Переселенці з територій України, постраждалих від війни, можуть подати звернення на отримання компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло. Як це зробити – у багатьох містах України безкоштовно розповідають юристи. Зокрема, правові консультації надають на базі гуманітарного штабу Лисичанської міської військової адміністрації в Дніпрі.
Як податися на таку компенсацію, які тут є «підводні камені» та як швидко прийдуть гроші? Розповідає Радіо Донбас Реалії.
«Уся вулиця, кажуть, згоріла»
Олена з родиною переїхала до Дніпра із села Золотарівка Сєвєродонецького району Луганської області. Каже: кілька місяців бої йшли неподалік, за 40 кілометрів від села. Усередині травня російські військові вже масовано обстрілювали Золотарівку: жінка з родичами тиждень ховалися в погребі, а потім вирішили виїздити.
«Нас – шестеро людей: я, моя мама, чоловік, дочка і син з невісткою. Ми жили в приватному будинку, 60 квадратних метрів. Вибухи ми чули всі вісім років війни. Попасна від нас за 40 кілометрів. У 2014-ому ми постраждали від обстрілів, тоді згоріло господарство, ми відновлювали… А з 24-го лютого – за Сєвєродонецьком ішли бої. Наше село сильно обстріляли 12 травня. Тиждень ми вже не могли вийти з погреба, не могли навіть в туалет сходити. У мене мама старенька. Та і я – з хворим серцем. Не витримали, вирішили тікати. Виїхали своєю машиною, усі шестеро – в одній», – розказала жінка.
Хата, у якій жила родина, згоріла. Доказів, аби податися на компенсацію, у родини поки немає, але мають намір збирати їх та необхідні документи.
«Наш будинок згорів. Уся вулиця, кажуть, згоріла. Знайомі, ті, хто їхав повз – казали. У кого не спитаю – хто їхав мимо нашого будинку. Мені скидали фото – а там не дуже видно, нашого будинку не видно. А в сусідів – видно, пошкоджено», – говорить жінка.
Як податися на компенсацію
Юристка Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Інна Токарєва розповідає, як переселенці, чиє житло зруйноване або пошкоджене через війну, можуть подати звернень на отримання компенсації.
Два основні способи: онлайн – через застосунок «Дія» та в паперовому вигляді – через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса.
В обох варіантах слід заповнити певну форму, вказавши персональні дані власника оселі та дані про зруйноване житло.
«Перший крок – це подання заяви (інформаційного повідомлення) в «Дію» або в ЦНАП. У випадку самостійного заповнення форми в «Дії» людина сама несе відповідальність за достовірність поданих даних, у випадку подання через ЦНАП – працівник ЦНАПу. Що треба знати? Подає заяву власник. У «Дії», якщо це майно існує в Державному реєстрі нерухомих прав, то інформація про нього підтягується автоматично. З випадаючого меню можна вибрати, яке саме нерухоме майно було пошкоджене. Якщо право власності було зареєстроване раніше і не внесене до реєстру, то цей пункт заповнюється вручну. У ЦНАПі обов’язок адміністратора – перевірити оригінальність документів на право власності, встановити особу власника, оскільки відповідальність за правдивість даних – на адміністраторі», – розповідає юристка.
Також заявник має детально описати, яких саме руйнувань зазнала його домівка.
«Для чого це потрібно? Бо потім створюватиметься комісія для обстеження зруйнованого житла, і може вийти так, що людина написала – «там все зруйновано», а комісія прийшла, подивилася – немає вікон, немає дверей, але тримальні стіни є. І може йти мова про недостовірність наданих даних, а це може стати підставою для відмови в компенсації», – говорить правниця.
Щодо осіб, які проживали в зруйнованій оселі, каже юристка, правники рекомендують вказувати не тільки власника, й усіх людей, які мешкали з ним. Це може стати доказом для продовження виплати адресної допомоги на проживання переселенцеві потім – після деокупації його населеного пункту або завершення активних бойових дій.
Фотодокази: де їх взяти?
До поданої заяви людина має долучити до п’яти фотографій зруйнованого житла. Добре, якщо вона була на місці й встигла зробити ці фото сама.
«Якщо людина була присутня під час руйнування майна, ми радимо зробити самій ці фотографії або відео, а також зробити акт обстеження руйнування – у довільній формі, власноруч, записати – дату пошкодження, якщо відомо – внаслідок якого обстрілу чи вибуху був пошкоджений будинок чи квартира. Радимо фіксувати очевидців, записати їхні дані, номери телефонів, соцмережі, аби потім цих осіб можна було знайти й вони могли бути свідками. Якщо людина на місці подій – викликаються правоохоронні органи та ДСНС, якщо вони є, вони складають протокол огляду місця події, акт про пожежу тощо», – каже юристка.
Але де взяти фото, якщо оселя постраждала від обстрілів за відсутності мешканців?
«Це найбільш болюче питання. Що ми радимо. Якщо людина не перебувала на місці подій при руйнуванні житла, місто окуповане, доступу немає, зв’язку немає, – ми радимо моніторити ЗМІ й соцмережі. Якщо є повідомлення про «приліт» у ЗМІ, телеграм-каналах тощо, навіть повідомлення чи відео окупаційної «влади» – це теж докази. Радимо все це збирати, фіксувати джерела й зберігати: на смартфоні, на гугл-диску, на флешці», – пояснює Інна Токарєва.
Ось приклад: з багатьох зйомок очевидців можна побачити стан будинків у Сєвєродонецьку:
У ЦНАПі – займе до пів години часу
Адміністраторка Лисичанського ЦНАПу Олена Родкіна каже: з липня, відколи їхня установа працює в Дніпрі, допомогли оформити заявки на компенсацію за зруйноване житло десяткам людей. Це робили через застосунок «Дія». Паперове ж оформлення документів розпочали два тижні тому. Податися у такий спосіб уже допомогли п’ятьом людям.
Шість простих кроків, боятися наробити помилок не треба, з усім допоможемоОлена Родкіна
«Обов’язково мати при собі паспорт, ІНН, знати номер свого телефону та адресу електронної пошти, бажано – мати на руках свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Шість простих кроків, боятися наробити помилок не треба, з усім допоможемо. Саме оформлення заявки займає до 10 хвилин. Якщо є певні нюанси щодо документів, потрібна консультація юристів або є проблеми з інтернетом, – то до пів години. Ми прийняли п’ять паперових заяв. Це люди з Донецької та Луганської областей. Звідки саме приїхала людина – неважливо, надають цю послугу всі ЦНАПи, які мають на це повноваження», – розповіла адміністраторка ЦНАПу.
Коли виплатять гроші?
Механізм компенсації за пошкоджене чи зруйноване майно в Україні прописаний законопроєктом №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Сам документ парламент ухвалив тільки в першому читанні. Отож, пояснює юристка Інна Токарєва, про швидку виплату коштів наразі не йдеться.
«Закону ще нема, але починати дії для отримання компенсацій треба – люди вже мають подавати заявки. Держава зараз шукає джерела для відшкодування збитків», – говорить вона.
За проєктом закону, у перспективі – ті, хто втратив житло через війну, зможуть отримати за нього грошове відшкодування або ж житло, рівноцінне втраченому.
Яка компенсація кому належить – визначатимуть потім, коли фахівці оцінять збитки. Граничні розміри грошових відшкодувань у законопроєкті наразі не прописані.
Що ще можна зробити зараз?
Переселенцям, які виїхали з «гарячих» точок, юристка Інна Токарєва також радить звертатися до правоохоронних органів на мирній території. Опинившись у безпеці, треба піти до поліції й написати заяву про втрачене житло. Скільки минуло часу з моменту втрати – неважливо, каже правниця. Правоохоронні органи мають відкрити кримінальне провадження.
Скільки людей втратили житло через війну
У липні 2022 року віцепрем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірину Верещук повідомила, що через війну втратили житло 800 тисяч українців. За її словами, задовольнити їхні потреби в оселях цього року не буде можливо. За даними Міністерства розвитку громад та територій України, унаслідок російської агресії в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків.
