Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 20:23

Готують «остаточне вирішення» конфлікту на Донбасі (огляд преси)


Український олігарх Віктор Медведчук у столиці Білорусі, куди прибув на переговори щодо окупованої російськими гібридними силами частини Донбасу. Мінськ, 31 січня 2015 року (ілюстраційне фото)

У середині листопада відбулося кілька подій, які можуть мати далекосяжні наслідки щодо конфлікту на Донбасі, зазначає «Газета по-українськи». По-перше, представники Росії та США Владислав Сурков і Курт Волкер не раз повторили, що кінцевою метою введення миротворців на окупований Донбас є повна реалізація Мінських угод. Москва може підтримати в Радбезі ООН цю ідею, лише якщо отримає гарантії повного втілення їх. Другий важливий момент – це повернення в публічний переговорний процес представника України з гуманітарних питань у Мінській контактній групі – Віктора Медведчука. За основу в реалізації домовленостей можуть взяти саме «план Медведчука». Кілька днів тому автор плану гучно увійшов до інформаційного простору, зустрівшись із Путіним, після чого російський президент заявив про можливість обміну 74 бійців АТО на прибічників угруповань «ДНР» і «ЛНР». Такий обмін, на думку газетярів, виглядає сигналом про готовність Кремля до припинення війни. Цей «жест доброї волі» передбачає, що Київ і Вашингтон у відповідь погодяться на зустрічні кроки. Докладніше йдеться в статті «Готують «остаточне вирішення» конфлікту на Донбасі».

Газета «Україна молода» досліджувала – що означає перехід Нестора Шуфрича з «Опоблоку» до партії «За життя». Експерт видання зазначає, що за фігурою Шуфрича проглядається інша персона – Віктор Медведчук, до якого Нестор Шуфрич є близьким та якому він підпорядкований. Якщо дивитися на втечу Шуфрича під цим кутом зору, вона набуває зовсім іншої ваги. І означає те, що Медведчук перегруповує своїх людей, переносячи центр тяжіння з «Опоблоку» на партію Вадима Рабіновича «За життя», куди, власне, й втік Шуфрич. Про те, чим Медведчуку не догодив «Опоблок», йдеться в матеріалі «Кум Путіна гуртує лави».

Із 20 листопада в Україні є ще один правоохоронний орган – Державне бюро розслідувань, інформує «Газета по-українськи». Відповідний закон Верховна Рада ухвалила два роки тому. Видання стверджує, що зробити бюро на 100 відсотків незалежним органом було неможливо. Фактично зараз це – прокуратура номер два. З тими самими кадрами, повноваженнями й функціями. Газета переконує, що керівництво ДБР обирали за допомогою домовленостей і компромісів. Громадянське суспільство втратило важелі впливу на цю ситуацію. Тепер треба чекати запуску роботи відомства. Потім, можливо, вимагати переобрання керівництва. Видання зазначає, що від ДБР не варто очікувати нічого в найближчі півтора-два роки, крім заполітизованих справ. Головна загроза, що бюро зроблять ручним органом, який допомагатиме владним партіям боротися з противниками і між собою, попереджає «Газета по-українськи».

Сьогодні в Україні – День Свободи і Гідності. Про найпам’ятніші події тих часів газеті «Голос України» розповіли і народні депутати – учасники Євромайдану. Також про те, що тоді об’єднало українців, йдеться у матеріалах і спогадах музикантів, бізнесменів, психологів і журналістів «Голосу України».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG