Президент України Петро Порошенко під час представлення томосу про автокефалію для Православної церкви України після Різдв’яної Літургії в Софійському соборі в Києві, 7 січня 2019 року
Томос для України отримав усі необхідні підписи
Документ, який засвідчує визнання Константинополем автокефалії Православної церкви України отримав підписи всіх членів Синоду Вселенського патріархату.
Після отримання томосу і народження автокефальної помісної Православної церкви України (ПЦУ) почнеться процес визнання її з боку інших сестер-церков. Але як довго і чи цілком безпроблемно йтиме цей процес? Чи дослухаються всі предстоятелі помісних церков до закликів Вселенського патріарха Варфоломія і президента Петра Порошенка визнати нову церкву України? У тих, хто стежить за ситуацією в православному світі, є очікування, що більшість помісних церков визнають нову церкву.
Разом з тим у грузинському суспільстві не вщухають гострі дискусії через спроби Тбілісі відповісти мовчанням на автокефалію Православної церкви України. Не поспішають із вітаннями і представники грузинської влади, що викликає обурення не тільки в опонентів влади. Що буде, коли Тбілісі визнає автокефалію ПЦУ, пояснюють кореспонденти проекту Радіо Свобода «Эхо Кавказа».
Варто знати й про таке:
У 2018 році міжнародні резерви України зросли до п’ятирічного максимуму й за попередніми даними станом на 1 січня 2019 року сягнули 20,8 мільярда доларів США.
Авдіївський коксохімічний завод – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак, за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності. Наші кореспонденти побували на заводі й про побачене розповіли тут.
Авдіївка: фоторепортаж про український кокс
1/14Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ) в Донецькій області є одним з найбільших у Європі з коксохімічних підприємств. Його площа сягає 340 гектарів, тут працюють майже чотири тисячі людей. Удень видобуток коксу становить 9300 тонн
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
3/14Кокс – це продукт випікання вугілля у спеціальних печах при температурах близько 1100 градусів у середньому протягом 22 годин. Його використовують як паливо у металургії
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
4/14До війни основними постачальниками вугілля були шахти з видобутку коксівного вугілля з групи «Метінвест»: «Красноармійська-Західна», шахта імені Засядька, «Макіїввугілля» та «Краснодонвугілля». Останні три розташовані на непідконтрольних Києву територіях. Тому коксохім у 2017 році повністю перейшов на американське та австралійське вугілля, а також українське вугілля, видобуте на підконтрольних територіях. На фото – вагон з уже спеченим коксом від'їжджає від «коксової батареї» для кінцевого охолодження продукту
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
5/14Сергій Петренко працює ремонтником гарячих печей. Він безпосередньо був залучений до відновлення призупинених батарей, одна з яких була законсервована протягом 33 місяців. Як кажуть на заводі, на інших подібних виробництвах у світі ще не було такого досвіду відновлення роботи печей після настільки тривалого строку. «Робота у мене цікава і творча. Все заради нашого вітчизняного виробника», – з посмішкою каже Сергій, який майже 11 років працює на АКХЗ
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
6/14На думку місцевих жителів, значення стабільної роботи заводу для міста важко переоцінити. Адже підприємство не тільки забезпечує чотирма тисячами робочих місць авдіївців та жителів сусідніх населених пунктів. Він також забезпечує місто опаленням за нижчими від загальноукраїнських цінами
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
7/14Авдіївський коксохім – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
8/14Міни, які прилітали під час запеклих бойових дій у 2014-2015 роках, потрапляли у заводські приміщення, газові та паровідвідні труби, лінії електропередач. За роки війни через обстріли завод втратив 12 співробітників. Серед них двоє отримали смертельні поранення від осколків та уламків прямо на робочому місці. 25-річний Сергій Кругленко загинув біля виходу з цеху під час своєї зміни. Згодом його колеги встановили пам’ятну дошку на тому місці, а на деяких стінах на заводі досі видніються сліди від обстрілів
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
9/14За словами генерального директора Авдіївського коксохіму, морська блокада Керченської протоки майже не вплинула на завод. «На відміну від інших підприємств групи «Метінвест», ми не постраждали від морської блокади. Поставки вугілля для нас здійснюються через морський порт в Одесі, а згодом його залізницею доставляють до нас», – пояснює Муса Магомедов
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
10/14Частина робітників підприємства постійно проживають на непідконтрольних Україні територіях. Через складність та тривалість перетину лінії розмежування вони протягом робочого тижня живуть в Авдіївці, а на вихідні вирушають додому. Для таких робітників на заводі організовано автобус, який у п’ятницю ввечері везе людей до найближчого КПВВ, а у понеділок зранку їх там зустрічає та везе на завод
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
11/14На АКХЗ чимало уваги приділяється розвитку інфраструктури в Авдіївці. Минулого року завод виділив близько 18 мільйонів гривень на соціальні програми та розвиток міста. Здебільшого ремонтні та відновлювальні роботи відбувалися у медичних та освітніх закладах. Серед планів на 2019 рік – будівництво басейну в Авдіївці
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
12/14У грудні минулого року на АКХЗ завершили будівництво нової трубчастої печі для розігрівання смоли (на фото). Його розпочали влітку 2018 року. Піч дозволяє уникати збоїв у роботі обладнання усього смолоперегінного цеху і скоротити викиди від розігріву смоли майже на 90 відсотків. Із 51 мільйона гривень, скільки було виділено на будівництво печі, 2,5 мільйони гривень перерахували в бюджет Авдіївки на розвиток інфраструктури міста
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
13/14Сніг на території заводу присипаний вугільним пилом. Керівництво заводу запевняє, що намагається максимально дбати про екологічну складову свого виробництва
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
14/141 грудня минулого року на АКХЗ знов запалили факел автоматичного газоскидного пристрою. Із початком бойових дій на Донбасі цей факел, який завжди був символом стабільності виробництва, був вимкнений, адже обсяги готової продукції значно впали. Через кілька років «темряви», як кажуть на заводі, факел знов почав освітлювати донбаські степи
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
БІЛЬШЕМЕНШЕ
Назад
Вперед
Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді
Троє поляків на замовлення «німецького журналіста» підпалили в лютому 2018 року Угорський культурний центр в українському місті Ужгороді – це стверджує польська прокуратура, яка розслідувала цю справу як терористичний акт. Ім'я замовника в матеріалах прокуратури не називається, проте Радіо Свобода вдалося знайти непрямі підтвердження того, що це Мануель Оксенрайтер, німецький неонацист, частий гість російських телеканалів і записний «викривач» «бандерівської хунти» в Києві.
Параджанову в тюрмі допомагала жителька Алчевська
95 років виповнилося б 9 січня 2019 року кінорежисеру Сергію Параджанову. Його фільми – «Тіні забутих предків», «Колір граната», «Перший хлопець» і багато інших стали класикою. Міжнародне визнання прийшло до Сергія Параджанова після екранізації в 1964 році повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у 21 країні.
Любов Чемерис познайомилася із Сергієм Параджановим, коли до його звільнення залишилося вже кілька місяців. Її чоловік працював у Перевальській колонії, і саме він розповів про «дивного режисера», який сидів за ґратами. Вони почали листуватися. Цікаво, що авторка досі зберігає листи режисера, а точніше їхні копії, оригінали вона надіслала в музей Параджанова до Єревана.
Будьте тими, ким насправді є і не вдавайте когось іншого!
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.