Хотілось би, щоб постачання зброї відбувалось швидше, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України. На його думку, є три причини, чому зброя і обладнання постачаються так неквапливо. Тактику звільнення Криму розголошувати не варто, говорить Ігор Жовква. Ніхто зараз не може сказати, як буде деокупований Крим, але він точно буде деокупований. Ігор Жовква запевняє, що Україна отримає стільки зброї, скільки буде потрібно ЗСУ. Світ, каже, зробив висновки з помилок 2014 року і об’єднався навколо України у 2022 році.
Про що говорять на «Рамштайнах»? Що просить Україна?
Ми знаємо, яке обладнання є в кожній країні, і знаємо, що це саме той надлишок, який вони можуть нам дати
У більшості випадків після переговорів результати не можна виносити в пресу, пояснює Ігор Жовква. На останній, дев’ятій зустрічі в форматі «Рамштайн», що відбулась 14 лютого 2023 року, обговорювали питання надання літаків, артилерії, боєприпасів, також зросла «танкова коаліція».
«На столі у кожного лідера, з яким говорив президент Зеленський перед «Рамштайном», є конкретний перелік того обладнання, якого потребує Україна. Ми знаємо, яке обладнання є в кожній країні, і знаємо, що це саме той надлишок, який вони можуть нам дати. Ми ніяким чином не хочемо знизити обороноздатність жодної держави, чи то член Європейського союзу, чи то Штати, Канада, Велика Британія, чи інші держави».
На запитання, чи є пріоритетний список, що потрібно ЗСУ в першу чергу, Ігор Жовква відповідає, що не має такого ранжиру. Як визначити, що більш пріоритетне – артилерія чи бойові машини піхоти?
Навіщо навчати пілотів, якщо потім після цього не послідують відповідні постачання відповідної техніки
«Коли ти починаєш контрнаступ, ти починаєш з артилерійської боротьби, ти починаєш застосовувати артилерію, контрартилерію на відповідне озброєння противника, а потім починається, власне, наступ із застосуванням танків, броньованої техніки. Тому цей список не може бути пріоретизований, нам буде потрібна і артилерія, в тому числі далекобійна артилерія, і танки західного зразка, до яких є відповідні західні боєприпаси – 120 міліметрів. Артилерія західного зразка і боєприпаси західного стандарту 155 міліметрів. Нам потрібні БТРи і БМП, та інші відповідні засоби, які можуть перевозити живу силу безпосередньо на місце бою. Нам потрібні протиракетні і протиповітряні системи оборони. Нам потрібні літаки».
Пріоритет залежить від кожної країни, пояснює Ігор Жовква. Якщо у країни не має системи ППО, наприклад, то вона може профінансувати закупівлю цієї системи в іншої країни. У якоїсь країни немає танків, але вона може організувати навчання.
Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Лондону домовились про навчання українських пілотів на сучасних зразках авіаційної техніки.
«Логічне запитання: «Навіщо навчати пілотів, якщо потім після цього не послідують відповідні постачання відповідної техніки?».
На уточнювальне запитання, чи чекати Україні на літаки, Ігор Жовква відповів, що так, чекати, але спочатку треба навчитися використовувати ці винищувачі.
Як швидко надають зброю? Детально про причини
Ми говорили про це з кожним лідером: добре, дякуємо за заяви, але коли це буде на полі бою?
Після 24 лютого 2022 року зброю західні партнери майже не надавали, бо існував наратив, що Україна довго не протримається. Зараз зброї набагато більше, але надходить вона неквапливо, визнає Ігор Жовква.
І причини різні.
- «Десь елементарна бюрократія в деяких країнах, вони ніколи не ухвалювали так швидко таких рішень. І буває так, що політичне рішення ухвалене, заяви зроблені, а актуальних поставок немає чи вони відбуваються через довший проміжок часу. Ми говорили про це з кожним лідером: добре, дякуємо за заяви, але коли це буде на полі бою? Одна причина.
- Друга причина: елементарно немає тих видів зброї, які ми просимо. Вони просто вичерпалися. Їх просто немає вже навіть на складах, а є той мінімальний запас зброї, яка потрібна для того, щоб країна захистила сама себе. Тому тут потрібно говорити про виробництво такої зброї, а це цикл, який триває певний час.
- А третя причина – так, і ми маємо про це відверто говорити, іноді просто недостатня рішучість ухвалити ті чи інші рішення. І тоді Україна змушена по-хорошому давити, надавати додаткові аргументи. Ви згадайте, колись говорили: Україна точно не отримає далекобійної чи просто західної артилерії. Сьогодні вона її отримує. Україна ніколи не отримає танків. Відповідні рішення вже ухвалені. Ніколи не будемо говорити про авіацію – вже конкретно говоримо. Тому так станеться, що ми отримаємо всі види того озброєння, яке ми потребуємо. Але так, час тут грає проти нас, час грає на руку Росії, тому з кожним лідером президент Зеленський говорить про швидкість».
Крим. Ілюстрація. Колаж Чи Крим під силу ЗСУ?
Washington Post з посиланнями на свої джерела пише, що американська розвідка дійшла висновку, що Крим українській армії не під силу. У Капітолії кажуть, що чекають від України контрнаступу, щоб відбити південь, також треба зупинити просування на сході (за Бахмут, мовляв, теж не тримайтесь). Після цього десь влітку треба змусити Росію до переговорів, щоб війну закінчити до кінця року.
Лише Україна буде визначати, що таке перемога для України
Запитуємо у Ігоря Жовкви, чи він чув про такий сценарій, чи він обговорюється.
«Я чув лише одне від усіх офіційних представників США, як і від інших держав: лише Україна буде визначати обсяги своєї перемоги. Лише Україна буде визначати, що таке перемога для України. І ви чули президента України, який неодноразово говорив про те, що перемога України – це означає деокупація всієї території України, всієї суверенної території України станом на 24 серпня 1991 року».
Для контрнаступу потрібні далекобійні види озброєння
Коли партнери кажуть, що вони з Україною до кінця, то це означає, що до перемоги, нагадує Ігор Жовква. А для того, щоб звільняти території і перемагати, ЗСУ потрібна далекобійна артилерія.
«Контрнаступи потрібні. Для того, щоб потрапити до Криму, очевидно, маємо звільнити південь України. Для контрнаступу потрібні далекобійні види озброєння. У нас велика країна. 150 кілометрів артилерії – це не так багато для України. Ми хочемо цю далекобійну артилерію, щоб звільнити свою територію. Ми не зазіхаємо на жодний сантиметр, кілометр території агресора».
«Давайте не розкривати тактику і стратегію звільнення Україною Криму»
Крим не зникає з порядку денного уваги світового співтовариства
Є різні шляхи деокупації Криму на сьогоднішній день, запевняє Ігор Жовква. Ніхто зараз з точністю хоча б на п’ятдесят відсотків не скаже, яким чином Крим буде деокупований, але він точно буде деокупований.
«Ми можемо говорити про те, що, наприклад, дипломатичний шлях може доповнювати військовий. Крим не зникає з порядку денного уваги світового співтовариства. Це допомагає в отриманні відповідного озброєння, яке дозволить його деокупувати. Давайте не допомагати агресору і не розкривати тактику і стратегію звільнення Україною Криму».
Крим ніколи не стане предметом переговорів з Росією, говорить Ігор Жовква.
«Ніколи територіальні компроміси щодо тієї чи іншої частини території не стануть предметом переговорів. Це, можливо, наратив, який дуже б хотілося почути Росії. Україна не буде торгувати жодною частиною своїх територій».
Чи бояться РФ у світі? І якої помилки припустився Путін?
Міф про російську армію як «другу найсильнішу армію світу» вже точно розвіявся, впевнений Ігор Жовква. Але варто рахуватися і з тим, що це одна з наймасовіших армій світу. Ще у 2014 році, каже, світ припустився помилки.
«У 2014 році, коли почалася російська агресія проти України, світ міг би реагувати швидше. З самого початку, з початку спроби окупації Криму, з початку вторгнення на Донбасі. Світ зробив помилку, що не реагував швидко, якісно та ефективно. Лише після сумних подій щодо збиття літака MH17 Європа почала прокидатися і робити якусь узгоджену реакцію».
Світ зробив висновки з цих помилок, і тому у 2022 році світ об'єднався навколо України, додає Ігор Жовква:
Не треба оглядатися на те, що скаже Росія, що подумає її лідер. Просто треба йти вперед до перемоги добра над злом
«Це одна з помилок, якої припустився Путін. Він не розрахував такої єдності навколо України держав Європи, держав Євроатлантичного простору і більшості держав світу. Тому наше завдання – зберегти цю єдність. Минув рік після війни. Згадайте, всі говорили про втому від України, що нас це чекає і ніхто не буде цікавитись Україною. Ви бачите, що не тільки не перестають цікавитись, а ще більше допомагають».
Маючи таку єдність і підтримку, Україна розраховує на те, що вже мало хто боїться Росію в цьому світі, впевнений Ігор Жовква.
«І не треба оглядатися на те, що скаже Росія, що подумає її лідер чи її уряд. А просто треба йти вперед до перемоги добра над злом. Напевно, немає жодної людини у світі, яка не знає, що таке Україна, хто такі українці, що вони зробили. Що це той, напевно, Давид, який точно не поступився Голіафу і точно його переможе».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
