Як ЄС рятуватиме Україну від блекаутів, чи готується до власних «зимових» викликів і чи відновить закупівлі російського газу? Ексклюзивне інтерв’ю з єврокомісаркою з енергетики Кадрі Сімсон.
– Нещодавно ви були в Києві й на власні очі побачили масштаби руйнування, зокрема, енергетичної інфраструктури України. Які у вас враження від побаченого?
Ми створили Фонд підтримки енергетики
– Із 10 жовтня Росія націлилася на цивільну інфраструктуру України: виробництво електроенергії, а також лінії електропередач та теплоцентралі. Все – задля того, аби завдати людських страждань, а це – категорично неприпустимо. Маємо зробити все, що від нас залежить, щоб підтримати українських інженерів, які роблять усе можливе, аби відновити, якщо вони можуть, і замінити повністю зруйновані старі елементи, форми чи підстанції. Ми створили Фонд підтримки енергетики, разом з Енергетичним співтовариством, щоб країни як із ЄС, так і з-за його меж могли підтримати ці зусилля.
Київ без світла
Перші трансформатори – на шляху заміни тим, які російські безпілотники чи ракети знищували
У багатьох випадках це питання не фінансування, а потреб у дуже специфічній техніці та обладнанні, – це і є проблемою. Енергетичне співтовариство та мої служби звертаються до компаній, у яких може бути це обладнання на складі, і ми вже отримали кілька позитивних відповідей. Тож перші трансформатори – на шляху заміни тим, які російські безпілотники чи ракети знищували.
– Чи можете ви спробувати оцінити у відсотках, що зроблено і що ще потрібно зробити?
Європа також може забезпечити додаткові потоки електроенергії, щоб замінити частину втраченого виробництва електроенергії з української землі
– Українські компанії та люди на місцях зробили дива, щоби продовжувати ремонти на місці, попри безперервні обстріли, і ми повинні забезпечити необхідне обладнання, аби вони могли й далі робити свою роботу. Звичайно, збитки значні. 40% інфраструктури не працює, а отже, зима буде дуже складною. Але крок за кроком ми можемо виправити пошкодження. Крім того, з березня Україна підключена до нашої електромережі. Тож Європа також може забезпечити додаткові потоки електроенергії, щоб замінити частину втраченого виробництва електроенергії з української землі.
– За вашими професійними оцінками, наскільки важкою для України буде майбутня зима, як її пережити й скільки часу знадобиться на ремонт усієї інфраструктури?
Як українці готуються до суворої зими, попри російські обстріли і знищену інфраструктуру (фотогалерея)
Ми не можемо чекати, поки ці гроші будуть доставлені. Триває робота з пошуку альтернативного обладнання
– Ми запропонували схему фінансування на наступний рік для України, і вони (українці – ред.) справді визначать пріоритети своїх фінансових потреб для відновлення енергетичної інфраструктури. Але в цілому це дасть Україні стабільний потік підтримки: 1,5 мільярда євро щомісяця. І, як я вже зазначала, енергетична інфраструктура є їхнім однозначним пріоритетом, тому що без тепла, без електроенергії буде дуже важко вижити. Але ми не можемо чекати, поки ці гроші будуть доставлені. Триває робота з пошуку альтернативного обладнання.
Важко оцінити, скільки домогосподарств цієї зими залишиться без електрики, тому що ніхто не знає планів російських військових. Ми не знаємо, чи зможемо повернути контроль над найбільшою європейською атомною електростанцією (…).
Багато невідомого, поки триває війна. Але ми з нашого боку робимо максимум, щоб люди мали доступ до тепла, навіть якщо це означатиме лише тимчасові генератори замість стабільних зовнішніх трансформаторів.
– Який фактор у плані наданні допомоги України з боку ЄС ставить перед вами найбільші виклики? Час, гроші, логістика, політична воля чи комбінація всіх цих факторів?
– Є чіткий консенсус і готовність підтримати Україну від першого дня (вторгнення – ред.). І найкращий тому приклад – дуже швидка синхронізація української електромережі з європейською. На це мало піти ще півтора року. Ми зробили це за кілька тижнів. Крім того, рішення накласти санкції на Росію та її енергетичний сектор, яке потребувало одностайності з боку ЄС, також є свідченням того, що країни не хочуть спонсорувати цю війну. Але це постійний процес.
Миколаївщина: волонтери виробляють та роздають селянам дров'яні печі (фотосвідчення)
Ми вчимося якісно транспортувати необхідне обладнання
Також ми вчимося якісно транспортувати необхідне обладнання на ці об’єкти саме в Україні, де завдано збитків. І деякі з цих пристроїв є дуже унікальними, і транспортування є складним завданням. Але я та мої колеги знаємо, як надати цю допомогу, зокрема, за участі міжнародних компаній, тому що частина цього обладнання виробляється за межами Європи в різних часових поясах, різних географічних місцях. За допомогою цих компаній ми крок за кроком доставимо їм необхідні підстанції. І всі компанії, з якими я спілкувався, підтвердили, що вони надають пріоритет українським потребам, тому що ми не можемо залишити мільйони людей без доступу до енергії, коли наближається зима.
– Як можна зупинити масові відключення світла, зокрема, в Києві?
– Але зараз це під контролем. Є періодичні відключення світла, і за обставин, коли відбулася масштабна атака безпілотниками та ракетами, націленими не тільки на виробництво електроенергії, але й на лінії електропередач, це не те, що ми можемо швидко виправити, але ми знаємо, як це зробити. Його (світло – ред.) дуже легко пошкодити, це займає секунди чи хвилини. Щоб його відновити, потрібні тижні в деяких випадках, тому що це обладнання недоступне, а виробництво займає в найгіршому випадку місяці.
– ЄС вже відмовився від російського вугілля, з грудня відмовляється від морської нафти, з лютого – від нафтопродуктів. Коли можна очікувати повної відмови від російського газу і що може прискорити цей процес?
Крок за кроком ми позбудемося цієї небезпечної залежності від російського викопного палива
– Нам потрібна одностайність, щоб домовитися про санкції. А це означає, що щоразу, коли ми оголошуємо новий пакет санкцій, він має шкодити російській економіці сильніше, ніж нашій. І якщо він цього не робить, то це впливає на нашу здатність підтримувати Україну. Крім того, є європейські компанії, які більше не купують російську нафту чи газ через репутаційні ризики. Вони не хочуть направляти свої фінанси в Росію. І крок за кроком таким чином ми позбудемося цієї небезпечної залежності від російського викопного палива.
Як Starlink Ілона Маска став неоціненним для військових зусиль України (фоторепортаж)
Ми замінили всі втрачені обсяги російського газу альтернативними постачальниками. І це чіткий принцип, що спільно закуповувати російський газ ми не будемо
– Чи можете ви з упевненістю сказати, що навіть якщо зима виявиться такою ж рекордно холодною, як нинішня осінь – рекордно теплою, ЄС, попри на труднощі, в жодному разі не повернеться до закупівлі російського газу, споживання якого вже скорочене?
– Наші підземні газосховища заповнені. Ми замінили всі втрачені обсяги російського газу альтернативними постачальниками. Наші надійні партнери значно збільшили свої пропозиції. Крім того, наступного року ми запустимо спільну платформу закупівлі газу і будемо купувати газ у всіх надійних партнерів. І це чіткий принцип, що спільно закуповувати російський газ ми не будемо.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
