Івано-Франківськ, 17 вересня 2001 - На фестивалі зустрілись мешканці гірських районів різних країн Європи.
Все пізнається в порівнянні. Це давно відома життєва істина. Отож коли попередній минулорічний гуцульський фестиваль в Коломиї на Івано-Франківщині ще сягав рівня міжнародного, то в районному центрі Верховині він більше нагадував свято регіонального масштабу. Хоча на гуцульський фестиваль прибулИ польські гуралі, румунські гуцули, а також представники цьогО етносу зі Словаччини та Югославії. В районному центрі над річкою Чорний Черемош булО зроблено все для того, щоб належно зустріти гостей, однак фінансові можливості цьогО разу булИ обмеженими. Пояснення цьогО доволі прозаїчне: у попередніх двох фестивалях брав участь президент Леонід Кучма. Отож обласна держадміністрація виділила на їхнє проведення чималі кошти. Щоправда, фестиваль, як відзначають не лише його учасники, але й експерти, був проведений на високому рівні. Упродовж трьох днів тривали концертні програми, які демонстрували самобутнє мистецтво гуцульської пісні та танцю. Також булО проведено численні виставки робіт народної творчості та ремесел. Неперевершеними булИ виступи гуцульських колективів з різних країн Європи. В межах фестивалю також булО проведенно традиційне літературно-мистецьке свято “Криворівня-2001”, у якому взялИ участь науковці з різних регіонів держави та з-за кордону. Під час фестивалю прийнято рішення відновити садибу-музей, в якій свогО часу жив та працював перший президент держави Михайло Грушевський, а також створити на громадських засадах музей фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”. В усіх виступах на 11-му міжнародному гуцульському фестивалі передовсім відзначалося те, що гуцули мають не лише абсолютно унікальну історію, але й те, що їхні традиції та звичаї збереглися й донині. Зрештою, підтвердженням цьогО став сам фестиваль, який відбувається традиційно з року в рік. І на завершення цікавий факт – на одній з виставок у Верховині лише вишиваних сорочок було представлено близько п’яти сотень. Всі вони демонстрували особливості вишивки гуцульських майстрів, батьківщиною яких є Карпати.
Все пізнається в порівнянні. Це давно відома життєва істина. Отож коли попередній минулорічний гуцульський фестиваль в Коломиї на Івано-Франківщині ще сягав рівня міжнародного, то в районному центрі Верховині він більше нагадував свято регіонального масштабу. Хоча на гуцульський фестиваль прибулИ польські гуралі, румунські гуцули, а також представники цьогО етносу зі Словаччини та Югославії. В районному центрі над річкою Чорний Черемош булО зроблено все для того, щоб належно зустріти гостей, однак фінансові можливості цьогО разу булИ обмеженими. Пояснення цьогО доволі прозаїчне: у попередніх двох фестивалях брав участь президент Леонід Кучма. Отож обласна держадміністрація виділила на їхнє проведення чималі кошти. Щоправда, фестиваль, як відзначають не лише його учасники, але й експерти, був проведений на високому рівні. Упродовж трьох днів тривали концертні програми, які демонстрували самобутнє мистецтво гуцульської пісні та танцю. Також булО проведено численні виставки робіт народної творчості та ремесел. Неперевершеними булИ виступи гуцульських колективів з різних країн Європи. В межах фестивалю також булО проведенно традиційне літературно-мистецьке свято “Криворівня-2001”, у якому взялИ участь науковці з різних регіонів держави та з-за кордону. Під час фестивалю прийнято рішення відновити садибу-музей, в якій свогО часу жив та працював перший президент держави Михайло Грушевський, а також створити на громадських засадах музей фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”. В усіх виступах на 11-му міжнародному гуцульському фестивалі передовсім відзначалося те, що гуцули мають не лише абсолютно унікальну історію, але й те, що їхні традиції та звичаї збереглися й донині. Зрештою, підтвердженням цьогО став сам фестиваль, який відбувається традиційно з року в рік. І на завершення цікавий факт – на одній з виставок у Верховині лише вишиваних сорочок було представлено близько п’яти сотень. Всі вони демонстрували особливості вишивки гуцульських майстрів, батьківщиною яких є Карпати.
