Голосіївський районний суд Києва закрив провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності судді Конституційного суду України Олександра Тупицького.
Провадження було відкрите в межах частини четвертої статті 172-6 (порушення вимог фінансового контролю) і частини другої статті 172-7 (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Раніше голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков скерував до суду протоколи щодо Олександра Тупицького.
За даними НАЗК, протоколи стосуються «ознак конфлікту інтересів під час прийняття рішення стосовно неконституційності е-декларування» та щодо «умисного незазначення в декларації ділянки, розташованої в Криму».
«Відповідальність за ці порушення передбачена ч. 4 ст. 172-6 (порушення вимог фінансового контролю) та ч. 2 ст. 172-7 (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення», – додали в НАЗК.
За словами керівника НАЗК, 1 жовтня 2020 року, майже за місяць до рішення КСУ про скасування частини антикорупційної реформи, відомство направило Олександру Тупицькому запит з проханням пояснити, чому він не вказав у декларації свою ділянку в Криму, отриману ним за законодавством держави-окупанта» – за таке порушення НАЗК мало вручити судді адмінпротокол. А вже 27 жовтня 2020 року, звернули увагу в Нацагентстві, суддя проголосував за рішення КСУ, у якому зокрема визнавалося неконституційним право НАЗК складати адмінпротоколи.
Раніше «Схеми» встановили, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому 27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
Після оприлюднення цієї інформації Тупицький її підтвердив і пояснив, що не задекларував ділянку, бо не знав, як це зробити. Водночас він відзначив, що не визнає Крим російським. За словами судді, його провина може полягати в тому, що він не звернувся до органів НАЗК, щоб вони роз’яснили, як це зробити. При цьому суддя не побачив проблеми в самому факті оформлення майна в окупованому Криму за насадженим там нині російським законодавством. За його словами, Україна не визнає правочинів, здійснених після окупації на території Криму і вважає ці правочини нікчемними самі по собі – але, як вважає Тупицький, «це не кримінал – він просто не визнається».
30 жовтня 2020 року Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує як державну зраду і незаконне відчуження земельної ділянки кримінальне провадження щодо голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, в якого програма «Схеми» виявила незадекларовану ділянку землі в окупованому Криму, оформлену за законами Росії.
29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ з метою «відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи». А 26 лютого продовжив термін відсторонення на один місяць.
Наприкінці минулого року Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.
Тупицький нині оскаржує указ президента і заперечує звинувачення в порушеннях закону.
18 травня Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування.
