Доступність посилання

ТОП новини
19 Серпень 2019, Київ 19:41

Звільнення 4 українських бранців: акт гуманізму чи піар-акція Медведчука? 


Зліва направо: українці Яків Веремейчик, Максим Горяїнов, Дмитро Великий і Едуард Міхєєв, яких утримували в полоні на окупованій частині Донбасу російські гібридні сили. Праворуч – керівник проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук. Мінськ, 28 червня 2019 рік

Мінськ – Транзитним рейсом приватного літака Ростов-Мінськ-Київ український політик Віктор Медведчук, якого в Україні вважають неформальним представником президента Росії Володимира Путіна, повіз до України з окупованої частини Донбасу чотирьох українських полонених. У неволі на окупованій території Донбасу, а також у Росії залишаються більше сотні українських бранців.

Як це відбувалося

Літак із 4 українськими бранцями на борту прибув до столиці Білорусі з російського Ростова-на-Дону. У VIP-залі Національного аеропорту «Мінськ» голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук розповів журналістам із Білорусі, Росії та України, кого й як вдалося звільнити з полону. Акція транслювалася десяткам камер на різні держави. Журналістів Радіо Свобода на неї не пустили – не пройшли «узгодження прес-служби Медведчука».

З окупованої території Донбасу повернулися три полонених українських військових: Дмитро Великий, 1988 року народження, Яків Веремейчик (1986 року) та Максим Горяїнов (1984 року), а також цивільний Едуард Міхєєв, 1960 року народження, якого бойовики звинуватили у співробітництві з СБУ.

Четверо звільнених полонених відмовилися від коментарів журналістам, лише Едуард Міхєєв повідомив, що вони дізналися про звільнення лише чотири дні тому.

Раніше українських бранців обмінювали на російських солдатів та бойовиків ОРДЛО, але з грудня 2017 року обмінів не було. Як визнавали українські учасники переговорів у Мінську, в очікуванні виборів президента України Москва та ватажки так званих «ДНР» і «ЛНР» фактично блокували обмін полонених та інші гуманітарні ініціативи Києва.

Цього разу відбулося одностороннє звільнення, 4 бранців передали у руки особисто Віктора Медведчука. 27 червня у Мінську він провів переговори на цю тему з ватажками угруповань «ДНР» і «ЛНР» Денисом Пушиліним та Леонідом Пасічником.

«Це акт гуманізму з боку тих людей, до яких я звернувся. Багато з тих, хто утримується в Донецьку і Луганську, за нашими даними, але не за даними України, це зараз 70 осіб, родичі багатьох із них зверталися в наш центр – допомогти розшукати і звільнити цих людей», – сказав Медведчук.

Чому Медведчук?

Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що лідер партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук не має повноважень від української держави на здійснення переговорів про обмін або звільнення полонених. Він пов’язав таку активність Віктора Медведчука з майбутніми парламентськими виборами в Україні.

«Я посередником Зеленського ніколи не був і не буду. Я представляю тут інтерес нашої партії і родичів тих людей, які тут перебувають», – сказав 28 червня сам Медведчук.

Віктор Медведчук був уповноважений колишнім президентом України Петром Порошенком вести переговори щодо звільнення та обміну бранців у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Медведчука вважають неформальним представником в Україні президента Росії Володимира Путіна, він його кум, має з Кремлем безпосередній контакт. В умовах, коли не діють дипломатичні канали, надавався і канал Медведчуку. Петро Порошенко заявляв цього року, що Віктор Медведчук був єдиним каналом зв’язку з Володимиром Путіним і Росією. І його участь у роботі Тристоронньої контактної групи була необхідна для звільнення українських заручників.

Але останній рік його дуже рідко бачили на засіданнях ТКГ у Мінську, фактично він їх саботував.

Але тепер у відсутності обмінів утримуваними у зв’язку зі збройним конфліктом сам Медведчук звинуватив українську владу – як колишню, так і теперішню:

«Київська влада посіла іншу позицію, не було політичної волі, були інші бажання у Порошенка і парламенту. Потім у Порошенка виникла печерна русофобія, і говорити про Мінські угоди не доводилося. Партія війни в парламенті була категорично проти Мінських угод. Я не мав повноважень», – так пояснив Медведчук журналістам, чому раніше він не міг зайнятися звільненням військовополонених.

Медведчук вважає, що і нова влада, яка щойно прийшла, не виявляла ніяких кроків, щоб обмін відбувся. Начебто «Донецьк і Луганськ» пропонував це зробити, але українська влада не реагувала, сказав він.

Чому передавали у Мінську?

У Мінську раніше не було обмінів та передач звільнених українських бранців. Медведчук подякував президентові Білорусі Олександрові Лукашенку за створення мінського переговорного майданчика, але сказав, що не впевнений у тому, що звільнення і далі буде відбуватися у Мінську. Він вважає можливим безпосередній обмін між Україною та непідконтрольними територіями Донбасу.

Речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз із цього приводу заявив, що повернення людей, утримуваних довгий час у полоні, – благородна справа, незалежно від мотивів:

«Тому в даному конкретному випадку не так важливо, які мотиви тут домінують – передвиборчі, політичні чи будь-які ще. Важливі не якісь закарлючки в казенних документах і не бюрократична казуїстика, а конкретні справи. Ми і далі будемо вітати всі кроки, спрямовані на повернення миру до України і готові зробити для цього все можливе».

Скільки українців залишається у полоні

За даними Міністерства закордонних справ України, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року. За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують ще понад 100 заручників.

За неофіційною інформацією, на території Росії і окупованих територіях Донбасу і Криму налічується близько 600 українських політичних і військових в’язнів, а на території України – близько 400 українських громадян, які воювали у формуваннях самопроголошених «ЛДНР», і майже сотня – кадрових російських військовослужбовців і громадян Росії, які «добровольцями» воювали на Донбасі на боці так званих «народних республік». Ще близько 400 осіб вважаються зниклими без вести.

Загалом відомо, що з 2014 по 2018 роки з полону бойовиків було звільнено 3244 полонених українців.

З червня 2014 року обміном та звільненням полонених з боку України займалися держава, громадські організації, правозахисники та волонтери. Найчастіше цей процес відбувався непублічно, без скликання брифінгів, як зробив цього разу Віктор Медведчук. Восени 2014 го, після створення в Мінську переговорного майданчика, ця тема перейшла до компетенції гуманітарної підгрупи мінської Тристоронньої контактної групи.

З того часу відбулися три великі обміни. Під час останнього обміну у грудні 2017 року Україна передала самопроголошеній владі «ЛДНР» 233 засуджених проросійських бойовиків в обмін на 74-х своїх військовослужбовців.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG