Одразу після сильного обстрілу Києва ракетами та дронами МЗС РФ двічі за 24 травня заявило, що «Збройні сили Російської Федерації приступають до послідовного нанесення системних ударів» по українській столиці – по «підприємствах ВПК та центрах ухвалення рішень». У зв’язку з цим російське дипвідомство запропонувало іноземним дипломатам виїхати з міста, а місцевим жителям – триматися подалі від військових заводів та адміністративних будівель.
У відповідь представники Євросоюзу та низки країн ЄС заявили, що не будуть евакуйовувати свої посольства з Києва. «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною», – відповіла на заяви МЗС РФ глава представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова.
Ще раз погрози бомбити Київ глава МЗС Росії Сергій Лавров озвучив у ніч на вівторок у телефонній розмові з держсекретарем США Марко Рубіо, попросивши передати його слова президенту США Дональду Трампу. Рубіо підтвердив журналістам, що Росія направила всім посольствам в Україні, зокрема й посольству США, попередження про необхідність евакуюватися з Києва.
Заяви МЗС РФ пролунали одразу після удару по українській столиці та кількох інших містах, які мали продемонструвати міць російської армії: їхніми жертвами стали кілька людей, понад 80 були поранені. Для залякування Росія використала не лише дрони та ракети, але також розрекламовану балістичну ракету «Орешник», здатну нести ядерний боєзаряд (але без бойової частини). Глава управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що «Орешник» справді був використаний для удару по місту Біла Церква в Київській області.
Однак військові експерти і навіть російські z-блогери масово зазначали, що безпосередньо військових цілей під час цього удару було уражено мало. У Білій Церкві «Орешник», наприклад, влучив у гаражний кооператив (z-блогери заявляли, що ціллю був розташований поруч авіаремонтний завод). У Києві крилата ракета влучила в музей Чорнобиля, який через це втратив 40% експонатів.
Ще одна ракета «Орешник», яку російська армія випустила 24 травня по Україні, за даними Інституту вивчення війни, впала на окупованій Росією території Донецької області в районі Авдіївки.
- Що стоїть за погрозами Росії про нові масовані удари по Києву?
- Чи був другий «Орешник» і куди він міг влучити?
- І навіщо Росія використовує для ударів по Україні «Орешники», якщо вони не несуть бойової частини?
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорила про це з журналістом-розслідувачем Радіо Свобода Марком Крутовим. Той вважає, що як жест залякування або як знак нормалізації використання балістичних ракет у війні, використання Росією «Орешника» вже «не дуже працює». А Кремль, як би цинічно це не звучало, завдаючи ударів розрекламованою зброєю, ймовірно більше проводить її випробування – як раніше робив це в Сирії.
Київ після російської атаки: руйнування та наслідки обстрілу
![Поранений внаслідок російської атаки Євген тримає на руках свою собаку Вилку. <br><br>«Я був в коридорі. А вона [собака] не хотіла зі мною бути. Вона була в кімнаті. Воно як бахнуло – я за нею кинувся. А тут ще один вибух. І мене з нею, як щіпочку, понесло. Розумієте, мені 75 років. Чого мені боятись? Я більше за неї боявся, ніж за себе», – розповів чоловік](https://gdb.rferl.org/317df4ba-f1a5-4bb2-df1f-08de3c914337_w1024_q10_s.jpg)
– Ви розумієте, що це був за другий удар «Орешником» і куди ракета влучила на окупованій території Донецької області? Це був удар повз ціль?
– Куди саме впали ці болванки (ракета без ядерної частини), ми точно не знаємо. Називаються Авдіївка, район Краматорської агломерації, десь у Донецькій області. У районі торговельного центру, що будується, у Донецьку була встановлена камера, яка зняла цей удар.
По території, підконтрольній Україні, ми бачили кадри удару «Орешником» по Білій Церкві під Києвом, де ракета влучила в гаражний кооператив. До цього ми бачили, якої «шкоди» «Орешник» завдав також якимось гаражам у Дніпрі (z-блогери заявляли, що ціллю у Дніпрі був завод «Південмаш» – ред.)
Ці удари, як і удар по Києву, а також як і попередній удар по Львову (у січні 2026 року) та удар наприкінці 2024 року по Дніпру, були абсолютно безглуздими, з військової точки зору. «Орешник», який сьогодні застосовує Росія, не несе бойової частини, а начинений болванками, хай навіть їх багато. І жодної шкоди, я думаю, цього разу він теж не завдав.
Я спеціально днями перевірив за супутниковими знімками Львів, де «Орешник» у січні 2026 року впав у районі Львівського ремонтного заводу. Там він не залишив жодної подряпини на злітно-посадковій смузі, не кажучи вже про пошкодження якихось будівель. Та він і не міг цього зробити, тому що «Орешник» безглуздий, з військової точки зору, якщо він не несе ядерний боєзаряд. Це вкрай неточна зброя. Але коли така ракета несе ядерний боєзаряд, немає жодної різниці, влучить вона безпосередньо в ціль чи впаде за 10 кілометрів від неї, зрозуміло, що наслідки все одно будуть сумними. Тому що коли у вас 16 ядерних боєголовок, жодної точності влучання не потрібно.
Тож це політичний жест залякування чи щось інше, але з кожним новим використанням «Орешника» значення цих ударів девальвується. Перший раз усі поохали: «Як же так, Росія використала балістичну ракету середньої дальності!» Але зараз, коли вже чотири «Орешники» використані для ударів по Україні, це не більше, ніж марна трата грошей.
Мені здається, що сенс у таких ударах, безумовно, для Росії є один – у тому плані, що це нове озброєння, і ці удари – просто випробування. Ця зброя створена на основі старих радянських балістичних ракет («Рубеж», «Ярс»), і вони все ще продовжують її випробовувати. За кадрами та схемами польоту ми бачимо, що одна з бойових частин ракети цього разу летіла якось дивно. Тобто, можливо, це свідчить про те, що вони якось намагаються гратися з цими ракетами. Можливо, вони думають, як усе ж таки розмістити в них хоч якийсь неядерний боєзаряд.
Тож, я думаю, ми просто спостерігаємо випробування в прямому ефірі. А як жест залякування або як знак нормалізації використання балістичних ракет у війні, це вже не дуже працює. Особливо після того, як, наприклад, Іран багаторазово використовував подібні ракети для ударів по Ізраїлю та по інших країнах Перської затоки.
– Ви сказали, що «Орешник» – «неточна» зброя. Можливо, саме цим і пояснюється удар по окупованій Росією частині Донецької області?
– Може бути таке, що цей «Орешник», який впав, імовірно, в районі Авдіївки, спрацював у нештатному режимі, можливо, так і задумувалося, не знаю.
У цієї ракети бойова частина розділяється на кілька бойових частин, і кожна несе кілька боєзарядів. І її ключова небезпека полягає у швидкості, у тому, що поки немає засобів протидії, які могли б протистояти «Орешнику», саме тому що він летить із високою швидкістю.
Але й інші російські ракети, і не лише російські, наприклад, «Циркон», теж мають дуже велику швидкість у термінальній стадії падіння. І жодна система ППО, ні європейська, ні американська, не буде здатна перехопити 100% таких ракет, якщо буде масований, не дай Боже, ядерний удар.
Тому в цьому сенсі Росія може використовувати ядерні бойові частини й з іншими ракетами, не лише з «Орешником». Так, збити його вкрай складно, але так само вкрай складно збити і «Циркони», і іншу зброю, чиї бойові частини на останній стадії польоту досягають гіперзвукових швидкостей. Що ми й бачили під час останньої масованої атаки по Києву, коли з 30 ракет «Іскандер» вдалося збити лише трохи більше за 10.
Зрозуміло, що в України є дефіцит систем ППО та ракет до них. Але навіть якщо уявити собі якусь країну, у якої немає дефіциту ракет ППО, у якої є необмежений запас ракет ППО (хоча такого не буває): все одно якась одна чи інша ракета десь просочиться. 100%-во надійного ППО не існує.
Тому, ну як і будь-яка стратегічна зброя, «Орешник» – це радше справді знак залякування. Але з кожним таким використанням він як засіб залякування працює все менше й менше. У мене вже є відчуття, що це справді спрямовано більше на російську внутрішню аудиторію – щоб бабусі біля під’їзду в якомусь Саратові пообговорювали: ах, ось як ми їм дали «Орешником»! Щось подібне.
– Але, тим не менш, у пропагандистських цілях Росії виявилося неможливо показати якийсь результат цього удару. А він міг би бути, наприклад, у заголовках західних ЗМІ...
– Ну, а людям не потрібно дивитися якісь відео, аналізувати їх. Людям треба почути в новинах, що «Ми вдарили по Києву «Орешником». І цього зазвичай буває достатньо, щоб згадані бабусі біля під’їзду задоволено покивали головами й сказали: «Які ми молодці!»
– Як ви вважаєте, нещодавні ядерні навчання в Білорусі якось могли бути пов’язані з останньою атакою на Київ і, зокрема, «Орешником»?
– Ні, я не думаю, що це взагалі якось пов’язано. Такі навчання, як були в Білорусі, ми вже бачили не раз за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і зокрема ми бачили такі навчання в Білорусі. Я не бачу тут якогось зв’язку. За часом, так, вони збіглися. Але такі навчання готуються заздалегідь, готуються довго, і я не думаю, що тут є саме зв’язок з останніми подіями.
– Що означають останні попередження російського МЗС про те, що зараз російська армія почне «цілеспрямовані та послідовні» бомбардування об’єктів у Києві? Це справді попередження, справді зараз за словами МЗС РФ підуть дії чи це ще один акт залякування?
– По-перше, ці удари можуть відбутися далеко не одразу. Росії спочатку треба накопичити якийсь арсенал, щоб завдати чергового масованого удару.
Я схильний погоджуватися з європейськими дипломатами та з українським МЗС, які вважають цю заяву блефом. Росія й так регулярно завдає масованих ударів по Києву. Постійно! Це відбувається, щойно Росія накопичує якийсь запас ракет.
Вона може це називати ударом відплати за Старобільськ, вона може назвати це ударом відплати за українські удари вглиб російської території. Але вони будуть, це зрозуміло.
– Оцінка військових аналітиків у 10 «Орешників», які є в російської армії зараз, вона, на вашу думку, наскільки точна?
– Поняття не маю. Але «Орешник» коштує дорого, і Росія просто марно витрачає гроші. Добре, не «марно». Але повторюся: це випробування нової зброї, їх і так довелося б проводити. Ну, а в Кремлі, мабуть, вирішили: «Чому б не проводити їх ось таким чином?»
Коли це починалося у 2024 році, Росія тоді сказала, що вона вдарила «Орешником» по Дніпру у відповідь на використання Києвом американських ракет ATACAMS по цілях углибині Росії. Зараз Україна завдає таких самих ударів по об’єктах у тилу Росії без жодних ATACAMS, своїми далекобійними дронами. Тобто Україна знизила вартість таких ударів, а Росія, як і раніше, витрачає на свої «відповіді» Україні свої «Орешники».
