську, і тільки упродовж минулого року ми тричі відвідували цей заклад. Ситуація там – дуже складна, в тому числі у зв’язку із низькою психологічною підтримкою дітей, які там зібрані із 5-х інтернатів в один заклад, у яких дуже важкий період адаптації, і він ще не закінчився упродовж цих 2-3 років. Заклад, який раніше був оздоровчим, на наш погляд, не справлявся повною мірою із ситуацією. Тільки зараз ситуація почала змінюватись на краще.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG