Н’ю Йорк, 20 лютого 2002 - Ще не вщухли пристрасті навколо суддівської змови у парному катанні фігуристів, де суддя від Франції Марі-Рен Ле Гун письмово визнала, що на неї чинили тиск, вимагаючи вивести на перше місце російську пару попереду канадської. Щоправда, після того, як її відсунули від суддівства, мадам Ле Гун в газетному інтерв’ю вже стверджувала щось цілком протилежне, мовляв, її примушували голосувати за канадців, проти росіян. Так чи інакше, але вона приєдналася до суддів з Польщі, Китаю та України. А ті троє як раз проголосували за росіян. Невідомо, хто примушував китайського суддю, але у ході скандалу він сам відмовився судити змагання чоловіків. Отож, Радянського Союзу давно вже не існує, як і так званого соцтабору, але, на думку оглядача “Нью-Йорк Таймс” Сержа Шмемана, ця історія нагадує про часи холодної війни, коли соцкраїни не гребували нічим заради золотих медалей, бо вважали спортивні перемоги доказом переваг комуністичної ідеології. Для досягнення мети ці країни надсилали на олімпійські ігри професіоналів, накачаних хімічними стимуляторами.
І новий допінговий скандал з білоруською ковзаняркою теж нагадує про ті часи. Під час перевірки на допінг виявилося, що у Юлії Павлович рівень хімічного препарату нандролон - це анаболічний стероїд - майже в 400 разів перевищує норму. Призначили новий аналіз, бо працівник лабораторії порушив правила поводження з колбою. Але друга перевірка не відбулася, бо Павлович зникла з олімпійського селища з особистого дозволу керівника збірної Білорусі Ярослава Баришка. Той дозволив, хоча сам він мав супроводжувати спортсменку до лабораторії. Виконавчий директор Міжнародного олімпійського комітету Франсуа Каррар розцінив це як саботаж системи допінгового контролю і видворив Баришка з олімпіади. На додаток, Виконавча рада МОК вирішила позбавити Білоруський олімпійський комітет фінансової дотації на суму 120 тисяч доларів.
Тим часом, наспів новий скандал щодо результатів змагань танцювальних пар у фігуристів. Литовська делегація подала письмовий протест проти оцінки, виставленої танцювальній парі Повілас Ванагас і Маргарита Дроб’язко. Литовці вважають, що їм штучно занизили оцінки і відштовхнули на п’яте місце.
Оскільки подібні речі траплялися й раніше, Міжнародний союз з фігурного катання затвердив нові правила суддівства. Відтак, суддів має бути не дев’ять, як нині, а чотирнадцять. З чотирнадцяти оцінок комп’ютер для демонстрації вибере лише сім, причому вибір передбачається навмання, та ще й анонімний, тож навіть самі судді не знатимуть, чиї оцінки використовує автомат. На думку авторів проекту, це дозволить уникнути попередньої змови суддів – кому які місця призначати з політичних, фінансових, патріотичних чи інших мотивів. Е-е, каже канадський фігурист Елвіс Стойко, мине якийсь час і судді якось пристосуються до нового порядку і знайдуть варіанти – як домовлятися між собою.
І новий допінговий скандал з білоруською ковзаняркою теж нагадує про ті часи. Під час перевірки на допінг виявилося, що у Юлії Павлович рівень хімічного препарату нандролон - це анаболічний стероїд - майже в 400 разів перевищує норму. Призначили новий аналіз, бо працівник лабораторії порушив правила поводження з колбою. Але друга перевірка не відбулася, бо Павлович зникла з олімпійського селища з особистого дозволу керівника збірної Білорусі Ярослава Баришка. Той дозволив, хоча сам він мав супроводжувати спортсменку до лабораторії. Виконавчий директор Міжнародного олімпійського комітету Франсуа Каррар розцінив це як саботаж системи допінгового контролю і видворив Баришка з олімпіади. На додаток, Виконавча рада МОК вирішила позбавити Білоруський олімпійський комітет фінансової дотації на суму 120 тисяч доларів.
Тим часом, наспів новий скандал щодо результатів змагань танцювальних пар у фігуристів. Литовська делегація подала письмовий протест проти оцінки, виставленої танцювальній парі Повілас Ванагас і Маргарита Дроб’язко. Литовці вважають, що їм штучно занизили оцінки і відштовхнули на п’яте місце.
Оскільки подібні речі траплялися й раніше, Міжнародний союз з фігурного катання затвердив нові правила суддівства. Відтак, суддів має бути не дев’ять, як нині, а чотирнадцять. З чотирнадцяти оцінок комп’ютер для демонстрації вибере лише сім, причому вибір передбачається навмання, та ще й анонімний, тож навіть самі судді не знатимуть, чиї оцінки використовує автомат. На думку авторів проекту, це дозволить уникнути попередньої змови суддів – кому які місця призначати з політичних, фінансових, патріотичних чи інших мотивів. Е-е, каже канадський фігурист Елвіс Стойко, мине якийсь час і судді якось пристосуються до нового порядку і знайдуть варіанти – як домовлятися між собою.
