Що ближче вибори, то активніше придивляються один до одного українські політики, з'являються різноманітні союзи та альянси, констатує «Український тиждень». Головна проблема, на думку дописувача, велика роздробленість електоральних симпатій. Це означає, що жодна з політсил не зможе одноосібно претендувати на владу. Крім того, після виборів у парламенті з’явиться надзвичайно строката коаліція, для формування якої знадобиться три-чотири, а може і п’ять політичних сил. Хто б не переміг у 2019-му, керувати країною йому буде набагато складніше, ніж нинішньому гарантові, зазначає тижневик. Навіть якщо Петра Порошенка оберуть на другий термін, владу йому доведеться розділити вже не тільки з Аваковим і Яценюком, а відразу з кількома партнерами з парламентської коаліції. Причому, зважаючи на нинішні рейтинги, це будуть дуже проблемні партнери, попереджає тижневик у статті «Гра навколо престолу».
Розслідування злочинів, скоєних під час Революції гідності, тривають четвертий рік. Як пише «Український тиждень», чи не найпринциповішою для Генпрокуратури справою є державна зрада Віктора Януковича. 2017-го ГПУ анонсувала суд, який давав сподівання на швидкий вирок. Однак адвокати президента-втікача взялися затягувати процес. Зважаючи на загальну ситуацію з розслідуванням подій на Майдані, пов’язаних не лише з Януковичем, тижневик переконує: судові процеси швидкими не будуть. Утім, за процесуальними нюансами проглядаються політичні: доки де-юре режим Януковича в особі екс-президента та його поплічників із числа втікачів не покарані, він має шанси на регенерацію та реванш, попереджає видання. Публікація називається «Заочний підсудний».
Мер Одеси Геннадій Труханов – людина з російським паспортом і сумнівними зв'язками – хотів побудувати в місті європейську мерію методами, які змусили НАБУ підозрювати градоначальника в мільйонних розкраданнях. Наскільки ці підозри аргументовані, розповідає тижневик «Новое время» в публікації «Князь Привозу і околиць».
«Український тиждень» стверджує, що Україна потрапила в пастку. Йдеться про гасло всеосяжної боротьби з корупцією, яка нібито радикально оздоровить економічне та політичне життя країни. Однак, як переконує видання, «боротьба з корупцією» – це класичне спрощення в ситуації. Українці воліють простих рішень. Водночас, ненависть до «корупціонерів» вироджується в ненависть до будь-кого іншого успішнішого й заможнішого. У людей прокидаються жага розкуркулення й пафос комнезаму, зазначає тижневик. Заголовок статті – «Під прапором комнезаму».
«Дзеркало тижня» стверджує, що Генпрокуратура не тільки легалізувала крадіжку «вишки Бойка», а й заклала фундамент для майбутніх розкрадань. Тижневик нагадує, що вишок, названих на честь Юрія Бойка, кілька. Що є доволі зручно, адже завжди можна взяти кожну з них, провести розслідування, а його результати спроектувати на решту. Щось схоже на розслідування однієї з двох закуплених бурових установок провела Генпрокуратура, з'ясувала прізвища всіх злодіїв і сповістила про це народу. Ну, і оскільки в зачитаному «списку злодіїв» самого Бойка не виявилося, то багато хто дійшов висновку, що чинили наклеп на державного діяча даремно. У результаті, замість того, щоб відокремити вишки в європейському судовому провадженні від великого «кримського позову» і повернути їх через рік-два (разом зі штрафами та відсотками), багатостраждальні бурові в черговий раз стануть поживою для небожителів українського Олімпу. Про це наголошується в матеріалі «12 друзів «вишки Бойка».
Росія вигадує собі ворогів, з якими довго і наполегливо воює. Але Сирія – приклад того, що трапиться, якщо цей ворог і справді зверне на Росію увагу. Як зазначає тижневик «Новое время», Сирія – такий собі новий В'єтнам, де Москва підтримує одну сторону, а США – іншу. І головна проблема цієї історії саме в тому, що, на відміну від України, в Сирії і справді є американці. У місцевих опозиціонерів є західна зброя. На Донбасі російська армія ризикувала зустрітися лише з українською. Тепер можна сперечатись лише про кількість загиблих під американськими авіаударами росіян. Тих самих, існування яких Москва за звичкою заперечує. Але суті це не змінює, зазначає тижневик у статті «Близькосхідний В'єтнам».
Ще десять років тому в Україні виробляли 13 найменувань сироваток і вакцин. Країна могла себе забезпечити хоча б базовими препаратами для профілактики смертельно небезпечних хвороб. Однак, як стверджує тижневик «Фокус», зміни регуляторної бази знищило українське виробництво імунологічних препаратів. На цьому наголошується в матеріалі «Рідна зараза».
