13 квітня заарештована Надія Савченко мала пройти допит на детекторі брехні. Однак, як повідомила журналістам її сестра Віра Савченко, «усі взяли паузу, поліграфологи виконали свою роботу і сказали, що (допит) неможливо провести». А в сусідній з Україною Молдові Конституційний суд скасував результати тесту на поліграфі.
«Мене допитували і детектором брехні, але так як ці «бумаги» не були додані до вашої справи, тому я хочу надавати свідчення під детектором брехні. І бажано, щоб не тільки я, а кожен, кого ви викликаєте свідком, це робив. Але щоб це зробила я – я наполягаю. Я не брешу, мені приховувати нічого, а от чи витримаєте ви цей іспит?» – так говорила Надія Савченко у вересні 2015 року, перебуваючи у скляній клітці російського суду в Ростовській області.
Тоді суд, який звинувачував Савченко у вбивстві російських журналістів, не визнав аргументів про невинуватість української громадянки. Згодом, у березні 2016 року її засудили до 22 років ув’язнення, а через 2 місяці – 25 травня 2016 року Надія Савченко повернулася до України на спеціально делегованому з цією метою літаку президента Петра Порошенка. Це звільнення було результатом українсько-російської політичної угоди на найвищому рівні.
Через неповних 2 роки після тієї події Надія Савченко знову перебуває під слідством. В Україні її підозрюють у підготовці терористичних актів та державного перевороту і тепер від неї очікують свідчень на детекторі брехні.
Однак такий допит зупинили невдовзі після початку. У зв’язку зі станом здоров’я через голодування – повідомила 13 квітня сестра депутата Верховної Ради Надії Савченко, Віра.
«Усі взяли паузу, поліграфологи виконали свою роботу і сказали, що неможливо провести», – сказала Віра Савченко. Раніше – 5 квітня – Служба безпеки України повідомила, що Надія Савченко відмовилася від перевірки своїх свідчень на поліграфі.
Як повідомив виданню «Українська правда» адвокат Савченко Дмитро Бугай, психофізіологічна експертиза із застосуванням поліграфа проводиться у два етапи: розмова з психологом і допит на поліграфі. За його словами, 5 квітня відбулася перша частина, захисники Савченко теж хочуть, щоб був допит на поліграфі, і клопотатимуть про це, коли отримають матеріали провадження.
Наразі невідомо, скільки запитань поставили Савченко та як загалом пройшов цей допит.
Застосування поліграфа – законне чи ні?
В Україні застосування поліграфа прямо законодавством не передбачено, тобто, немає прямого дозволу або заборони на його використання. Однак аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
У світі є лише три країни, в яких використання поліграфа регламентується законом – США, Литва і Молдова.
Зокрема у Молдові із 2009 року діє Закон «Про використання тестувань на детекторі симуляції (поліграфі)».
Молдова: антикорупціонер потрапив у пастку детектора брехні
У центрі скандалу з дією цього закону в Молдові опинився той, хто, власне, сам відстоював право на проходження тесту на детекторі брехні. Такі тести мають проходити ті, хто хоче стати членом Національної ради непідкупності – провідного антикорупційного органу Молдови, який перевіряє декларації державних чиновників щодо їхніх доходів і конфлікту інтересів.
Теодор Крнац – громадський активіст, юрист, кандидат на посаду голови цієї Ради – не зміг пройти тест на детекторі брехні на початковій стадії конкурсу. І оскільки – за умовами конкурсу – вже результати початкової фази вважали остаточними, його кандидатуру зняли з конкурсу. Однак це не зупинило кандидата.
Він звернувся зі скаргою до Конституційного суду, заявивши, що «не може машина (поліграф), чи технік, який нею керує, вирішувати, чи має право людина, яка подається на посаду, іти далі в конкурсі чи ні».
Ця подія сталася ще в жовтні минулого року, а 10 квітня 2018 року Конституційний суд Молдови ухвалив рішення на користь Теодора Крнаца, хоча й лише частково: суд анулював результати тестування на поліграфі на початковій стадії, дав право продовжити участь у конкурсі.
«Уряд буде підкорятися рішенню суду», – сказав Радіо Свобода Едуард Сербенко, старший службовець Міністерства юстиції Молдови. Але він додав, що тестування на детекторі брехні залишатиметься обов’язковим для тих, хто претендує на роботу в антикорупційних органах, для майбутніх суддів і прокурорів, а також співробітників розвідслужби.
І ще одна умова: за рішенням Конституційного суду, тестування на поліграфі не може бути підставою для головного рішення.
Цікаво те, що Теодор Крнац сам відстоював те, щоб ввели поліграф, а потім сам потрапив у пастку детектора брехніАлександру Ефтоде
«Тобто, якщо раніше учасників просто знімали з конкурсу, якщо вони не проходили поліграф, то тепер лише буде позначка «не пройшов тест на поліграфі», тобто це беруть лише до уваги», – розповідає Александру Ефтоде, журналіст Молдовської редакції Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. «Цікаво те, що Теодор Крнац сам відстоював те, щоб ввели поліграф, а потім сам потрапив у пастку детектора брехні», каже Ефтоде, один із авторів проекту POLITIGRAF (назва від слів «поліграф» і «політик»).
Журналісти на свій кшталт тестують політиків – чи ті говорять правду, чи ні. Якщо журналісти виявляють, що дані політиків не відповідають дійсності – вони роблять на них карикатурні відео-ролики. Однак, «це лише гра слів, до поліграфу як такого це стосунку не має», каже Александру. За його словами, спершу політики дуже сердились на ці відео-карикатури, але потім, на жаль, звикли до цього.
Нижче скріншот із відео-карикатури програми POLITIGRAF Молдовської служби Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода на колишнього голову Конституційного суду Молдови Александру Тенасе. У підписі до відео мовиться: «Александру Тенасе – перша особа, яка двічі йшла у відставку з посади глави міністра юстиції Молдови і щоразу до початку реформи».
Молдова, яка одна з найбідніших країн Європи, також є, за даними міжнародних організацій, однією з найбільш корумпованих. Transparency International каже, що дві третини молдаван вважає корупцію однією з найбільших загроз для своєї країни.
Зникнення близько 1 мільярда доларів із банківської системи Молдови в період із 2012 по 2014 рік громадяни цієї країни назвали «крадіжкою століття», адже це коштувало країні приблизно одну восьму від щорічного ВВП. Низка осіб, включно з колишнім прем’єр-міністра Влада Філата, були ув’язнені у зв’язку зі справою, яка підірвала національну валюту та призвела до вуличних протестів і заморожування міжнародної допомоги.
