Доступність посилання

ТОП новини
14 серпня 2020, Київ 17:42

Як абітурієнтам з непідконтрольних територій вступити до українських університетів?


«За спрощеною процедурою, без ЗНО, в минулому році вступило вдвічі більше абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, ніж в 2016 році»

Без здачі ЗНО, на бюджет і в будь-який заклад вищої освіти країни. Верховна Рада зі скандалами прийняла закон № 3734, який спрощує абітурієнтам з непідконтрольної частини Донбасу вступ до українських ЗВО. Сьогодні його підписав Володимир Зеленський.

За що дітям з Донецька і Луганська дали пільги? Чому за закон зі скандалом голосували в парламенті? І чи допоможе він витягнути дітей з окупованої частини Донбасу до вільної України?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили екс-заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич та виконавча директорка Фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова.

– Які можливості відкриваються зараз перед дітьми з окупованих територій? Серед новацій, пропонованих законом, – не потрібно складати ЗНО, можна розраховувати на бюджетне місце в будь-якому виші України, включаючи найпрестижніші, так?

Система вступу без ЗНО не цього року з’явилася: вона з 2016 року послідовно, успішно використовується
Юрій Рашкевич


Юрій Рашкевич: Що стосується вступу, ви все сказали правильно. Єдине, що можна додати: ця система вступу без ЗНО не цього року з’явилася, не вперше діє: вона з 2016 року послідовно, успішно використовується. Розвивалися освітні центри «Донбас-Україна», «Крим-Україна», їхня кількість послідовно збільшувалася. Вони були створені в певних університетах, в основному це були ЗВО, розташовані в Луганській, Донецькій областях, вздовж території бойових дій.

Юрій Рашкевич
Юрій Рашкевич
Багато студентів з непідконтрольних територій здавали ЗНО і вступали на загальних засадах в усі виші
Юрій Рашкевич


Функціонування таких центрів і навчання дітей було, з одного боку, створенням можливості для дітей з непідконтрольних територій вчитися в Україні, з іншого – гарною підтримкою саме тих університетів Донецького, Луганського регіону, які внаслідок відомих подій лишилися без студентів. Можливо, навіть для університетів це була форма підтримки більша, ніж для самих студентів: не секрет, що багато студентів з непідконтрольних територій здавали ЗНО і вступали на загальних засадах в усі виші. Ця пільга була, вона розвивається. Принципова відмінність: зараз студенти з непідконтрольних територій можуть вступати в будь-які заклади вищої освіти України.

– Виходить, що зараз переміщені ЗВО з Донецької та Луганської областей втрачають підтримку. Хто з окупованих територій тепер буде дивитися в їхню сторону?

Юрій Рашкевич: Це є і певна загроза, тому й багато дискусій на тему прийнятого закону. Певні непорозуміння виникали стосовно тези ніби ми визнаємо документи про освіту з непідконтрольних територій, але це питання було розвіяно. А от університети: і переміщені, і ті, що в Донецькій та Луганській області, мали певну підтримку.

Зараз є ризики, що вони можуть зменшити число студентів. Але, знову ж таки, все це – гіпотетичні речі. Час покаже. Тим більше, що цей рік – абсолютно нестандартний через коронавірус і всі ті ситуації, які ми зараз маємо. Нам буде дуже важко порівнювати з тим, що було у 2014 – 2016 роках. Там йшла тенденція послідовного розвитку, розширення центрів «Донбас-Україна», «Крим-Україна». Наприклад, спершу їх було небагато: 30-35, минулого року – вже 40. А у цьому році планували зробити, здається, понад 70. Зараз закон робить їх практично у всіх університетах.

Університети чекають, що будуть зміни до умов прийому, в них вкажуть деталі, як університетам працювати. Це буде великий виклик для тих ЗВО, в яких раніше не діяли центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна».

– У минулому році в Україну вступало тільки 1600 абітурієнтів з окупованої частини Донбасу, із Криму – лише 265 осіб. Справа у тому, що переміщені виші з окупованої частини Донбасу були непопулярними і нині можливість вступати в будь-який ЗВО з пільгами має збільшити цей потік?

Набагато менше абітурієнтів вступає з Криму
Ірина Жданова


Ірина Жданова: По спрощеній процедурі, без ЗНО, в минулому році вступило вдвічі більше абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, ніж у 2016 році. І ця динаміка збільшення кількості є позитивною. За чотири роки роботи більше 5300 абітурієнтів з окупованих територій стали саме студентами українських університетів. Набагато менше абітурієнтів вступає з Криму. Це, я думаю, об’єктивно з огляду на ще більшу інформаційну блокаду і те, що Російська Федерація дає зовсім інші умови для кримських абітурієнтів, ніж для випускників із ОРДЛО.

Ірина Жданова
Ірина Жданова

– Під час цьогорічної вступної кампанії уже діятимуть нові правила, якщо закон буде підписаний президентом?

Ірина Жданова: Так, але щоб імплементувати цей закон потрібен час. Потрібно, щоб запрацювали не просто університети як структури, в яких відбувається вступна кампанія: при кожному такому університеті має бути ще школа, в якій будуть проходити ДПА з української мови та історії України абітурієнти, які будуть приїжджати з тимчасово непідконтрольних територій. Тому, мені здається, що можливості, які вже існували впродовж чотирьох років, – чітко відпрацьовані, ними можна скористатися.

Зараз часто задають питання, що буде з карантином. Фонд «Відкрита політика» проадвокатував дуже важливе внесення змін до постанови: абітурієнтам, які їдуть або на ЗНО, або в освітні центри «Донбас-Україна», «Крим-Україна», не потрібно проводити два тижні на обсервації.

Освітні центри працюватимуть до 23 жовтня. Якщо ви хочете вступити на бюджет, потрібно пройти цю процедуру до 20 серпня
Ірина Жданова


Освітні центри працюватимуть до 23 жовтня. Якщо ви хочете вступити на бюджет, потрібно приїхати і пройти цю процедуру до 20 серпня. Навіть якщо ви до 20 серпня не встигнете, практика минулих років свідчить, що студентів, які вступали в освітні центри на контракт, дуже часто переводили на бюджет: робили перерозподіл тощо. Квота для кримчан ніколи не була використана в повному обсязі: максимум на 20%.

Слухач: Я з Донецька, мене звати Павло. Що робити дітям, які залишилися вчитися на непідконтрольних територіях, відучилися цілий курс і зараз хочуть перейти в Україну, щоб продовжувати навчання тут, отримати нормальний, легальний диплом, який буде у всіх країнах актуальним?

Ірина Жданова: Для студентів, які навчаються в Криму, діє окремий закон і окрема процедура: вони дійсно можуть перевестись, але лише на той курс, який визначить атестаційна комісія українського університету, яка перевіряє, чи відповідають їхні знання тому курсу, на який вони претендують перевестися. Студентам зі сходу потрібно знову вступати на перший курс.

– Як буде виглядати процедура вступу: людина приїжджає з непідконтрольною території до ЗВО, який її цікавить, – що їй робити далі?

Юрій Рашкевич: Тепер фактично при кожному виші буде створений такий центр, як «Донбас-Україна». Ці центри у закладах вищої освіти повинні укласти відповідні угоди, налагодити співпрацю зі школами, які будуть приймати державну підсумкову атестацію.

Як показує статистика і як очікується, буде дуже багато дітей, які не мають українських документів про середню освіту. Тобто вони повинні заповнити освітню декларацію, після цього їх направлять до відповідної школи, щоби здати ДПА, і далі вони повернуться в університет, щоб записатися на одну чи декілька спеціальностей. А університети в рамках 20% квоти бюджетного замовлення будуть виділяти місце по так званій квоті-2.

Це дуже великі цифри, тому, швидше за все, вони не будуть і близько заповнені. Шанси вступити у цих дітей дуже великі, але все ж таки закликаю їх вступати у перевірені університети, які вже мають досвід роботи з абітурієнтами з тимчасово непідконтрольних територій.

Більше 3000 абітурієнтів навчаються на дистанційній освіті – одночасно у своїх навчальних закладах і в українських
Ірина Жданова


Ірина Жданова: Це неправда, що діти з непідконтрольних територій не готувалися до вступу: більше 3000 абітурієнтів навчаються на дистанційній освіті – одночасно у своїх навчальних закладах і в українських. Це дуже непросто.

Мені здається, що держава має запровадити програму внутрішньої мобільності. Коли, наприклад, студент, який навчається в Луганському медичному університеті може на один навчальний семестр приїхати в медичний університет імені Богомольця в Києві, на наступний семестр – в Чернівці або в Івано-Франківськ. І так ми поступово б сприяли реінтеграції.

Слухач: Я дзвоню з непідконтрольної території. Ви навіть не уявляєте, яке гарне, добре діло зробила зараз наша країна для дітей звідси. Зараз про це говорять всюди: відкрийте соцмережі місцеві. І це так відгукнулося тут у людей в серці: позитивно до України. Випадкові діти не їдуть поступати в Україну. Набагато простіше дітям звідси піти в місцеві вузи, а потім отримати російський диплом, або одразу їхати в Росію.

Туди (в Україну – ред.) їдуть діти, які готуються вступати. Дуже багато їдуть в Росію, тому що Росія їм надає всілякі пільги. Наприклад, доїхати до Костянтинівки від Донецька, а потім сісти на поїзд (до України – ред.) коштує 1200 гривень, а до Ростова – 300 гривень і не треба проходити перевірки, пропуски. Я б не сказала, що ті, хто їде в Росію, «україноненависники»: життя їх змушує.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG