У російському Ростові-на-Дону найближчим часом почнеться розгляд по суті ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Перше судове засідання заплановане на 11 грудня. Підозрюваними у цій справі проходять шість жителів Південного берега Криму, переважно це кримські татари: Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Енвер Бекіров, Муслім Алієв, Рефат Алімов та Арсен Джеппаров. Федеральна служба безпеки Росії звинувачує їх в участі в терористичній організації та закликах до насильницького повалення влади. Самі фігуранти справи наполягають на своїй невинуватості та вважають себе жертвами політичних репресій.
Черговий суд для продовження запобіжного заходу для правозахисника з Ялти Еміра-Усеїна Куку збігся з важливою для нього датою ‒ 4 грудня його дочці Сафіє виповнилося 7 років. На очах цієї дівчинки та її 8-річного брата Бекіра 11 лютого 2016 року озброєні силовики вибили двері в їхній будинок, кинули батька на підлогу та обшукали житло в пошуках забороненої літератури. З того дня, вже майже два роки, Емір-Усеїн перебуває в СІЗО Сімферополя.
В очікуванні батька: як живе сім'я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїна Куку
Напередодні суду щодо продовження арешту фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» українське відділення Amnesty International оголосило про проведення онлайн-акції на підтримку кримського правозахисника. Організація закликала користувачів соціальних мереж розміщувати тематичні публікації з хештегом #FreeKuku.
«Кожен раз суд продовжує термін арешту Еміра-Усеїна Куку, якого переслідують насправді не за «участь у діяльності терористичної організації» або «підготовку до насильницького захоплення влади», а за його мирну правозахисну діяльність. Ми вимагаємо покласти край цій несправедливості, зняти з нього всі звинувачення й негайно звільнити його», ‒ сказала директор Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук.
«Ми владу захопити можемо»
Досудове слідство у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» завершилося. ФСБ передала обвинувальний акт у Північно-Кавказький окружний військовий суд, розташований в Ростові-на-Дону в Росії, і 4 грудня звідти до Сімферополя приїхав суддя для проведення виїзного засідання.
Продовження запобіжного заходу фігурантам справи відбувалося в приміщенні підконтрольного Росії Кримського гарнізонного суду, в якому розмістилися їхні родичі та журналісти. Представники кримськотатарської громадськості, які прийшли підтримати «ялтинську шістку», очікували судового рішення на вулиці. Цього разу засідання відбувалося у відкритому режимі.
Зі скаргами і під дощем: в очікуванні рішення суду у «справі Хізб ут-Тахрір» в Криму
«Упродовж довгого часу у нас були закриті суди, нам не давали побачення. Всього лише кілька разів були на побаченні. Сьогоднішній відкритий суд був, дійсно, несподіванкою для нас. Нам вдалося побачити Арсена, та інших братів, нашого сусіда, Енвер-аг'а», ‒ розповіла дружина Арсена Джеппарова.
На суді прокурор попросив для всіх шістьох підсудних продовження арешту на максимальний термін, передбачений російським законодавством (яке Москва запровадила на окупованому півострові – ред.), ‒ 6 місяців. Необхідність такого заходу обвинувач обґрунтував тим, що фігуранти справи підозрюються в скоєнні тяжких злочинів і на свободі нібито можуть чинити тиск на свідків, продовжити «злочинну діяльність» і сховатися від слідства. У відповідь адвокати підсудних оголосили, що прокурор не надав достатніх аргументів на користь продовження арешту.
Своїм правом виступити на засіданні скористалися Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук та Муслім Алієв. Останній свою промову почав з жарту.
«Що там ‒ «можуть зникнути», – ваша честь, ми владу захопити можемо, розумієте. А сховатися ‒ це взагалі раз плюнути», ‒ сказав він.
Заслухавши сторони, суддя пішов у дорадчу кімнату. Через годину він повернувся з готовим рішенням ‒ продовжити підозрюваним арешт до 27 травня 2018 року.
Бездоказова база
З шести фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» чотирьох затримали 11 лютого 2016 року. В той день у різних районах півострова відбулася серія обшуків у будинках кримських татар і мусульман інших національностей. На допит вивезли 14 осіб. Під вартою залишилися правозахисник Емір-Усеїн Куку, торговець Вадим Сірук, а також Муслім Алієв та Енвер Бекіров, які останні кілька років працювали будівельниками.
Через два місяці після їхнього арешту були затримані ще два фігуранти справи ‒ 26-річні жителі південнобережного села Краснокам’янка Рефат Алімов та Арсен Джеппаров. Усім шістьом висунули звинувачення в участі в «Хізб ут-Тахрір». Ця організація легально діє в більшості країн світу, включно з Україною, але в Росії з 2003 року внесена до списку терористичних і заборонена. Цю заборону Москва насаджує і в окупованому українському Криму.
«Справа Хізб-ут Тахрір»: родина заарештованого Арсена Джеппарова
При цьому «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті й відкидають терористичні методи досягнення цілей, наголошуючи, що зазнають несправедливого переслідування в Росії.
За останні три роки ФСБ оголосила про ліквідацію 5 осередків організації в Криму: двох у Бахчисараї та по одному в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Останній раз це сталося 12 жовтня. Всього на півострові під арештом перебувають 25 кримчан, переважно кримських татар, яким висунуті підозри в членстві в «Хізб ут-Тахрір».
«Ялтинській шістці» висунуті звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу Росії: ч. 2 ст. 205.5 ‒ організація діяльності терористичної організації й участь у діяльності такої організації, і 278 ‒ насильницьке захоплення влади. Санкція обох статей передбачає до 20 років позбавлення волі.
Це були звичайні кухонні розмови про релігію та політикуадвокат Олексій Ладін
За словами адвоката Олексія Ладіна, який захищає Емір-Усеїна Куку, основним доказом слідства є записи з прихованої камери, на яких відображені зустрічі фігурантів справи. Але, за версією захисту, зміст записаних розмов не є доказом їхнього членства в «Хізб ут-Тахрір».
«Доказова база, на думку захисту, не витримує жодної критики. Обґрунтовують і доводять вони оперативно-розшуковими заходами про нібито конспіративні збори цієї забороненої організації. Насправді це були звичайні кухонні розмови про релігію та політику, які до забороненої організації мають вельми й вельми далекий стосунок», ‒ сказав у коментарі для Крим.Реалії адвокат.
За його словами, Емір-Усеїн Куку та решта фігурантів справи заперечують провину в усіх злочинах, в яких їх звинувачують.
Окрім суду про продовження запобіжного заходу, 4 грудня була визначена дата попереднього засідання в Північно-Кавказькому окружному військовому суді. Воно заплановане на наступний понеділок, 11 грудня. За інформацією родичів Емір-Усеїна Куку, «ялтинську шістку» можуть перевезти з Сімферополя до Ростова-на-Дону вже в найближчу середу.
Адвокати збираються клопотати про те, щоб судовий процес проводився в Криму в виїзному режимі, проте припускають, що їхнє прохання не задовольнять.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
