Прага, 27 травня 2002 – За роки незалежності Україна заробила собі образ великого боржника. Якщо українським урядам успішно вдавалося реструктуризували борги країни перед міжнародними кредиторами, то на теренах СНД Україна так і залишається постійно винною Росії і Туркменистанові за газ. А причина, на думку міжнародних експертів, утому, що Україна будує економіку на хибних засадах: численні українські уряди виявилися нездатними проводити структурні реформи, які б уможливили платежі реальними грошима, а не бартером, чи ще гірше обіцянками. Про борги України нагадав у понеділок Леонідові Кучмі президент Туркменистану Сапармурат Ніязов.
Україна винна Туркменистанові 46 мільйонів доларів за поставлений цього року газ. Цю суму назвав у понеділок під час телефонної розмови з президентом Кучмою туркменський лідер Ніязов – повідомило державне телебачення Туркменистану. Ніязов також висловив українському лідерові свою стурбованість повільними темпами реалізації Україною своїх інвестиційних зобов’язань перед Туркменистаном. За рахунок половини суми за газ Україна обіцяла побудувати в Ашгабаті дренажно-комунікаційний тунель, залізничний міст через річку Амудар’ю та компресорні станції на газопроводі.
Україна й Туркменистан уклали угоду про купівлю-продаж газу, згідно з якою 50 відсотків вартості сировини України сплачує валютою, а 50 відсотків – інвестиціями. За даними туркменського уряду, за 4 місяці цього року Україна одержала 12 із половиною мільярдів кубометрів газу на суму 46 мільйонів доларів, які не заплатила. Про це говорить і експерт Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд. Він нагадує, що Україна так само не заплатила Туркменистанові за спожитий газ у 1993-94 роках. А це ще 281 мільйон 700 тисяч доларів.
Як не парадоксально, але місяць тому посол Туркменистану в Україні заявив, що Україна майже вчасно виплачує грошові борги, а сплата товарами й послугами начебто затримується через неузгодженість переліку українських товарів для Туркменистану.
Як повідомила прес-служба українського президента, під час понеділкової телефонної розмови із Ніязовим, Кучма сказав, що Україна зацікавлена взяти участь у подальших інвестиційних проектах у Туркменистані, особливо у розробці нафтових родовищ Каспію. Зазначимо, що Україна останнім часом дуже активно намагається ініціювати співпрацю в енергетичній сфері і з країнами Близького Сходу, але маючи образ боржника, їй буде важко знайти партнерів.
Україна винна Туркменистанові 46 мільйонів доларів за поставлений цього року газ. Цю суму назвав у понеділок під час телефонної розмови з президентом Кучмою туркменський лідер Ніязов – повідомило державне телебачення Туркменистану. Ніязов також висловив українському лідерові свою стурбованість повільними темпами реалізації Україною своїх інвестиційних зобов’язань перед Туркменистаном. За рахунок половини суми за газ Україна обіцяла побудувати в Ашгабаті дренажно-комунікаційний тунель, залізничний міст через річку Амудар’ю та компресорні станції на газопроводі.
Україна й Туркменистан уклали угоду про купівлю-продаж газу, згідно з якою 50 відсотків вартості сировини України сплачує валютою, а 50 відсотків – інвестиціями. За даними туркменського уряду, за 4 місяці цього року Україна одержала 12 із половиною мільярдів кубометрів газу на суму 46 мільйонів доларів, які не заплатила. Про це говорить і експерт Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд. Він нагадує, що Україна так само не заплатила Туркменистанові за спожитий газ у 1993-94 роках. А це ще 281 мільйон 700 тисяч доларів.
Як не парадоксально, але місяць тому посол Туркменистану в Україні заявив, що Україна майже вчасно виплачує грошові борги, а сплата товарами й послугами начебто затримується через неузгодженість переліку українських товарів для Туркменистану.
Як повідомила прес-служба українського президента, під час понеділкової телефонної розмови із Ніязовим, Кучма сказав, що Україна зацікавлена взяти участь у подальших інвестиційних проектах у Туркменистані, особливо у розробці нафтових родовищ Каспію. Зазначимо, що Україна останнім часом дуже активно намагається ініціювати співпрацю в енергетичній сфері і з країнами Близького Сходу, але маючи образ боржника, їй буде важко знайти партнерів.
