Місцеві вибори наближаються. У «Слузі народу» наголошують, що «будь-які інсинуації про їх перенесення, відміну, неможливість проведення через нестачу грошей – абсолютна брехня». І хоч до 25 жовтня ще далеко, а виборча кампанія офіційно ще не стартувала, у селах, селищах та містах усі вже на низькому старті. Особливо – в столиці. Особливо – ті, хто хоче стати мерами. І коронавірус цьому не перешкода. Потенційні кандидати уже намагаються звернути на себе увагу.
Хто може скласти конкуренцію чинному меру Києва Віталію Кличку? І які шанси у нього переобратися на другий термін?
Поїздки в метро і в маршрутці. Змагання у роздачі троянд і гарячих обідів. Турбота про тварин і турбота про людей. Гра мускулами і демонстрація сили. Це – лише короткий переказ конкуренції, яка розгорнулася останнім часом між очільником Києва Віталієм Кличком та чинним депутатом від «Слуги народу» Миколою Тищенком.
Останній усіляко демонструє своє бажання зайняти місце нинішнього мера. Має на це особливий аргумент.
«Я – корінний киянин. Мені знайомі проблеми не з чуток, я їх знаю "на дотик", я їх відчуваю на запахи. Ці смітники, ці проблеми зі сміттям, ці корупційні скандали, які просто як ракова пухлина пронизали все київське життя», – заявив Тищенко в одному з нещодавніх інтерв'ю.
От тільки є одна проблема: у «слузі народу» з єдиним кандидатом на посаду київського мера станом на 26 травня ще не визначились. Але це не заважає Тищенку записувати агітаційні ролики, показово бути ближчим до своїх потенційних виборців та заявляти про те, що в нього не буде конкурентів на виборах, бо, мовляв, ще ніхто не доріс до конкуренції з ним.
Тищенко – не єдиний «слуга», хто може позмагатись за крісло столичного мера. Олександру Ткаченку амбіції приписують ще від середини минулого року.
Ось як він сам коментував своє можливе балотування у мери Києва у липні 2019-го, ще до того, як став народним депутатом: «Ми можемо припускати що завгодно, але життя диктує свої умови. Спочатку не планував, але ситуація сприяє. У Києві ми маємо кризу і п'ять років втрачених можливостей. Я не виключаю такого варіанту».
Щоправда, дещо пізніше плани на Київ у Ткаченка змінились: на початку жовтня 2019-го він подав до НАЗК свою декларацію як кандидата на посаду голови КМДА. Однак зрештою ця посада йому не дісталась
Тож Ткаченко знову повернувся до мерських амбіцій і навіть почав робити перші політичні обіцянки: наприклад, про те, що в грудні 2020-го реально запустити метро на Троєщину.
При цьому у відповідь на запитання журналістів про мерство у жовтні 2019-го Ткаченко запевняв: «А це не питання кампанії. Це питання спонукання влади до дій. Тому що, якщо влада впродовж останніх п'яти років (і це перша каденція мера, за якої не було введено жодної станції метро) неспроможна це робити, спонукання з боку народних депутатів, можливо, приведе до якихось дій».
Відтоді минуло понад пів року, але Ткаченко так само обережно коментує тему свого потенційного балотування в мери Києва.
«Як тільки визначаться з праймеріз, тоді буду говорити про рішення. Але від бажання змінити Київ на краще я не відмовляюсь», – заявив Ткаченко у коментарі Радіо Свобода 13 травня 2020-го.
Тим часом в Офісі президента заявляють: не обов’язково, що Ткаченко або Тищенко (хтось із них) може стати єдиним кандидатом від «Слуги народу» на столичних виборах.
«Вони в пулі всіх кандидатів, які розглядаються. Але я вважаю, що є сильніші кандидатури», – зазначив в інтерв'ю Дмитру Гордону 12 травня заступник голови ОП Сергій Трофімов.
Про кого саме може йтися?
Наприклад, про Олександра Качуру – нині члена парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування. Про намір взяти участь у праймеріз він заявив у себе в Telegram ще 12 травня.
Дещо пізніше – 26 травня – з подібною заявою виступив іще один «слуга народу», колишній співробітник «1+1», а нині член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубінський.
Окрім того, в середині травня низкою телеграм-каналів розганялась інформація про можливе балотування в мери Києва чинного спікера парламенту Дмитра Разумкова.
Однак, він цю інформацію спростував: «Мене більш, ніж влаштовує та робота, яку я роблю сьогодні. Я думаю. що сьогодні достатньо кандидатів на мерські вибори і від представників більшості, і від представників опозиційних політичних сил. Я буду краще в цьому випадку виступати в якості виборця».
А як щодо інших партій?
У ОПЗЖ та «Батьківщині» наразі не поспішають коментувати питання виборів мера столиці та називати своїх можливих кандидатів на це крісло.
Щодо «Європейської солідарності», то на початку травня низка ЗМІ та телеграм-каналів, із посиланням на власні джерела, поширили інформацію про те, що кандидатом від цієї сили може стати Олексій Гончаренко.
Сам він, однак, коментує це питання обережно: «Наша партія «Європейська солідарність, ми займаємо провідні позиції в Києві по рейтингах, по підтримці людей, тому, звичайно, нам треба боротись за перемогу, а хто це буде і як це буде, це будемо визначатись ближче до виборів».
Сам Гончаренко – одесит. І дещо раніше мав намір очолити саме це місто. Каже, готував програму та збирав команду, однак до балотування так і не дійшло. Мовляв, усе через батька – Олексія Костусєва. «Він пішов в мери Одеси. І я не зміг це переступити. Тобто, з одного боку, ми з ним не спілкуємось, важка історія, з іншого боку, це – батько», – зазначив Гончаренко.
А що з кандидатами у мери Києва від партії «Голос»?
Станом на кінець травня офіційно ця політсила з ними ще не визначилась. Однак від початку року в ЗМІ почали ширитись версії про те, що ним може стати шоумен Сергій Притула, який у 2019-му намагався потрапити з «Голосом» до парламенту.
Нині говорити про свої мерські амбіції Притула не поспішає: «Рипатися на такий високий пост, не розуміючи, як буде виглядати співпраця з депутатським корпусом у Київраді – це, як мінімум, безвідповідально. Тому це питання потребує дуже серйозних роздумів».
Тим часом чинний голова Києва Віталій Кличко усіляко демонструє: поступатися мерським кріслом просто так не збирається.
Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», саме він станом на 13 квітня мав найвищий рівень підтримки серед потенційних кандидатів у мери столиці. Однак офіційне висунення партіями кандидатур ще може все змінити.
Часу в тих, хто планує позмагатись за крісло столичного мера, ще достатньо: до 25 жовтня вони матимуть шанс переконати виборців віддати голос саме за них.
