Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2019, Київ 18:09

Чому автокефалія – «смерть для Білоруської православної церкви»? Розмова зі священиком Олександром Шрамком


Єпископ Російської православної церкви (РПЦ), митрополит Мінський і Заславський, патріарший екзарх всієї Білорусі Павло (Пономарьов) разом із президентом Олександром Лукашенком і його сином Миколою

Чому митрополит Мінський і Заславський Павло, який очолює Білоруську православну церкву (Московського паріархату) заявив, що «для БПЦ автокефалія – це смерть»? Чи є у БПЦ (МП) устремління до більшої автономії? Які православні церкви визнали Православну церкву України? Чи змінить назву УПЦ (Московського патріархату)? На ці питання Радіо Свобода відповів ієрей БПЦ (МП) отець Олександр Шрамко.

(ПРИМІТКА: Попри назву «Білоруська православна церква», такої окремої церкви не існує. Насправді, це лише філіал Московського патріархату – екзархат Російської православної церкви (РПЦ), що охоплює територію Республіки Білорусь, про що і вказано на будівлі цього екзархату в Мінську)

Інформаційна дошка на будівлі Білоруського екзархату РПЦ в Мінську
Інформаційна дошка на будівлі Білоруського екзархату РПЦ в Мінську


У жовтні 2018 року отця Олександра Шрамка за критику Московського патріарха Кирила звільнили з посади священика «без права служіння, носіння ієрейського хреста і надання благословення».

Отець Олександр Шрамко
Отець Олександр Шрамко

– 5 січня в інтерв’ю телеканалу СТВ митрополит Мінський і Заславський, патріарший екзарх всієї Білорусі Павло заявив, що в Білорусі не прагнуть автокефалії, а спроба її отримати означатиме знищення «Білоруського православної церкви». Згідно зі словами митрополита, «якщо для України це страшна трагедія – спроба нав'язати автокефалію, то якщо це буде відбуватися в Білорусі, то для «Білоруського православної церкви це буде смерть». Отче Олександре, а чому – смерть?

– Я думаю, що у нього просто така художня натура. Це гра слів: мовляв, якщо для України, де церква сильніша, це трагедія, то для нашої церкви, слабкішої, це буде ще більша трагедія, майже смерть. Таке у митрополита образне мислення.

Митрополит Павло також сказав, що єпископат «Білоруського православної церкви», і священики, і практично всі вірні про автокефалію і «не думають». Це і справді так?

– Це зовсім не так. Я недавно дізнався про події на торішніх єпархіальних зборах. Вони проводяться раз на рік, на них збираються всі священики. Там проводиться така радянська політика «одобрямс». Синод РПЦ ухвалив постанову, яка засуджує Константинополь. І цього могло бути і досить. Але треба було показати, що і єпархія підтримує це. Відповідна резолюція проти Константинополя була запропонована і на цих єпархіальних зборах.

Мені розповідали свідки, які там були, що пропозиція була ухвалена досить прохолодно. Не те щоб хтось збирався боротися проти, але без ентузіазму сприйняли цю пропозицію. Були люди, які утрималися при голосуванні, були люди, які навіть голосували проти.

Але митрополит Павло цього нібито не помітив і заявив, що рішення ухвалене одноголосно. Хоча були і голоси проти, і ті, хто утримався.

Надзвичайне засідання Синоду Російської православної церкви у Москві. Голова УПЦ (МП) Онуфрій бере участь через відео зв’язок, 14 вересня, 2018
Надзвичайне засідання Синоду Російської православної церкви у Москві. Голова УПЦ (МП) Онуфрій бере участь через відео зв’язок, 14 вересня, 2018

​А голосування було відкрите. У наших обставинах ти повністю залежиш від митрополита, він може тебе куди завгодно перевести, зняти. Так що, якщо навіть в цих обставинах не було одностайності, то при вільному голосуванні його результати були б зовсім інші.

Держава у нас хоч і маленька, але настрої в різних її місцях різні

Держава у нас хоч і маленька, але настрої в різних її місцях різні. Не виключаю, що в парафіях у Вітебській або Гомельської областях, де більше проросійські настрої, і була одностайність у цьому питанні.

Але в Мінську настрою інші. Не те щоб хтось тут бився за автокефалію, але якщо вона буде, то візьмуть без ніякої трагедії.

Будівля Білоруського екзархату Російської православної церкви (РПЦ) в Мінську, 15 жовтня 2018 року
Будівля Білоруського екзархату Російської православної церкви (РПЦ) в Мінську, 15 жовтня 2018 року

Українська православна церква (Московського патріархату), як і БПЦ (МП), належить до РПЦ. Але УПЦ (МП) має зовсім інший статус, ніж БПЦ (МП), вона, кажучи світською мовою, має значно більший ступінь автономії.

– Так, можна сказати, що на межі автокефалії.

– А як ставиться клір, єпископат БПЦ (МП) до можливості більшої автономії в рамках РПЦ? Статус, який має УПЦ (МП), – це для «БПЦ» також смерть? В Україні для УПЦ (МП) це не смерть.

У 1970-х – початку 1980-х років у Білорусі не було розмови навіть про екзархат

– Ці відмінності пов'язані з тим, що українська церква сильніша і більша. Вона завжди мала високий ступінь самостійності.

У 1970-х – початку 1980-х років у Білорусі не було розмови навіть про екзархат.

Була тільки одна єпархія – Мінська і Білоруський митрополит Філарет, коли приїхав сюди, так і називався митрополит Мінський і Білоруський. Це не церква була, а просто одна єпархія з одним митрополитом.

Епископ Русской православной церкви (РПЦ), митрополит Минский и Заславский, патриарший экзарх всея Беларуси Павел (Пономарев)
Епископ Русской православной церкви (РПЦ), митрополит Минский и Заславский, патриарший экзарх всея Беларуси Павел (Пономарев)

​А в Україні тоді був уже екзархат, це був вже рівень церкви. Зусиллями митрополита Філарета в Білорусі був утворений екзархат, церква, багато єпархій.

Коли ми зробили крок до екзархату, церква в Україні зробила наступний крок – до розширеної автономії.

Митрополит Павло росіянин і був поставлений сюди, щоб тримати на короткому повідку білоруську церкву

І у нас ставилося питання про це, його поставив сам митрополит Павло через рік після призначення. Він росіянин і був поставлений сюди, щоб тримати на короткому повідку білоруську церкву. Але через рік він заговорив про більшу самостійність «БПЦ». Вважаю, що це сталося під впливом оточення. А це оточення не таке вже й промосковське.

Вони зуміли вплинути на нього так, що через рік після призначення він поставив це питання – про розширення автономії екзархату до більшої автономії.

Закінчилося це не дуже вдало, почасти тому, що зроблено це було бездарно, без відповідної підготовки, «з кондачка».

Але показово, що навіть російський митрополит, потрапивши в середовище білоруських священиків, сам «заразився» такими настроями.

– Нинішня церковна ситуація в Україні, освіта Православної церкви України, отримання нею томосу – як це вплине на перспективу більшої автономності БПЦ (МП): посприяє чи навпаки?

У наших краях, на жаль, ледь не все залежить від влади в церковних питаннях

– У наших краях, на жаль, ледь не все залежить від влади в церковних питаннях. Що в Білорусі, що в Україні. У мене суперечливі враження від появи української автокефальної церкви. Там (президент України Петро – ред.) Порошенко зробив автокефалію інструментом своєї передвиборної кампанії.

Ну а у нас, де диктатура однієї людини, зрозуміло, багато що залежить від нього. Але він сам залежить від Москви.

Сам по собі він може і хотів би самостійної церкви. Більш того – він не може цього не хотіти. Людина, яка прагне до абсолютної влади, не може не хотіти, щоб під його владою була і церква теж.

Як тільки його залежність від Москви закінчиться, він це відразу зробить. І я вважаю, що якби він це зробив, то білоруський церква без всякої трагедії сприйняла б це.

І ще в цьому відмінність від України: у нас немає майже 30-річного досвіду протистояння різних юрисдикцій – з одного боку УПЦ (МП), а з іншого – УПЦ КП та УАПЦ. Там атмосфера загострювалася, виріс мур між цими церквами. І тому там це на рівні трагедії.

У нас викликав би Лукашенко того ж митрополита Павла, сказав би, що потрібно зробити автокефалію, Павло б скликав збори. Проти, може, було б кілька людей

А у нас викликав би Лукашенко того ж митрополита Павла, сказав би, що потрібно зробити автокефалію, Павло б скликав збори. Проти, може, було б кілька людей. В православній церкві є такі люди – на кшталт тих, хто виступає проти паспортів.

Такі люди, може, і були б проти. Але вся церква спокійно перейшла б, більшість вірних навіть і не помітила б, що це сталося.

Але тут був би і певний негативний момент. Ми отримали б церкву, незалежну від Москви, але в більшій мірі залежну від білоруської держави. А це навіть гірше.

Будівля Білоруського екзархату Російської православної церкви (РПЦ) в Мінську, 15 жовтня 2018 року
Будівля Білоруського екзархату Російської православної церкви (РПЦ) в Мінську, 15 жовтня 2018 року

Ви уважно стежите за подіями в церковному житті в Україні. Після того як ПЦУ отримала томос із рук патріарха Варфоломія, відбулося визнання православними церквами світу нової Православної церкви України?

Епіфанія з обранням ніхто не вітав, крім Константинопольської церкви

– Наскільки я знаю, повністю поки ніхто не визнав. Грузинська церква висловлювала намір визнати. Але поки цього немає. Епіфанія вибрали предстоятелем нової церкви. Зазвичай, коли обирають митрополита якійсь церкві, то інші церкви надсилають привітання. Епіфанія з обранням ніхто не вітав, крім Константинопольської церкви.

Вважаю, що деякі церкви ПЦУ визнають, візьмуть сторону Константинополя. А деякі – Москви. І це буде розкол світового православ'я.

20 грудня Верховна Рада України внесла зміни до Закону про свободу совісті та релігійні організації. Згідно із законом, якщо релігійна організація входить до складу такої релігійної організації, чий провідний центр перебуває за межами України в державі, законодавчо визнаною агресором і окупантом, то вона зобов'язана у своїй повній статутний назві відображати належність до цієї іноземної релігійної організації. За вашими даними, чи збирається УПЦ (МП) змінити назву, вказати в ній приналежність до РПЦ?

Що вони будуть робити, я не знаю, але я б на їх місці такий позов подав

– Україна, на відміну від Білорусі, входить в європейські судові структури. Вважаю, що УПЦ (МП) може подати позов до Європейського суду. І я майже на 100% впевнений, що вона в цьому суді переможе. Адже цей закон суперечить демократичним принципам. Церква сама повинна визначати, як їй називатися. Що вони будуть робити, я не знаю, але я б на їх місці такий позов подав.

А за вашою інформацією, чи вони збираються виконувати цей закон?

Подальший розвиток залежить від того, як поведе себе держава

– Ні, не збираються. Ну хіба якщо буде сильний примус. Подальший розвиток залежить від того, як поведе себе держава. Петро Порошенко не раз говорив: «Ми будемо робити з любов'ю і вірою». Він говорив це і під час церемонії підписання томосу.

Митрополит Київський Епіфаній (ліворуч), президент Петро Порошенко, Вселенський патріарх Варфоломій, Стамбул, 5 січня 2019
Митрополит Київський Епіфаній (ліворуч), президент Петро Порошенко, Вселенський патріарх Варфоломій, Стамбул, 5 січня 2019

Це дуже хороші слова. Але у наших політиків є особливість – часто коли вони говорять, що чогось не буде, воно якраз і відбувається.

УПЦ (МП) може в підсумку ще більше згуртуватися

Якщо влада заявляє, що якісь тарифи не будуть підвищені, люди відразу лякаються, а раптом саме їх і підвищать.

Так і тут може бути. Адже настрої там накачуються, що УПЦ (МП) – це незаконна церква. Пікети біля храмів УПЦ (МП) робляться, робиться такий тиск, поки що моральний. А чи утримається держава, щоб не застосовувати свої важелі, – я не знаю. Але коли вона їх включить, результат може бути зворотний очікуваному, УПЦ (МП) може в підсумку ще більше згуртуватися.

НА ТЕМУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ:

Порошенко: ми розірвали останні пута, які прив’язували нас до Москви

«Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію

«333 роки московського ярма нарешті позаду»: реакції на отримання Україною томосу

Філарет про Собор, конкурентів Епіфанія і шантаж КДБ

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

Вселенський патріарх Варфоломій із пакетами цукерок фабрики «Рошен». Під час зустрічі з дітьми він пожартував, що від президента Петра Порошенка взяв за автокефалію для церкви України не гроші, а цукерки і шоколад. Він пояснив, що Порошенко має шоколадну фабрику і, як і президент США Дональд Трамп, є підприємцем. «Хоча російська церква звинувачує мене в тому, що я взяв гроші за цю автокефалію, я взяв не гроші, а багато цукерок і шоколаду з фабрики Порошенка», – сказав патріарх Варфоломій. Після цього він роздав цукерки дітям, які прийшли колядувати в резиденцію патріарха. Стамбул, 24 грудня 2018 року
Вселенський патріарх Варфоломій із пакетами цукерок фабрики «Рошен». Під час зустрічі з дітьми він пожартував, що від президента Петра Порошенка взяв за автокефалію для церкви України не гроші, а цукерки і шоколад. Він пояснив, що Порошенко має шоколадну фабрику і, як і президент США Дональд Трамп, є підприємцем. «Хоча російська церква звинувачує мене в тому, що я взяв гроші за цю автокефалію, я взяв не гроші, а багато цукерок і шоколаду з фабрики Порошенка», – сказав патріарх Варфоломій. Після цього він роздав цукерки дітям, які прийшли колядувати в резиденцію патріарха. Стамбул, 24 грудня 2018 року
  • 16x9 Image

    Юрій Дракахруст

    Народився в 1960 році в Хабаровську (Росія). У 1964-му з батьками переїхав до Мінська. Закінчив механіко-математичний факультет Білоруського державного університету. У 1986 захистив кандидатську дисертацію по алгебраїчних теорії чисел. Працював в Інституті математики АН Білорусі (1982–1991), академічному Інституті економіки (1991–1994), в Незалежному інституті соціально-економічних і політичних досліджень (1992–2000). Виступав із статтями в білоруській пресі. У 1990–1991 роках – секретар управи Білоруського народного фронту «Відродження». На Радіо Свобода з 1991 року, з 1996-го – співробітник Білоруського служби в Празі. Ведучий аналітичної програми «Празький акцент» на Радіо Свобода. Автор книг «Акценти Свободи» (2009) і «Сім худих років» (2014 рік). Із 2015-го регулярно публікується на порталі TUT.BY. Лауреат премії Білоруського асоціації журналістів (1996).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG