Прага, 28 листопада 2001 — Конференція про майбутнє Афганістану, що відбувається в Німеччині, триває в середу вже другий день посеред оптимістичних очікувань — і водночас усвідомлення того, що повної домовленості її учасники можуть і не досягнути. А в самому Афганістані тим часом і протиталібські сили, і американські війська готуються до нових боїв та пошуку ватажків терористів.
Непросте завдання, що стоїть перед делегатами влаштованих Організацією Об’єднаних Націй переговорів попід Бонном, — домовитися про тимчасовий багатоетнічний уряд, що створив би умови для сталого повоєнного облаштування в Афганістані, — можливо, вже приводить до першого консенсусу: більшість учасників конференції можуть погодитися на те, щоби перехідною адміністрацією хоча б символічно керував колишній король Афганістану Мохаммад Захир Шах. Як повідомив у середу для преси спеціяльний посланець ООН до Афганістану Франсиск Вендрелл, «Гадаю, є ознаки того, що більшість делегатів … хотіли б, щоби певну роль відігравав колишній король».
Але хоча, за словами Вендрелла, атмосфера на переговорах дуже добра, повної домовленості з усіх питань на нинішній зустрічі може й не бути: «Майбутнє Афганістану тут обговорюють уперше за 28 років, тож не варто сподіватися, що все буде вирішено за чотири чи п’ять днів».
Ускладнити справи може, наприклад, те, що категорично проти залучення колишнього короля виступає міжнародно визнаний президент Афганістану, тобто лідер Північного Альянсу Бурхануддін Раббані; представників його фракції на переговорах немає.
Фракційність афганської політики виявляється і в самому Афганістані, де дуже напружене становище склалося поблизу міста Спінболдака — там ніяк не можуть домовитися поміж собою представники двох місцевих пуштунських племен: об’єднані спільною боротьбою проти Талебану, вони вже сваряться за майбутній контроль над іще не взятим у талібів містом, і це, схоже, провалило їхні переговори з талібами про мирну капітуляцію; тепер там чекають на тяжкі бої.
Інша гаряча точка цими днями — Кандагар. Якщо Спінболдак є останнім важливим виходом для талібів до кордону з Пакистаном, то Кандагар — духовна батьківщина провідника Талебану мулли Мохаммада Омара і всього цього руху. Таліби в середу передавали по радіо заклик до своїх сил від імені мулли Мохаммада Омара — не здаватися, не відступати й не припиняти боротьби. І на допомогу антиталібським угрупованням американські війська далі розгортали в середу свою базу поблизу Кандагара. Іще одне, а власне й найголовніше їхнє завдання на найближчий час — систематичний пошук керівників Талебану й терористичної мережі Осами бин Лядина «Аль-Каєда».
Непросте завдання, що стоїть перед делегатами влаштованих Організацією Об’єднаних Націй переговорів попід Бонном, — домовитися про тимчасовий багатоетнічний уряд, що створив би умови для сталого повоєнного облаштування в Афганістані, — можливо, вже приводить до першого консенсусу: більшість учасників конференції можуть погодитися на те, щоби перехідною адміністрацією хоча б символічно керував колишній король Афганістану Мохаммад Захир Шах. Як повідомив у середу для преси спеціяльний посланець ООН до Афганістану Франсиск Вендрелл, «Гадаю, є ознаки того, що більшість делегатів … хотіли б, щоби певну роль відігравав колишній король».
Але хоча, за словами Вендрелла, атмосфера на переговорах дуже добра, повної домовленості з усіх питань на нинішній зустрічі може й не бути: «Майбутнє Афганістану тут обговорюють уперше за 28 років, тож не варто сподіватися, що все буде вирішено за чотири чи п’ять днів».
Ускладнити справи може, наприклад, те, що категорично проти залучення колишнього короля виступає міжнародно визнаний президент Афганістану, тобто лідер Північного Альянсу Бурхануддін Раббані; представників його фракції на переговорах немає.
Фракційність афганської політики виявляється і в самому Афганістані, де дуже напружене становище склалося поблизу міста Спінболдака — там ніяк не можуть домовитися поміж собою представники двох місцевих пуштунських племен: об’єднані спільною боротьбою проти Талебану, вони вже сваряться за майбутній контроль над іще не взятим у талібів містом, і це, схоже, провалило їхні переговори з талібами про мирну капітуляцію; тепер там чекають на тяжкі бої.
Інша гаряча точка цими днями — Кандагар. Якщо Спінболдак є останнім важливим виходом для талібів до кордону з Пакистаном, то Кандагар — духовна батьківщина провідника Талебану мулли Мохаммада Омара і всього цього руху. Таліби в середу передавали по радіо заклик до своїх сил від імені мулли Мохаммада Омара — не здаватися, не відступати й не припиняти боротьби. І на допомогу антиталібським угрупованням американські війська далі розгортали в середу свою базу поблизу Кандагара. Іще одне, а власне й найголовніше їхнє завдання на найближчий час — систематичний пошук керівників Талебану й терористичної мережі Осами бин Лядина «Аль-Каєда».
