У парламенті Швеції 11 березня відбулася дискусія на тему «Дорожня карта для майбутнього Криму», на якій обговорили ситуацію на анексованому півострові та можливі наслідки російської агресії в Україні в контексті безпеки Європи.
На зустріч в парламенті були запрошені шведські політики, представники міністерства закордонних справ, дослідницьких центрів, гуманітарних організацій, а також посольства України в Швеції, посли Швейцарії, Грузії, Естонії.
«Шість років у режимі постійного страху»
Колишній політв'язень, кримчанин Олег Сенцов подякував уряду Швеції за підтримку України у протистоянні з Росією та за підтримку політв'язнів.
Путін не залишить мети підкорити всю Україну, всі сусідні країни колишнього СРСРОлег Сенцов
«Завдяки, серед іншого, і вашій роботі, санкціям, Путін зупинився і не захопив всю Україну, він боїться світового тиску. А завдяки тому, що про політв'язнів багато говорили, частина з них, зокрема і я, опинилися на волі. Прошу вас не зупинятися, оскільки російська агресія триває. Путін провів всі необхідні дії, щоб правити ще 16 років. Він не залишить мети підкорити всю Україну, всі сусідні країни колишнього СРСР», ‒ сказав Сенцов.
Сенцов нагадав про те, що Росія, контрольовані Кремлем бойовики на Донбасі та підконтрольна Москві влада Криму продовжують утримувати полонених українців і ув'язнених.
«Ми не можемо встановити їх точну кількість, а також умови, в яких їх утримують, тому що бойовики не пускають нікого, зокрема й представників моніторингових груп. Але я особисто і вся наша країна продовжимо боротися за їхнє звільнення доти, поки остання людина не опиниться на свободі, поки не буде деокупований Крим і Донбас, до повної нашої перемоги. І всі ми сподіваємося на сильну підтримку Швеції, яка буде партнером у нашій боротьбі», ‒ сказав він.
Кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров нагадав, що в день, коли в парламенті Швеції обговорювали питання, пов'язані з Кримом, на півострові пройшла нова хвиля обшуків у будинках кримських татар, після якої російські силовики затримали декілька людей.
Шість років ми живемо в режимі постійного страхуАбдурешит Джеппаров
«Шість років ми живемо в режимі постійного страху, коли людей можуть заарештувати за що завгодно, якщо їх думки або дії не збігаються з позицією російського керівництва. Використовуючи різні методи, Росія витискає проукраїнське, проєвропейське, кримськотатарське населення Криму, і водночас заміщає його російськими громадянами. У Криму досить успішно працює російська пропаганда, там немає журналістики, немає вільної преси», ‒ сказав він.
Джеппаров зазначив, що на півострові не створені умови для вільного спілкування українською мовою та розвитку кримськотатарської мови. На його думку, проблеми жителів Криму неможливо буде вирішити доти, поки в Росії існує нинішня влада.
«Крим виявився для шведів важливішим за коронавірус»
Організаторами заходу виступили члени ліберальної та помірної партій парламенту Швеції, представники Nordic Ukraine Forum університету Седертерна.
Депутатка Марія Нільссон розповіла Крим.Реалії, що минула дискусія стала її третім заходом у парламенті Швеції, на якому порушували тему анексованого Криму та російської агресії в Україні. За її словами, у парламенті Швеції добре обізнані про те, що відбувається в Україні, зокрема в анексованому Криму.
Зараз триває війна, і вона відбувається саме в ЄвропіМарія Нільссон
«Я можу сказати, що більшість у парламенті вважають, що це дійсно окупація, в якій винна Росія. Те, що сталося в Криму, ‒ це порушення міжнародного законодавства. І ми не повинні про це забувати, оскільки зараз триває війна, і вона відбувається саме в Європі. У мене таке відчуття, що час мине, і депутати парламенту можуть забути про це, з цієї причини я провела цей захід», ‒ сказала вона.
Голова Nordic Ukraine Forum, доктор соціологічних наук Аліна Зубкович розповіла Крим.Реалії, що це не перший захід, присвячений анексії Криму та російській агресії в Україні, який провели у Швеції за участю політиків, дипломатів експертів і колишніх політв'язнів.
Тема Криму часто залишається на другому планіАліна Зубкович
«Тема Криму часто залишається на другому плані, про анексію згадують через кому в контексті війни на Донбасі або, наприклад, санкцій. Заходи, які висвітлюють тему Криму та ситуацію з політв'язнями, з хвилями арештів, зі стигматизацією кримських татар, якою займається окупаційна влада, ‒ рідкість. Нам дуже пощастило отримати довіру від депутатки парламенту Марії Нільссон, яка зацікавилася ідеєю провести дискусію, завдяки їй це стало подією дуже високого рівня», ‒ сказала вона.
За словами Зубкович, окрім дискусії у парламенті, кримчани брали участь у низці закритих зустрічей зі шведськими політиками, а також представниками української діаспори.
«Зустрічі такого формату дуже важливі. Олег Сенцов мав приватну бесіду з міністром закордонних справ Швеції Анн Лінде, яка за кілька днів до цього повернулася з України. Була зустріч у МЗС Швеції, де весь відділ, відповідальний за Східне партнерство, розмовляв з Сенцовим про його бачення ситуації та цікавився його думкою з приводу найбільш ефективної стратегії з деокупації і майбутнього півострова. Також у гостей була зустріч зі шведськими депутатами ПАРЄ», ‒ зазначила Аліна Зубкович.
Питання Криму стосується всіх, воно нікуди не зникне, треба продовжувати тиснути на РосіюАліни Зубкович
За словами Аліни Зубкович, у зв'язку з обмеженнями, введеними через коронавірус, деякі зустрічі з Олегом Сенцової довелося провести в аудіоформаті, однак на заході в парламенті Швеції були присутні більшість запрошених учасників. На її думку, це «хороший показник зацікавленості».
«Незважаючи на те, що у Швеції вже рекомендували перебувати вдома та менше контактувати з іншими людьми, на нашу подію прийшли майже всі, хто зареєструвався, що означає, що це було для них важливішим, ніж ризик заразитися. Крим виявився для шведів важливішим, ніж коронавірус. Після дискусії в парламенті до нас підходило багато людей, вони дякували за дуже цікаву подію. Все пройшло на високому рівні, і ми встигли донести головне: питання Криму стосується всіх, воно нікуди не зникне, треба продовжувати тиснути на Росію і вирішувати питання з політв'язнями», ‒ сказала вона.
