Прага, 18 листопада 2002 - Від минулої суботи керівництво НАТО вже не раз підтвердило, що президента України Леоніда Кучму на самміт Альянсу до Праги не запрошувало. Повторити ухвалене раніше рішення НАТО змусила інформація, що надійшла з Києва: український президент все ж до Праги готується. Чеська дипломатія відреагувала на новину з української столиці заявою, в котрій проголосила, що не робитиме жодних перешкод намірам Леоніда Кучми. ’’Так, звичайно, якщо пан Кучма звернеться за візою, то він її отримає,’’ - це, зокрема, слова речника чеського міністерства закордонних справ Карела Борувки. Інші члени делегації України на самміт НАТО вже візи мають.
Так само, як і на Заході, так і в Празі наголошують, що у справі видачі віз президентів України та Білорусі порівнювати не можна. Скажімо, празький часопис ’’Право’’ у понеділок зазначає: ’’якщо Лукашенко є уособленням диктатури, то Україна під керівництвом Кучми намагалась наблизитись до НАТО’’. На потребі розрізняти Україну і Білорусь, не кидати їх до одного мішка, вказує, також, наприклад, і британський аналітик Кріс Донеллі.
Леонід Кучма готується до Праги. Якою буде тут його програма ? Зрозуміло, що він може взяти участь у засіданні Євро-Атлантичної Ради партнерства. А що далі стане предметом його найбільших інтересів ? У Посольстві України в Чеській Республіці Радіо ’’Свобода’’ відповіли, що деталі програми українського президента ще уточняються й будуть відомі ближчим часом.
Як оцінює крок української сторони, тобто рішення Леоніда Кучми все ж прибути на празький самміт ? - на це запитання я попросила відповісти відомого чеського політолога Ïржі ПЕГЕ:
Ï.Пеге: Повинен визнати, що цю новину я сприйняв дещо збентежено. По-перше, тому, що Україна є партнерською державою НАТО і відповідно представлена в його інституціях. По-друге, через те, що зустріч на самміті в Празі була запланована на рівні міністрів закордонних справ. Тому мене дивує, що президент Леонід Кучма наполягає на своєму приїзді. До всього цього додається відомий нещасливий крок українського уряду, президента Кучми чи то схвалений президентом Кучмою - це продаж радарної установки Іраку.
О.Пеленська: Пане докторе, я розумію так, що ви сприймаєте інформацію стосовно продажу так званої ’’Кольчуги’’ як факт ?
Ï.Пеге: Я не сприймаю це як факт. Я тільки прислухаюсь до того, що твердить американська сторона. Звичайно, це важко перевірити. Тим більше, я б не хотів українське керівництво звинувачувати в тому, що це було стопроцентно доведено. І все ж мені видається, що коли зустріч на самміті планувалась на рівні міністрів закордонних справ, то цього протоколу було б потрібно дотримуватись. З іншого боку, приїзд президента України до Праги буде бажаний. Це президент дружньої держави і ніхто в Чехії йому не перешкоджатиме взяти участь у самміті.
О.Пеленська: Пане докторе, підсумовуючи, як ви гадаєте, чи може все ж празький самміт для України стати сприятливим ?
Ï. Пеге: Я сподіваюсь, що так. Звичайно, що Україна повинна б мати тісні стосунки з НАТО. Сьогодні, зрозуміло, між Україною та США панують дещо холодніші стосунки якраз тому, що існує звинувачення з продажу Україною радарної установки Іраку. Я сподіваюсь, що вдасться нав’язати ці стосунки, хоча, ймовірно, вони будуть дещо прохолоднішими, ніж були в минулому.
Так само, як і на Заході, так і в Празі наголошують, що у справі видачі віз президентів України та Білорусі порівнювати не можна. Скажімо, празький часопис ’’Право’’ у понеділок зазначає: ’’якщо Лукашенко є уособленням диктатури, то Україна під керівництвом Кучми намагалась наблизитись до НАТО’’. На потребі розрізняти Україну і Білорусь, не кидати їх до одного мішка, вказує, також, наприклад, і британський аналітик Кріс Донеллі.
Леонід Кучма готується до Праги. Якою буде тут його програма ? Зрозуміло, що він може взяти участь у засіданні Євро-Атлантичної Ради партнерства. А що далі стане предметом його найбільших інтересів ? У Посольстві України в Чеській Республіці Радіо ’’Свобода’’ відповіли, що деталі програми українського президента ще уточняються й будуть відомі ближчим часом.
Як оцінює крок української сторони, тобто рішення Леоніда Кучми все ж прибути на празький самміт ? - на це запитання я попросила відповісти відомого чеського політолога Ïржі ПЕГЕ:
Ï.Пеге: Повинен визнати, що цю новину я сприйняв дещо збентежено. По-перше, тому, що Україна є партнерською державою НАТО і відповідно представлена в його інституціях. По-друге, через те, що зустріч на самміті в Празі була запланована на рівні міністрів закордонних справ. Тому мене дивує, що президент Леонід Кучма наполягає на своєму приїзді. До всього цього додається відомий нещасливий крок українського уряду, президента Кучми чи то схвалений президентом Кучмою - це продаж радарної установки Іраку.
О.Пеленська: Пане докторе, я розумію так, що ви сприймаєте інформацію стосовно продажу так званої ’’Кольчуги’’ як факт ?
Ï.Пеге: Я не сприймаю це як факт. Я тільки прислухаюсь до того, що твердить американська сторона. Звичайно, це важко перевірити. Тим більше, я б не хотів українське керівництво звинувачувати в тому, що це було стопроцентно доведено. І все ж мені видається, що коли зустріч на самміті планувалась на рівні міністрів закордонних справ, то цього протоколу було б потрібно дотримуватись. З іншого боку, приїзд президента України до Праги буде бажаний. Це президент дружньої держави і ніхто в Чехії йому не перешкоджатиме взяти участь у самміті.
О.Пеленська: Пане докторе, підсумовуючи, як ви гадаєте, чи може все ж празький самміт для України стати сприятливим ?
Ï. Пеге: Я сподіваюсь, що так. Звичайно, що Україна повинна б мати тісні стосунки з НАТО. Сьогодні, зрозуміло, між Україною та США панують дещо холодніші стосунки якраз тому, що існує звинувачення з продажу Україною радарної установки Іраку. Я сподіваюсь, що вдасться нав’язати ці стосунки, хоча, ймовірно, вони будуть дещо прохолоднішими, ніж були в минулому.
