Доступність посилання

ТОП новини
22 Липень 2019, Київ 15:08

Зеленський і закон: що між ними не так?


«Перші призначення в перші дні роботи президента – вже закладено гнилий фундамент»

Новообраний президент Володимир Зеленський лише кілька днів на посаді, утім, вже зробив цілу низку заяв, пропозицій, кадрових рішень та видав низку указів і постанов. Чому не всі вони знайшли схвальний відгук у суспільстві, а деякі наштовхнулися на різку критику? Та що відповідає на це новообраний президент і його команда?

Розпуск парламенту

«Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання» – ці слова, виголошені Володимиром Зеленським під час інавгураційної промови, стали його першою гучною заявою на посаді президента.

Протягом усієї передвиборчої кампанії, а особливо ж, коли стало зрозуміло, що він лідер – перегонів, Зеленський не приховував свого бажання піти саме на такий крок.

Запевняв, що діятиме у рамках законодавства: «Я ламати закон не буду, не буду порушувати закон. Якщо ми встигнемо у термін за шість місяців до наступних виборів, коли ми маємо право розпустити парламент…»

Утім, на момент, коли від слів він зміг перейти до конкретних дій, з’явився нюанс: Верховна Рада офіційно оголосила про припинення існування коаліції, а відтак парламент отримав подвійний імунітет від розпуску.

Тобто протягом законодавчо передбачених для формування нової більшості 30 днів парламент розпускати ще не можна, а після цього терміну, якщо коаліцію не створять, – вже не можна, бо цей період припадає на останні шість місяців дії Ради, коли чіпати її президенту забороняє Конституція.

Таким чином, парламент 8-го скликання поставив Зеленського у незручне становище. Але він все одно знайшов спосіб розпустити депутатів: видав спеціальний указ, заявивши, що у Верховній Раді не існувало коаліції з 2016 року.

Але такий крок занепокоїв експертів Реанімаційного пакету реформ, які закликали шостого президента як «гаранта додержання Конституції України … відмовитися від дострокового припинення повноважень Верховної Ради України VIII скликання у неконституційний спосіб за відсутності для цього підстав».

Утім, Зеленський свого рішення не змінив: 23 травня його Указ про дострокові вибори в парламент набув чинності.

Наразі низка народних депутатів збираються взялися оскаржувати цей документ у суді.

Призначення головою АП Андрія Богдана

21 травня стало відомо про те, що новообраний президент призначив головою президентської адміністрації свого радника з юридичних питань та особистого адвоката олігарха Ігоря Коломойського Андрія Богдана.

Утім, це знову викликало шквал критики. Справа у тім, що Андрій Богдан не може працювати на державній службі аж до 2024 року: він підпадає під обмеження люстраційного закону, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича.

Сам Богдан називає це «абсолютною несправедливістю» і не бачить у своєму призначенні «ніякого порушення ні норм моралі, ні норм закону».

Водночас автори закону про люстрацію наголошують: Зеленський вчинив протиправно.

«Винесення Указу всупереч Закону означає, що президент ставить себе вище Закону і демонструє на всю країну справжнє ставлення до верховенства права», – констатує Тетяна Козаченко, яка фактично виступала одним із ключових співавторів закону «Про очищення влади»​.

«Перші призначення, перші дні роботи Президента, вже закладено гнилий фундамент. Не можуть діяти домовленості, обіцянки, плани навіть Президента (особливо Президента), які напряму порушують заборони встановлені законодавством», – додає вона.

Референдум про мирні угоди з Росією

Про ідею Зеленського провести референдум щодо мирних угод із Росією заявив новий голова Адміністрації презентації Андрій Богдан.

«Кінцеве рішення, якщо воно буде неоднозначно сприйняте суспільством, якщо там будуть точки проблемні для сприйняття тими чи іншими, може бути винесене на референдум, щоб не якийсь політик ухвалював рішення, яке розколює суспільство, а щоб сам народ, саме суспільство прийняло таке рішення, чи підходять ті чи інші домовленості», – сказав він в ефірі «112 Україна».

​І в цьому теж є проблеми законодавчого рівня, адже нині чинного закону про всеукраїнський референдум немає. Про це, зокрема, говорить заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

Сам Зеленський пропозицію референдуму аргументує так: «Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте. Це нормальна розмова з людьми».

Зміна виборчого законодавства

Ще під час інавгураційної промови Зеленський запропонував депутатам проголосувати за «Виборчий кодекс» із відкритими списками.

Але до цієї вимоги новообраного президента в експертів теж є зауваження. Наприклад, в експерта з конституційного права Олександра Москалюка. Зокрема, він пояснює, що стандарти виборчої системи повинні змінюватися щонайменше за півроку до виборів.

«Тому що оці зміни виборчої системи, відкриті списки, вони вимагатимуть навчання членів ДВК, ТВК і так далі. Зробити це все в межах двох місяців навіть теоретично неможливо», – говорить він.

Утім, 21 травня – після консультацій із головами депутатських фракцій та указу про розпуск Верховної Ради, – Володимир Зеленський таки вніс на розгляд парламенту пропозицію з іншим форматом виборів – пропорційною системою із закритими партійними списками. Новий глава Адміністрації президента Андрій Богдан назвав цей документ «компромісним». Однак, депутати навіть не змогли включити його до порядку денного.

Сам Зеленський відреагував на це так: «Старі політики обрали стару систему, бо лише вона дає їм шанс подовжити політичне життя. Вони розраховують за гроші та гречку знову пролізти до Верховної Ради. Але я переконаний, що вони помиляються».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG