Доступність посилання

ТОП новини

Дійова особа: телеведучий Ігор Пелих.


Сергій Рахманін Київ, 2 вересня 2006 року.

Сергій Рахманін: Доброго усім вечора, з вами програма “Звуки життя: дійова особа”, спільний проект Радіо Свобода та “Нашого Радіо”. Я - її ведучий, Сергій Рахманін.

Сьогодні я запросив дуже відому в Україні людину, автора та ведучого ток-шоу “На свою голову” Ігоря Пелиха. Доброго вечора.

Ігор Пелих
Ігор Пелих:

Доброго вечора, усім. Доброго вечора, Сергію.

Сергій Рахманін: Я не думаю, що є потреба представляти нашого гостя, він справді людина відома. Наше століття науково-технічного прогресу, коли телебачення практично замістило собою будь-які інші ЗМІ, люди, які віщають з екрану, стають дедалі популярніші.

Але теоретично можу припустити, що є люди, які не знають, хто такий Ігор Пелих. Тому, для тих, хто не знає, наше vox-populi – хто такий Ігор Пелих? Отже, його портрет.

Респондентка:

Ігор Пелих – це той, хто веде програму “На свою голову”, він - такий смішний хлопчик, у нього цікавий голос, інтонація голосу цікава.

Респондентка:

Він такий дядечко біленький, невеличкий.

Респондентка:

Мені здається, що він не дуже такий прямо розумний. Я перемикаю канал, коли його бачу.

Респондент:

Прикольний чувак, якщо не помиляюся, він із західної України. Ті програми, які він веде, цікаво дивитися.

Респондентка:

Чому? Прикольно, цікаво веде.

Респондентка:

Я думаю, дійсно цікава людина.

Респондентка

Привабливий, можна сказати, по-модному. Стиль є, а це – головне, смішний.

Респондентка

Так, прикольний чувак.

Сергій Рахманін

От такий він, Ігор Пелих. Як ви бачите, точки зору абсолютно різні. Єдине, що правда, це справді енергійна людина, для якої багато говорити на будь-яку тему – це не гріх, а великий талант. Це, власне, те, що і вимагається від ведучого.

Ігор Пелих


Язиком на життя заробляю.

Сергій Рахманін

Ти сам неодноразово підкреслював у своїх численних інтерв’ю, що говорити – це велике мистецтво, і ти далі прогресуєш у цьому мистецтві.

І ще, до речі, ти казав, що ти – великий мрійник. Можеш пригадати, про що ти мріяв 15 років тому, коли почув про проголошення незалежності в Україні?

Ігор Пелих


Ясно, що я знав, про що я мрію. Та мрія з того часу не змінилася, вона так ж сама, як була.

Вже тоді, 15 років тому, мені було років 16-17, я собі уявляв, що мине якийсь час, буде нормальна багата держава, у мене на той час напевне будуть діти, я собі бачив це майбутнє дуже життєрадісним.

Майбутнє мало виглядати так: є, наприклад, моя дитина, їй років 25-30, це такий серйозний чувак, в якого є своє підприємство, яке займається високими технологіями.

От він зранку відкриває очі, увімкнув свої всі екрани, у нього такий гарний вигляд на Дніпро, дивиться на свої підприємства, де працюють якісь індійці, американці.

Він придивляється, а на вході цього підприємства стоїть охоронець, який явно в Нью-Йорку купив за якісь шалено дурні гроші туристичну візу в Україну, нелегально в Україні працює охоронцем на підприємстві мого сина.

І мені це було настільки в кайф! От я собі так уявляв. Але ця мрія глобальна, як і всі мрії мають бути.

Сергій Рахманін

Мені насправді дуже важко згадати свої мрії, у мене коротка пам’ять, але час від часу я передивляюся свої публікації просто задля того, аби подивитися, наскільки я регресував чи прогресував у порівнянні з собою 5-річної чи 10-річної давнини.

І з подивом для себе в якийсь момент з’ясував, що я мріяв, на людях принаймні, про одне й те ж саме, але артикуляція моя ставала дедалі стриманішою.

Я все мріяв про гарні дороги, про демократичну журналістику, про розумну владу... Мрії лишилися, але набагато стриманіше я про це говорив.

В принципі, 15 років тому я мріяв, що у нас буде гарне телебачення, гарна журналістика. Сьогодні з сумом я можу констатувати, що журналістика у нас в перехідному стані, як і вся країна за 15 років. А для гарного телебачення нам стільки ж, скільки було 15 років тому. Ти погоджуєшся з цим чи ні?

Ігор Пелих


Не погоджуюся абсолютно. В чому виражається гарне чи негарне телебачення? Дивлячись, як ставити це питання.

Телебачення зараз по всьому світі є негарним, тому що воно зараз стало по всьому світу глобально однаковим.

Те ж саме, якщо говорити про розважальне телебачення, то одні й ті ж самі ігрові формати, які умовно хтось розумний придумав, зафіксував формат, це його приватна власність, а ми далі всі купуємо, платимо за це гроші, відповідно, запускаємо з адаптацією під той чи інший ринок, під ті чи інші ігрові формати.

Сергій Рахманін

Є така розповсюджена точка зору, що існує 38, 40 чи 25 форматів. І що в принципі щось вигадати нове, фактично, неможливо.

Ігор Пелих


Неправда, щороку щось вигадується. Інше питання, і це мені особисто не подобається, що ми один в одного купуємо ідеї. Зверни увагу, не крадемо, як це було 10 років тому, а купуємо ідеї. І за ці ідеї реально платимо гроші.

Вся біда в тому, що світ стає однаковий, і можна спокійно абсолютно обговорювати з американцем ті чи інші ігрові формати.

Наприклад, тітонька приїхала зі Штатів, а ти з нею абсолютно спокійно говориш про ту ж програму, яка йде одночасно і в Україні, і в Штатах. Наголошую, не з запізненням в рік чи два.

Та ж сама Америка чи Канада буде дивитися “Не родись вродливою” тільки цього сезону.

Сергій Рахманін

Якщо ми говоримо про 3-4 найпотужніші комерційні канали, то справді вони, умовно кажучи, витримують формат якісного телебачення, яке розповсюджене скрізь у світі, і аналоги подібних каналів можна відшукати в Китаї, в Індонезії, в Польщі, будь-де.

Ігор Пелих


Так, вони однакові.

Сергій Рахманін

Але коли я кажу про негарне чи неякісне телебачення... Звичайно, гарне телебачення – це те, що ми називаємо гарним. От ти бачив коли-небудь канал “Культура”?

Ігор Пелих


Російський?

Сергій Рахманін

Наш, український.

Ігор Пелех


(сміється)

Сергій Рахманін

Уяви собі “Сільський час” змішаний з шароварним концертом. Це от канал “Культура”.

Ігор Пелих


А де воно йде?

Сергій Рахманін

Ти часто проглядаєш канал УТ-1, який значно покращився за останні 2 роки? В принципі, там є програми, які лишилися нам у спадок від Радянського Союзу, фактично.

Що, на твою думку, заважає нашому телебаченню? Хтось же видає ліцензії, хтось дивиться ці канали, хтось же на них працює... Чому у нас лишилися залишки радянського? Це брак грошей, брак людей, брак смаку?

Ігор Пелих


Однозначної відповіді не може бути. Я нещодавно був на радіостанції, мене запросили. Мене попросили взяти свою музику, типу, ми хочемо покрутити в ефірі ту музику, яку ви слухаєте.

Я із собою взяв кілька компактів. Прийшов, і мені стало страшно від студії, від мікрофона, від того, що там, умовно кажучи, немає компресора, банальної залізяки немає в студії.

Після запису я запитую, хлопці, а ви не пробували запитати власника, для чого ця радіостанція? Для чого вона? Якщо з неї не можна зробити нічого нормального, то продай цей бізнес.

Була хвиля 2005-го року після революції (я все одно цю подію називаю революцією, кому як би цього не хотілося), була хвиля романтиків, які поривалися прийти на той же УТ-1 і сказати: все, хлопці, можна зробити канал.

Нагнулося воно все традиційно мідним тазом, тому що для будь-яких оперативних дій треба, в першу чергу, підхід бізнесовий, а не політичний. Я так це сприймаю. На телебаченні це точно так.

Сергій Рахманін

В принципі, коли говорилося про певні надбання революції, я теж її називаю революцією, попри все, і в мене цього ніхто не забере, не вкраде, це моє право...

Ігор Пелих


Дай п’ять!

Сергій Рахманін

Навзаєм. Коли я говорив про революційні зміни в українському медіа-просторі, я передбачав, що зникне прошарок людей, які сприймають мас-медіа виключно як інструмент впливу або інструмент відмивання грошей.

Ігор Пелих


Отож.

Сергій Рахманін

У нас телебачення, в принципі, не стало бізнесом. Навіть суперечки сьогодні між Коломойським та Роднянським пояснюються тим, що один лобіст хоче усунути іншого, не називаючи імен.

Навіть в Росії вже це перестало бути політичним. Не всі, але з’явилася низка газет, телеканалів, журналів, видавців чи менеджерів, які розглядають це суто як бізнес. Чому у нас ні? Чому ми відстаємо?

Ігор Пелих


Я дуже сподіваюся, що у нас всі канали, великі гравці на ринку, якщо не наступного року, то через рік обов’язково, повинні пройти шлях розміщення акцій, відповідно прозорості тих самих каналів, тих самих власників. А далі це вже буде зрозуміло. В будь-якому випадку, телебачення в Україні має перетворитися в бізнес.

В бізнесі все дуже просто: є поганий бізнес, який приведе до того, що в тебе закінчаться гроші і ти продаси хату, або вдалий бізнес, якщо в тебе є клямка в голові, як все правильно зробити, ти на цьому заробиш гроші і купиш хату.

Сергій Рахманін

До речі, ні для кого не таємниця, що сьогодні йдуть величезні інвестиції в медіа-ринок. Переважно всі гроші, які приходять, є донецькі.

Дехто каже, що це позитивна тенденція, бо ці люди збираються зробити з цих газет, телеканалів, журналів бізнес. Ти поділяєш цю точку зору чи ні, попри якісь політичні уподобання чи відрази?

Ігор Пелих


Для мене особисто багато якихось речей не те, що перегоріли, дуже заспокоїлися. Я абсолютно спокійно і рівно дихаю навіть до слова “донецькі гроші”.

Ще раз кажу, якщо є якась річ в тому ж самому медіа-просторі, чи це канал, чи радіостанція, чи це газета, а робити її сокирою, я маю на увазі використовувати її як ломаку, якою можна влупити по тому чи по іншому, відповідно до, під час чи після виборів, то це потихеньку має закінчитися.

І все ж таки, якщо ті, хто зараз вкладає гроші, навіть донецькі гроші, якщо вони вкладаються в розвиток каналу, куди приводять менеджера, це може дорости до того, що пропонується робота топ-менеджера на каналі чи в газеті. Я вважаю, що топ-менеджери вже зараз мають говорити, що, хлопці, мене не цікавить просто зарплата, мене цікавить доля в цій компанії.

Сергій Рахманін

Розумієш, вони все ж таки своєрідно ставляться до цього бізнесу. От такий невеличкий, але, як на мене, дуже виразний приклад. В одному з видань, яке утримується за рахунок донецьких грошей, я також нічого не маю проти донецьких.

Ігор Пелих


У них гроші такі ж самі...

Сергій Рахманін

Вони запровадили посаду спеціального менеджера, який зараз буде впроваджувати дрес-код, тобто вчити працівників цієї газети так званій корпоративній етиці, зокрема етиці одягу.

Ігор Пелих


Смішно...

Сергій Рахманін

Так. Мені здається, що от дівчинку виписали з Москви, дівчинка має спеціальну освіту і ще купу вишколів, невідомо, де проведених, і мені здається, що це практика таких невігласів, які нещодавно розбагатіли, вони розуміють побудову бізнесу трохи інакше.

Тобто набагато краще було б виписали з Варшави, з Тайваню, звідки завгодно людину, яка б шукала таланти, а не людину, яка б запроваджувала дрес-код. Це мене трохи непокоїть.

Наскільки я знаю, на телебаченні ці всі штучки значно серйозніше виявляються, ніж в друкованих ЗМІ.

Ігор Пелих


Спробую пояснити на своєму власному прикладі. Вже рік часу, як із безшабашного хлопця Ігоря Пелиха пішла трансформація в продюсера. Маю на увазі не в розумінні придумати, а в розумінні запустити.

Тому що вже рік часу існує моя компанія, продакшн-студія, яка виготовляє телевізійний продукт, і цей продукт продає на канали.

В цій компанії у мене є партнер, мій колега, він так само “не від плуга”. Він, в першу чергу, бізнесмен, але який прийшов з рекламних кіл.

Навіть при тому, що ми – близькі друзі, у нас виникають не те, що суперечки, я йому намагаюся пояснити, що робота з митцями принципово інша.

Він - правильний бізнесмен, йому вистачає розуму до цього прислуховуватися і робити висновки з цього всього.

Те, що ти розказуєш про дрес-код, мабуть, нехай там буде дрес-код... (сміється), я так само знаю багато варіантів, коли великі компанії виписували за валюту німця, який повинен приїхати і навчити в Україні робити медійний бізнес, позиціонування, ще щось.

Сергій Рахманін

Графіки креслив?..

Ігор Пелих


Так. В результаті все закінчилося, як у “12 стільцях”, гроші за німця заплачені. Він кричав, бігав, типу, хлопці, давайте працювати. Вкінці кінців, намалював, отримав гроші і поїхав щасливо додому.

І він був здивований, що не завдяки, а всупереч його порадам компанія своїми головами зробила по-іншому, і воно пішло в Україні.

Сергій Рахманін

Побутує точка зору, аби з’явився комерційно успішний медійний проект, необхідно виписати коштовного менеджера, який отримав відповідну освіту, тільки він може поставити на ноги цей бізнес.

Мені здається, твій приклад є дуже повчальним, тому що ти – людина, яка не закінчувала особливих академій, тим не менше, ти є запитаним і успішним не тільки журналістом, а й продюсером. Ти вигадав два цікавих проекти і знайшов під них гроші.

Переважна більшість журналістів скаржаться на те, що вони вигадали абсолютно геніальну ідею, але не можуть підшукати під неї гроші, бо наші “бовдури” не вкладають гроші в питомий авторський цікавий проект. Як тобі вдається зробити гроші?

Ігор Пелих


Особисто мене дуже лякає фраза “нема людей, які вкладають в це гроші”. Нема такого поняття “вкласти гроші в телевізійний проект”.

Якщо ти це сприйняв як бізнесову справу (от бачиш, сьогодні слово-паразит “бізнес”), то ти чітко розумієш, що, де, коли в тебе має зіграти.

Будь-яка краса, будь-який художній фільм починається з програми в комп’ютері, яка називається Excel. Ти повинен звести одне з другим і зрозуміти, якщо у тебе це виробництво коштуватиме 10 грн., канал в цей час може заробити 7 грн., то тобі треба дуже довго думати, як так зробити, щоб це розмістити на каналі, і канал за це заплатив гроші. Звідки, якщо там вже дефіцит?

Треба думати, шукати клієнтів. Знову ж таки, коли ти приходиш до клієнта, маю на увазі рекламні кола, ти не кажеш, що, хлопці, вкладіть в мене гроші, я розумний, красивий чи мудрий. Ти говориш, що от наша і ваша аудиторія співпадають. Є якісь суто фахові речі, які швидше з рекламного світу, ніж з нашого.

Але знову ж таки це все рівняється в комп’ютері. Два на два буде чотири, і ці чотири будуть твоїм заробітком. Чи співпадають аудиторії твої і клієнта, відповідно, клієнт отримає більше рекламних контактів, потім у нього краще продадуться продукти, відповідно, канал заробить на цьому більше грошей. От потрібно знайти ці три точки дотику.

Віриш, я коли чую ниття, що от ми такі генії, навколо всі ідіоти, нас ніхто не розуміє, мені смішно.

Сергій Рахманін

Тобто тобі це вдалося. Скільки бюджет твого останнього проекту, маю на увазі “На свою голову”? Якщо це не таємниця комерційна, звичайно.

Ігор Пелих


Оскільки задіяні інтереси не лише мої, а й інтереси каналу, то я не маю права про це говорити, скільки точно в грамах. Я скажу лише, якщо ви бачили програму “Галопом по Європах”, то бюджет цієї програми дорожчий в шість разів. Тому що більше людей, більше техніки, більше всього-всього-всього, хочеться зробити красиво.

Хочу ще раз сказати до всіх тих, хто ниє, що дуже тяжко знайти гроші. Гроші не проблема знайти. В першу чергу, головна проблема в нас, в мені, у вас: сформулюйте правильно свою думку, сформулюйте у вигляді презентації чи ще чогось.

Я абсолютно чесно можу сказати, час від часу я так само переглядаю ті ідеї, які до мене приходять, і я за жодну ще не взявся.

Я вважаю, якщо людина зможе довести мені, що її ідея класна, якщо я сам в це повірю, то я зможу з таким самим успіхом довести клієнту, інвестору, каналу чи будь-кому.

Сергій Рахманін

До тебе можна звертатися як до продюсера, як до імпресаріо. Цікаво, скільки візьмеш у відсотках за свої послуги...

До речі, один мій знайомий страшенно тобі заздрить. Він якось під час перегляду твоєї програми казав, що от Пелеху добре, він може заховатися в цю “фігню” (даруй), і йому нема потреби писати про ці кляті універсали, підняття цін на бензин, Тимошенко з Порошенком та інші ласощі.

Я знаю, що ти – людина політизована, як зараз модно говорити. Хоча мені не дуже подобається це слово, скажімо так: людина не байдужа.

Ти сам згадав, що існує певне розчарування. Якщо говорити про розчарування в суспільстві, то є дві складові. Одна складова – це розчарування населення, яке дуже покладається на політиків, і розчарування журналістів, які свято вірили, що вони впливатимуть на політиків.

І одне й інше є неправдою. Політики існують окремо від суспільства, на превеликий жаль, і можливо те, що відбулося останніми місяцями і тижнями, навчить, з одного боку, суспільство жити окремо від політиків, згадувати про них лише під час виборів, журналістів бути відстороненими від усього цього.

Ти поділяєш це чи ні? З твоєї точки зору, журналіст має бути зануреним, інтегрованим у ці події, чи він має обіймати шпоринку спостерігача?

Ігор Пелих


Не можна бути спостерігачем. Ти не можеш в під’їзді, коли два ідіота б’ють твого сусіда, а ти проходиш поруч, ти не можеш бути спостерігачем і казати: хлопці, так не гарно, не бийтеся. Мені так здається.

Може за всіма канонами навчального закладу, я мав би сказати, що треба написати безпристрасно.

Не знаю, в душі у мене може є трохи більше оголених нервів, розчарування само собою є. При чому по барабану звідки воно, чи з того чи з іншого боку барикад.

Я не можу сказати, що я вечорами вию біля телевізора. Мені подобаються якісь речі, які все ж таки зараз з’явилися. Подобається ситуація з пріснопам’ятним небезпечним інтелектуалом, який на парканах пише три помилки, з товаришем Калашниковим.

Вірніше, сподобалася зав’язка в цій історії. Тобто є хам, який дав комусь в рило, за його термінологією, там “зайка”. І от несподівано Вовка Ар’єв позбирав усіх і сказав, хлопці, а давайте хаму дамо відсіч.

Може ця вся пишуча “братія”, яка занурена в політику, як ти кажеш, вона більш інертна. Тому що якби я там оперував, я би креативив якісь речі, не знаю.

Зробити так, щоб в хлопця земля горіла під ногами, я не знаю, що б мало статися, мав би вибачитися чи ще щось.

Подія відбулася, ми побачили, що є “опасний інтєлєктуал”, словами мого колеги Ромки Чайки, депутат Калашников, який вдарив журналіста. Журналісти дружно сказали “стоп, чувак, так не можна”. І нібито воно вибачилося, нібито хлопці його вигнали, звідки там його поперли, з фракції, з Верховної Ради.

Але через якийсь час, коли призначають прем’єра, я бачу перше щасливе усміхнене обличчя, без всяких гіпертонічних кризів, яке відпочило, з депутатським значком перед парламентом плескає в долоні, бо прем’єр вийшов.

Сергій Рахманін

Все, що ти кажеш, це все правда.

Вдаючись до порівняння, яке ти використав. Коли когось б’ють у під’їзді, важко лишатися стороннім спостерігачем. Але якщо там вже не б’ються, а кохаються, а ти змушений пояснювати, що це кохання є природнім або навпаки, неприроднім.

От саме в цій ситуації хочеться просто тишком проповзти мимо тих, хто кохається, і забути про це...

Ігор Пелих


Або взяти активну участь...



Сергій Рахманін

Ну, це кому як кому до вподоби, як кому до смаку...

Все ж таки, от ти маєш досвід роботи на телебаченні, кого і чого бракує сьогодні на телебаченні, аби насправді воно було яскравим, успішним? Що є домінантою?

Ігор Пелих


Продюсерів. Реально на телебаченні продюсерів бра-ку-є. Я там само пройшов певну дорогу, щаблинка за щаблинкою ти засвоюєш, як працює механізм.

Я розумію, от зараз питання, що немає яскравих ведучих, немає яскравих ідей. Насправді питання одне й те ж: немає яскравих продюсерів, які будуть знаходити ведучих, які вибиратимуть серед сотень ідей одну, вкладати в цю ідею все. А там вже під цю ідею знайдуться і гроші, і все інше. І це якраз має співпадати.

Будеш сміятися, але ті ж наші північні сусіди таку ж саму дорогу проходили.

Непотрібно для УТ-1 тримати тисячі народу. Для чого взагалі ці всі студії розважальні, науково-пізнавальні?.. Та порозганяти це все подалі великою мітлою.

Натомість сказати, що, хлопці, є замовлення, є тендер, в мене є 10 грн., я хочу програму про Лесю Українку і два гвинтокрила, хто цю програму зробить краще і дешевше, я в того її куплю.

Все, ти отримуєш касету, ти знаєш, що рекламний блок в тебе співпадає з вартістю тої касети, там є заробіток, всі щасливі, всі задоволені.

Сергій Рахманін

А хто це тобі дозволить? Такі намагання, спроби такі на УТ-1 були, вони були в’ялі, химерні, примарні, але все ж таки були. Врешті закінчилося все тим, чим закінчилося.

Телебачення. З твоєї точки зору, що можна було б назвати символом українського телебачення, в широкому розумінні цього слова?

Ігор Пелих


Людину?

Сергій Рахманін

Людину, образ, та що завгодно...

Ігор Пелих


Будеш сміятися... Віриш, якщо є символ, він має у мене в голові в секунду сформуватися, якщо цього не сталося, напевне, я його не бачу...

Сергій Рахманін

А тобі не здається, що був певний час, коли наші канали, навіть провідні, були схожі одне на одного?

Ігор Пелих


Вони і зараз схожі. Всі, як один, за винятком кількох каналів, дружно орієнтуються на канал сімейного формату. Щоб зранку було про машинки, в обід – новини, ввечері – серіал, де вся сім’я сідає і плаче, а потім – “Вулиці розбитих ліхтарів”. Це проблема.

Сергій Рахманін

Якби у тебе була можливість очолити канал, зробити власний канал, який би ти канал зробив? Це був би новинний канал, розважальний?

Ігор Пелих


Була така можливість цього літа, я від неї відмовився.

Сергій Рахманін

Чому?

Ігор Пелих


Я ще до цього не готовий.

Сергій Рахманін

Але в принципі, з твоєї точки зору, як глядача, не як людини, інтегрованої в телебізнес, якого каналу, якого продукту бракує українського глядачеві?

Ігор Пелих


“Дискавері”. Українському глядачеві бракує якихось освітніх, хоч ми при словосполученні “освітній канал” сприймаємо, як ти назвав, канал “Культуру”, я про нього не чув і, Богу дякувати, не бачив.

Сергій Рахманін

Небагато втратив.

Ігор Пелих


Насправді бракує каналів на зразок “Дискавері”, “Animal planet”... Я не знаю, якого дідька, але коли я приходжу додому, от що я в себе дивлюся. Я чекаю, поки в мене позасинають кіндери, засне дружина, тоді я тільки перебираюся в свою кімнату, вмикаю тихенько телевізор, купив собі навушники, щоб телевізор ніхто не чув, і запоєм дивлюся 4 канали: діскавері наука, діскавері історія, їх є багато в пакеті.

Сергій Рахманін

Багато українських каналів: СТБ, “Тоніс”, та ж сама “Ера” ретранслюють деякі програми. Воно втамовує жагу чи ні?

Ігор Пелих


Стоп. Пальто окремо, мухи окремо, котлети окремо.

Ти запитав, якого каналу бракує, я відповів – каналу “Дискавері”. Не може на “Дискавері” бути новин.

Сергій Рахманін

А от новинний канал, такий продукт в Україні піде? Буде успішним? Я не кажу про деякі канали, які намагалися це зробити і не зробили з певних причин.

Ігорок Пелих


Чому не казати? “5 канал” – новинний канал. Інше питання, що проблема “5-го каналу” (це при тому, що там більшість моїх колег, я усіх їх люблю і шаную), проблема в тому, що в Україні насправді настає затишшя, і все, нецікаво дивитися.

Сергій Рахманін

Якби це було єдиною вадою. Справа в тому, що вони намагалися зробити український аналог CNN. CNN цікавий тим, що він подає не лише американські новини, а й світові новини, але ці новини американоцентричні.

Це дуже коштовний продукт, з одного боку. З іншого боку, Тернера, свого часу, піднімали на сміх, а він довів, що це дуже прибутковий продукт. Що в принципі, люди потребують новин, люди охоче дивляться новини, якщо вони гарно зроблені.

Але ніхто не наважується зробити справді серйозний канал новин, тому що не переконаний, якщо показуватимуть чергову Катю Пушкарьову чи “Вулиці розбитих ліхтарів”, людина клацне і дивитиметься цей коштовний, чудовий, дорогий, розкручений канал.

Ігор Пелих


Як мені здається, з одного боку, якщо ми говоримо про “5 канал”, то пік злету цього каналу – “помаранчева” революція.

Сергій Рахманін

Це суб’єктивний фактор.

Ігор Пелих


Реальний пік злету. Цей пік дав ще один негативний для каналу наслідок, канал в очах інших учасників конфлікту став ворожим. Я не впевнений, що він стане для них об’єктивним.

Я знаю, що по інерції для мене все ж таки топові новини, я собі слабо уявляю вечір без тої самої Ліди Таран. Хоча відчувається, що там не все добре, бо коли на каналі третій рік підряд одна й та ж сама студія і навіть фарба не міняється...

Сергій Рахманін

І тікають люди час від часу...

Ігор Пелих


Незмінна студія третій рік підряд – це головна ознака, все. Розумієш? Це говорить про те, що не все так добре.

Все одно якась ідеологія того чи іншого боку в політичних подіях там є, це беззаперечний факт. Тому що в 2004 році всі асоціювали, що от є всі такі, а “5 канал” помаранчевий. Всі так розуміли. І зараз це дуже боляче вдарило по самому каналу, тому що це рейтинги.

Сергій Рахманін

Якщо говорити про канал УТ-1, це така болісна точка дотику усіх телевізійних журналістів, бо всі вони так чи інакше... Ну от я апелятив ставив, умовно кажучи, “ти ж не на УТ-1 працюєш”.

Як тобі здається, в чому полягала б телевізійна місія цього каналу? Це могло б бути справді суспільне мовлення? Можна побудувати його на базі УТ-1?

Ігор Пелих


Ні-ні-ні-ні! Я вважаю, що УТ-1, судячи з усього, треба просто ліквідувати і закрити його. З точки зору мене як людини, яка платить податки, я не розумію, за що я віддаю гроші в ту топку.

Цей канал треба закрити. На старечому і хворому не можна побудувати нове і красиве, мені так здається.

Я так само болісно сприймав спроби наших суспільних колег щось робити на тому каналі, я бачив, у що воно повпиралося. Тому що є вже якісь притерті стереотипи.

З іншого боку, єдина можливість зробити суспільне мовлення в цій країні – це не повторити долю “5 каналу”, не стати помаранчевим чи блакитним. Суспільне мовлення має бути нейтральне до всіх процесів, які повинні бути.

Сергій Рахманін

І воно має з’явитися на новому місці...

Ігор Пелих


Абсолютно.

Сергій Рахманін

Бажано, поближче до УТ-1...

Ігорю, тобі не кортіло коли-небудь книжку написати? Скажімо, якби ти написав спогади записів програми “Галопом по Європах”, вони користувалися б попитом.

Ігор Пелих


Те, що я бачив там, не все я міг би написати в книжці. Це колегам я можу розповісти те, що відбувалося часто-густо, чи своїм друзям.

А писати книжку - це питання двох останніх тижнів для мене, мені реально вперше в житті захотілося сісти і писати.

Щоб було зрозуміло всім, є кілька типів людей, я належу якраз до другої групи, для мене простіше перекопати город, ніж написати 10 рядків. Моє навчання на факультеті журналістики на цьому і базувалося: я написав кілька готових статей, це було в університеті, і все.

Не писака я, це точно. Але сама по собі ідея написати книжку... От зараз читав Любка Дереша “Культ”, і зрозумів, що насправді треба писати. Треба писати, і чим більше.

Якщо навіть з’являться 20 таких рогулів, як я, і погано напишуть, то з 20-х знайдеться один, який напише щось правильне.

Сергій Рахманін

Сміх сміхом, але поступово з’являються українські письменники, українські книжки. Протягом останніх кількох років, бо до цього була величезна проблема взагалі існування української літератури як такої.

Зараз проблема лишилася, але вже можна говорити про таке явище як українська література.

Тобі не здається, що можливо було б якось телебачення, зокрема державне, якщо воно вже існує, мало б якось опікуватися цими проблемами, піклуватися про пропаганду української книжки?

Ігор Пелих


Що означає пропаганда?

Сергій Рахманін

Що мається на увазі? Зробити гарну, цікаву програму.

Ігор Пелих


На нецікавому каналі...

Сергій Рахманін

Я тебе благаю, якщо показують на нецікавому каналі цікавий футбол, то рейтинг забезпечений. Якщо буде якісний продукт на неякісному каналі, це в будь-якому разі приверне увагу глядача.

Бо ти сам знаєш прекрасно, що в Україні все ще є місця, де нічого, крім УТ-1, не показує. Використати таку можливість...

Ігор Пелих


Моя думка інша. Ти кажеш пропагувати книжку. Я розумію, для прикладу, коли наш боксер виступає торговим обличчям компанії...

Сергій Рахманін

Пива... чи горілки, чи ліків.

Ігор Пелих


Та хоч памперсів, це абсолютно однаково. В принципі, зрозуміло для всіх, є розкручений бренд, це сукупність якихось характеристик, що от геройських хлопець, здоровий, побив того й того, та ще й книжки читає...

Я розумію, що от непоганий продукт – пиво, непоганий бренд - наш боксер. Я так само українець і дуже щасливий, коли ми б’ємо когось на рингу. Це поняття я розумію. Успішне одне витягує умовно успішне друге.

Я не вірю, що на неуспішному каналі успішна програма може витягнути успішну книжку. От в чому вся біда.

Сергій Рахманін

Тобто це нереально, тобто треба ще мати вдачу, аби пробитися на телебачення, так чи ні?

Ігор Пелих


Вдачу треба мати будь-кому, щоб ти не вийшов зараз з під’їзду, і тобі не голову не впав балкон. Треба так само мати вдачу.

З одного боку, я завжди скептично відносився до оголошення, типу, набір... Треба відразу писати, що факультет: зірка телебачення України Михайла Поплавського.

Сергій Рахманін

Геніальна піч, насправді.

Ігор Пелих


Геніальна, без питань. І дитина вступає туди і думає “йоханий бабай”, я закінчу 5 років і стану відразу Вереснем, все, я – Вересень. Чувак закінчує, він типу не Вересень, і для людини це трагедія.

Вдача повинна бути завжди. І крім вдачі має бути ще одна штука. Люди, українці, пам’ятайте, ніхто ніколи шиаток ікри на кусочку хліба вам не принесе, поки ви самі не підете і не будете стукати довгий час, грюкати ногами, пробувати, відкривати, клямки шукати від дверей, які мають відкритися.

Сергій Рахманін

Ну є старе журналістське прислів’я, що під лежачого журналіста коньяк не тече. Це правда.

Ігор Пелих


Геніально!

Сергій Рахманін

Чого ще бракує українській журналістиці, як на мене, це смаку. І це особливо відчувається на телебаченні. Чому? Тому що телебачення – це те, що впадає в око, умовно кажучи.

Тобто в газеті смак чи несмак - це треба прочитати, мати уявлення про газетний смак чи несмак.

А на телебаченні він відчувається дедалі більше. Особливо по серіалах. Я особисто їх не дивлюся, але наскільки розумію, це страшенно рейтингова штука, якщо ти купив серіал, ти можеш не хвилюватися за свій бюджет, він буде тобі забезпечений впродовж року...

Ігор Пелих


Можеш боятися. Дуже багато прикладів, коли купувався вдалий серіал, який йшов, умовно кажучи, десь у Штатах, за нього заплатили купу грошей, ліцензія за кожен епізод дуже не мала, а от він не пішов.

Сергій Рахманін

Наскільки серйозний може бути ризик, що серіал як продукт прибутковий взагалі вижене з телеканалів таку штуку як авторські програми, авторську ідею, авторську думку?..

Ігор Пелих


Достатньо подивитися рейтинги, ти ніколи не звертав уваги? Агентства присилають щодня дослідження рейтингів.

Ясно, що коли вдень шоу “Не родісь красівой” на “1+1”, то в цей час можна вимикати усім, сенсу особливого немає. Це так само відображає тих, хто дивиться цей телевізор.

Вигнати не зможе. От ти кажеш, що не дивишся серіали, так? Я приїжджаю на дачу, у нас там один великий телевізор, я знаю, що ввечері о восьмій годині йдуть підсумки – підсумкові випуски по новинах, по всьому.

Навіть якби я хотів фільм подивитися, я не подивлюся, тому що у мене все жіноче населення – няні, бабці – на дачі сідають і дружно дивляться “Нє родісь красівой”. Я ж не буду з цим воювати чи битися, є таке поняття: дощ – стихійне лихо, не треба проти нього битися, треба перечекати.

Я до чого це веду. Є все ж таки люди, яким цей час не подобається. Окей, вже всім зрозуміло, що зараз все більше і більше настає такий час, як поняття форматування каналів.

Ну не можуть чотири топових канали України одночасно бути сімейними, розраховані на сімейну аудиторію, так не може бути.

Сергій Рахманін

Як я розумію, все впирається в банальну штуку, яка називається бюджет. Рахуються рекламні бюджети.

Ігор Пелих


Ні, все впирається в позиціонування тих самих каналів.

Сергій Рахманін

Добре, менеджерам не вистачає клепки, вони не можуть зрозуміти, що от є інша шпоринка...

Ігор Пелих


Які ми з тобою розумні... Чому ми з тобою не генеральні продюсери “плюсів”, Інтера чи ICTV?

Сергій Рахманін

Може ми з тобою коли-небудь створимо телеканал, який буде ганяти який-небудь серіал, що переплюне Катю Пушкарьову...

Ігор Пелих


Дай Боже.

Сергій Рахманін

Насправді, я не може зрозуміти, чому? Я розумію так: є рекламний бюджет, він розподіляється між трьома, чотирма, п’ятьома найбільшими каналами, все йде від реклами, реклами більше в того, в кого вищий рейтинг.

Найвищий рейтинг – серіали.

Ігор Пелих


Неправда.

Сергій Рахманін

Якщо в тебе канал, розрахований на широке коло, ти маєш повне право, за форматом, ставити серіал, відповідно, отримати левову частку рекламних доходів, так чи ні?

Ігор Пелих


Щоб усім було зрозуміло, про що ми говоримо з Сергієм.

Вимірюється точність, скільки слухачів дивляться той чи інший канал, ту чи іншу програму. За цим вимірюється і соціальний статус людей, які в цю секунду дивляться цю програму чи серіал, вік та інше.

Далі ці пунктики відбулися, ми бачимо, що цей серіал зібрав долю 65 (таке буває, наприклад, з тою ж Пушкарьовою), зрозуміло, що в інших залишається менше.

Якщо ми припустимо 10 гривень загальних грошей рекламного ринку, то рахуйте, що з них 6,50 гривень забрав серіал в цей час.

Тут все зрозуміло. От ми з тобою говоримо, що серіали все повиганяють. Напевне, ми повинні цим перехворіти.



Сергій Рахманін

Аби хвороба не затягнулася...

Ігор Пелих


Практика показує, що серіал невикорчовуваний, це я точно розумію. Тому що жінки віком від 25 до 45 є в кожній країні.

Сергій Рахманін

Молодь, чи багато молоді на телебаченні?

Ігор Пелих


Багато.

Сергій Рахманін

Вона туди “преться” за грошима, за славою?

Ігор Пелих


І тим, і за другим, і за третім... Ти сказав про несмак в телевізорі, чому його так багато. Несмак у нас через те, що даруйте, але ми молоді. У нас дуже різко змінилося покоління на телебаченні.

Ти звернув увагу, що воно таки змінилося? Воно стало молодим. Вибачайте, але от якраз дорослі люди, які життя прожили, в яких свій смак мав би виробитися, чому вони відали ці позиції молодим? Чому для будь-якого англійця вигляд наших ведучих ток-шоу не викликає абсолютно ніякого там... Тому що їм лише 25 років...

Сергій Рахманін

Вони життя не прожили...

Але з іншого боку, є зворотній бік цієї медалі. Я коли стикаюся з молодими, а я вже маю нахабство вважати себе не дуже молодим, заглядаючи у дзеркало чи паспорт, так от мене дивує, навіть часом жахає, що ці молоді сиві серцем. Це люди, яким 22, вони є кінченими циніками, і це абсолютно незрозуміло, незбагненно.

В цьому сенсі я відчуваю себе молодшим. Мені здавалося, що для телебачення це взагалі хвороба, це хиба дуже поширена. Ти з цим не стикався?

Ігор Пелих


Я не знаю. Я в собі виховав дуже правильного телеглядача. Те, що мені не подобається, мені простіше це не дивитися, ніж про це говорити.

Пам’ятаєш, був кілька років тому шквал такої народної “мести”: закрийте будь ласка програму з Дмитром Нагієвим “Вікна”, ми не можемо це дивитися, ми в Нацраду напишемо, щоб закрити.

Мені в такому випадку кричати хочеться. Ну, хлопці, чи ви хворі, чи як? Дуже просто цю програму закрити - перестаньте її дивитися. Ви не будете дивитися, не буде грошей в телеканалу, щоб цю програму купувати. Все.

Так само з тими ж ведучими і іншим. Якщо мені не подобається, я це не дивлюся. Для мене навпаки є якісь речі, от наприклад, мені нецікаві якісь люди, мені нецікаво, що вони роблять в кадрі... Так само я для себе можу відмітити, що з кожним роком таких людей з’являється більше.

Сергій Рахманін

От ти виховав у собі глядача. Яким ти уявляєш свого глядача? Напевне, те, що ти робиш, ти розраховуєш на якийсь прошарок глядачів. Опиши їх: зріст, соціальний статус, колір очей....

Ігор Пелих


Це студент 3-4 курсу, в якого є мобільний телефон, для якого не треба пояснювати, що таке ММС, GPRS, а це говорить про те, що його не лякає цифра 300-400 доларів, вона для нього є природною, як мінімум.

Це ми стали заможними в Києві, тому що для нас 300 доларів – це гроші, за які можна ледве вижити для сім’ї, а для когось в Україні – це шалені гроші. Так от це якраз аудиторія по всій Україні.

Тому що телевізійний проект, який ми робимо, це чіткий бізнес. Я чітко розумію, з доки і доки мені потрібно брати цю аудиторію, скільки їй років...

Сергій Рахманін

А трохи глибше, романтик чи цинік твій глядач?

Ігор Пелих


Прагматик. Те, що романтик – це однозначно. Зараз по свій Україні люди масово грають в квест, той же самий механізм. Грають якраз романтики, але романтики прагматичні, які мають усталене місце роботи, які вже нашкрябали в себе під ногами дно в річці, яка називається життя. Але їм хочеться гребти, плавати, інколи ризикувати.

Сергій Рахманін

В принципі, цей глядач, якого ти описав, мені страшенно нагадує Ігоря Пелиха. Особисто я був би категорично не проти, якби таких глядачів, слухачів і читачів ставало дедалі більше.

Дякую. Це був спільний проект Радіо свобода та “Нашого радіо” - “Звуки життя: дійова особа”.

Почуємось наступної суботи, нехай вам усім щастить.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG