В Одесі заарештували на 40 діб Ільяса Белхароєва – апеляційний суд залишив в силі рішення Приморського суду щодо російського громадянина, інгуша за національністю, якого на батьківщині підозрюють у теракті. Захисники стверджують, що там чоловіка очікують тортури й неправосудні рішення і планують подавати заявку на статус біженця. Два роки тому Україна вже екстрадувала до Росії одного інгуша – він отримав 18 років тюрми за участь у війні в Сирії.
7 червня Одеський апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції і залишив в слідчому ізоляторі Ільяса Белхароєва – інгуша із російським громадянством затримали 20 травня. За даними захисту, з грудня 2020 року він перебуває у міжнародному розшуку.
Чому Белхароєва затримали тільки зараз, захисники не знають – в Одесі він разом із родиною мешкає з 2014 року.
У міжнародний розшук чоловіка оголосили за рішенням російського суду – там Белхароєва підозрюють у причетності до вчинення терористичного акту й участі в терористичній організації. Сам він на суді назвав свою справу політичною і попросив дати йому можливість це довести. Белхароєв просив врахувати, що він неодноразово допомагав українським бійцям на Донбасі – відправляв їм гуманітарну допомогу, – і наголосив, що перебувати в СІЗО для нього небезпечно через важку хронічну хворобу – м’язову дистонію.
«У Росії загинув мій двоюрідний брат, за його вбивством стояли спецслужби, моя поточна кримінальна справа – виключно політична. Прошу дати мені можливість перебувати під домашнім арештом, я хочу довести політичність цієї справи Інтерполові й українській міграційній службі. Зі слідчого ізолятора це буде значно складніше зробити», – заявив Белхароєв. Втім, апеляційний суд залишив його під вартою.
Як пізніше пояснив ЗМІ адвокат Олександр Козлов, іншого законного рішення суд ухвалити не міг – перші 40 діб Белхароєв буде точно перебувати під вартою, надалі буде обиратись новий запобіжний захід. Протягом цього терміну з Росії має надійти запит на екстрадицію.
«Із тих документів, що я бачив, є обґрунтовані передумови вважати, що це справді політична справа. Щоб це визнати, ми будемо подавати заяву про визнання Ільяса Белхароєва політичним біженцем в Україні. Його близьким погрожують і їх переслідують у Росії, деякі члени його родини перебувають під вартою, до них застосовуються тортури. На мій погляд, цього достатньо для надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту від держави», – заявив адвокат.
Вирішувати подальшу долю Белхароєва буде, в тому числі, Державна міграційна служба України – його вислухають, дослідять документи і перевірять усі можливі обставини справи. Схожі прецеденти були в його практиці, зазначив Козлов.
Родича Ільяса Белхароєва вбили понад два роки тому
Ібрагіма Белхароєва вбили в Інгушетії в грудні 2018 року – його автівку розстріляли невідомі особи, чоловік загинув на місті. Через тиждень після цього, пише BBC, відбувся замах на керівника інгушського Центру протидії екстремізму Міністерства внутрішніх справ Росії Ібрагіма Ельджаркієва – його автівку обстріляли з автоматів на адмінкордоні між Чечнею й Інгушетією, але в силовика не влучили. Другий замах відбувся в листопаді 2019-го – цього разу вбивство вдалось. За даними російських ЗМІ, правоохоронці одразу почали відпрацьовувати можливий зв’язок між убивством Белхароєва й Ельджаркієва.
У листопаді 2020 року Басманний суд Москви заочно заарештував Ільяса Белхароєва і Бориса Богатирьова. За рік до цього, в грудні 2019, в Росії заарештували Хасана Полонкоєва – його обвинувачують в організації теракту, тобто вбивстві Ельджаркієва. В березні 2021 року Слідчий комітет Росії заявив про завершення розслідування вбивства – всього обвинувачення висунуті 12 фігурантам.
Раніше, в січні 2021 року, російський правозахисник Андрій Бабушкін написав відкритого листа до генерального прокурора, керівника Слідчого комітету, директора ФСБ, уповноваженого з прав людини тощо про можливість застосування тортурів до брата Ільяса Белхароєва – Аліхана. Останнього затримали в грудні 2019 року і, за даними правозахисника, в січні 2020 року застосували до заарештованого тортури.
«Тільки 13 січня до Белхароєва зміг потрапити адвокат Микола Дьяков. Аліхан Белхароєв зміг повідомити йому про те, що 11 і 12 січня його вивозили в УФСБ по Інгушетії, надягали маску, били струмом по кісточках, вимагали дати свідчення проти себе та інших осіб, які проходять у справі. Зазначені особи розмовляли з сильним акцентом. Підставою для вивезення і катування струмом став лист слідчого Сенчила», – пише Бабушкін і додає: «скарги на тортури в УФСБ Інгушетії надходять протягом 10 років».
У списку «злодіїв у законі» РНБО є добровольці – народні депутати
За тиждень до арешту Ільяса Бєлхароєва Рада національної безпеки та оборони застосувала санкції стосовно 557 «злодіїв у законі» і 11 кримінальних авторитетів. За даними народних депутатів Ахтема Чийгоза і Андрія Шараськіна, в цей список помилково потрапили добровольці й учасники бойових дій, зокрема з добровольчого батальйону Шейха Мансура. Йдеться про Мусліма Ідрісова, Умхана Автаєва і Салмана Сайнароєва, які мають російське громадянство і теоретично мають бути видворенні з України на батьківщину.
У вересні 2018 Україна екстрадувала до Росії інгуша Тімура Тумгоєва – правозахисники стверджували, що видача відбулася таємно і з порушеннями. Очільник батальйону імені шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський тоді заявляв, що Тумгоєв воював на Донбасі на боці України.
Його затримали в червні 2016 року, протримали під екстрадиційним арештом близько року, а потім звільнили під особисте зобов’язання. Інгуш два роки намагався отримати статус біженця, але марно. Його передали Росії, де Тумгоєв був засуджений до 18 років ув’язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням в участі у незаконних збройних формуваннях у Сирії.
Тумгоєва, як і Белхароєва, затримали на підставі «червоної картки» Інтерполу, і, за словами тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка, за два роки екстрадиційної перевірки той не надав доказів, що дійсно воював на Донбасі у складі української армії.
Усіх таких людей очікують в Росії тортури і, можливо, смерть – правозахисник
Порівнювати випадки Тумгоєва і Белхароєва можна принаймні за загрозами, які їх чекають у Росії, каже Радіо Свобода голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини і директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. «Усім таким людям загрожує катування, великий термін покарання і, можливо, смерть. Ба більше, впевненості, що він справді скоював цей злочин, немає», – каже правозахисник.
«Для Росії в таких випадках «салафіт» – означає «терорист». У нас був випадок, коли Росія подала запит на екстрадицію людини, яка мешкала в Україні з 2012 року. Заявили, що він був в «ІДІЛ», що він терорист, віддайте його», – розповідає Захаров.
Ільяс Белхароєв має зараз працювати у двох напрямках – подати документи для отримання статусу політичного біженця і зробити все, щоб його зняли з міжнародного розшуку, розповідає Захаров процедуру. За потреби він і його колеги готові допомагати, наприклад, у застосуванні правила 39 регламенту Європейського суду з прав людини – про вжиття невідкладних заходів, щоб не допустити екстрадиції після закінчення всіх можливих правових процедур.
«У нас дуже важко отримати статус політичного біженця, тим більше громадянам із Росії, тим більше мусульманам-салафітам. Іноді це вдавалось після довгих судів, але не мусульманам. Але поки триватиме процедура отримання статусу, Белхароєва не можна буде екстрадувати. Це довга робота, яка може тривати кілька років. Складна робота – але нам вдавалось», – каже правозахисник.
На думку Захарова, затримання Белхароєва може бути результатом тиску спецслужб Росії на Україну, зокрема на СБУ. Якщо екстрадиція відбудеться, це буде політичним успіхом Росії, яким Кремль якось скористається, вважає правозахисник.
За офіційною інформацією, Генеральна прокуратура принаймні одного разу відмовляла Росії в екстрадиції добровольця, але його ім’я тоді не називалось. Просто зараз триває екстрадиційна перевірка добровольця «Правого сектору», вихідця із Росії Леоніда Чемоданова.
Також зараз у Печерському районному суді Києва слухається справа щодо добровольця «Правого сектору», американця Крейґа Ленґа – Європейський суд із прав людини заблокував до кінця слухань екстрадицію військового до Сполучених Штатів, де Ленґа підозрюють у подвійному вбивстві з метою пограбування. Американець відкидає обвинувачення.
