Сергій Рахманін
У мене сьогодні надзвичайно цікавий гість – одна з найяскравіших дійових осіб в царині вітчизняної, і не лише вітчизняної, фантастики. Людину, яку не треба представляли тим, хто цікавиться літературою подібного жанру.
Поціновувачів фантастики в Україні чимало, це підтверджують касові збори, якщо так можна висловитися, у книгарнях. Радо вітаю у нашій студії найвідомішого українського фантаста – Сергія Дяченка.
Сергій Дяченко з дружиною Мариною
Сергій Дяченко
Вітаю усіх, але я – лише половинка.
Сергій Рахманін
Так, я обов’язково про це скажу. На превеликий жаль, ми сподівалися, що разом з паном Сергієм прийде його чарівна дружина, талановитий співавтор Марина Дяченко, уявити їх поодинці неможливо.
Але я сподіваюся, що Марина буде незримо присутня у цій студії. Думаю, деякі питання до Вас я буду переадресовувати Марині, якщо Ви будете в змозі, то відповідатимете й за неї.
Питання, яке особисто мене завжди цікавило, чому люди так охоче читають фантастику?
У мене в студії нещодавно були двійко ваших колег, які більш відомі шанувальникам цього жанру під псевдо Олді: Дмитро Громов та Олег Лаждиженський.
Я їм пропонував на вибір дві версії. Перша версія, що люди, як цікавляться фантастикою, вони ховаються від жорстокої дійсності.
Друга версія доволі поширена, я її не поділяю, але вона існує. Що фантастика – це література легкого жанру, який не потребує особливої діяльності мозку.
Вони не погодилися з цим. Їхня версія: це література вільних людей. Люди, які хочуть бути вільними, прагнуть читати саме таку літературу.
Друга теза полягала в тому, що фантастика – жанр надзвичайно вільний у виборі літературних прийомів. Ви можете дозволити собі загнати свого героя у таке скрутне становище, в яке не може собі дозволити класична серйозна література.
Ваша точка зору, чому люди так охоче читають фантастику?
Сергій Дяченко
Всі ми фантасти в нашому дитинстві. Взагалі дитина до п’яти років – академік. Засвоїти мову, звичаї свого народу - надзвичайно складне і творче завдання. Якщо Ви згадаєте своє дитинство, то ви вірили у відьом, бабу Ягу і таке інше. Міфологічне сприйняття світу.
А потім, на жаль, цей реалізм буття збиває з пантелику всіх нас. Коли ми дорослішаємо, ми втрачаємо надзвичайно цнотливе, тремтливе наше дитинство, наше коріння, наші гени.
Але є люди, які, будучи дорослими, в душі лишаються поетами, дітьми, якщо хочете, вони відкриті для цього світу, для його парадоксів, для його красот.
Крім того, фантасти-письменники – це люди, які володіють таємницею чудового, магічного ліхтаря. Він може на запилених вулицях нашого міста, як архітектурна підсвітка, будь-який зашарпаний будинок перетворити у новорічну ялинку.
Так і фантастика. Вона може будь-яку тему нашого життя, нашого вбогого життя розвивати, зробити її надзвичайно привабливою, яскравою, цікавою. В цьому можуть бути приховані дуже серйозні речі.
Я взагалі не поділяю жанри літератури на легкий чи складний. Для мене є просто цікава література, талановита чи не талановита. Лише час розставить акценти: легкий чи не легкий жанр.
Сергій Рахманін
Я слухаю Вас і пригадую Вашу дискусію під час одного з інтерв’ю, коли Ваша дружина з Вами сперечалася, що буденність не така вже й сумна, вона весела, просто треба мати певний ліхтар, за допомогою якого ти знаходиш веселе, тепле, щасливе, радісне, як завгодно.
Я так розумію, що для Вас фантастика є саме тим ліхтарем, за допомогою якого Ви трохи покращуєте своє життя?
Сергій Дяченко
Саме так.
Сергій Рахманін
У Вас дуже багата й цікава біографія. Я з подивом дивився, скільки всього у Вашому житті було: працювали психіатром, кандидат біологічних наук, працювали у кінематографі, були автором сценарію для цілої низки документальних та художніх фільмів.
До того ж Ви займалися бізнесом. Ваша дружина розповідала, коли взагалі з’явився цей творчий дует, то питання, чи буде це прибутком, не стояло, тому що Ви займалися бізнесом, в такий спосіб існували.
Далі Ви поставили, не скажу, що це ремесло, але зараз, на скільки я розумію, книжки Вам приносять певні статки.
Сергій Дяченко
Саме так.
Сергій Рахманін
Багато Ваших колег стверджують, що успіх Дяченків полягає не лише в їхній фантастичній працелюбності, не лише в їхньому таланті, але ще й у дуже розумно поставленій розкрутці.
Те, що Ви займалися бізнесом, воно зарадило Вам у цьому чи ні? Реклама у вас поставлена дуже непогано, я віддаю належне.
Сергій Дяченко
Бізнес – дуже цікавий досвід життя. Я 4 роки був директором книговидавничої фірми і зрозумів просту річ. Там треба фахово цим займатися і зростати, я міг стати мільйонером, як багато з книговидавців на той час.
Сергій Рахманін
Зараз не шкода, що не стали?
Сергій Дяченко
Не шкода, абсолютно. Просто потреба була в душі, що я не міг більше і залишив цю цілину.
Але Ви абсолютно правильно сказали. От зараз у нас буде майстер-клас на міжнародному фестивалі “Молодість” по сценаристиці. Ми ведемо майстер-класи у Москві ось уже впродовж трьох років на найбільшій конференції фантастів “Роскон”.
Дуже часто це питання лунає: професійний письменник, як треба краще продавати свої книги.
Якщо тільки молода людина починає з цього літературу, то нічого гарного не вийде. Це моє глибоке переконання. Треба навчитися на своїх книжках не заробляти гроші, тоді буде душа грати, тоді буде фантазія, сни приходитимуть в книжки, радість, щирість, все, що завгодно.
У нас був такий інцидент. Одне з найбільших видавництв у Санкт-Петербурзі видає нашу книжку “Відьомська доба” російською мовою – “Ведьмин век”, інші книжки йдуть, ми тоді були молоді ще письменники. От нам цю книжку приносять додому, Маринка читає, і сльози – це не наша книжка.
Редактор, щоб збільшити тираж, нашу прозу спеціально, знаєте, такі різні обертони, метафори.
Сергій Рахманін
Тобто редактор вирішив зробити краще. Що саме він зробив?
Сергій Дяченко
Наприклад, у нас в тексті була любовна сцена: “они вцепились друг в друга, как истосковавшиеся без ласки клещи”.
Наш редактор, щоб більш було зрозуміло читачеві, зробив це так: “и они у круглой табуретки достигли оргазма”. Розумієте? Що це таке?
Я написав листа, і ми розірвали відносини з цим видавництвом. Нас чотири роки ніхто не видавав, боялися. Але це був прецедент, коли молодий письменник, це було років 10-12 тому, може відстоювати свої інтереси. Більше нас ніхто вже не редагує.
Не можна заробляти гроші своїми першими літературними речами, треба навчитися десь інше заробляти. Якщо у тебе є родина, діти, то думати про них, але бути вільним.
От у нас вже зараз 100 книжок, перевидання-видання, переклади, вони вже тоді починають тобі приносити певні прибутки.
Сергій Рахманін
Я знаю безліч випадків, коли справді талановиті, навіть запитані автори скаржаться на відсутність певної підтримки з боку людей, які могли б вкладати гроші, скажемо, в літературу, в книговидання чи, скажемо, в кінематограф.
Насправді, якщо порівняти, я знаю, що вас доволі охоче видають в Росії, вас перекладають у тій же Польщі, де ви користуєтеся певним попитом. Відомо, що у нас видавнича справа, м’яко кажучи, не так розвинена, як у тих же сусідів-росіян.
Що зараз є приємним, це той факт, що українські видавці почали видавати Дяченків, можна згадати “Зелений пес”, “А-ба-ба-га-ла-ма-га”. Як стверджують фахівці, роблять дуже гарні переклади ваших книжок, автентичні.
Як Вам здається, книжки видані українською та російською, які з них в Україні матимуть більший попит? Чи можна вважати український переклад Дяченків комерційним проектом, який не буде збитковим?
Скажімо, переді мною лежить книжка “Ритуал”. Блискуче видана, з розкішними ілюстраціями Владислава Єрка, вона відіб’ється, говорячи комерційною мовою?
Сергій Дяченко
Ми впевнені в цьому, нема ніяких сумнівів. Не дивлячись на те, що російською мовою “Ритуал” видавався і перевидавався разів сім, є сім книжок російською мовою, те ж було і в Україні.
Але Іван Антонович Малкович зробив так, що цю книгу можна взяти в руки. Переклад тут такий, я йому на конференції у Львові казав, що не знаю, чий текст кращий, перекладача чи наш.
Сергій Рахманін
Це правда, він працює в гарними перекладачами. Чи правда, що та ж сама “А-ба-ба-га-ла-ма-га” доволі довго і вперто не хотіла видавати фантастику?
Сергій Дяченко
Це трагедія. У нас Іван Антонович відкрив як дитячих письменників, він наші казки почитав в Інтернеті і почав видавати.
Це чудово ілюстровані книжки, ми їх даруємо в подорожах. От в Англії подаруєш англійською мовою “Повітряні рибки”, у людей просто радість в очах
Але для Івана Антоновича послідовно жанр фентезі був “внє закона”, він його порівнював із багном, це я так метафорично кажу. Хоча він “Гаррі Поттера” видавав, це чиста фентезі, на мій погляд.
І щось його прорвало, щось відбулося, він все-таки прочитав “Ритуал”, і тепер ми з ним прекрасно намагаємося втілити різні плани.
Зараз він читає цікаві наші романи, навіть він може дорослі видавати.
Коли я побачив обкладинку, яку зробив Слава Єрко, у мене була парадоксальна реакція, я трохи не заплакав, засумував. Іван Антонович злякався, що таке? Тобі не подобається?
Я йому кажу: та де ви були раніше? Так чудово зробити, як Слава зробив разом з Малковичем! Не лише обкладинка, а й прекрасні гравюри, це просто витвір мистецтва.
У нас “Ексмо” гарно видає. У нас там є авторська своя серія “Світи Марини і Сергія Дяченків”. До цього була серія “Тріумвірат”, також гарно видані.
Все ж таки Слава Єрко залишається Славою Єрко. Він зробив це так...
Сергій Рахманін
Це витвір мистецтва. Я погоджуюся з Вами.
Сергій Дяченко
Я сподіваюся, що воно так і буде і надалі.
Сергій Рахманін
Чи можна розраховувати на співпрацю видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” і творчого подружжя Дяченків?
Сергій Дяченко
Дуже на це сподіваємося. Я знаю, що йдуть нормально справи з нашими книжками у “Зеленому псі”, є взагалі видавництво “Теза”, яке видало “Дику енергію. Лана”.
Сергій Рахманін
Здається, рекордний наклад.
До того ж книгарня “Буква” видала Марині та Сергієві Дяченкам спеціальний приз за те, що вони є найбільш запитаними українськими письменниками за продажем книжок у цій мережі.
Про Ваш останній проект, що має назву “Дика енергія. Лана”. Була доволі жвава, фундаментальна реклама, до якої залучили Руслану.
Ми вирішили поцікавитися у пересічних киян, що вони знають про цей проект, чи бачили вони рекламу, чи купували вони книжку, чи мають намір купити.
Тобто зараз ми зможемо з вами оцінити, принаймні дуже приблизно, ефективність цієї реклами. Отже, слово киянам.
Респондент
Ми говоримо про фантастичний роман “Дика енергія”. Дика енергія пов’язана з тим, що там Руслана бігає по Туреччині, там люди різні, роботи.
Респондентка
Це потрібно взяти і почитати.
Респондент
Таке десь чув.
Респондентка
Я не читала і не знаю, що у ній.
Респондент
Я часто відвідую Петрівку, дивлюся книжки, сам захоплююсь фантастикою, дивлюся. Але книжки такої, серйозно, не бачив.
Респондент
Якби рекламу оформили не під музику Руслани, а під рок... Тому що фантастику зазвичай рокери читають.
Сергій Рахманін
Думки, безумовно, дискусійні. Але принаймні дві цікаві речі для себе я почув. Перша – виявляється, вас доволі складно купити на Петрівці, де, мені видавалося, можна знайти все. І по-друге, книжки ваші чи взагалі фентезі читають рокери.
Ви ніколи не замислювалися над тим, щоб справді зробити рекламу під рок? Вам взагалі відомо, що є певні проблеми на Петрівці з пошуками ваших книжок.
Сергій Дяченко
“Дикої енергії. Лани” зараз нема на Петрівці, тому що її просто розмели. 20 тисяч розмели і зараз наклад додруковується. Підвезуть незабаром на Петрівку.
Тут великі є проблеми. Така масована реклама, при чому присутність Руслани, це спільний наш літературно-музичний мультимедійний проект. Не тільки кліп, не тільки мюзикл, це значно ширше.
Нещодавно була конференція “Ігроград”, ми з розробниками комп’ютерних ігор розмовляли про “Дику енергію. Лану”, йде зараз мова про кінофільм, інші речі.
До українських авторів, до української книжки дуже важко пробитися читачеві. Є певні застороги, на мою думку. Просто забобони, що це буде нецікаво, що це не те.
Реклама тільки почалася, цей проект розрахований на багато років наперед, ми зараз написали лібрето разом з Русланою, мюзиклу. Це вперше в житті.
Якби мені рік тому сказали, що ми з Мариною напишемо лібрето мюзиклу, то я б повісився. Тому що у мене нема абсолютно музичного слуху, все таке інше.
Але ж написали з надзвичайним задоволенням. Просто Руслана шалена, вона дійсно дика енергія, це просто якийсь вулкан, вона нас змусила.
Сергій Рахманін
Хто вам порадив звернутися до Руслани?
Сергій Дяченко
Це відбулося взаємно. Ми з нею хотіли познайомитися, познайомилися з іншим нашим романом, який так і проситься для нас в якусь рок-оперу - “Відьомська доба”.
Але в результаті цього знайомства вона звернула увагу на “Дику енергію”, почався цей проект, ми дуже задоволені.
Реклама, її ефективність чи неефективність, з чим порівнювати? 20 тисяч за чотири місяці, при чому в літній період...
Сергій Рахманін
В принципі, для української книговидавничої справи ця цифра дуже серйозна.
От Іван Малкович, якого Ви згадували, був у нас, ми з ним доволі ретельно і детально обговорювали проблему української книжки, українського книговидавця. І про це також ми розмовляли з Олегом Ладежинським, Вашим колегою по цеху.
З Вашого дозволу, послухаємо шматочок його розмови і обговоримо, якщо Ви не проти.
Олег Ладежинський
Всі політики тиснуть тобі руку і розповідають абсолютно без виключення про те, що вони за українську книжку, що вони зроблять заради неї все, що все буде пречудово із завтрашнього дня.
Нічого не виходить. Як тільки розмовляєш з книговидавцями, вони кажуть: хлопці, ми прогораємо, тому що ми не можемо ні конкурувати, ні видавати, типографії зайняти, так далі, тому подібне.
Коли мені в Харкові знайомий власник типографії каже, що чудово купити нову типографію, і за вибори відбиваються всі витрати, тому що друкуєш плакати, листівки і так далі.
Друкувати книгу дико складно, необхідно розробляти мережу книгорозповсюджування, працювати з магазинами, піднімати. Це економіка. Поки у нас економікою не будуть займатися, не вирішувати ці питання, нічого не вийде.
Ми ж вами бачимо, як у сусідній Росії кілька років тому вирішили ці питання - дали пільги книговиданню. У них видавничий бізнес став одним із трьох найприбутковіших галузей промисловості.
Сергій Рахманін
Пане Сергію, чи можете мені пояснити, чому наші можновладці - люди, від яких залежить надання певних преференцій книговидавцям - не можуть зробити такі умови для української книжки, аби вона справді була ефективного, аби на цьому заробляли, і це нормально, бізнесмени, аби споживач, читач отримав нормальну українську книжку?
Сергій Дяченко
Хіба ж українська книга – це зойк поодинокої душі? А український кіно, воно було взагалі вщент. Це просто парадокс нашого життя.
Як це можна зрозуміти, якщо при Радянському Союзі наклади українських книжок були в сотні разів більші, ніж в нашій незалежній Україні.
Цьому питанню на форумі у Львові був присвячений бізнес-форум. Там все звелося до таких зойків та прокльонів, що російська книга, яка йде, її при чому називають, що вона мало запитана, а те, що видають в Україні українські автори, це щось високе і дуже талановите. От російська книга все нищить, треба її квотувати, а ще краще її заборонити...
Сергій Рахманін
Напевне простіше все-таки підтримувати українську книжку, а не нищити російську. Тим більше, що таке погана книжка? Погана книжка не має національності, як і добра книжка, як на мене.
Сергій Дяченко
Звичайно. Мені ці контрверсійні штуки в культурі абсолютно не подобаються. На мою думку, це порушення якихось фундаментальних основ демократії і здорового глузду.
Якщо це так от продовжувати, то тоді не тільки книги треба квотувати і забороняти, але й письменників і все таке інше.
Зрозуміло, ми всі сподіваємося багато років на ці пільгові податки для нашого книговидавництва, але ж тут тільки палець сюди покажи. Знову ж таки починають багато ветеранів, наших письменників – давайте нам преференцій.
Не в цьому справа. Книжка сама знайде собі дорогу, якщо вона талановита, їй просто треба зробити цю дорогу, цей шлях.
Я на цьому форумі виступав і сказав, що мені здається, не заборонами, не якимсь примусом у бізнесі - щоб він прийшов, взяв українську книжку і вкладав туди гроші, на це сподіватися марно. Треба самим письменникам і видавцям шукати нові книжки. Є нові шляхи, є такий рецепт – мультимедійність.
Скажімо, на нашому майстер-класі під час фестивалю “Молодість” я казатиму, що екранізація книжки відразу у 10-20-100 разів збільшує наклад цієї книжки.
Історія світового взагалі кіно, культури показує, коли невідома книжка, але вдале кіно, робило цю книжку бестселером.
Сергій Рахманін
Є випадок, Толкієн, який пережив бум із “Володарем кілець” 60-ті роки, зараз новий бум - після екранізації з’явився поштовх прочитати цю книжку.
Аналогічна історія була з Лук’яненком після “Денного дозору” і “Нічного дозору”, коли наклади книжок збільшилися в рази.
Сергій Дяченко
Звичайно. У нас зараз є кілька кінопроектів по екранізації.
Сергій Рахманін
Де ж ви гроші знайшли на це все? Одвічне питання, всі скаржаться, що це настільки дорога коштовна штука. Якщо не таємниця?
Сергій Дяченко
Я хочу Вам сказати інше. Ви подумайте, яку книжку продюсер хоче екранізувати? Чи у всіх тих книжках, які зараз на щит підносять, рекламують автори, чи є там оригінальне ідея?
З цього треба починати. З самих себе. Якщо у тебе є яскрава книжка з оригінальною ідеєю, з якоюсь достовірною психологією, то тебе знайдуть ці інвестори. Не я шукаю гроші, нас знаходять, нам пропонують.
Зараз у Москві екранізують наш роман “Відьомська доба”, це Олександр Роднянський, блискучий продюсер. У нас було 9 варіантів сценарію. Кому не скажеш, всі - ой-ой-ой! А це була насолода, тому що це робота з талановитими людьми.
Зараз закінчується режисерський сценарій. Зараз готуємо ми “Ритуал”, повнометражний анімаційний фільм в Україні, готується наш роман “Рубіж” разом з Олді.
Ми написали сценарій до роману Стругацького “Заселений острів” - класика радянської фантастики, надзвичайно цікавий фільм, його Федір Бондарчук буде робити. І ще є багато. В Америці нами цікавляться.
Ми вже не в змозі самі, але українська фантастика – це клондайк цікавих сюжетів, цікавих ідей. Ми як тільки зможемо, будемо допомагати іншим нашим молодим колегам постати в кінематографі, це один з таких важелів.
Сергій Рахманін
Приємно чути, тому що насправді це означатиме, що у нас підніматиметься не тільки українська книжка, література, але й український кінематограф, який все-таки зараз радше мертвий, ніж живий. Але я надіюся, що він оживе найближчим часом.
Сергій Дяченко
Такий мультимедійний проект “Дика енергія. Лана” – це експеримент на ваших очах. На черзі – другий кліп і мюзикл.
Якщо ви бачили надзвичайно видовищну феєрію під час 750-річчя Львова, коли Руслана виконувала свою сюїту, диригувала нею і світовим шоу німецького майстра, то це праобраз майбутнього мюзиклу, який буде включати і це світове шоу. Руслана тут постала дійсно як композитор.
Це надзвичайно складно, вона сама багато чого тут не знає, торує тільки нові шляхи. Такий от потужний мюзикл.
Сергій Рахманін
Наскільки я зрозумів, спробую підсумувати, з одного боку, проблема книговидання (почнемо з витоків), є проблема державна, тобто відсутність певних преференцій видавцям.
Сергій Дяченко
Якщо не буде пільгових податків, то воно буде скніти в болоті.
Сергій Рахманін
Є друга проблема – багато людей, які скаржаться на відсутність грошей, але самі не є такими вже талановитими авторами, а талановита книжка сама собі проб’є дорогу.
Сергій Дяченко
Я не вважаю нас, чи ми талановиті чи не талановиті, це не від мене.
Сергій Рахманін
Я не про Вас, я взагалі про проблему. Є третій нюанс, який полягає у пошуку нових виходів. Ви вважаєте, що одним з таких виходів мають бути мультимедійні проекти, які рекламують книжку, з одного боку, а з іншого, допомагають кінематографу.
Сергій Дяченко
Розумієте, була у мене мета життя – полетіти у Нову Зеландію, її побачити. От ми в січні полетимо туди на місяць. Але вдалося знайти людей, вдалося їх захопити цією ідеєю, і ми туди поїдемо з операторами, ми повинні там зробити фільм про фантастичну Нову Зеландію
Це країна “средиземья”, там же у них є міністр у справах “средиземья”. Після цих фільмів “Володар каблучок” і таке інше.
Вдається просто на голому місці знайти людей, які тебе підтримують із такою ідеєю. І ми можливо в Новій Зеландії будемо робити якісь епізоди наших майбутніх фантастичних фільмів.
Сергій Рахманін
Цікаво, насправді не всім так таланить. Я можу навести приклад блискучого (не наважусь сказати геніального, але напевне близького до цього) російського сучасного письменника Олега Єрмакова, який перекладений на 9 мов і видається в 20 країнах закордоном.
В Росії наклад, якщо не помиляюся, 5 тисяч він не міг продати 5 років. Можливості знайти людину, яка б допомогла йому банально кажучи, розкрутити цю книжку, такі люди знаходилися закордоном, але таких людей не знайшлося в самій Росії.
Тому тут ще напевне все залежить від смаку людей, які можуть, хочуть сприяти розвитку такої важливої і складної штуки, як книговидання. Фантастика - дуже цікавий жанр. Ви колись казали, що це велика література і її велич полягає в тому, що фантастична література може собі дозволити багато чого, чого не може дозволити собі, наприклад, реалізм.
Але от Анджей Собковський, якого здається називали “шляхтичем-фантастом”, він дуже розумна, дотепна людина, він казав, що фантастика зараз переживає не найкращі часи, вона пережила певний революційний етап, зараз переживає еволюційний, але трохи гальмується її розвиток. Ви погоджуєтеся з цим чи ні?
Сергій Дяченко
Абсолютно ні. Якщо ми звернемося до світових кінохітів, то із 10 буде 6 фантастичних. Це тягне за собою, як локомотивом, літературу і попит на фантастику. А що таке “Гаррі Поттер”, вибачайте, світовий феномен?
Сергій Рахманін
Можливо, йшлося не стільки про наклад, не стільки про продаж, скільки про якість фантастики. Можливо, він це мав на увазі? Ви читаєте особисто фантастику? Що Ви читаєте?
Сергій Дяченко
Так, зараз ми відкрили для себе Террі Прачета, це надзвичайно тонкий, хитромудрий письменник з тонкою іронією. Його звичайно краще читати англійською, але не настільки я володію, на жаль, нею.
Террі Прачет – це ім’я, яке буде звучати скоро не так, як Джоан Ролінґ, але тим не менше. Це дуже складна і тонка література.
Серед фантастики це піраміда, в її основі – це повна халтура, як в будь-якому іншому жанрі чи в сучасній прозі низькій психологічній. І десь на верхівці - речі, які переживуть десятиріччя і сторіччя можливо. Це нікому не дано знати.
Моя улюблена книжка життя - “Майстер і Маргарита”, вона таки пережила.
Сергій Рахманін
Ви можете сказати, що це фантастика?
Сергій Дяченко
Абсолютно, а хіба Воланд існує насправді?
Сергій Рахманін
Хто його знає, може й існує?
Сергій Дяченко
Диявольський цей сюжет, тканина цього роману, вона ж сюжетоскладова, тому це і є фантастика.
Якби воно було десь на фоні, якби воно не стикалося з долею головного героя, то інша справа, можна було б нам сперечатися. Хоча це філософський роман, перш за все.
Сергій Рахманін
В принципі, як на мене, я не є величезним шанувальником цього жанру, але все ж таки є певні постаті, той самий Замятін “Ми”, Орал, Бредбері, які принесли нове слово в це. З моєї точки зору, класичною фантастикою це не можна називати, хоча можна сперечатися, що є фантастикою, а що ні.
Але чи згодні Ви з тим, що зараз бракує такої політизованої фантастики? Малкович, який тут був нещодавно, казав, що митець не може бути політизованим, але він не може бути відокремленим від політики.
Як Вам здається, антиутопічної літератури зараз бракує в цьому жанрі? Вона потрібна чи ні?
Сергій Дяченко
Вибачайте, але наша “Дика енергія. Лана” – це і є антиутопія. Це ж місто майбутнього, де енергетична криза, не тільки газ чи електрика.
Сергій Рахманін
Все ж таки життя в Україні Вас підштовхнуло до боротьби з браком енергетики.
Сергій Дяченко
Ми все намагаємося відгородитися від реалій буття, але не можна не дивитися телевізор, не можна не переживати за долю своїх рідних. А це залежить від того, чи буде у нас газ, скільки він буде коштувати.
Це надзвичайно складні речі. І прикро, що ці політичні реалії, реалії буття давлять.
Але та фантастика, взагалі література, яка буде відображати політичні потреби сьогодення, вона приречена на те, що через 10 років вона нікому не буде потрібна.
Сергій Рахманін
Даруйте, ”Орала” читати можна і сьогодні.
Сергій Дяченко
Даруйте, це ж глобальні речі.
Сергій Рахманін
І Замятін не втратив своєї актуальності з романами. Я розумію, що йдеться про якісь загальнолюдські цінності, філософічні категорії, які є поза часовими, які сприймаються завжди.
Вам не здається, що саме чогось такого бракує в літературі взагалі, і в цьому жанрі зокрема?
Сергій Дяченко
Ви знаєте, я дуже люблю кіно, весь час до цього повертаюся. Але коли за рік, за два чи за три вдається подивитися хоча б один-два-три фільми, які тебе зачеплять душею і розумом, то це вже прекрасно.
Роки проходять, і ти нічого не бачиш, ти нічого не чуєш. Чому? Тому що це надзвичайно складно. От скажімо, Зідан у футбольному світі. Він пішов, чи буде інший Зідан? Коли він буде, ніхто не знає.
Сергій Рахманін
Те ж саме казали колись про Кройфа, все таки природа не терпить порожнечі, все одно щось з’являється.
Ви згадали про фільм, телевізор. Свого часу говорили, коли з’явилося телебачення, коли воно набуло величезних масштабів, що воно може знищити книжку. Пізніше те саме казали, коли був розквіт Інтернету.
Зараз, відносно недавно, з’явився жанр аудіокниги. Я знаю, Ви також видали з десяток аудіокнижок. Вам не здається, що такий формат точно може добити бажання у людей читати?
Сергій Дяченко
У нас є прекрасні аудіокнижки, скажімо “Ритуал”, “Армагедон”. Це просто витвори мистецтва, чесне слово Вам кажу.
У нас донька хоче бути письменником. Вона опублікувала свою першу казку в журналі, але вона не читає, вона грає в комп’ютерні ігри, їй 11 років, і зараз усі так діти.
Аудіокниги вона із задоволенням слухає. Скажімо, роман “Ритуал” я їй спочатку прочитав, потім вона прочитала книжку. Але аудіокнигу вона разів п’ять прослухала для себе.
Там чудова музика, чудові актори. Я ніколи не зміг би прочитати цю книжку так, як прочитали ці талановиті хлопці і дівчата. Тому аудіокнига – це не щось таке, за що соромно, все залежить від того, як це зроблено.
Сергій Рахманін
Тобто, на Вашу думку, це радше зарадить книжці, ніж відіб’є бажання купувати книжку.
Сергій Дяченко
Під час “Ігрограду” за круглим столом я говорив про проблеми сценаристки і комп’ютерної гри. У нас була дискусія із розробниками, сценаристами, що комп’ютерна гра вбиває книгу.
З одного боку, це так, але ж ми не можемо зупинити сонце. Комп’ютерні ігри будуть розвиватися. Наша справа – письменників - зробити це мистецтвом, знайти спільну мову. Ми зараз це сподіваємося зробити у нас в Україні.
Знайти спільну мову між письменником і розробником комп’ютерних ігор, щоб ця комп’ютерна гра була поетичною, мальовничою, щоб вона надихала і несла добро якесь.
Дуже складні речі, але якщо про це не мріяти і це не робити, воно так і буде. Будуть банальні піф-паф і нічого більше.
Сергій Рахманін
Може я трохи старомодний, але я не можу проміняти книжку, от погортати сторінки, відчути цей аромат друкарської фарби, для мене цей ритуал дуже важливий.
Сергій Дяченко
Прекрасно, воно так і буде. Я зовсім не порівнюю книжку із конякою в місті. Вона прекрасна, біла якась кобила, але рідкість.
Знаєте, як симфонічна музика. У нас в Києві нещасна філармонія скніє, але це велике мистецтво. У світі це просто феномен. Он у Паваротті на кілька років наперед розписані гастролі.
Те, з чим стикаються книги, навіть комп’ютерна гра, треба перетворювати в мистецтво, це наша послідовна річ.
Ми кілька років тому створили в Києві міжнародну асоціацію фантастики “Портал”. Ми в цьому році вперше провели “Єврокон”, на терені Радянського Союзу такого ніколи раніше не було. Ми видаємо часопис “Реальність фантастики”, це творчий полігон для молодих письменників. Наклад – 5 тисяч, це достатньо.
Сергій Рахманін
Це цілком серйозно.
Сергій Дяченко 11 грудня ми будемо проводити у Києві День фантастики. Вся фантастика, з нашого погляду, повинна об’єднувати всі види мистецтва. Ми зараз до цього підключаємо театр (цікаві у нас задумки), підключаємо кіно, музику, навіть комп’ютерні ігри. Фантастика таким-от могутнім поштовхом.
Ще я хочу сказати 11 грудня святкуватимемо 100-річчя від дня народження письменника Дяченка.
Сергій Рахманін
Дуже своєрідно.
Сергія Дяченко
Якщо порахувати роки і місяці життя Марини і Сергія, якщо їх плюсувати, то це й буде 100 років.
Тому ми запрошуємо усіх, це буде о 16 годині в актовому залі університету фізичної культури, це метро Республіканський стадіон. Там будуть різні конкурси на найкращу епіграму, на найкращі шаржі, пародії...
Сергій Рахманін
Гадаю, наші слухачі охоче відгукнуться, особливо ті з них, які є поціновувачами творчості Марини та Сергія Дяченків.
Мене завжди дивувало, як люди можуть працювати вдвох чи втрьох. Особливо, коли це чоловік і жінка, це набагато складніше, ніж, наприклад, якби це працювали двійко чоловіків,
Якщо не помиляюся, у вас є оповідання “Крило”, яке має дві кінцівки: одна написана Вами, а інша – Мариною. Пам’ятаю також дискусію, коли Ви переконували, що в літературі не існує недозволених тем, і Марина Вам опонувала, намагаючись довести протилежне.
Наскільки вам легко вдається шукати спільну мову? Тим більше, що від цього залежить фабула, режисура, сценарій, кінцівка, тобто книжка без співпраці, без порозуміння неможлива. Як вам це вдається? Я так розумію, ви - різні люди.
Сергій Дяченко
Наш робочий інструмент – дискусія. Вона чудова, прекрасна, вона надихає.
Сергій Рахманін
Якщо Ви це кажете от саме таким голосом, то напевне справді дискусія буде приречена на успіх, я так розумію.
Сергій Дяченко
За першим фахом я все ж таки лікар-психіатр, психотерапія, але до Маринки це не має відношення. Вона людина абсолютно нормальна.
Сергій Рахманін
Але ж тут ще є нюанс, вона актриса. Мені б дуже цікаво було подивитися за цим двобоєм: психіатр і актриса.
Сергій Дяченко
Та вона дуже хитра та підступна, тому що вона, якщо у нас якісь дискусії, якщо вона бачить, що я вже вперся, каже: ой, все правильно, який ти розумний! Я так півень, ку-ку-ріку...
Через два-три дні вона каже: Сергійку, тепер давай подивимося з іншого боку.
Вона показує це все, я з нею згоден, все відбувається так, як вона того хотіла.
Це мудрість жіноча. Вона зараз вже мамою стала, нашій доньці 11 років, у неї гармонійне відчуття життя, вона нікого не образила, у неї немає ворогів, вона навіть з моєю впертістю може справитися.
Сергій Рахманін
Дай вам Боже й надалі порозуміння, наснаги творчої, співпраці!
У мене сьогодні надзвичайно цікавий гість – одна з найяскравіших дійових осіб в царині вітчизняної, і не лише вітчизняної, фантастики. Людину, яку не треба представляли тим, хто цікавиться літературою подібного жанру.
Поціновувачів фантастики в Україні чимало, це підтверджують касові збори, якщо так можна висловитися, у книгарнях. Радо вітаю у нашій студії найвідомішого українського фантаста – Сергія Дяченка.
Сергій Дяченко з дружиною МариноюВітаю усіх, але я – лише половинка.
Сергій Рахманін
Так, я обов’язково про це скажу. На превеликий жаль, ми сподівалися, що разом з паном Сергієм прийде його чарівна дружина, талановитий співавтор Марина Дяченко, уявити їх поодинці неможливо.
Але я сподіваюся, що Марина буде незримо присутня у цій студії. Думаю, деякі питання до Вас я буду переадресовувати Марині, якщо Ви будете в змозі, то відповідатимете й за неї.
Питання, яке особисто мене завжди цікавило, чому люди так охоче читають фантастику?
У мене в студії нещодавно були двійко ваших колег, які більш відомі шанувальникам цього жанру під псевдо Олді: Дмитро Громов та Олег Лаждиженський.
Я їм пропонував на вибір дві версії. Перша версія, що люди, як цікавляться фантастикою, вони ховаються від жорстокої дійсності.
Друга версія доволі поширена, я її не поділяю, але вона існує. Що фантастика – це література легкого жанру, який не потребує особливої діяльності мозку.
Вони не погодилися з цим. Їхня версія: це література вільних людей. Люди, які хочуть бути вільними, прагнуть читати саме таку літературу.
Друга теза полягала в тому, що фантастика – жанр надзвичайно вільний у виборі літературних прийомів. Ви можете дозволити собі загнати свого героя у таке скрутне становище, в яке не може собі дозволити класична серйозна література.
Ваша точка зору, чому люди так охоче читають фантастику?
Сергій Дяченко
Всі ми фантасти в нашому дитинстві. Взагалі дитина до п’яти років – академік. Засвоїти мову, звичаї свого народу - надзвичайно складне і творче завдання. Якщо Ви згадаєте своє дитинство, то ви вірили у відьом, бабу Ягу і таке інше. Міфологічне сприйняття світу.
А потім, на жаль, цей реалізм буття збиває з пантелику всіх нас. Коли ми дорослішаємо, ми втрачаємо надзвичайно цнотливе, тремтливе наше дитинство, наше коріння, наші гени.
Але є люди, які, будучи дорослими, в душі лишаються поетами, дітьми, якщо хочете, вони відкриті для цього світу, для його парадоксів, для його красот.
Крім того, фантасти-письменники – це люди, які володіють таємницею чудового, магічного ліхтаря. Він може на запилених вулицях нашого міста, як архітектурна підсвітка, будь-який зашарпаний будинок перетворити у новорічну ялинку.
Так і фантастика. Вона може будь-яку тему нашого життя, нашого вбогого життя розвивати, зробити її надзвичайно привабливою, яскравою, цікавою. В цьому можуть бути приховані дуже серйозні речі.
Я взагалі не поділяю жанри літератури на легкий чи складний. Для мене є просто цікава література, талановита чи не талановита. Лише час розставить акценти: легкий чи не легкий жанр.
Сергій Рахманін
Я слухаю Вас і пригадую Вашу дискусію під час одного з інтерв’ю, коли Ваша дружина з Вами сперечалася, що буденність не така вже й сумна, вона весела, просто треба мати певний ліхтар, за допомогою якого ти знаходиш веселе, тепле, щасливе, радісне, як завгодно.
Я так розумію, що для Вас фантастика є саме тим ліхтарем, за допомогою якого Ви трохи покращуєте своє життя?
Сергій Дяченко
Саме так.
Сергій Рахманін
У Вас дуже багата й цікава біографія. Я з подивом дивився, скільки всього у Вашому житті було: працювали психіатром, кандидат біологічних наук, працювали у кінематографі, були автором сценарію для цілої низки документальних та художніх фільмів.
До того ж Ви займалися бізнесом. Ваша дружина розповідала, коли взагалі з’явився цей творчий дует, то питання, чи буде це прибутком, не стояло, тому що Ви займалися бізнесом, в такий спосіб існували.
Далі Ви поставили, не скажу, що це ремесло, але зараз, на скільки я розумію, книжки Вам приносять певні статки.
Сергій Дяченко
Саме так.
Сергій Рахманін
Багато Ваших колег стверджують, що успіх Дяченків полягає не лише в їхній фантастичній працелюбності, не лише в їхньому таланті, але ще й у дуже розумно поставленій розкрутці.
Те, що Ви займалися бізнесом, воно зарадило Вам у цьому чи ні? Реклама у вас поставлена дуже непогано, я віддаю належне.
Сергій Дяченко
Бізнес – дуже цікавий досвід життя. Я 4 роки був директором книговидавничої фірми і зрозумів просту річ. Там треба фахово цим займатися і зростати, я міг стати мільйонером, як багато з книговидавців на той час.
Сергій Рахманін
Зараз не шкода, що не стали?
Сергій Дяченко
Не шкода, абсолютно. Просто потреба була в душі, що я не міг більше і залишив цю цілину.
Але Ви абсолютно правильно сказали. От зараз у нас буде майстер-клас на міжнародному фестивалі “Молодість” по сценаристиці. Ми ведемо майстер-класи у Москві ось уже впродовж трьох років на найбільшій конференції фантастів “Роскон”.
Дуже часто це питання лунає: професійний письменник, як треба краще продавати свої книги.
Якщо тільки молода людина починає з цього літературу, то нічого гарного не вийде. Це моє глибоке переконання. Треба навчитися на своїх книжках не заробляти гроші, тоді буде душа грати, тоді буде фантазія, сни приходитимуть в книжки, радість, щирість, все, що завгодно.
У нас був такий інцидент. Одне з найбільших видавництв у Санкт-Петербурзі видає нашу книжку “Відьомська доба” російською мовою – “Ведьмин век”, інші книжки йдуть, ми тоді були молоді ще письменники. От нам цю книжку приносять додому, Маринка читає, і сльози – це не наша книжка.
Редактор, щоб збільшити тираж, нашу прозу спеціально, знаєте, такі різні обертони, метафори.
Сергій Рахманін
Тобто редактор вирішив зробити краще. Що саме він зробив?
Сергій Дяченко
Наприклад, у нас в тексті була любовна сцена: “они вцепились друг в друга, как истосковавшиеся без ласки клещи”.
Наш редактор, щоб більш було зрозуміло читачеві, зробив це так: “и они у круглой табуретки достигли оргазма”. Розумієте? Що це таке?
Я написав листа, і ми розірвали відносини з цим видавництвом. Нас чотири роки ніхто не видавав, боялися. Але це був прецедент, коли молодий письменник, це було років 10-12 тому, може відстоювати свої інтереси. Більше нас ніхто вже не редагує.
Не можна заробляти гроші своїми першими літературними речами, треба навчитися десь інше заробляти. Якщо у тебе є родина, діти, то думати про них, але бути вільним.
От у нас вже зараз 100 книжок, перевидання-видання, переклади, вони вже тоді починають тобі приносити певні прибутки.
Сергій Рахманін
Я знаю безліч випадків, коли справді талановиті, навіть запитані автори скаржаться на відсутність певної підтримки з боку людей, які могли б вкладати гроші, скажемо, в літературу, в книговидання чи, скажемо, в кінематограф.
Насправді, якщо порівняти, я знаю, що вас доволі охоче видають в Росії, вас перекладають у тій же Польщі, де ви користуєтеся певним попитом. Відомо, що у нас видавнича справа, м’яко кажучи, не так розвинена, як у тих же сусідів-росіян.
Що зараз є приємним, це той факт, що українські видавці почали видавати Дяченків, можна згадати “Зелений пес”, “А-ба-ба-га-ла-ма-га”. Як стверджують фахівці, роблять дуже гарні переклади ваших книжок, автентичні.
Як Вам здається, книжки видані українською та російською, які з них в Україні матимуть більший попит? Чи можна вважати український переклад Дяченків комерційним проектом, який не буде збитковим?
Скажімо, переді мною лежить книжка “Ритуал”. Блискуче видана, з розкішними ілюстраціями Владислава Єрка, вона відіб’ється, говорячи комерційною мовою?
Сергій Дяченко
Ми впевнені в цьому, нема ніяких сумнівів. Не дивлячись на те, що російською мовою “Ритуал” видавався і перевидавався разів сім, є сім книжок російською мовою, те ж було і в Україні.
Але Іван Антонович Малкович зробив так, що цю книгу можна взяти в руки. Переклад тут такий, я йому на конференції у Львові казав, що не знаю, чий текст кращий, перекладача чи наш.
Сергій Рахманін
Це правда, він працює в гарними перекладачами. Чи правда, що та ж сама “А-ба-ба-га-ла-ма-га” доволі довго і вперто не хотіла видавати фантастику?
Сергій Дяченко
Це трагедія. У нас Іван Антонович відкрив як дитячих письменників, він наші казки почитав в Інтернеті і почав видавати.
Це чудово ілюстровані книжки, ми їх даруємо в подорожах. От в Англії подаруєш англійською мовою “Повітряні рибки”, у людей просто радість в очах
Але для Івана Антоновича послідовно жанр фентезі був “внє закона”, він його порівнював із багном, це я так метафорично кажу. Хоча він “Гаррі Поттера” видавав, це чиста фентезі, на мій погляд.
І щось його прорвало, щось відбулося, він все-таки прочитав “Ритуал”, і тепер ми з ним прекрасно намагаємося втілити різні плани.
Зараз він читає цікаві наші романи, навіть він може дорослі видавати.
Коли я побачив обкладинку, яку зробив Слава Єрко, у мене була парадоксальна реакція, я трохи не заплакав, засумував. Іван Антонович злякався, що таке? Тобі не подобається?
Я йому кажу: та де ви були раніше? Так чудово зробити, як Слава зробив разом з Малковичем! Не лише обкладинка, а й прекрасні гравюри, це просто витвір мистецтва.
У нас “Ексмо” гарно видає. У нас там є авторська своя серія “Світи Марини і Сергія Дяченків”. До цього була серія “Тріумвірат”, також гарно видані.
Все ж таки Слава Єрко залишається Славою Єрко. Він зробив це так...
Сергій Рахманін
Це витвір мистецтва. Я погоджуюся з Вами.
Сергій Дяченко
Я сподіваюся, що воно так і буде і надалі.
Сергій Рахманін
Чи можна розраховувати на співпрацю видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” і творчого подружжя Дяченків?
Сергій Дяченко
Дуже на це сподіваємося. Я знаю, що йдуть нормально справи з нашими книжками у “Зеленому псі”, є взагалі видавництво “Теза”, яке видало “Дику енергію. Лана”.
Сергій Рахманін
Здається, рекордний наклад.
До того ж книгарня “Буква” видала Марині та Сергієві Дяченкам спеціальний приз за те, що вони є найбільш запитаними українськими письменниками за продажем книжок у цій мережі.
Про Ваш останній проект, що має назву “Дика енергія. Лана”. Була доволі жвава, фундаментальна реклама, до якої залучили Руслану.
Ми вирішили поцікавитися у пересічних киян, що вони знають про цей проект, чи бачили вони рекламу, чи купували вони книжку, чи мають намір купити.
Тобто зараз ми зможемо з вами оцінити, принаймні дуже приблизно, ефективність цієї реклами. Отже, слово киянам.
Респондент
Ми говоримо про фантастичний роман “Дика енергія”. Дика енергія пов’язана з тим, що там Руслана бігає по Туреччині, там люди різні, роботи.
Респондентка
Це потрібно взяти і почитати.
Респондент
Таке десь чув.
Респондентка
Я не читала і не знаю, що у ній.
Респондент
Я часто відвідую Петрівку, дивлюся книжки, сам захоплююсь фантастикою, дивлюся. Але книжки такої, серйозно, не бачив.
Респондент
Якби рекламу оформили не під музику Руслани, а під рок... Тому що фантастику зазвичай рокери читають.
Сергій Рахманін
Думки, безумовно, дискусійні. Але принаймні дві цікаві речі для себе я почув. Перша – виявляється, вас доволі складно купити на Петрівці, де, мені видавалося, можна знайти все. І по-друге, книжки ваші чи взагалі фентезі читають рокери.
Ви ніколи не замислювалися над тим, щоб справді зробити рекламу під рок? Вам взагалі відомо, що є певні проблеми на Петрівці з пошуками ваших книжок.
Сергій Дяченко
“Дикої енергії. Лани” зараз нема на Петрівці, тому що її просто розмели. 20 тисяч розмели і зараз наклад додруковується. Підвезуть незабаром на Петрівку.
Тут великі є проблеми. Така масована реклама, при чому присутність Руслани, це спільний наш літературно-музичний мультимедійний проект. Не тільки кліп, не тільки мюзикл, це значно ширше.
Нещодавно була конференція “Ігроград”, ми з розробниками комп’ютерних ігор розмовляли про “Дику енергію. Лану”, йде зараз мова про кінофільм, інші речі.
До українських авторів, до української книжки дуже важко пробитися читачеві. Є певні застороги, на мою думку. Просто забобони, що це буде нецікаво, що це не те.
Реклама тільки почалася, цей проект розрахований на багато років наперед, ми зараз написали лібрето разом з Русланою, мюзиклу. Це вперше в житті.
Якби мені рік тому сказали, що ми з Мариною напишемо лібрето мюзиклу, то я б повісився. Тому що у мене нема абсолютно музичного слуху, все таке інше.
Але ж написали з надзвичайним задоволенням. Просто Руслана шалена, вона дійсно дика енергія, це просто якийсь вулкан, вона нас змусила.
Сергій Рахманін
Хто вам порадив звернутися до Руслани?
Сергій Дяченко
Це відбулося взаємно. Ми з нею хотіли познайомитися, познайомилися з іншим нашим романом, який так і проситься для нас в якусь рок-оперу - “Відьомська доба”.
Але в результаті цього знайомства вона звернула увагу на “Дику енергію”, почався цей проект, ми дуже задоволені.
Реклама, її ефективність чи неефективність, з чим порівнювати? 20 тисяч за чотири місяці, при чому в літній період...
Сергій Рахманін
В принципі, для української книговидавничої справи ця цифра дуже серйозна.
От Іван Малкович, якого Ви згадували, був у нас, ми з ним доволі ретельно і детально обговорювали проблему української книжки, українського книговидавця. І про це також ми розмовляли з Олегом Ладежинським, Вашим колегою по цеху.
З Вашого дозволу, послухаємо шматочок його розмови і обговоримо, якщо Ви не проти.
Олег Ладежинський
Всі політики тиснуть тобі руку і розповідають абсолютно без виключення про те, що вони за українську книжку, що вони зроблять заради неї все, що все буде пречудово із завтрашнього дня.
Нічого не виходить. Як тільки розмовляєш з книговидавцями, вони кажуть: хлопці, ми прогораємо, тому що ми не можемо ні конкурувати, ні видавати, типографії зайняти, так далі, тому подібне.
Коли мені в Харкові знайомий власник типографії каже, що чудово купити нову типографію, і за вибори відбиваються всі витрати, тому що друкуєш плакати, листівки і так далі.
Друкувати книгу дико складно, необхідно розробляти мережу книгорозповсюджування, працювати з магазинами, піднімати. Це економіка. Поки у нас економікою не будуть займатися, не вирішувати ці питання, нічого не вийде.
Ми ж вами бачимо, як у сусідній Росії кілька років тому вирішили ці питання - дали пільги книговиданню. У них видавничий бізнес став одним із трьох найприбутковіших галузей промисловості.
Сергій Рахманін
Пане Сергію, чи можете мені пояснити, чому наші можновладці - люди, від яких залежить надання певних преференцій книговидавцям - не можуть зробити такі умови для української книжки, аби вона справді була ефективного, аби на цьому заробляли, і це нормально, бізнесмени, аби споживач, читач отримав нормальну українську книжку?
Сергій Дяченко
Хіба ж українська книга – це зойк поодинокої душі? А український кіно, воно було взагалі вщент. Це просто парадокс нашого життя.
Як це можна зрозуміти, якщо при Радянському Союзі наклади українських книжок були в сотні разів більші, ніж в нашій незалежній Україні.
Цьому питанню на форумі у Львові був присвячений бізнес-форум. Там все звелося до таких зойків та прокльонів, що російська книга, яка йде, її при чому називають, що вона мало запитана, а те, що видають в Україні українські автори, це щось високе і дуже талановите. От російська книга все нищить, треба її квотувати, а ще краще її заборонити...
Сергій Рахманін
Напевне простіше все-таки підтримувати українську книжку, а не нищити російську. Тим більше, що таке погана книжка? Погана книжка не має національності, як і добра книжка, як на мене.
Сергій Дяченко
Звичайно. Мені ці контрверсійні штуки в культурі абсолютно не подобаються. На мою думку, це порушення якихось фундаментальних основ демократії і здорового глузду.
Якщо це так от продовжувати, то тоді не тільки книги треба квотувати і забороняти, але й письменників і все таке інше.
Зрозуміло, ми всі сподіваємося багато років на ці пільгові податки для нашого книговидавництва, але ж тут тільки палець сюди покажи. Знову ж таки починають багато ветеранів, наших письменників – давайте нам преференцій.
Не в цьому справа. Книжка сама знайде собі дорогу, якщо вона талановита, їй просто треба зробити цю дорогу, цей шлях.
Я на цьому форумі виступав і сказав, що мені здається, не заборонами, не якимсь примусом у бізнесі - щоб він прийшов, взяв українську книжку і вкладав туди гроші, на це сподіватися марно. Треба самим письменникам і видавцям шукати нові книжки. Є нові шляхи, є такий рецепт – мультимедійність.
Скажімо, на нашому майстер-класі під час фестивалю “Молодість” я казатиму, що екранізація книжки відразу у 10-20-100 разів збільшує наклад цієї книжки.
Історія світового взагалі кіно, культури показує, коли невідома книжка, але вдале кіно, робило цю книжку бестселером.
Сергій Рахманін
Є випадок, Толкієн, який пережив бум із “Володарем кілець” 60-ті роки, зараз новий бум - після екранізації з’явився поштовх прочитати цю книжку.
Аналогічна історія була з Лук’яненком після “Денного дозору” і “Нічного дозору”, коли наклади книжок збільшилися в рази.
Сергій Дяченко
Звичайно. У нас зараз є кілька кінопроектів по екранізації.
Сергій Рахманін
Де ж ви гроші знайшли на це все? Одвічне питання, всі скаржаться, що це настільки дорога коштовна штука. Якщо не таємниця?
Сергій Дяченко
Я хочу Вам сказати інше. Ви подумайте, яку книжку продюсер хоче екранізувати? Чи у всіх тих книжках, які зараз на щит підносять, рекламують автори, чи є там оригінальне ідея?
З цього треба починати. З самих себе. Якщо у тебе є яскрава книжка з оригінальною ідеєю, з якоюсь достовірною психологією, то тебе знайдуть ці інвестори. Не я шукаю гроші, нас знаходять, нам пропонують.
Зараз у Москві екранізують наш роман “Відьомська доба”, це Олександр Роднянський, блискучий продюсер. У нас було 9 варіантів сценарію. Кому не скажеш, всі - ой-ой-ой! А це була насолода, тому що це робота з талановитими людьми.
Зараз закінчується режисерський сценарій. Зараз готуємо ми “Ритуал”, повнометражний анімаційний фільм в Україні, готується наш роман “Рубіж” разом з Олді.
Ми написали сценарій до роману Стругацького “Заселений острів” - класика радянської фантастики, надзвичайно цікавий фільм, його Федір Бондарчук буде робити. І ще є багато. В Америці нами цікавляться.
Ми вже не в змозі самі, але українська фантастика – це клондайк цікавих сюжетів, цікавих ідей. Ми як тільки зможемо, будемо допомагати іншим нашим молодим колегам постати в кінематографі, це один з таких важелів.
Сергій Рахманін
Приємно чути, тому що насправді це означатиме, що у нас підніматиметься не тільки українська книжка, література, але й український кінематограф, який все-таки зараз радше мертвий, ніж живий. Але я надіюся, що він оживе найближчим часом.
Сергій Дяченко
Такий мультимедійний проект “Дика енергія. Лана” – це експеримент на ваших очах. На черзі – другий кліп і мюзикл.
Якщо ви бачили надзвичайно видовищну феєрію під час 750-річчя Львова, коли Руслана виконувала свою сюїту, диригувала нею і світовим шоу німецького майстра, то це праобраз майбутнього мюзиклу, який буде включати і це світове шоу. Руслана тут постала дійсно як композитор.
Це надзвичайно складно, вона сама багато чого тут не знає, торує тільки нові шляхи. Такий от потужний мюзикл.
Сергій Рахманін
Наскільки я зрозумів, спробую підсумувати, з одного боку, проблема книговидання (почнемо з витоків), є проблема державна, тобто відсутність певних преференцій видавцям.
Сергій Дяченко
Якщо не буде пільгових податків, то воно буде скніти в болоті.
Сергій Рахманін
Є друга проблема – багато людей, які скаржаться на відсутність грошей, але самі не є такими вже талановитими авторами, а талановита книжка сама собі проб’є дорогу.
Сергій Дяченко
Я не вважаю нас, чи ми талановиті чи не талановиті, це не від мене.
Сергій Рахманін
Я не про Вас, я взагалі про проблему. Є третій нюанс, який полягає у пошуку нових виходів. Ви вважаєте, що одним з таких виходів мають бути мультимедійні проекти, які рекламують книжку, з одного боку, а з іншого, допомагають кінематографу.
Сергій Дяченко
Розумієте, була у мене мета життя – полетіти у Нову Зеландію, її побачити. От ми в січні полетимо туди на місяць. Але вдалося знайти людей, вдалося їх захопити цією ідеєю, і ми туди поїдемо з операторами, ми повинні там зробити фільм про фантастичну Нову Зеландію
Це країна “средиземья”, там же у них є міністр у справах “средиземья”. Після цих фільмів “Володар каблучок” і таке інше.
Вдається просто на голому місці знайти людей, які тебе підтримують із такою ідеєю. І ми можливо в Новій Зеландії будемо робити якісь епізоди наших майбутніх фантастичних фільмів.
Сергій Рахманін
Цікаво, насправді не всім так таланить. Я можу навести приклад блискучого (не наважусь сказати геніального, але напевне близького до цього) російського сучасного письменника Олега Єрмакова, який перекладений на 9 мов і видається в 20 країнах закордоном.
В Росії наклад, якщо не помиляюся, 5 тисяч він не міг продати 5 років. Можливості знайти людину, яка б допомогла йому банально кажучи, розкрутити цю книжку, такі люди знаходилися закордоном, але таких людей не знайшлося в самій Росії.
Тому тут ще напевне все залежить від смаку людей, які можуть, хочуть сприяти розвитку такої важливої і складної штуки, як книговидання. Фантастика - дуже цікавий жанр. Ви колись казали, що це велика література і її велич полягає в тому, що фантастична література може собі дозволити багато чого, чого не може дозволити собі, наприклад, реалізм.
Але от Анджей Собковський, якого здається називали “шляхтичем-фантастом”, він дуже розумна, дотепна людина, він казав, що фантастика зараз переживає не найкращі часи, вона пережила певний революційний етап, зараз переживає еволюційний, але трохи гальмується її розвиток. Ви погоджуєтеся з цим чи ні?
Сергій Дяченко
Абсолютно ні. Якщо ми звернемося до світових кінохітів, то із 10 буде 6 фантастичних. Це тягне за собою, як локомотивом, літературу і попит на фантастику. А що таке “Гаррі Поттер”, вибачайте, світовий феномен?
Сергій Рахманін
Можливо, йшлося не стільки про наклад, не стільки про продаж, скільки про якість фантастики. Можливо, він це мав на увазі? Ви читаєте особисто фантастику? Що Ви читаєте?
Сергій Дяченко
Так, зараз ми відкрили для себе Террі Прачета, це надзвичайно тонкий, хитромудрий письменник з тонкою іронією. Його звичайно краще читати англійською, але не настільки я володію, на жаль, нею.
Террі Прачет – це ім’я, яке буде звучати скоро не так, як Джоан Ролінґ, але тим не менше. Це дуже складна і тонка література.
Серед фантастики це піраміда, в її основі – це повна халтура, як в будь-якому іншому жанрі чи в сучасній прозі низькій психологічній. І десь на верхівці - речі, які переживуть десятиріччя і сторіччя можливо. Це нікому не дано знати.
Моя улюблена книжка життя - “Майстер і Маргарита”, вона таки пережила.
Сергій Рахманін
Ви можете сказати, що це фантастика?
Сергій Дяченко
Абсолютно, а хіба Воланд існує насправді?
Сергій Рахманін
Хто його знає, може й існує?
Сергій Дяченко
Диявольський цей сюжет, тканина цього роману, вона ж сюжетоскладова, тому це і є фантастика.
Якби воно було десь на фоні, якби воно не стикалося з долею головного героя, то інша справа, можна було б нам сперечатися. Хоча це філософський роман, перш за все.
Сергій Рахманін
В принципі, як на мене, я не є величезним шанувальником цього жанру, але все ж таки є певні постаті, той самий Замятін “Ми”, Орал, Бредбері, які принесли нове слово в це. З моєї точки зору, класичною фантастикою це не можна називати, хоча можна сперечатися, що є фантастикою, а що ні.
Але чи згодні Ви з тим, що зараз бракує такої політизованої фантастики? Малкович, який тут був нещодавно, казав, що митець не може бути політизованим, але він не може бути відокремленим від політики.
Як Вам здається, антиутопічної літератури зараз бракує в цьому жанрі? Вона потрібна чи ні?
Сергій Дяченко
Вибачайте, але наша “Дика енергія. Лана” – це і є антиутопія. Це ж місто майбутнього, де енергетична криза, не тільки газ чи електрика.
Сергій Рахманін
Все ж таки життя в Україні Вас підштовхнуло до боротьби з браком енергетики.
Сергій Дяченко
Ми все намагаємося відгородитися від реалій буття, але не можна не дивитися телевізор, не можна не переживати за долю своїх рідних. А це залежить від того, чи буде у нас газ, скільки він буде коштувати.
Це надзвичайно складні речі. І прикро, що ці політичні реалії, реалії буття давлять.
Але та фантастика, взагалі література, яка буде відображати політичні потреби сьогодення, вона приречена на те, що через 10 років вона нікому не буде потрібна.
Сергій Рахманін
Даруйте, ”Орала” читати можна і сьогодні.
Сергій Дяченко
Даруйте, це ж глобальні речі.
Сергій Рахманін
І Замятін не втратив своєї актуальності з романами. Я розумію, що йдеться про якісь загальнолюдські цінності, філософічні категорії, які є поза часовими, які сприймаються завжди.
Вам не здається, що саме чогось такого бракує в літературі взагалі, і в цьому жанрі зокрема?
Сергій Дяченко
Ви знаєте, я дуже люблю кіно, весь час до цього повертаюся. Але коли за рік, за два чи за три вдається подивитися хоча б один-два-три фільми, які тебе зачеплять душею і розумом, то це вже прекрасно.
Роки проходять, і ти нічого не бачиш, ти нічого не чуєш. Чому? Тому що це надзвичайно складно. От скажімо, Зідан у футбольному світі. Він пішов, чи буде інший Зідан? Коли він буде, ніхто не знає.
Сергій Рахманін
Те ж саме казали колись про Кройфа, все таки природа не терпить порожнечі, все одно щось з’являється.
Ви згадали про фільм, телевізор. Свого часу говорили, коли з’явилося телебачення, коли воно набуло величезних масштабів, що воно може знищити книжку. Пізніше те саме казали, коли був розквіт Інтернету.
Зараз, відносно недавно, з’явився жанр аудіокниги. Я знаю, Ви також видали з десяток аудіокнижок. Вам не здається, що такий формат точно може добити бажання у людей читати?
Сергій Дяченко
У нас є прекрасні аудіокнижки, скажімо “Ритуал”, “Армагедон”. Це просто витвори мистецтва, чесне слово Вам кажу.
У нас донька хоче бути письменником. Вона опублікувала свою першу казку в журналі, але вона не читає, вона грає в комп’ютерні ігри, їй 11 років, і зараз усі так діти.
Аудіокниги вона із задоволенням слухає. Скажімо, роман “Ритуал” я їй спочатку прочитав, потім вона прочитала книжку. Але аудіокнигу вона разів п’ять прослухала для себе.
Там чудова музика, чудові актори. Я ніколи не зміг би прочитати цю книжку так, як прочитали ці талановиті хлопці і дівчата. Тому аудіокнига – це не щось таке, за що соромно, все залежить від того, як це зроблено.
Сергій Рахманін
Тобто, на Вашу думку, це радше зарадить книжці, ніж відіб’є бажання купувати книжку.
Сергій Дяченко
Під час “Ігрограду” за круглим столом я говорив про проблеми сценаристки і комп’ютерної гри. У нас була дискусія із розробниками, сценаристами, що комп’ютерна гра вбиває книгу.
З одного боку, це так, але ж ми не можемо зупинити сонце. Комп’ютерні ігри будуть розвиватися. Наша справа – письменників - зробити це мистецтвом, знайти спільну мову. Ми зараз це сподіваємося зробити у нас в Україні.
Знайти спільну мову між письменником і розробником комп’ютерних ігор, щоб ця комп’ютерна гра була поетичною, мальовничою, щоб вона надихала і несла добро якесь.
Дуже складні речі, але якщо про це не мріяти і це не робити, воно так і буде. Будуть банальні піф-паф і нічого більше.
Сергій Рахманін
Може я трохи старомодний, але я не можу проміняти книжку, от погортати сторінки, відчути цей аромат друкарської фарби, для мене цей ритуал дуже важливий.
Сергій Дяченко
Прекрасно, воно так і буде. Я зовсім не порівнюю книжку із конякою в місті. Вона прекрасна, біла якась кобила, але рідкість.
Знаєте, як симфонічна музика. У нас в Києві нещасна філармонія скніє, але це велике мистецтво. У світі це просто феномен. Он у Паваротті на кілька років наперед розписані гастролі.
Те, з чим стикаються книги, навіть комп’ютерна гра, треба перетворювати в мистецтво, це наша послідовна річ.
Ми кілька років тому створили в Києві міжнародну асоціацію фантастики “Портал”. Ми в цьому році вперше провели “Єврокон”, на терені Радянського Союзу такого ніколи раніше не було. Ми видаємо часопис “Реальність фантастики”, це творчий полігон для молодих письменників. Наклад – 5 тисяч, це достатньо.
Сергій Рахманін
Це цілком серйозно.
Сергій Дяченко 11 грудня ми будемо проводити у Києві День фантастики. Вся фантастика, з нашого погляду, повинна об’єднувати всі види мистецтва. Ми зараз до цього підключаємо театр (цікаві у нас задумки), підключаємо кіно, музику, навіть комп’ютерні ігри. Фантастика таким-от могутнім поштовхом.
Ще я хочу сказати 11 грудня святкуватимемо 100-річчя від дня народження письменника Дяченка.
Сергій Рахманін
Дуже своєрідно.
Сергія Дяченко
Якщо порахувати роки і місяці життя Марини і Сергія, якщо їх плюсувати, то це й буде 100 років.
Тому ми запрошуємо усіх, це буде о 16 годині в актовому залі університету фізичної культури, це метро Республіканський стадіон. Там будуть різні конкурси на найкращу епіграму, на найкращі шаржі, пародії...
Сергій Рахманін
Гадаю, наші слухачі охоче відгукнуться, особливо ті з них, які є поціновувачами творчості Марини та Сергія Дяченків.
Мене завжди дивувало, як люди можуть працювати вдвох чи втрьох. Особливо, коли це чоловік і жінка, це набагато складніше, ніж, наприклад, якби це працювали двійко чоловіків,
Якщо не помиляюся, у вас є оповідання “Крило”, яке має дві кінцівки: одна написана Вами, а інша – Мариною. Пам’ятаю також дискусію, коли Ви переконували, що в літературі не існує недозволених тем, і Марина Вам опонувала, намагаючись довести протилежне.
Наскільки вам легко вдається шукати спільну мову? Тим більше, що від цього залежить фабула, режисура, сценарій, кінцівка, тобто книжка без співпраці, без порозуміння неможлива. Як вам це вдається? Я так розумію, ви - різні люди.
Сергій Дяченко
Наш робочий інструмент – дискусія. Вона чудова, прекрасна, вона надихає.
Сергій Рахманін
Якщо Ви це кажете от саме таким голосом, то напевне справді дискусія буде приречена на успіх, я так розумію.
Сергій Дяченко
За першим фахом я все ж таки лікар-психіатр, психотерапія, але до Маринки це не має відношення. Вона людина абсолютно нормальна.
Сергій Рахманін
Але ж тут ще є нюанс, вона актриса. Мені б дуже цікаво було подивитися за цим двобоєм: психіатр і актриса.
Сергій Дяченко
Та вона дуже хитра та підступна, тому що вона, якщо у нас якісь дискусії, якщо вона бачить, що я вже вперся, каже: ой, все правильно, який ти розумний! Я так півень, ку-ку-ріку...
Через два-три дні вона каже: Сергійку, тепер давай подивимося з іншого боку.
Вона показує це все, я з нею згоден, все відбувається так, як вона того хотіла.
Це мудрість жіноча. Вона зараз вже мамою стала, нашій доньці 11 років, у неї гармонійне відчуття життя, вона нікого не образила, у неї немає ворогів, вона навіть з моєю впертістю може справитися.
Сергій Рахманін
Дай вам Боже й надалі порозуміння, наснаги творчої, співпраці!
