Це найважче доступна лінія фронту в сучасній російсько-українській війні. Про неї мало що відомо, сюди не пускають журналістів, а територія боєзіткнень нагадує випалену землю. Йдеться про український плацдарм на лівому березі Дніпра.
Із повномасштабним вторгненням Росії в Україну російська армія сформувала чотири оперативно-стратегічні об'єднання угруповань військ: «Запад», «Центр», «Восток», «Юг». Після відступу з правобережжя Херсонщини було створено ще одну групу військ – «Днепр». Вона здебільшого сформована із двох загальновійськових армій Південного військового округу РФ.
«Офіційно угруповання, яке діє на території України, воно називається «Объединенная группировка вооруженных сил Российской Федерации на юго-западном ТВД (театрі воєнних дій – ред.)». Основу складає свіжосформована 18-та загальновійськова армія, низка формувань із 49-ї загальновійськової армії, присутні декілька бригад зі складу оперативно-стратегічного командування «Север». Також є з’єднання зі складу 40-го армійського корпусу. Там такий своєрідний конгломерат зібраний», – розповів у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.
Спочатку угрупованням керував Олег Макаревич, у квітні 2023-го його зняли з посади, а командування передали генерал-полковнику, уродженцю Донецької області, Михайлу Теплинському. Він у минулому командував повітряно-десантними військами Росії. Раніше опубліковані з ним відео рясніють пропагандистськими виступами.
«Новий український «вермахт» за підтримки Вашингтона – немов 80 років тому пре на нас німецькими танками, намагаючись виконати завдання щодо перетворення Росії на колонію», – це частина привітальної промови до дня повітрянодесантних військ РФ від Михайла Теплинського, яка була опублікована 2 серпня 2023 року.
Суто теоретично – це міг би бути плацдарм для розширення і для нанесення удару в напрямку адмінкордону з КримомМихайло Жирохов
Здебільшого у публікаціях про присутність ЗСУ на лівому березі звучать населені пункти: Пойма, Піщанівка, Козачі Лагері та найчастіше згадують Кринки. На онлайн-мапі від осінтерів Project Owl можна оцінити розміщення сил. Наприклад, з російської сторони, найбільша концентрація саме біля Кринок. Тут стоять 70-та мотострілецька дивізія, 144-та мотострілецька бригада, 104-та десантно-штурмова дивізія, 810-та бригада морської піхоти із Севастополя.
Про можливу десантну операцію ЗСУ на лівому березі Дніпра експерти почали говорити відразу ж після російського відходу з правобережжя, восени 2022-го. Але водночас виникали питання, як українська армія з вкрай обмеженими ресурсами зможе втілити такий план.
«Суто теоретично – це міг би бути плацдарм для розширення і для нанесення удару в напрямку адмінкордону з Кримом. Але для цього необхідно було б організовувати десантну операцію рівня «Дня Д» 1944 року («День Д» – загальноприйняте військове позначення дня початку будь-якої військової операції– ред.). Такого досвіду у Збройних сил України поки немає. Для розвитку наступу, перш за все, необхідна важка бронетехніка, зокрема танки. І хоч наші союзники нам вже передавали якісь засоби, я маю на увазі понтонні мости та інженерну техніку, переправляти танки через Дніпро – це нетривіальне завдання», – зазначив у коментарі «Крим.Реалії» військовий експерт Михайло Жирохов.
На відео за 23 січня 2023 року співробітники Головного управління розвідки України на катерах висаджуються на лівий берег Дніпра в Херсонській області. Після бойової операції спецпідрозділ під щільним вогнем повернувся назад на правий берег. На кадрах було чутно постріли, вибухи, видно надання допомоги пораненим. Подібні диверсії українських військових тривали до осені 2023-го – тоді українські Збройні сили розпочали масштабну десантну операцію.
Це відео 20-х чисел жовтня – саме у ці дні бійці ЗСУ масовано штурмували та зайняли російські позиції у селі Кринки. З публікацій у соцмережах відомо, що плацдарм у Кринках тоді переважно займали морські піхотинці ЗСУ.
Заходили на малих катерах та надувних човнах. Стартували з правого берега, в районі села Тягинка, переправлялися через Дніпро, заходили на річку Конка і пройшовши близько 5 кілометрів звивистим руслом, десантувалися в Кринках.
Українська влада довгий час мовчала про те, що відбувається. Лише 8 листопада президент України Володимир Зеленський, під час онлайн-участі у конференції Reuters NEXT, натякнув на успіхи ЗСУ.
«Я не можу поділитися деякими деталями, але в нас є план. У нас є дуже конкретні міста й дуже конкретні напрямки, куди ми йдемо в контрнаступі. Я не можу поділитись з вами всіма деталями, але ви знаєте про деяке повільне просування вперед на півдні нашої країни. У нас такі є певні кроки на сході і деякі хороші кроки в Херсонській області», – зазначив на під час виступу Володимир Зеленський, президент України.
Офіційне підтвердження пролунало лише 14 листопада. Перше ж зведення з'явилося практично через місяць після початку десантної операції. Українське МЗС заявило, що ЗСУ провели серію успішних дій на лівому березі Дніпра на Херсонському напрямку. І вдалося закріпитись на кількох опорних пунктах. А морська піхота опублікувала цифри своїх досягнень на цьому напрямку.
Там немає фортифікаційних споруд, там немає спостережних пунктівМихайло Жирохов
У цій десантній операції ЗСУ зіткнулися відразу з кількома труднощами. Постачання угруповання відбувається через річку Дніпро, яка залишається досяжною для російських безпілотників, мінометів та артилерії. Що часто призводить до жертв безпосередньо під час переправи. Також за кілька місяців боїв населені пункти вздовж лінії Дніпра практично зрівняли із землею, можливості нормально сховатися чи окопатися в українських бійців також немає, зазначають фахівці.
«Там немає фортифікаційних споруд, там немає спостережних пунктів, там просто мобільна війна, і це вносить певні коригування у тактику ведення бойових дій. Але цілком можна сказати, що морська піхота вчергове довела те, що їх підготовка на рівень вища, ніж у будь-якої мотопіхотної або механізованої частини. Я думаю, що через це саме вони там і ведуть бойові дії», – зазначив Михайло Жирохов.
Я вважаю, найнебезпечніша ділянка лінії фронту – це нашаОлександр «Школьник»
Бійці ЗСУ воюють там практично тим, що можуть привезти катерами та нести в руках. Є лише кілька свідчень про перекидання техніки плаваючим транспортером ПТС-2. Але це більше поодинокі випадки, аніж налагоджена схема логістики.
Щоб переправити важку бронетехніку і дати нові сили для контрнаступу, необхідно звести понтонні переправи, якими й буде заходити та сама техніка, кажуть експерти. А для цього необхідно відкинути супротивника набагато далі, щоб убезпечити свої понтони від атак.
«Про якісь географічні, топографічні особливості чи фактори, які можуть впливати на хід бойових дій, можна казати лише після того, як на цьому напрямку Збройні сили України просунуться хоча б на тактичну глибину в систему оборони противника. Зараз поки про це казати не варто», – прокоментував Костянтин Машовець.
Якщо почнуть рухатися, то почнуть штурмувати правий берегОлександр «Школьник»
Офіційних даних щодо втрат ЗСУ на лівому березі Дніпра у публічному доступі немає. Але бійці, які вийшли на ротацію, розповідають про вкрай тяжкі умови. Про це пишуть BBC, The New York Times та The Washington Post.
На лівому березі побував і боєць тероборони із позивним «Школьник», про це він розповів в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Я вважаю, найнебезпечніша ділянка лінії фронту – це наша. Острови, болота, вода – шансів вижити, можна сказати, що нуль. Адже укриттів немає. Всі хлопці, які йдуть, вони знають, що укриттів немає. Якщо ти там копнув ямку 10-20 сантиметрів, то у тебе одразу ж йде вода. У тебе немає там укриттів, адже бетонних споруд там теж немає», – розповів в інтерв’ю Радіо Свобода військовослужбовець тероборони ЗСУ Олександр «Школьник».
На думку бійця, незважаючи на велику ціну, яку платять українці за утримання цього плацдарму – це все ж таки фактор стримування російських військ, від реваншистських планів повернутися на правий берег Херсонщини.
«Якщо ми там не триматимемо оборону чи не будемо проводити наступальні дії, то вони почнуть вільно рухатися. Якщо почнуть рухатися, то почнуть штурмувати правий берег», – зазначив Олександр «Школьник».
Незважаючи на згадані труднощі, ЗСУ на лівому березі показують результати своєї роботи. Ось, наприклад, список поранених, так званих «трьохсотих», з 24-го полку 70-ї дивізії. За 4-й квартал 2023 року – 169 осіб. А на онлайн-мапі, де осінтери відмічають верифіковану знищену техніку, в районі Кринок ми нарахували пів сотні одиниць. Офіційної інформації від Міноборони України про втрати немає, російська сторона своїх втрат також не коментує.
Є й серйозні втрати і в командуванні російського угруповання «Днепр». 1 листопада внаслідок українського удару по штабу на Арабатській стрілці загинули одразу три полковники-десантники. Російська сторона опублікувала некрологи загиблих. Інформацію про удар по штабу підтверджують і супутникові знімки від Planet Labs, що є в розпорядженні проєкту Радіо Свобода «Схеми».
Окрім утримання плацдарму біля берегів Дніпра, ЗСУ примудряються брати супротивників у полон і доставляти їх назад у свій тил. Найпоказовіший епізод стався на початку серпня 2023 року біля Козачих Лагерів. Тоді зникла російська розвідгрупа, 16 осіб, під командуванням майора Юрія Томова. Пізніше, як виявилося, російський офіцер потрапив в український полон. Опубліковані кілька відео, як Томов у полоні розповідає про розташування російських військ.
Російський «барзометр», як то кажуть, зашкаливЮрій Ігнат
Багато українських ударів зафіксовано безпілотниками. Ось, наприклад, ураження російського танка, вогнеметної системи «Сонцепек», ЗРК «Стрела-10», САУ «Мста-С», САУ «Пион», ЗРПК «Панцирь-С1».
А це відео за 2 січня 2024 року. ЗСУ в районі Кринок успішно атакували новітній російський контрбатарейний комплекс РЛС «Яструб-АВ». Його перша публічна презентація була лише 2022 року, а приблизну вартість оцінюють у чверть мільярда доларів. Розробники заявляють, що «Яструб-АВ» на відстані до 40 кілометрів здатний з точністю до 50 метрів виявляти постріли артилерії.
Жертвами протистоянь на лівому березі Дніпра майже одномоментно стали три російські винищувачі-бомбардувальники Су-34. На думку експертів, вони йшли скидати КАБи на угруповання ЗСУ в районі Кринок. Не долетіли – їх збили у Чаплинському районі. Цю інформацію підтверджують і з російського, і з українського боків.
«Російський «барзометр», як то кажуть, зашкалив. Вони вирішили підлетіти ближче і потрапили в таку неприємну ситуацію, а для нас дуже приємну ситуацію. Це спланована операція, дуже складна. Адже це не просто якась установка там стоїть. Треба цю установку розгорнути безпосередньо близько до лінії бойового зіткнення, розгорнути батарею, нехай навіть не в повному складі, застати ворога зненацька і успішним одним ударом блискавично швидко знищити ті цілі», – прокоментував Юрій Ігнат, спікер Повітряних сил ЗСУ.
Незважаючи на більш вигідну тактичну позицію та значно більшу армію, на опублікованих у соцмережах відео російські солдати часто скаржаться на своє командування та погане забезпечення.
Німецьке видання Welt вважає, що отримання Україною літаків F-16 може позитивно вплинути на лівобережний контрнаступ ЗСУ. Українські ж експерти, з якими ми поспілкувалися, стриманіші в таких прогнозах. І кажуть: щоб зрушити лінію фронту, цього недостатньо, потрібна важка техніка. А як її перекинути на лівий берег – поки що не зрозуміло.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум