Європейський інвестиційний банк цілковито підтримує план Єврокомісії щодо фінансування України на 2023-й рік, що передбачає виділення 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги. У ЄІБ готові перерахувати Україні 540 мільйонів євро «хоч завтра», а зараз чекають на сигнал від української влади, яка визначить пріоритетні напрямки, де потрібне фінансування. Для Європейського інвестиційного банку, що близько 15-ти років співпрацює з Україною, напрочуд цінне отримання нею статусу кандидата у країни-члени ЄС. Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі заявила віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська.
– Європейський інвестиційний банк співпрацює з Україною вже 15 років. Я точно не перебільшу, якщо скажу, що кожен українець знайомий з проєктами, які були здійснені у кооперації з ЄІБ: від освітлення вулиць і до ремонту водопроводів. Тож хочемо запитати, як війна змінила співпрацю між Європейським інвестиційним банком та Україною та як це вплинуло на поточні проєкти? Я маю на увазі ті, що розпочалися до війни: вони зупинені, видозмінені чи відкладені? Як приклад контекстно хочеться навести спільні плани розширити лінію метрополітену в місті Харкові.
Ми інвестували в Україну понад 7 мільярдів євро
– Насправді Європейський інвестиційний банк присутній в Україні впродовж багатьох років. Ми інвестували в Україну понад 7 мільярдів євро. У нас неабияке портфоліо: транспортний сектор, енергетичний державний, – я маю на увазі енергоефективність. Ми фінансуємо деякі проєкти в цифровізації, (…) але також – проєкти, пов’язані з лікарнями, дитсадками, школами тощо. Отже, ми присутні в кожному секторі в Україні. І для нас це дуже і дуже важливий партнер.
Ми дуже цінуємо те, що Україна отримала статус країни-кандидата в ЄС. Для ЄІБ це означає, що в майбутньому (сподіваюся, це буде недалеко від 2022 року) Україна стане членом ЄС. А отже, нам потрібно подвоїти зусилля у фінансуванні проєктів в Україні.
ЄІБ надав 668 мільйонів євро одразу після початку російської агресії. Протягом місяця ми виплатили перший пакет допомоги, а потім у липні схвалили другий пакет, який становить 1,05 мільярда євро негайної виплати та 540 мільйонів євро для наявних пріоритетних проєктів.
Нам потрібно подвоїти зусилля у фінансуванні проєктів в Україні
Ми дуже добре розуміємо, що зараз Україні потрібна мобілізація кожного євро для фінансування нагальних потреб. Але ми також знаємо, що для того, аби зберегти економіку, нам потрібно завершити проєкти (…). Я була в Україні наприкінці вересня, розмовляла з прем’єр-міністром (Денисом Шмигалем – ред.), і він сказав, що економіка працює і що Україна готова отримувати доходи у твердій валюті, щоб фінансувати свої потреби. Наше завдання як Європейського інвестиційного банку – підтримувати українську економіку.
Отже, ми трохи змінюємо наші пріоритети в першій половині року з реагування на надзвичайні ситуації й зараз намагаємося фінансувати деякі проєкти. (…) Ми беремо участь у великих інфраструктурних проєктах з ремонту доріг, мостів – це дуже важливо нині для України. Крім того, зосереджуємося на переорієнтації української економіки в напрямку Європейського союзу, тому що ми бачимо міцні зв’язки України зі Сходом. Але зараз нам потрібно будувати міцні зв’язки.
Як українці готуються до суворої зими, попри російські обстріли і знищену інфраструктуру (фотогалерея)
Ми зосереджуємося на інфраструктурних проєктах, ремонті, а потім переходимо до наступного етапу, яким буде допоміжне кредитне фінансування та відбудова України.
Пункти перетину кордону мають бути розширені, також – більше доріг, які з’єднують (Україну – ред.) з Європейським союзом.
Отже, ми зосереджуємося на інфраструктурних проєктах, ремонті, а потім переходимо до наступного етапу, яким буде допоміжне кредитне фінансування (bridge financing) та відбудова України.
– Якщо говорити про обсяги фінансування, то від початку вторгнення ЄІБ надав Україні 1,7 млрд євро фінансової допомоги, і це було для її нагальних потреб. Україна вже отримала 1,05 мільярда – цю цифру ми чули від її прем’єра, а зараз очікує на 540 мільйонів. Коли країна може розраховувати на цю суму? Глава уряду казав, що вона буде закладена у відновлення фінансування спільних проєктів. Яких саме? У якому вигляді та форматі?
Моє враження таке, що ми заплатимо 540 мільйонів євро за проєкти, які пов’язані з громадським транспортом, зв’язком, і проєкти, котрі українська влада визначить пріоритетними
– 540 мільйонів євро – це кошти наявних проєктів, профінансованих ЄІБ, у пріоритетних галузях, які український уряд зараз вважає ключовими. Я говорила з міністром інфраструктури Олександром Кубраковим. Фактично ми працюємо над переліком проєктів, які міністр і прем’єр-міністр вважають першочерговими.
Вони говорили про мости та дороги, а також – про найбільш нагальні потреби на звільнених територіях, головно – електроенергію та, знову ж таки, громадський транспорт.
Отже, моє враження таке, що 540 мільйонів євро будуть використані на проєкти, які пов’язані з громадським транспортом, зв’язком, і проєкти, котрі українська влада визначить пріоритетними
Бахмут – на лінії вогню: як живуть там люди, які залишилися (фотосвідчення)
– Чи можна точно визначити дату, коли Україна може розраховувати на цю фінансову частину?
Ми готові здійснити виплату хоч завтра, але ми чекаємо на підготовлену документацію від української сторони, з якої буде зрозуміло, на яку галузь є бажання витратити гроші
– Ми готові здійснити виплату хоч завтра, але ми чекаємо на підготовлену документацію від української сторони, з якої буде зрозуміло, на яку галузь є бажання витратити гроші.
У вересні, коли я побувала в Києві, мене вразила рішучість українського уряду. Команда міністра Кубракова намагається саме показати, на яку галузь воліє витрачати гроші. Коли вони будуть готові і зроблять запит, ми перерахуємо кошти.
Тож наразі чекаємо, коли українська сторона покаже, в якій частині можемо відновити нашу співпрацю.
Зазначу, що це – досить відповідальний підхід. Це не просто прохання про гроші, а дуже відповідальний аналіз, (…) адже перепрофілювання означає, що ми беремо гроші з однієї галузі, з одного проєкту й перенаправляємо їх на інший, тобто – де треба збільшити фінансування, а де – навпаки. Це знання, які є з українського боку, і ми зараз працюємо. За кілька тижнів, я вважаю, будемо готові до виплати.
– Від української влади чуємо направду вражаючі оцінки щодо масштабів пошкодження української енергетичної інфраструктури, що сталось останніми тижнями. Статистика, яка лунає, свідчить: 40% інфраструктури пошкоджено або навіть зруйновано. Як Європейський інвестиційний банк може взяти участь у її відновленні (…)?
Миколаївщина: волонтери виробляють та роздають селянам дров'яні печі (фотосвідчення)
– Як Європейський інвестиційний банк ми є банком ЄС, але також кліматично-орієнтованим банком, і наша політика полягає у фінансуванні енергетичного переходу (…). На практиці це означає, що ми зацікавлені у проєктах, або ж рамкових кредитних угодах для підтримки енергетичного сектору, що відповідають принципам Паризької кліматичної угоди.
Найнагальніша потреба полягає в тому, щоб забезпечити, наприклад, електроенергію чи опалення на звільнених територіях
Наприклад, ми можемо інвестувати в проєкти з енергоефективністі. Думаю, для пошкодженої інфраструктури (і це також згадує українська влада) найнагальніша потреба полягає в тому, щоб забезпечити, наприклад, електроенергію чи опалення на звільнених територіях завдяки, приміром, генераторам енергії чи певним пристроям для подачі води, оскільки інфраструктура пошкоджена. Я думаю, ми можемо це підтримати.
Але умовою є те, що це має бути узгоджено з нашою політикою енергетичного кредитування. Ми не фінансуємо проєкти, пов’язані з викопним паливом і його транспортування, нафтою тощо. Отже, ми можемо надати щось, що повністю відповідає нашій політиці кредитування енергетики.
Але, думаю, тут є певний простір для маневру (…) і ми можемо знайти певні рішення. Наприклад, генератори або накопичувачі енергії, які важливі, зокрема, для звільнених територій. Зараз ми здебільшого зосереджені (маю на увазі не тільки ЄІБ, але і, як я бачу, міжнародні партнери) на негайній допомозі. Я маю на увазі забезпечити фінансування, щоб Україна продовжувала стабільно функціонувати, адже, щоб почати відбудовувати, спочатку потрібно забезпечити базові речі.
Важливо забезпечувати все, що вкрай необхідно сьогодні, але при цьому не забувати думати про плани на майбутнє.
– Щодо довгострокової перспективи – ми чуємо від світових лідерів про так званий «план Маршалла», якщо ми говоримо про відбудову та відновлення України в майбутньому. Отже, який внесок може тут зробити ЄІБ? І які можливі сценарії та суми?
Наразі дуже важко оцінити остаточну вартість цього «плану Маршалла», оскільки ми просто не знаємо, коли закінчиться війна, адже вона все ще триває
– Перш за все нам потрібно закінчити цю жахливу війну. Я знаю, що Світовий банк і МВФ намагалися оцінити, скільки, скажімо так, буде коштувати відбудова. Але наразі дуже важко оцінити остаточну вартість цього «плану Маршалла», оскільки ми просто не знаємо, коли закінчиться війна, адже вона все ще триває. Ось чому я не хочу озвучити якісь умовні цифри, мільярди, трильйони тощо, тому що це досить важко передбачити.
Але що може надати ЄІБ перш за все як Європейський інвестиційний банк? Звичайно, наше завдання – кредитувати. У нас є дуже широкий інструментарій для підтримки української економіки, а також відновлення України.
Потрібно побудувати план для України, звичайно, разом з українськими колегами, який буде дуже інноваційним, з цифровізованим підходом та орієнтованим на ЄС, експорт тощо. Для того, щоб країна була добре розвиненою і сучасною.
Ми, як банк ЄС, входимо до ініціативи Team Europe ( Ініціатива, що складається з ЄС, держав-членів, включно з їхніми установами-виконавцями і держбанками розвитку, а також Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції та розвитку – ред.). І, я вважаю, у відбудові України дуже важливий командний підхід. (…) Ми, як Європейський інвестиційний банк, можемо надавати кредити, наш Європейський інвестиційний фонд може надавати акціонерне фінансування (…).
Наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити фінансування, щоб бути прикладом для інших інвесторів
Ми повинні розуміти, що державне фінансування не є достатнім джерелом для відновлення України. Запорукою успіху є мобілізація приватних фінансових банків, приватних інвесторів тощо, адже лише за рахунок грантів і з державних джерел це просто неможливо.
Отже, наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити фінансування, щоб бути прикладом для інших інвесторів вкладатися в Україну. Адже, якщо найбільша фінансово-кредитна установа у світі, – має проєкти в країні, то інші інвестори також можуть бути зацікавлені інвестувати. Тож ми можемо бути лідерами в цій галузі та заохочувати інших слідувати за нами.
Такою ми бачимо свою роль в Україні.
– Ви згадали про статус кандидата в ЄС. Україна отримала його нещодавно, у червні 2022 року. Як це впливає на співпрацю між ЄІБ та Україною?
Ми можемо подумати про деякі спецпакети
– Статус кандидата є дуже важливим щонайменше з двох причин.
По-перше, – це кредитування. Статус кандидата дає нам можливість зосередитися на Україні ще більше, ніж раніше. Ми можемо розглядати надання особливих пакетів фінансування.
По-друге, – це технічна допомога, тому що ми говоримо про фінансування інвестиційних проєктів. Але для підготовки інвестиційних проєктів дуже важливо мати експертів, професіоналів, які б підтримували український уряд і українців загалом, щоб розробляти вигідні проєкти.
І з мого досвіду, українською стороною очікується технічна допомога, яку надає ЄІБ і яка фінансується Єврокомісією для країн, що отримують статус кандидатів. Тому я вважаю, що додаткове кредитування, додаткові фінансові зусилля, плюс технічна допомога, яка зазвичай надається країнам зі статусом кандидатів – це те, що додатися до того, що Україна мала раніше.
– Чи можна в мільйонах чи мільярдах обчислити те, що стало для України доступним після отримання статусу кандидата, коли йдеться про ці спецпакети? Хотілося б уявити масштаби.
– Я намагаюся уникати лише цифр, тому що дуже легко створити очікування, а це водночас не дуже відповідально робити без належної підготовки. Тож спробую показати на прикладі нашої діяльності в ЄС, щоб дати вам певне відчуття, як це буде працювати.
Вважаю найголовнішим те, що ми – дуже надійний партнер.
Наприклад, інвестуючи один євро в Європейському Союзі, ЄІБ мобілізує 5 євро із приватних джерел у середньому – 1 до 5. Отже, якщо ми інвестуємо більше в Україну (звичайно, це залежить від типу проєктів, галузей тощо), то можемо мобілізувати уп’ятеро більше з приватних джерел. Тож я вважаю, це дуже ефективний спосіб підтримати економіку.
Дуже просто сказати про 10 мільярдів, 50 мільярдів тощо. Я розумію – це важливо для українців. Але, я вважаю найголовнішим те, що ми – дуже надійний партнер. І, як я згадала на початку, надійний партнер означає, що ми надаємо кредити в мирні часи, але наша підтримка також продовжується й у дуже важкі часи. Думаю, ЄІБ довів, що Україна, українська влада можуть розраховувати на нас, навіть якщо ситуація дуже складна.
У нас є плани, але поки ми сфокусовані на негайній допомозі. «План Маршалла» діє після закінчення війни
Також я хотіла би зауважити (можливо, це не дуже очевидно для всіх), що задля підтримки України ми вирішили запровадити в наших банківських процедурах багато винятків, тому що це не дуже, скажімо так, нормальна ситуація для фінансування проєктів: підтримка країни, в якій триває справжня страшна війна. Отже, це щось напрочуд показове. (…) У нас є плани, але поки ми сфокусовані на негайній допомозі, негайній підтримці та, як я вже сказала, перехідному фінансуванні для ремонту інфраструктури, для підтримки економіки.
Далі – «план Маршалла». Однак, як зауважував український прем'єр-міністр, «план Маршалла» діє після закінчення війни.
– Український уряд, зокрема, очікує, що Європейський інвестиційний банк і ЄС загалом стануть одними з лідерів післявоєнного відновлення України. А які ваші зустрічні очікуванні від України та над якими напрямками їй слід наполегливіше працювати, щоб забезпечити доступ до більшої кількості інструментів чи фінансової допомоги? Принагідно хочеться згадати про боротьбу з корупцією – ми пам’ятаємо про завдання, отримані Україною від Європейської комісії, необхідні для руху вперед у напрямку переговорів про вступ до ЄС. Як це можна пов’язати зі співпрацею з вашого боку?
– Перш за все, я хотіла би скористатися можливістю, щоб подякувати українському уряду за дуже хорошу співпрацю (…). Він функціонує у дуже складній ситуації, тому що триває війна (…). По-друге, звичайно, вступ – це процес, і я розумію, що вступ обумовлений багатьма факторами.
Звичайно, боротьба з корупцією, створення прозорості в державних закупівлях, судовій системі тощо – думаю, це також те, чого дуже чекають у Європейському інвестиційного банку. Адже, щоб заохочувати приватний капітал, мати можливість залучати більше фінансів, нам потрібна прозорість. Ми повинні показати, що Україна також є надійним партнером.
Вважаю, що ці реформи важливі не лише для Європейського інвестиційного банку, а й для інших партнерів: МВФ, Світового банку та Міжнародного банку реконструкцій та розвитку, також – комерційного сектору. Адже забезпечення цих реформ, зменшення ризиків в інвестиційному середовищі – це те, на що дуже очікує також приватний сектор. Тож, вважаю, це безпрограшна історія як для України, так і для ЄІБ, якщо реформи будуть реалізовані.
– Ви знаєте про плани, які 9 листопада мають бути оголошені Європейською комісією щодо фінансування України 2023 року на суму 18 мільярдів євро — 1,5 мільярда на місяць. Цього року ми бачили, що з певних причин були затримки у виділенні макрофіну Україні з боку ЄС – інколи виникали труднощі з пошуком консенсусу всередині держав-членів Євросоюзу. Отже, чого можемо очікувати з боку Європейського інвестиційного банку? Чи можливі затримки у траншах, якою може бути причина і як діяти Україні, щоби такого сценарію уникнути?
ЄІБ цілковито підтримує це передбачуване, стабільне рішення для України на 2023-й. Підготовка пакету Єврокомісією — досить позитивний сигнал
– Сьогодні (08.11.2022 – ред.) я долучалася до зустрічі Ради ЄС на рівні міністрів фінансів. Слід сказати, реакція (на представлення плану фінансування України єврокомісарами – ред.) була позитивною, тому не думаю, що цей пакет (18 мільярдів макрофіну – ред.) буде затриманий. Європейський інвестиційний банк цілковито підтримує це передбачуване, стабільне рішення для України на 2023-й. Адже в Україні мають знати, якою буде підтримка наступного року.
Треба сплачувати зарплати, пенсії, підтримувати роботу адміністрацій тощо. Тож, думаю, підготовка пакету Єврокомісією – досить позитивний сигнал. Комісар Домбровскіс (Валдіс Домбровскіс – ред.) та комісар Хан (Йоганнес Хан – ред.) представили пакет (на засіданні міністрів фінансів країн ЄС – ред.), і я чула, що реакція була досить позитивною. Отже, ми цей пакет вітаємо. Сподіваємося, що досить скоро він буде затверджений (…).
– Чи були заперечення від угорської сторони?
– Я чула досить позитивні відгуки. Це все, що я можу сказати. Отже, ЄІБ вітає ініціативу, я вважаю її напрочуд потрібною, і з українського боку на неї чекали. (…) Цей пакет буде для фінансування нагальних потреб, щось на кшталт пакету екстреної допомоги. Але, звісно, це могло б бути в перспективі в поєднанні з кредитами ЄІБ, тому що ми весь час говоримо про гранти та державне фінансування.
Ви зможете використовувати капітал багато разів
Нам потрібно подумати про мобілізацію приватного капіталу та кредитування, адже тоді ви зможете мати мультиплікатор, якщо мобілізуєте фінансування з приватних і державних ресурсів у плані кредитування. Ви зможете використовувати капітал багато разів. Якщо отримуєте тільки грант, ви витрачаєте грант і все.
Тож, я вважаю, нам потрібно стратегічно подумати, як поєднати негайний пакет допомоги, який готує Єврокомісія, і перехідне фінансування у вигляді кредитів. В такому випадку можна фінансувати не тільки те, що потрібно сьогодні, а також проєкти, які є критично важливими завтра для майбутнього України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
