Доступність посилання

ТОП новини
02 липня 2020, Київ 22:33

«Б’є – значить любить»: як вберегтися від домашнього насильства і чому не слід пробачати кривдника


Українське законодавство захищає жертв домашнього насильства: за заявою поліція може винести 10-денний припис, а потім суд – припис на 6 місяців.

Рівень домашнього насильства під час карантину зріс по всьому світу, заявляють в ООН. До пандемії коронавірусу, за даними дослідників, третина жінок на планеті в тій чи іншій формі переживали насильство. Тепер тільки домашнього насилля стало ще більше. Україна не стала винятком – від початку карантину кількість звернень на національну гарячу лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації зросла приблизно в півтора раза.

«Ми можемо констатувати, що в умовах карантину кількість випадків домашнього насильства зросла. Такі випадки стали ще гострішими, жорстокішими та частішими. У докарантинний період ми отримували 1100-1300 звернень на місяць. Із 12 березня по 12 квітня ми отримали 2051 звернення», – розповідає директорка департаменту Національних гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк.

За її словами, здебільшого скарги надходять від жінок, однак у 13% випадків на карантині телефонують чоловіки. Найчастіше це чоловіки похилого віку, які стали жертвами домашнього насильства з боку старших дітей чи онуків.

Що таке домашнє насильство?

Про знущання та насильство з боку свого чоловіка-бізнесмена Миколи Щура публічно зізналася відома українська супермодель Сніжана Онопко.

«Я виплачувала його борги, вірила у те, що він не зраджує, та виправдовувала у критичних ситуаціях, навіть коли він піднімав на мене руку. Це відбувалося постійно. Діставалося, до речі, і водіям, і персоналу — словом, усім», – розповіла жінка виданню Jetsetter.

ЗМІ повідомляє, що останньою краплею у чаші терпіння моделі стало те, що після чергової сварки чоловік побив Сніжану та її маму. Тепер Онопко хоче розлучитися і подала на розділ майна, але, за її словами, чоловік не хоче погоджуватися на розрив шлюбу і погрожує їй.

Сам Микола Щур заперечує будь-які прояви насильства зі свого боку.

«Те, що вона пише, – це абсолютна неправда. Якщо є цьому якесь підтвердження, то виставили б якийсь синець чи якесь підтвердження», – розповів бізнесмен у коментарі Радіо Свобода. За його словами, вони планували розлучитися, однак домовлялися про «тихе і мирне» розлучення. На момент розмови 1 травня, чоловік стверджував, що інформації про судові позови щодо насильства він не має. (ПРИМІТКА: Коментар Миколи Щура був доданий до тексту після публікації матеріалу 02.05.2020).

Побиття – це одна з форм домашнього насильства, фізична. Закон визначає домашнє насильство як «дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами...». Альона Кривуляк пояснює, як розпізнати форми такого насильства.

Фізичне насильство є найбільш видимим, після нього залишаються синці, подряпини чи інші сліди.

Психологічне насильство – це коли людину ображають, принижують, обзивають, вживають нецензурну лексику, погрожують фізичним насиллям чи вбивством; або ж навпаки – не підвищуючи голос і не лаючись, тероризують морально, створюючи неможливі умови для нормального життя. Також, коли намагаються маніпулювати, мовляв,«я повішуся, якщо ти від мене підеш чи мені зрадиш».

Економічне насильство – це коли повністю позбавляють можливості розпоряджатися грошима, виганяють із дому, забороняють купувати продукти, лікуватися, тобто, коли позбавляють можливості задовольняти базові потреби.

Сексуальним насильством може бути примус дивитися порнографію або одягати еротичні вбрання

Сексуальне насильство – будь-які дії сексуального характеру, які є протиправними, і які відбуваються без добровільної згоди. Зґвалтування, в тому числі у шлюбі, – це будь-які дії сексуального характеру, пов'язані з проникненням, анальним, оральним, вагінальним, без добровільної згоди на це постраждалої особи. Окрім того, це можуть бути будь-які дії сексуального характеру без проникнення, проте проти волі особи. Наприклад, коли іншу людину примушують дивитися фільми порнографічного характеру. імітувати їх, або одягати еротичне вбрання, які сексуалізують людину у ситуації, коли вона сама цього не хоче.

Коли виникає агресія?

«Спочатку все було добре, але з часом ситуація змінилася. Чоловік став випивати, потім звільнився з роботи. Через нереалізованість у житті він змінився. Сімейні питання вже давно перестали вирішуватися в спокійній обстановці, він починає кричати і нецензурно лаятися із будь-якого приводу», – розповідає Марина на сайті Ла Страда Україна. Вона, як і багато жертв домашнього насильства, приховала своє повне ім’я.

Якщо чоловік відчуває, що він не є авторитетом, що жінка його не слухає і він не має жодних важелів впливу, він може агресувати
Ірина Губеладзе, психологиня

Психологи кажуть, що одна з причин агресії – це невпевненість та нереалізованість, яку людина компенсує психологічним або фізичним насильством над іншою людиною.

«Якщо чоловік відчуває, що він не є авторитетом, що жінка його не слухає і він не має жодних важелів впливу, він може агресувати», – пояснює кандидатка психологічних наук, докторантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе.

Те ж саме стосується й батьків, які піднімають руку на дітей. «Найчастіше це трапляється тому, що вони відчувають слабкість свого впливу на дитину, і єдине, що у них несвідомо виринає – це вдарити чи накричати», – каже психологиня.

В умовах економічної кризи та суспільних негараздів чоловіки часто не витримують кризи і можуть вдаватися до зловживання алкоголем, наркотиками, у них можуть з’являтися думки про суїцид, а також – агресія.

«Поведінка агресора, компенсаторна функція якраз притаманна чоловікам. Це пояснюється тим, що в ситуації кризи маскулінності, коли чоловіки не можуть з певних причин виконати роль годувальника, яка від них стереотипно очікується, то цю нездатність виконувати певну роль, вони компенсують агресією і насильством», – пояснює ґ​ендерна дослідниця та соціологиня Тамара Марценюк.

За даними ООН, в Україні жертвами насильства у 90% випадках є жінки.

Рідше – вчиняють насильство над чоловіками. «Здебільшого, це психологічне насильство. Це, наприклад, нарікати, знецінювати чоловіка, який втратив роботу», – пояснює Марценюк.

Водночас, жодна з цих чи інших причин не повинна бути виправданням для насильства.

«Ніхто, абсолютно ніхто, не має права застосовувати насильство щодо будь-кого. Ні батьки щодо дітей, ні чоловік щодо дружин, ні дружина щодо чоловіка. Чи може бути поведінка жертви? Так. Людина може неусвідомлено провокувати конфлікти, але річ у тому, що інша свідома людина може контролювати свої дії, доводити чи не доводити це до акту насильства», – каже Губеладзе.

Як запобігти конфліктам?

«Більше 90% звернень щодо домашнього насильства, які ми прийняли в умовах карантину, це звернення від абонентів, які ще в докарантинний період страждали від домашнього насильства. На жаль, зараз вони перебувають у закритому приміщенні 24/7 разом із своїм кривдником», – розповідає Альона Кривуляк.

В умовах ізоляції жертва не може змінити обстановку, вийшовши на роботу чи поїхавши до родичів. Аби уникнути будь-яких конфліктів, найперше, що радять психологи, – це бути чуйними та намагатися зрозуміти одне одного, адже ситуація в країні та світі емоційно загострена.

«Хвилюєтеся і ви, і ваш партнер, і ваші діти. Навіть, якщо вони маленькі, і вам здається, що вони нічого не розуміють, це не так. Вони зчитують ваші емоційні стани», – говорить Ірина Губеладзе.

Якщо ви підійдете до партнера, візьмете за руку, обіймете, ви невербально даєте зрозуміти, що підтримуєте
Ірина Губеладзе, психологиня

По-друге, якщо ви відчуваєте, що у вас накипає агресія, слід заспокоїтися. Для цього існує чимало практик, наприклад, техніка «дихання квадратом». Потрібно кілька хвилин дихати за однією й тією ж схемою: вдих-пауза-видих-пауза. Усі дії мають дорівнювати одне одному (ніби сторони квадрата), найоптимальніший час – це 4-6 секунд. Так можна відновити не лише оптимальний тонус м’язів, а й емоційний стан.

Якщо злиться ваш партнер, психологиня радить зменшити дистанцію між вами. «Коли ви на відстані менше одного метра, незручно кричати одне на одного. Якщо ви підійдете, візьмете за руку, обіймете, ви не вербально даєте зрозуміти, що підтримуєте», – радить Губеладзе.

Водночас, якщо ситуація доходить до крайніх точок, коли конфлікт може закінчитися фізичною розправою, в ГО «Ла Страда-Україна» радять навпаки, розійтися на певний час і поговорити тільки тоді, коли обоє партнерів чи родичів заспокояться. Якщо не виходить вгамувати конфлікт, рекомендують уникати небезпечних місць у будинку, наприклад, на кухні, де є колючі чи ріжучі предмети, чи у ванній.

Психологи кажуть, що близьких стосунках існують тривожні дзвіночки, які в деяких випадках можуть передувати насильству. Зокрема, людина може легко заводитися у конфліктних ситуаціях, здійснювати психологічне насильство, наприклад, обмежувати зустрічі з друзями чи контролювати те, як її партнер одягається чи куди ходить. Це необов’язково свідчить про те, що в майбутньому до вас проявлять агресію, однак допомагає виявити проблему та вирішити її на початковій стадії.

Коли насильство усе-таки сталося

Найперше, що повинна зробити жертва насильства, це – звернутися до правоохоронних органів. За даними Національної поліції, в Україні про домашнє насильство заявляють лише 10% жертв.

Одна з головних проблем — це толерування насильства на соціально-культурному рівні.
Лариса Галадза, послиня Канади в Україні

«Одна з головних проблем — це толерування насильства на соціально-культурному рівні. Переконання, що домашнє насильство — це «нормально», тому що так було з нашими мамами, бабусями. Це невидиме страждання: передусім емоційне і психологічне, а не тільки фізичне», — сказала послиня Канади в Україні Лариса Галадза, виступаючи на Міжнародному форумі Україна на шляху до подолання домашнього і ґендерно зумовленого насильства.

Патрульна поліція за вашим бажанням може винести терміновий заборонний припис щодо кривдника терміном до 10 днів.

За цей час особа може звернутися до центру безоплатної правової допомоги, які є в кожному населеному пункті. Адвоката жертвам домашнього насильства надають безкоштовно. Юрист може допомогти скласти позов на отримання обмежувального припису (6 місяців), за яким кривдник не має права перебувати з постраждалою особою в одному приміщенні, контактувати, переслідувати її особисто або через третіх осіб, контактувати з дітьми. Кривдника можуть видворити з приміщення, навіть якщо він там прописаний або є власником, а в деяких випадках – позбавити волі, розповідає Альона Кривуляк.

«На сьогоднішній день, особа може звернутися до притулків для постраждалих від домашнього насильства. Є притулки, які готові приймати нових жінок з дітьми, але обов'язковою умовою є довідка про стан здоров'я, що вона не є носієм вірусної інфекції», – каже директорка департаменту національних «гарячих» ліній ГО «Ла Страда - Україна».

За її словами, є випадки, коли поліція не виконує покладених на неї обов’язків, наприклад, не виїжджає на виклики чи не складає протокол. У такому разі, вона радить фіксувати усі дані патрульних та повідомляти про порушення на гарячу лінію.

«Ми таку інформацію дуже оперативно передаємо відповідальній особі в Національну поліцію України, а вони зі свого боку дуже оперативно реагують на бездіяльність правоохоронних органів на місцях», – переконує Кривуляк.

Пробачати це не варто, по тій простій причині, що є циклічне коло, по якому повторюється поведінка насильника і жертви.
Ірина Губеладзе, психологиня


Чимало жертв насильства сподіваються, що їхні кривдники виправляться, однак психологи радять на це не сподіватися. «Пробачати це не варто, по тій простій причині, що є циклічне коло, по якому повторюється поведінка насильника і жертви. Спершу є точка кипіння, тобто акт насильства, потім насильник відчуває наче свою провину, він вибачається. Як правило, це дуже романтично, емоційно, він може стати на коліна, купити квіти чи зробити якийсь дорогий подарунок. Потім знову відбувається накипання недомовок, і знову відбувається акт насильства», – пояснює Ірина Губеладзе.

Читайте ще:

«Школа виживання»: як захистити себе та дитину від домашнього насильства

Як реагувати жертвам домашнього насильства на недостатню увагу з боку поліції?​

  • Зображення 16x9

    Людмила Корнієвич

    Журналістка програми «ВЄвропі» та автор матеріалів на Радіо Свобода. Закінчила Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка за спеціалізацією «міжнародна журналістика». Раніше працювала продюсеркою, ведучою і журналісткою на hromadske. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG