Прага, 23 червня 2003 року.
Мар’яна Драч
У неділю на 80-му році життя помер найвідоміший білоруський письменник ХХ століття - Василь Биков. Його книги, такі як «Знак біди», «Сотников», «Альпійська балада», «Мертвим не боляче», «Кар’єр» перекладені на понад 40 мов світу, включно з українською. Особлива символіка у тому, що Биков, який головну частину своєї творчості присвятив Другій світовій війні, помер 22 червня, у день початку війни на радянських теренах.
В одному із своїх останніх інтерв’ю радіо «Свобода» Василь Биков наголосив, що перемогу в білорусів, українців та інших народів Радянського Союзу відібрали.
Василь Биков
Це відбирання відбулося відразу після перемоги. І забрав її не хто інший, як найбільший кумир цих народів - великий Сталін.
Що отримали народи Радянського Союзу? Знову ту ж комуністичну кабалу, ту ж неволю і голоту. У той час, як народи Європи: і переможці, і переможені, до речі, скористалися цією перемогою, нашою перемогою. З ініціативи Сполучених Штатів Америки був розроблений план Маршала, який підняв Європу з руїн, в яку вдихнув життя, якому Європа зобов’язана і до сьогодні. Але ж Сталін відмовився від цього плану. Він, як війну, так і перемогу і повоєнну відбудову звалив на плечі кого? Свого народу.
Мар’яна Драч
Василь Биков воював на Україні і ледь не загинув на українській землі, - каже радіо «Свобода» голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський.
Володимир Яворівський
На Кіровоградщині є братська могила, на якій висічені імена полеглих у боях під час Другої світовою війни вояків і там в переліку є Василь Биков. Під час важкого бою він був контужений і в нього не було документів. Війна є війна. І його прізвище було серед тих, хто похований у цій братській могилі. Себто, на Україні закінчилося одне земне життя Василя Бикова.
Але потім було друге, де вже народився письменник, великий письменник, письменник честі, письменник, який ніколи ніде не допускав навіть наближення до кон’юнктури, до якогось лаку, до якогось кітчу, який настільки глибоко проклав борозну своєї правди про війну. Чого варті, скажімо, «Дожити до світанку» або «Мертвим не боляче»... Це дивовижний письменник, який витримав якусь свою ноту сувору і, водночас, з якоюсь такою захованою глибоко ніжністю.
Мар’яна Драч
Володимир Яворівський зауважує, що доля Василя Бикова була трагічною, адже останні роки життя він був змушений провести за кордоном - у Фінляндії, Німеччині і Чехії.
Володимир Яворівський
Людина, яка боролася за незалежність Білорусі, коли ця незалежність була проголошена і коли «батька» Лукашенка очолив націю, він змушений був емігрувати, як у найстрашніші часи, які тільки були. Йому подав руку Гавел, забезпечив йому, так би мовити, прожитковий мінімум. І останнє, Василь Биков був тяжко хворий, у нього був рак. Він відчував, що ось-ось помре. І подивіться, як доля поманила його, щоб він повернувся саме до Мінська і щоб він після вигнання помер саме у Мінську.
Мар’яна Драч
Тим часом, вже після смерті Василя Бикова білоруський лідер визнав великий внесок письменника у боротьбу за незалежність Білорусі. Ось що сказав Олександр Лукашенко у понеділок.
Олександр Лукашенко
На жаль, помер Василь Биков і ще раз хочу зазначити: по- різному ми розуміємо суверенітет і незалежність, але не можна відмовити такій людині в бажанні пристрасної боротьби за свободу нашої країни і її незалежність.
Мар’яна Драч
Похорон Василя Бикова має відбутися у Мінську у середу.
Мар’яна Драч
У неділю на 80-му році життя помер найвідоміший білоруський письменник ХХ століття - Василь Биков. Його книги, такі як «Знак біди», «Сотников», «Альпійська балада», «Мертвим не боляче», «Кар’єр» перекладені на понад 40 мов світу, включно з українською. Особлива символіка у тому, що Биков, який головну частину своєї творчості присвятив Другій світовій війні, помер 22 червня, у день початку війни на радянських теренах.
В одному із своїх останніх інтерв’ю радіо «Свобода» Василь Биков наголосив, що перемогу в білорусів, українців та інших народів Радянського Союзу відібрали.
Василь Биков
Це відбирання відбулося відразу після перемоги. І забрав її не хто інший, як найбільший кумир цих народів - великий Сталін.
Що отримали народи Радянського Союзу? Знову ту ж комуністичну кабалу, ту ж неволю і голоту. У той час, як народи Європи: і переможці, і переможені, до речі, скористалися цією перемогою, нашою перемогою. З ініціативи Сполучених Штатів Америки був розроблений план Маршала, який підняв Європу з руїн, в яку вдихнув життя, якому Європа зобов’язана і до сьогодні. Але ж Сталін відмовився від цього плану. Він, як війну, так і перемогу і повоєнну відбудову звалив на плечі кого? Свого народу.
Мар’яна Драч
Василь Биков воював на Україні і ледь не загинув на українській землі, - каже радіо «Свобода» голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський.
Володимир Яворівський
На Кіровоградщині є братська могила, на якій висічені імена полеглих у боях під час Другої світовою війни вояків і там в переліку є Василь Биков. Під час важкого бою він був контужений і в нього не було документів. Війна є війна. І його прізвище було серед тих, хто похований у цій братській могилі. Себто, на Україні закінчилося одне земне життя Василя Бикова.
Але потім було друге, де вже народився письменник, великий письменник, письменник честі, письменник, який ніколи ніде не допускав навіть наближення до кон’юнктури, до якогось лаку, до якогось кітчу, який настільки глибоко проклав борозну своєї правди про війну. Чого варті, скажімо, «Дожити до світанку» або «Мертвим не боляче»... Це дивовижний письменник, який витримав якусь свою ноту сувору і, водночас, з якоюсь такою захованою глибоко ніжністю.
Мар’яна Драч
Володимир Яворівський зауважує, що доля Василя Бикова була трагічною, адже останні роки життя він був змушений провести за кордоном - у Фінляндії, Німеччині і Чехії.
Володимир Яворівський
Людина, яка боролася за незалежність Білорусі, коли ця незалежність була проголошена і коли «батька» Лукашенка очолив націю, він змушений був емігрувати, як у найстрашніші часи, які тільки були. Йому подав руку Гавел, забезпечив йому, так би мовити, прожитковий мінімум. І останнє, Василь Биков був тяжко хворий, у нього був рак. Він відчував, що ось-ось помре. І подивіться, як доля поманила його, щоб він повернувся саме до Мінська і щоб він після вигнання помер саме у Мінську.
Мар’яна Драч
Тим часом, вже після смерті Василя Бикова білоруський лідер визнав великий внесок письменника у боротьбу за незалежність Білорусі. Ось що сказав Олександр Лукашенко у понеділок.
Олександр Лукашенко
На жаль, помер Василь Биков і ще раз хочу зазначити: по- різному ми розуміємо суверенітет і незалежність, але не можна відмовити такій людині в бажанні пристрасної боротьби за свободу нашої країни і її незалежність.
Мар’яна Драч
Похорон Василя Бикова має відбутися у Мінську у середу.
