Російське військове виробництво можна зупинити на 100%, якщо перекрити Кремлю доступ до західних компонентів, вважає віцепрезидентка Київської школи економіки та дослідниця американського Інституту Петерсона Еліна Рибакова.
Рибакова та експерти британського Інституту об'єднаних служб та американського Центру збройних досліджень переконували американських законодавців посилити експортні обмеження щодо Росії під час слухань у комітеті внутрішньої безпеки Сенату.
Сенатор-демократ Річард Блументаль, який головував на слуханнях, в лютому відвідував Україну. Тоді президент України Володимир Зеленський передав йому докази того, що в російській зброї знаходять велику кількість американських компонентів.
«Проста правда – в тому, що в російській зброї, вилученій на полі бою, знаходять велику кількість американських частин та компонентів. Американські виробники підживлюють і підтримують гаргантюанську воєнну машину Росії, – каже Блументаль. – Їх використовують в ракетах, дронах, боєприпасах і іншій зброї. Росіяни покладаються на американські технології».
Щоб зупинити ці постачання, необхідно посилити експортні обмеження, вказує сенатор. За результатами слухань сенатори звернулись до американського Міністерства економіки, яке здійснює управління експортними обмеженнями.
Ефективні заходи можуть повністю зупинити російське виробництво, каже Рибакова
Якщо діяти швидко, можна обрізати Росії доступ до 95% компонентів, переконана віцепрезидентка Київської школи економіки та дослідниця американського Інституту Петерсона Еліна Рибакова.
За найкращого сценарію повної заборони доступу Росії до компонентів, Росію, ймовірно, змусили б зупинити військове виробництво.Еліна Рибакова
«За найкращого сценарію повної заборони доступу Росії до компонентів, Росію, ймовірно, змусили б зупинити військове виробництво. Це в ідеальному світі, де політика уряду дала б 100% результат. Росія не змогла б нічого виробити. Це очевидно», – розповіла дослідниця в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки».
Росія завжди шукатиме шляхи, як обійти експортні обмеження, визнає вона: «Тому ми не очікуємо 100%. Якби було 100% завтра – російська війна б зупинилась, бо вони не змогли б виробляти (зброю – ред.). На жаль, це ніколи не 100%».
А от представник республіканців в комітеті сенатор Рон Джонсон заявив на слуханнях, що посилювати експортні обмеження – марна справа, адже більшість цих компонентів йде з заводів поза межами США, а Росія навчилась вправно обходити санкції.
Чимало аналітиків не згодні з цим твердженням. Джеймс Берн, директор Інституту об'єднаних служб, вказав на слуханнях, що навіть недосконалі експортні обмеження дозволяють досягнути результату.
З ним погоджується і Рибакова: «Неправильно говорити, що це марно, якщо ми не досягнули повного успіху в їхньому втіленні та забезпеченні». Дослідниця вказує, що експортні обмеження США активно почали застосовувати у 2018 році спочатку щодо Китаю, а потім проти Росії: «Це новий інструмент, який треба застосовувати швидко і уряд не встигає, а у компаній немає достатніх внутрішніх процедур, щоб виконати правила».
Російське військо не бере чипи з побутової техніки, бо «пральні машини не літають»
Уряд України склав базу даних іноземних компонентів, знайдених в російському військовому обладнанні, вилученому з поля бою. «В крилатих ракетах – майже половина неросійські компоненти, в дронах – майже 100% неросійські компоненти», – каже конгресменам Деміен Сплінтерс з аналітичного Центру досліджень зброї конфліктів.
Ці компоненти Росія не «витягує» з побутової техніки, багато з чипів було вироблено вже після початку повномасштабного вторгнення, кажуть оглядачі.
«Коли ми відкриваємо цю зброю, ми не бачимо жодних доказів, щоб це були переорієнтовані чипи, забрані звідкись», – каже Сплінтерс. Він вважає нераціональним для Росії «купувати пральну машинку за 500 доларів, щоб отримати компонент за один долар, який можна отримати легше».
«Деякі з цих чипів можна також використати в домашніх приладах, але інші – ні, якщо тільки ваша пральна машинка не літає, в чому я сумніваюсь. Компоненти, які ми знаходимо в російських дронах, не підходять для пральних машинок», – каже він.
Центральна Азія допомагає приховати постачання мікрочипів до Росії, кажуть аналітики
Американські компоненти потрапляють до Росії двома шляхами, каже Еліна Рибакова в інтерв’ю «Голосу Америки».
Перше – це доставлення до таких країн, як ОАЕ, Туреччини, китайського Гонконгу, можливо Казахстану і потім – до Росії.
Другий механізм – коли товари постачаються прямо з виробництв в Китаї, Малайзії, Філіппін та інших азійських країн, де є багато дешевих виробників. Такі товари можуть потім надходити, наприклад, до Гонконгу, щонайменше на папері, і вже потім – до Росії.
Саме тому, каже Рибакова, експортні обмеження США можуть бути такими ефективними.
Товари подвійного призначення часто надходять до Росії через країни Центральної Азії, йдеться в публікації Wall Street Journal. Експорт товарів подвійного призначення до Казахстану та Киргизії з Китаю стрімко зріс від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 році, йдеться в статті від 5 березня з посиланням на дані китайської статистики, зібрані американським аналітичним центром C4ADS.
Видання цитує дослідницю C4ADS Наталі Сімпсон, яка вказує, що «шлях через Центральну Азію особливо важливий, бо ним йдуть концентровані постачання західних товарів до Росії. Це ключовий шлях для мікроелектроніки, запчастин для машин, предметів розкоші – які використовуються як на полі бою в Україні, так і для особистого споживання».
Сімпсон припускає: китайські компанії постачають власні товари Росії напряму через кордон, а компанії, які постачають західні товари, обирають шлях через Центральну Азію.
Видання наводить приклад дронів, які широко використовуються на полі бою, однак не входять до санкційного переліку. У 2023 Казахстан придбав дронів на суму 5,9 млн доларів і продав Росії дронів на 2,7 млн доларів.
«Росія не здатна виробити власні компоненти»
В гонитві між тим, як швидко Захід може пристосуватись в забезпеченні дотримання обмежень, і тим, як швидко Росія здатна знайти обхідні шляхи або організувати власне виробництво мікрочипів, у коаліції є всі шанси виграти, вважають експерти.
Росія з часів війни в Грузії в 2008 році активно намагається, але не може налагодити власне виробництво компонентів, каже Еліна Рибакова.
«Будь-яка країна хоче, щоб її військо менше залежало від критично важливих компонентів з-за кордону. Росія – не виняток», – пояснює дослідниця.
Вона вказує: в базі даних, складеній українським урядом, є 2800 іноземних компонентів з такого військового обладнання, як частини ракет, броньовані машини, гелікоптери тощо. 95% компонентів в цьому військовому обладнанні прийшло з країн коаліції, а 70% – зі США.
«Це означає, що Росія не здатна виробляти. Якби у них диверсифікація досягла успіху, таких великих цифр залежності від західних компонентів не було б», – каже вона.
Замінити західні компоненти товарами, виробленими в Азії, Росія також не може, переконана аналітикиня. Вона вказує, що Індія зараз сама імпортує оборонні товари з Росії. А Китай хоч і має можливість «замінити якісь прості чипи зі США», але доказів цього поки немає. Також китайські компанії, включаючи високотехнологічну компанію Huawei, самі перебувають під санкціями США.
США намагаються створити відрив від Китаю в сфері технологій, особливо коли йдеться про технології, які застосовують у військовій сфері.
Крім війни Росії в Україні, США зацікавлені в тому, щоб західні компоненти не використовувались в зброї КНДР та Ірану, йшлося на слуханнях в Сенаті.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум