Київ, 9 липня 2005 - Кожну десяту громадську організацію в Україні зареєстровано як добродійну. За останні два роки кількість таких організацій поменшала вдвічі. Як твердять експерти, одна з причин цього - недостатнє їхнє фінансування. За даними всесвітнього банку мають підтримку від приватних підприємств України менше половини громадських організацій України. Рівень співпраці бізнесу і громадських організацій останні переважно оцінюють як "середній" (45%), ще 30% - як "високий", а 25% відповіли, що зовсім не співпрацюють із бізнесом.
Однією з причин, через яку підприємці та й звичайні громадяни не поспішають надавати фінансову допомогу благодійним організаціям – непевність у тому, що їхні кошти будуть використані за призначенням. Тому благодійним організаціям необхідно зробити прозорішою свою діяльність, і побороти таке явище, як корупція. В цьому також переконаний і директор громадської організації “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів.
Ілько Кучерів
Можливо, подолання корупції, тому що відомо, що існує багато благодійних фондів, через які відмиваються гроші і перекачуються гроші різними багатими людьми, наприклад. Тут же є скандали з фондом Кучми. Невідомо звідки бралися гроші. Потім є інформація про те, що Кушнарьов купив собі “Порш” з коштів благодійного фонду. Так що тут треба теж розібратися з цим псевдоблагодійництвом.
Ми пропонуємо ряд заходів щодо розширення прозорості, більшої поінформованості громадян при цій організації. Тобто повинні бути публічні звіти і повинен бути доступ до бази даних про ці благодійні фонди і громадські організації, щоб можна було б перевірити чим вони займаються, хто засновники. Так як це робиться в усьому цивілізованому світі.
Ірина Біла
Благодійний фонд “Доброта” існує в Донецьку понад 7 років. Створили його медичні працівники з метою допомогти хворим людям. Аби зібрати необхідні кошти для нужденних, у торгових центрах міста були розміщені скриньки для благодійних пожертв. Але це лише один із способів знайти гроші. Інший – безпосереднє звернення до підприємців з вказівкою конкретного адресату, кому ця допомога наразі найнеобхідніша. І, звісно ж, гарантія повної звітності за надані кошти. Головне наразі, на думку голови Фонду “Доброта” Христини Мужицької, подолати недовіру бізнесу до благодійних організацій.
Христина Мужицька
Джордж Вашингтон колись сказав, що кращий спосіб отримати громадську довіру, то це прибігати до неї якомога рідше. Ми коли починали працювати, то виходили з того, що нам будуть недовіряти. Тобто ще є недовіра в громаді. Це справді так.
Тому ми побудували свою діяльність на принципах відкритості, прозорості, звітності і відповідальності. Ми звітуємо навіть за 10 гривень, які нам пожертвували. Ми кажемо як були використані ці кошти. Ми вважаємо, що треба переходити від площини “вірю – не вірю” в площину “знаю – не знаю”. Коли людина знає, що її кошти використані цільовим способом, то вона і буде довіряти.
Ірина Біла
Ще однією проблемою, з якою часто зустрічаються, і яку намагаються подолати благодійники, це, за словами Христини Мужицької, бідність поведінки у людей з пострадянських громад.
Христина Мужицька
В пострадянських громадах існує проблема бідності, але не бідності положення, а бідності поведінки. Саме з цією бідністю ми намагаємося боротися. Ось ця бідність поведінки зумовлює всі проблеми, з якими ми стикаємося при відродженні благодійності. Це патерналізм, тобто наші люди очікують більш від влади, якогось указу, що хтось прийде такий “патер” і вирішить всі їхні проблеми. Це песимізм певний. Тобто люди не вірять, що вони можуть власне вирішити якісь проблеми. Це певна пасивність. Тобто люди більше націлені на щось чекати, ніж самим щось зробити. Певне жаргонне слово “пофігізм”. Ми назвали це “5п” пострадянських громад: пасивність, песимізм, патерналізм, тобто це ті проблеми, з якими ми намагаємося боротися.
Ірина Біла
А ось в Чернігівському Центрі “Ахалар”, переконані, що в благодійних організаціях повинні працювати професіонали, які б могли конкретними пропозиціями зацікавити бізнесменів допомагати нужденним. Але перед тим, як голова Фонду Юрій Трохименко поділиться секретами професіоналізму, дещо про незвичну назву Центру.
Юрій Трохименко
Ми називаємося Центр “Ахалар”, це абревіатура трьох слів. Перше це “ахімсе”, на санскриті це означає ненасильство. Друге слово “альтруїзм” – безкорисна поміч людям. Третє слово “аріум” – це чисте середовище для існування.
Для бізнесу головне, щоб ті, з ким вони працюють були професіонали. Їм не потрібні ті, хто просять, їм потрібні рівноцінні партнери. По-перше, це має бути професіонал, який знає і технології піар-маркетингу, і підзвітні, і проводить моніторинг і т.і., тому що їм немає часу над тим, що ж таке придумати, таке вигадати цікаве і суспільно корисне. Якщо ми маємо це як місію організації, то це наша проблема, наша головна біль.
Ірина Біла
Словом, шляхів, якими благодійні організації торують до бізнесу чимало. Головне, щоб найбільший зиск від цього отримували ті, хто насправді цією допомоги потребує.
Ілько Кучерів
Можливо, подолання корупції, тому що відомо, що існує багато благодійних фондів, через які відмиваються гроші і перекачуються гроші різними багатими людьми, наприклад. Тут же є скандали з фондом Кучми. Невідомо звідки бралися гроші. Потім є інформація про те, що Кушнарьов купив собі “Порш” з коштів благодійного фонду. Так що тут треба теж розібратися з цим псевдоблагодійництвом.
Ми пропонуємо ряд заходів щодо розширення прозорості, більшої поінформованості громадян при цій організації. Тобто повинні бути публічні звіти і повинен бути доступ до бази даних про ці благодійні фонди і громадські організації, щоб можна було б перевірити чим вони займаються, хто засновники. Так як це робиться в усьому цивілізованому світі.
Ірина Біла
Благодійний фонд “Доброта” існує в Донецьку понад 7 років. Створили його медичні працівники з метою допомогти хворим людям. Аби зібрати необхідні кошти для нужденних, у торгових центрах міста були розміщені скриньки для благодійних пожертв. Але це лише один із способів знайти гроші. Інший – безпосереднє звернення до підприємців з вказівкою конкретного адресату, кому ця допомога наразі найнеобхідніша. І, звісно ж, гарантія повної звітності за надані кошти. Головне наразі, на думку голови Фонду “Доброта” Христини Мужицької, подолати недовіру бізнесу до благодійних організацій.
Христина Мужицька
Джордж Вашингтон колись сказав, що кращий спосіб отримати громадську довіру, то це прибігати до неї якомога рідше. Ми коли починали працювати, то виходили з того, що нам будуть недовіряти. Тобто ще є недовіра в громаді. Це справді так.
Тому ми побудували свою діяльність на принципах відкритості, прозорості, звітності і відповідальності. Ми звітуємо навіть за 10 гривень, які нам пожертвували. Ми кажемо як були використані ці кошти. Ми вважаємо, що треба переходити від площини “вірю – не вірю” в площину “знаю – не знаю”. Коли людина знає, що її кошти використані цільовим способом, то вона і буде довіряти.
Ірина Біла
Ще однією проблемою, з якою часто зустрічаються, і яку намагаються подолати благодійники, це, за словами Христини Мужицької, бідність поведінки у людей з пострадянських громад.
Христина Мужицька
В пострадянських громадах існує проблема бідності, але не бідності положення, а бідності поведінки. Саме з цією бідністю ми намагаємося боротися. Ось ця бідність поведінки зумовлює всі проблеми, з якими ми стикаємося при відродженні благодійності. Це патерналізм, тобто наші люди очікують більш від влади, якогось указу, що хтось прийде такий “патер” і вирішить всі їхні проблеми. Це песимізм певний. Тобто люди не вірять, що вони можуть власне вирішити якісь проблеми. Це певна пасивність. Тобто люди більше націлені на щось чекати, ніж самим щось зробити. Певне жаргонне слово “пофігізм”. Ми назвали це “5п” пострадянських громад: пасивність, песимізм, патерналізм, тобто це ті проблеми, з якими ми намагаємося боротися.
Ірина Біла
А ось в Чернігівському Центрі “Ахалар”, переконані, що в благодійних організаціях повинні працювати професіонали, які б могли конкретними пропозиціями зацікавити бізнесменів допомагати нужденним. Але перед тим, як голова Фонду Юрій Трохименко поділиться секретами професіоналізму, дещо про незвичну назву Центру.
Юрій Трохименко
Ми називаємося Центр “Ахалар”, це абревіатура трьох слів. Перше це “ахімсе”, на санскриті це означає ненасильство. Друге слово “альтруїзм” – безкорисна поміч людям. Третє слово “аріум” – це чисте середовище для існування.
Для бізнесу головне, щоб ті, з ким вони працюють були професіонали. Їм не потрібні ті, хто просять, їм потрібні рівноцінні партнери. По-перше, це має бути професіонал, який знає і технології піар-маркетингу, і підзвітні, і проводить моніторинг і т.і., тому що їм немає часу над тим, що ж таке придумати, таке вигадати цікаве і суспільно корисне. Якщо ми маємо це як місію організації, то це наша проблема, наша головна біль.
Ірина Біла
Словом, шляхів, якими благодійні організації торують до бізнесу чимало. Головне, щоб найбільший зиск від цього отримували ті, хто насправді цією допомоги потребує.
