Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 04:42

Чому в Україні п'ята колона Кремля не йде в ногу (огляд преси)


Передвиборний рік – це завжди період для укладення публічних політичних союзів і пошуку прийнятних конфігурацій, констатує видання «Власть денег». Особливо коли можливі учасники таких об'єднань не мають ідеологічних протиріч і орієнтуються на загальних покровителів. Однак, як переконує видання, ніякими переміщеннями щодо консолідації в Україні проросійських сил досі і не пахне, а інтрига з путінським кастингом на роль свого єдиного кандидата для українських виборів-2019 явно затягнулась. Більш того, йдеться скоріше про посилення відцентрових тенденцій, адже основний осколок колись могутньої Партії регіонів – «Опозиційний блок» – продовжує повільно, але впевнено розпадатися на частини. І першою з великої «матрьошки» вилупилася партія «За життя» Євгена Мураєва і Вадима Рабиновича. Розраховувати в сучасній Україні на повернення у владу зі старим путінським ідеологічним набором навряд чи варто. А раз відсутня реальна можливість для реваншу, то немає у проросійських сил і справжнього стимулу до об'єднання. На цьому «Власть денег» наголошує в публікації «Внутрішньоватна» несумісність, або Чому п'ята колона Кремля не йде в ногу».

Про гібридну війну не слід забувати ні на хвилину, наголошує «Український тиждень». Жодна інформація не може прийматися на віру. Кожне повідомлення або посилання має перевірятися на токсичність. Особливо, що може вплинути на роздмухування ксенофобії та антисемітських настроїв в Україні. Видання пише, що зображувати українців як взірцевих антисемітів свідомо почали ті, кому це було вигідно, і найбільше тут відзначилися комуністичні ідеологи. Роздмухування ворожнечі в Україні – один із напрямів цілеспрямованої роботи Кремля. Це не ексцес, не випадковість, це фронт, наголошує тижневик. Автор статті допускає, що гучні ксенофобські акції в Україні крайніх правих маргіналів (хоча щодо їхньої «правизни» у дописувача є серйозні запитання), є так само частиною диверсійного плану Москви. Про це йдеться в статті «Ідіоти й мерзотники».

Гібридні методи ведення війни не нові. Як наголошує в «Українському тижні» гендиректор Міжнародного військового штабу НАТО Ян Брукс, держави завжди використовували пропаганду, обман і саботаж, щоб дестабілізувати своїх противників. Зараз змінилися швидкість, масштаб та інтенсивність таких дій. Це включає дедалі складніші кібератаки, кампанії з дезінформації та пропаганди, а також політичний та економічний тиск. Брукс вважає, що Росія мусить зробити конкретні кроки для деескалації напруженості. Це включає виведення її військ, техніки та припинення фінансової й інших видів підтримки бойовиків на Сході України.

Про те, яку загрозу для Маріуполя та Бердянська становить російський міст до окупованого Криму, розповідає «Українських тиждень». Видання пише, що захоплення Криму та будівництво Росією Керченського мосту істотно змінили економічну реальність Приазов’я. Після окупації українського півострова Москва стала одноосібно контролювати вихід із Азовського моря. Але головна проблема навіть не в цьому, а в особливості конструкції побудованого росіянами мосту. Його спеціально вирішили звести таким чином, щоб завдати удару по українських морських портах. Висоту мосту занизили, тому в Азовське море відтепер більше не зможуть заходити кораблі з надводним габаритом понад 33 метри. Це позбавить азовські порти значної частини вантажопотоку. І, як наслідок, заробітків. У автора статті немає сумнівів, що такий низький міст Росія побудувала навмисно, щоб завдати удару по економічних інтересах українських портів. Крім висоти мосту є ще одна проблема. Через нинішній статус Кримського півострова багато компаній відмовляється працювати з портами в Азовському морі, щоб не потрапити під санкції. Адже за прохід через Керченську протоку з 2014 року вони змушені платити окупантам.

Через Росію Маріупольський порт, а разом із ним й усе місто щороку втрачатимуть сотні мільйонів гривень. І ці втрати відчуватимуть на собі не якісь там «западенці» чи «бандерівці», яких так ненавидять у Росії, а мешканці російськомовного Маріуполя. Давно простежується закономірність: регіони, які Росія починає «захищати», страждають від неї найбільше. Придністров’я, Абхазія, Осетія, ОРДіЛО перетворилися на сірі території з найнижчим на пострадянських теренах рівнем життя. Маріуполь росіянам захопити не вдалося. І вони завдали йому збитків іншим, витонченішим способом – будівництвом навмисно заниженого мосту. Дописувач «Українського тижня» сподівається, що цей урок «братньої дружби» маріупольці засвоять і зроблять відповідні висновки.

Бажання замінити складні питання на простіші, а складні відповіді на суперпростий набір гасел призвело до повного виродження популізму в Україні, переконує «Власть денег». Видання стверджує, що Україна перейшла від епохи популізму до ери примітивізму. І головна загроза для держави – це те, що цей етап дуже короткий. Сам по собі примітивізм – річ дуже нестабільна. Він породжує два варіанти розвитку: агресію чи бажання здатися. Ці дві тенденції можуть стати основою подальшого політичного життя країни. Вони активно нав'язуються суспільству як панацея. Видання стверджує, що розумна частина дискусій витісняється з телевізора в принципі, а розумний популізм примітизується й опускається до найнижчих форм пропаганди.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG