Варшава, 6 червня 2005 – Польща і Україна досягли заключного компромісу щодо вигляду польського військового меморіялу, так званого “цвинтаря Орлят”, у Львові. Про це заявив польський міністр закордонних справ Адам Ротфельд після сьогоднішньої зустрічі в Варшаві з державним секретарем України Олександром Зінченком. На думку спостерігачів, урочисте відкриття відновленого цвинтаря може відбутися ще цього місяця, проте останнє слово в цій справі належить депутатам львівської міської ради як власника Личаківського цвинтаря, частиною якого є “цвинтар Орлят”.
Польський військовий меморіял у Львові буде урочисто відкритий ще цього місяця, заявив міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд. Водночас він відмовився поінформувати про деталі перемовин із українським держсекретарем Олександром Зінченком.
Минулими роками попередня українська влада кілька разів оголошувала, що угода в цій справі з поляками досягнена. Але потім щоразу її виконання блокували львів’яни. Їх украй обурювало те, що про польський цвинтар у Львові Київ та Варшава домовлялися в сепаратних розмовах.
Нова українська влада, наголошувала днями польська преса, цієї помилки не зробила, і, схоже, президент Ющенко таки зможе дотримати даної полякам ще кілька місяців тому обіцянки про те, що суперечка довкола польського “цвинтаря Орлят” буде остаточно завершена навесні цього року.
Варто зазначити, що після розмов у Варшаві Олександр Зінченко не виявляв бажання спілкуватися з журналістами. З короткою заявою виступив лише польський міністр закордонних справ Адам Ротфельд:
“На нашу думку, з політичного погляду проблему вже вирішено і закрито. Натомість із погляду формального та правового ми хочемо залишити відчуття, що саме місцева, львівська влада є господарем і тому саме вона має поставити останню крапку”.
Як припускають спостерігачі, львівські депутати, очевидно, ухвалять остаточне рішення в цій справі ще на цьому тижні. Тоді можливим стало б провести урочисте відкриття польського меморіяльного комплексу 24 червня, так як бажав цього президент Віктор Ющенко. Це мав би бути другий акт польсько-українського примирення, започаткованого майже два роки тому у волинському селищі Павлівка.
Через те, що журналістам не було повідомлено про деталі досягнутого в понеділок компромісу, ми не знаємо поки, як вирішились два останні суперечливі питання. Ідеться про встановлення меча-щербця як символа слави переможної польської зброї та камінних постатей двох левів біля центральної арки. З неофіційних інформацій, які має радіо “Свобода”, випливає, що меч таки буде, тільки не щербець, а звичайний меч, який часто можна зустріти на військових цвинтарях у Європі. Щодо постатей камінних левів, то, за цією ж інформацією, польська сторона на вимогу львів’ян остаточно від них відмовилася.
Інтегральною частиною перемовин навколо польського меморіялу у Львові було відновлення українських цвинтарів на території Польщі. Про що сторони домовилися, наразі достеменно не відомо. Натомість стало відомо з неофіційних повідомлень, що це питання, напевно, залишилося частиною досягнутого в Варшаві компромісу.
Суперечка довкола остаточного вигляду цвинтаря, де поховано близько трьох тисяч поляків, які загинули у польсько-українській війні за незалежність Львова в 1918-19 роках, тривала 15 років. До речі, там поховані також жертви польсько-більшовицької війни у 1920 році. Основним каменем спотикання у двосторонніх переговорах був напис на головній надмогильній плиті. Поляки остаточно відмовилися від слів, які, як вважали львів’яни, ображають їхні почуття. Отож замість напису “Геройськи полеглим за Польщу в 1918-19 роках” буде такий : “Тут лежить полеглий за батьківщину польський вояк”.
Польський військовий меморіял у Львові буде урочисто відкритий ще цього місяця, заявив міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд. Водночас він відмовився поінформувати про деталі перемовин із українським держсекретарем Олександром Зінченком.
Минулими роками попередня українська влада кілька разів оголошувала, що угода в цій справі з поляками досягнена. Але потім щоразу її виконання блокували львів’яни. Їх украй обурювало те, що про польський цвинтар у Львові Київ та Варшава домовлялися в сепаратних розмовах.
Нова українська влада, наголошувала днями польська преса, цієї помилки не зробила, і, схоже, президент Ющенко таки зможе дотримати даної полякам ще кілька місяців тому обіцянки про те, що суперечка довкола польського “цвинтаря Орлят” буде остаточно завершена навесні цього року.
Варто зазначити, що після розмов у Варшаві Олександр Зінченко не виявляв бажання спілкуватися з журналістами. З короткою заявою виступив лише польський міністр закордонних справ Адам Ротфельд:
“На нашу думку, з політичного погляду проблему вже вирішено і закрито. Натомість із погляду формального та правового ми хочемо залишити відчуття, що саме місцева, львівська влада є господарем і тому саме вона має поставити останню крапку”.
Як припускають спостерігачі, львівські депутати, очевидно, ухвалять остаточне рішення в цій справі ще на цьому тижні. Тоді можливим стало б провести урочисте відкриття польського меморіяльного комплексу 24 червня, так як бажав цього президент Віктор Ющенко. Це мав би бути другий акт польсько-українського примирення, започаткованого майже два роки тому у волинському селищі Павлівка.
Через те, що журналістам не було повідомлено про деталі досягнутого в понеділок компромісу, ми не знаємо поки, як вирішились два останні суперечливі питання. Ідеться про встановлення меча-щербця як символа слави переможної польської зброї та камінних постатей двох левів біля центральної арки. З неофіційних інформацій, які має радіо “Свобода”, випливає, що меч таки буде, тільки не щербець, а звичайний меч, який часто можна зустріти на військових цвинтарях у Європі. Щодо постатей камінних левів, то, за цією ж інформацією, польська сторона на вимогу львів’ян остаточно від них відмовилася.
Інтегральною частиною перемовин навколо польського меморіялу у Львові було відновлення українських цвинтарів на території Польщі. Про що сторони домовилися, наразі достеменно не відомо. Натомість стало відомо з неофіційних повідомлень, що це питання, напевно, залишилося частиною досягнутого в Варшаві компромісу.
Суперечка довкола остаточного вигляду цвинтаря, де поховано близько трьох тисяч поляків, які загинули у польсько-українській війні за незалежність Львова в 1918-19 роках, тривала 15 років. До речі, там поховані також жертви польсько-більшовицької війни у 1920 році. Основним каменем спотикання у двосторонніх переговорах був напис на головній надмогильній плиті. Поляки остаточно відмовилися від слів, які, як вважали львів’яни, ображають їхні почуття. Отож замість напису “Геройськи полеглим за Польщу в 1918-19 роках” буде такий : “Тут лежить полеглий за батьківщину польський вояк”.
