Гостями ювілейного ярмарку «Світ книги» у Празі стали одні з найвідоміших українських письменників – Сергій Жадан та Оксана Забужко. Найбільша літературна та видавнича подія року Східної Європи проводиться вже у 25-те. Учасниками видавничого форуму, що проходить 9–12 травня у Празі та інших містах країни, буде понад 800 літературних особистостей, почесними гостями будуть письменники Південної Америки, включно з нобелівським лауреатом, перуанським письменником Маріо Варґасом Льйосою, а також автори зі США, Ізраїлю, Китаю, Індії, країн Європи.
Вперше у рамках фестивалю європейської літератури «Ніч літератури» читали твір української письменниці – Оксани Забужко. А розпочав насичену українську програму на книжковому ярмарку вечір Сергія Жадана – дебати про те, як сьогодні писати про війну. Розмову у переповненому залі Бібліотеки Вацлава Гавела вів письменник, публіцист, видавець, журналіст Радіо Свобода Ігор Померанцев. Перекладав розмову україніст і один з чеських перекладачів творів Сергія Жадана, Мирослав Томек.
Війна, яку веде проти України Росія, на думку учасників дискусії, залишається центральною темою української літератури. Тож розмова точилася довкола питання, як писати про війну, в якому світовому літературному контексті є українські твори про війну.
Жадан: «Війна проти окупанта – це справедлива війна»
Ведучого вечора, поета, письменника і культуролога Ігоря Померанцева цікавило, чи українські твори про війну, на думку Сергія Жадана, ближчі до воєнних романів світової літератури, німця Ремарка, американця Гемінґвея, англійця Ґрейвса, чи для того, щоб зрозуміти сучасних українських авторів, потрібно спершу познайомитися з власне українськими творами про війну. Чи є традиція української воєнної літератури, запитав Ігор Померацев.
«Мені ближче була б книжка Льва Толстого «Війна і мир», – дещо неочікувано для аудиторії почав свою відповідь Сергій Жадан. – Я жартую, але лише до певної міри». Він пояснив, що для письменника є велика різниця, між тим, коли він бере участь у визвольній війні, про яку розповідає роман Толстого, і коли письменник пише про війну, яку його покоління програло.
Війна за свою територію, війна проти окупанта – це справедлива війна. І під неї дуже важко підвести пацифістську основуСергій Жадан
«Війна за свою територію, війна проти окупанта – це справедлива війна. І під неї дуже важко підвести пацифістську основу. Безперечно, війна – це жахливо, це найгірше, що може бути. Єдине, що може бути гірше, це коли на твою країну напали, коли тебе позбавляють твоєї свободи, а ти при цьому відходиш у бік, капітулюєш і говориш: «Як це все жахливо». Тому навряд чи слід чекати таких творів в українській літературі найближчим часом. І якби в українській літературі почали з’являтися такі твори, виключно пацифістські, які дистанціюють письменника, на мою думку, це би означало, що українське суспільство у чомусь не допрацювало, воно програло».
Як каже Жадан, є ситуації, коли тебе позбавлено вибору і «ти не можеш, як Гемінґвей перейти Швейцарські гірські хребти і перейти в нейтральну Швейцарію». Є істотна різниця, на думку Сергія Жадана, «коли це робить американець Гемінґвей, який до того воював в італійській армії, а інша справа, коли це зробить український військовослужбовець, який втече з Донбасу через швейцарські хребти. Це навряд чи може трактуватися як пацифізм».
Українська воєнна поезія є потужнішою, ніж проза
Відповідаючи на запитання ведучого, Сергій Жадан розповів, що в українській літературі є все, зокрема, там є і воєнна проза.
«Наше «Покоління 20-х» – це ж покоління Першої світової і громадянської війни, і з них багато хто справді воював. Навіть у тих письменників, які не воювали особисто, війна присутня в їхніх текстах», – сказав Сергій Жадан.
Ну думку письменника, який пише і прозу, і поезію, українська воєнна поезія є «потужнішою і виразнішою, дає набагато важливіше свідчення, ніж будь-який воєнний історичний роман». Як приклад такої поезії, він навів нещодавно перевидані в Україні збірки віршів Євгена Плужника, які, за словами Жадана, є «яскравим емоційним свідченням» про 1918–1920 роки. Як вважає Жадан, українська поезія назагал є цікавішою, ніж проза: «А тому поетичні рядки Володимира Сосюри є переконливіші, ніж якісь романи про Першу світову війну, які виписувалися за класичними романними канонами».
Наступні покоління відчуватимуть нинішню війну крізь літературу
Література, за словами Жадана, є важливим свідченням про свій час. Тому твори письменників 20-х років, які були невідомими широкому загалу в радянський час в Україні, потім створили ґрунт для сприйняття тих подій, бо читалися «спочатку твори художньої літератури, і лише потім через мемуари, і лише потім через історичні тексти».
За цією аналогією, Жадан вважає, що наступне покоління школярів сприйматиме і нинішню війну в Україні не з політінформації, не з підручників історії, а з художніх творів.
Зустріч зі своїми читачами у Празі Сергій Жадан продовжив читанням власної поезії про війну, перекладену чеською мовою. Сергій Жадан – один з найпопулярніших українських письменників у Чехії, де перекладені і його збірки віршів, і романи, зокрема «Депеш Мод» і «Біг Мак», збірка поезій вже воєнних часів – «Життя Марії».
Закінчився вечір виступом акторів театру Agadir із Брно, які показали уривок театральної постановки за творами Сергія Жадана.
Хто представить українську книжку в Празі
Українська програма на видавничому форумі у Празі продовжиться публічними читаннями Сергія Жадана з роману «Депеш мод», розмовою про «замовчувану літературу» під назвою «Пам’ять літератури проти КҐБ» дослідниці Ярини Цимбал. А в суботу відвідувачі виставки зможуть почути розмову української письменниці Оксани Забужко з французьким лінгвістом Лоіком Буазу про українського дисидента у франції Леоніда Плюща, та дізнатися думку Оксани Забужко про фемістичне письмо.
Для професіоналів підготовлена зустріч про українську книжкову ілюстрацію, яка пробила собі дорогу до багатьох європейських видавництв, ставши новим українським феноменом.
